Справа № 352/709/23
Провадження № 2/352/378/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючого судді Струтинського Р. Р.
з участю секретаря Гребінника В. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
УСТАНОВИВ:
Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (далі ПАТ «СК «Уніка») в особі представника за довіреністю Білого В. С. звернулось до суду з позовом до відповідачки про стягнення шкоди в розмірі 18657,17 грн та судових витрат.
На обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що 26.04.2021 між ПАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до умов якого застраховано транспортний засіб марки «Нісан» р.н.з. НОМЕР_1 . 04.06.2021 в м. Івано-Франківську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Нісан» р.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобілем «Ауді» р.н.з. НОМЕР_2 під керуванням відповідачки ОСОБА_1 , внаслідок чого пошкоджено автомобіль «Нісан». Згідно постанови Івано-Франківського міського суду від 01.07.2021 дана пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України. На підставі заяви потерпілої особи ПАТ «СК «Уніка» складено страховий акт № 00433687 та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 63236,31 грн, які були відшкодовані шляхом: 44326,31 грн перерахування на р/р СТО, 18910 грн утримання (заліку) частини несплаченого страхового платежу. Розрахунок страхового відшкодування наступний: 69086,31 грн- вартість відновлювального ремонту, 5850 грн- франшиза. На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Ауді р.н.з. НОМЕР_2 застрахована в ПрАТ «УСК «Княжа» згідно полісу АР 001350696, ліміт відповідальності за майнову шкоду становить 130000 грн. 08.07.2021 ПрАТ «УСК «Княжа» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 44579,14 грн. Таким чином, різниця між сумою страхового відшкодування здійсненого позивачем і сумою страхового відшкодування здійсненого страховиком відповідачки становить 18657,17 грн, яку слід стягнути з останньої та 2684 грн судового збору.
30.05.2023 відповідачкою подано відзив на позовну заяву, в якому позов не визнала, мотивуючи, що розмір страхового відшкодування визначено не як розмір матеріального збитку, а як суму відновлювального ремонту автомобіля без урахування коефіцієнту фізичного зносу автомобіля на підставі рахунку № НОМЕР_3 від 05.06.2021, який був складений на підставі акту огляду автомобіля від 05.06.2021. Єдиним належним первинним доказом визначення ступеня пошкодження транспортного засобу після ДТП згідно вимог законодавства є звіт (акт) або висновок експерта про оцінку КТЗ. Однак, позивачем надано лише акт огляду транспортного засобу від 05.06.2021, інших звітів, актів чи висновків експерта на підтвердження правомірності розрахунку страхової виплати позивачем не надано. Страховик виплатив позивачу з урахуванням коефіцієнту зносу транспортного засобу марки «Нісан» н.з. НОМЕР_1 , 2017 року випуску, страхове відшкодування відновлюваного ремонту в розмірі 44579,14 грн, мотиви ж позову ґрунтуються на недостовірних та неналежних доказах, таких як первинного доказу- акт огляду транспортного засобу від 05.06.2021 та похідних- рахунку № СЧ 2110107 від 05.06.2021, страховий акт № 00433687 від 24.06.2021 та ремонтна калькуляція № 00433687, куди вписані неіснуючі пошкодження дороговартісних деталей автомобіля марки «Нісан», та неодноразово продубльовані позиції ремонту та заміни деталей автомобіля для мабуть нарахування неправомірної вигоди в страховому відшкодуванні, що унеможливлює задоволення позовних вимог у повному обсязі. Просила в позові відмовити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в поданій суду заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином .
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Установлено, що 04.06.2021 в м. Івано-Франківську по вул. Миколайчука, 2А, з вини відповідачки ОСОБА_1 , яка керувала транспортним засобом «Ауді А4» н.з. НОМЕР_2 , сталася дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої був пошкоджений транспортний засіб «Нісан» н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , власником і страхувальником якого є ОСОБА_2 .
Вина відповідачки у скоєнні ДТП підтверджується постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01.07.2021.
Пошкоджений з вини відповідачки автомобіль «Нісан» н.з. НОМЕР_1 був застрахований ПАТ «СК «Уніка» згідно договору добровільного страхування заставного наземного транспорту «КАСКО» № 010036/4056/0000244 від 26.04.2021. Згідно умов даного договору пп. 1.11.1 п.1.11 варіант розрахунку суми страхового відшкодування є СТО офіційного дилера марки ТЗ (а.с.12).
05.06.2021 страхувальник ОСОБА_2 звернулася до позивача із заявою № 00433687 про подію з ознаками страхового випадку згідно договору КАСКО (а.с.10.).
Позивачем на підставі заяви страхувальника, 24.06.2021 складено страховий акт № 00433687 та визначено розмір матеріального збитку з врахуванням зносу 69086,31 грн, при цьому розмір страхового відшкодування становить 63236,31 грн (69086,31 грн- 5850 грн франшиза), та сума утримання 18910 грн. Висновок комісії: виплатити страхове відшкодування страхувальнику ОСОБА_2 у розмірі 44326,31 грн шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок ФОП ОСОБА_4 (а.с.9).
Згідно з рахунком ФОП ОСОБА_4 № НОМЕР_3 від 05.06.2021 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Нісан» становить 69086,31 грн (а.с.14).
Представником позивача в присутності страхувальника було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, встановлено наявні пошкодження та складено відповідний акт (а.с.20).
У відповідності до умов договору страхування ПАТ «СК «Уніка» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 44326,31 грн шляхом перерахування на розрахунковий рахунок СТО, що підтверджується копією платіжного доручення № 229709 від 25.06.2021 (а.с. 6), та 18910 грн шляхом утримання (заліку) частини несплаченого страхового платежу.
Згідно договору добровільного страхування заставного наземного транспорту «КАСКО» № 010036/4056/0000244 установлений порядок сплати страхового платежу, зокрема: 1-й платіж у розмірі 6304 грн необхідно сплатити до 26.04.2021, 2-й платіж у розмірі 6304 грн- до 26.07.2021, 3-й платіж у розмірі 6304 грн- до 26.10.2021, 4-й платіж у розмірі 6302 грн - до 26.01.2022.
Як убачається з бухгалтерської довідки № 021863 від 24.06.2021, виплата страхового відшкодування в розмірі 18910 грн здійснена в рахунок погашення несплаченої частини платежу (а.с.7-8).
Цивільно-правова відповідальність відповідачки ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди застрахована в ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР-1350969.
08.07.2021 ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснило виплату позивачу страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 44579,14 грн з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (0,47) на складові, що підлягають заміні, що підтверджується копією платіжного доручення № ЗР064554 (а.с.31).
Різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням склала 18657,17 грн (63236,31 грн- 44579,14 грн).
Спірні правовідносини регулюються ЦК України, Законом України «Про страхування» та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Під час розгляду цивільної справи за правилами позовного провадження кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що передбачено ч. 1 ст. 81 ЦПК України.
Поряд з цим положеннями ч. 6 ст. 82 ЦПК України встановлені підстави звільнення від доказування, зокрема, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, постанова Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01.07.2021 у справі про адміністративне правопорушення є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій водія ОСОБА_1 , стосовно якої ця постанова була ухвалена, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
За таких обставин вина відповідачки ОСОБА_1 , яка керувала транспортним засобом «Ауді А4» н.з. НОМЕР_2 та допустила порушення Правил дорожнього руху, що призвели до дорожньо-транспортної пригоди, та в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, суд вважає встановленими.
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, спричинена джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання чи утримування якого створює підвищену небезпеку; особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з вимогами ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Отже, за змістом статті 993 ЦК України у системному зв'язку зі статтею 990 цього Кодексу та статтею 27 Закону України «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди у межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі 352/1384/18.
Як убачається зі змісту позовної заяви та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов'язання за договором добровільного страхування заставного наземного транспорту «КАСКО» № 010036/4056/0000244 від 26.04.2021, відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі, зокрема шляхом сплати страхового відшкодування у розмірі 44326,31 грн та шляхом утримання (заліку) частини несплаченого страхового платежу у розмірі 18910 грн.
У зв'язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв'язку із завданням шкоди відповідачкою у порядку суброгації.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів вбачається, що страховик відповідачки 08.07.2021 відшкодував ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» страхове відшкодування на підставі страхового акту в розмірі 44579,14 грн.
Так, відносини між відповідачкою та її страховиком (ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп») регулюються умовами, визначеними у договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно з частиною першою зазначеної статті у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Дослідженими у судовому засіданні доказами підтверджується факт того, що страховик відповідачки виконав свої зобов'язання, відшкодувавши витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, у зв'язку із заміною сторони кредитора у деліктному правовідношенні у межах фактичних витрат до позивача перейшло право вимоги у відповідній частині до відповідача, оскільки страхова виплата страховика відповідача є недостатньою для повного відшкодування завданої ним шкоди.
Аналізуючи встановлені судом фактичні обставини справи в контексті викладених норм законодавства, а також дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідачки шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 18657,17 грн на користь позивача.
Суд погоджується, що у позивача після виплати страхового відшкодування потерпілій стороні виникло право вимоги у відповідній частині до водія застрахованого транспортного засобу ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування в порядку суброгації, оскільки страхова виплата страховика відповідачки є недостатньою для повного відшкодування завданої нею шкоди.
Суд також зазначає, що відповідачкою не надано жодних належних та допустимих доказів, в розумінні ст. 77, 79 ЦПК України, які б підтверджували завищення суми ремонтно-відновлювальних робіт.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідачка не погоджується щодо розрахунку вартості відновлювального ремонту, проте жодним чином його не спростовує. З клопотанням про призначення судової оціночної авто-технічної експертизи в рамках розгляду даної цивільної справи, відповідачка до суду не зверталась.
Оцінюючи аргументи, викладені в заявах по суті справи, суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).
Отже, суд не приймає до уваги обставини, про які зазначає відповідачка у відзиві, як підстави для відмови в задоволенні позову, оскільки вони є необґрунтованими та недоведені перед судом.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ Страхова компанія «Уніка» є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, не спростовані відповідачкою, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
З відповідачки на користь позивача слід стягнути різницю між сумою страхового відшкодування здійсненого позивачем, і сумою страхового відшкодування здійсненого страховиком відповідачки ПрАТ «УСК «Княжа» в розмірі 18657,17 грн, а також 2684 грн судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. 993, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 18657 (вісімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят сім) грн 17 коп, та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн судових витрат, а всього 21341 (двадцять одна тисяча триста сорок одна) грн 17 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Приватне акціонерне товариства «Страхова компанія «Уніка», вул. О. Теліги, 6-В, корп.4, м. Київ, код ЄДРПОУ 20033533;
Відповідачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.
Повне судове рішення складено 29.11.2023.
Суддя Руслан СТРУТИНСЬКИЙ