Справа № 344/13349/23
Провадження № 1-кп/344/1116/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Бобрівники Тернопільської області, українки, громадянки України, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , фактично проживаючої по АДРЕСА_2 , з середньою освітою, розлученої, має на утриманні одну малолітню дитину, непрацюючої, згідно з ст. 89 КК України раніше не судимої, РНОКПП НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, за наступних обставин.
Так, 29 травня 2023 року близько 10год. 18хв. ОСОБА_4 проходила повз дитячий ігровий майданчик, який розташований по АДРЕСА_3 . В подальшому ОСОБА_4 помітила на одній із лавок дитячого майданчика мобільний телефон фіолетового кольору марки «Xiaomi Redmi 9», що належить ОСОБА_6 , після чого в останньої виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_4 , переконавшись у тому, що за її діями ніхто не спостерігає, в період дії на території України воєнного стану, який введений згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX (зі змінами, востаннє внесеними Указом Президента України №58/2023 від 06 лютого 2023 року, затвердженим Законом України №2915-ІХ від 07 лютого 2023 року), діючи умисно, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, спрямований на таємне викрадення чужого майна, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, таємно викрала мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9», фіолетового кольору, вартістю 3067 гривень. Після чого ОСОБА_4 з викраденим майном покинула місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядилась ним на власний розсуд, чим завдала потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму в розмірі 3067 гривень.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнала повністю та беззастережно, підтвердила всі без винятку викладені в обвинувальному акті обставини та суду пояснила, що на початку літа 2023 року, точної дати вона не пам'ятає, зранку вона проходила через дитячий майданчик на вул. Привокзальна в м. Івано-Франківськ, де побачила мобільний телефон Xiaomi, фіолетового кольору, який таємно викрала. Кому належав телефон їй не відомо, потерпілу особу вона не знала. Через дві доби вона поклала в телефон свої сім-картки, користувалася ним два тижні, після чого здала в ломбард «Сакура», що на вул. Привокзальна, за 1500 гривень. Отримані кошти вона витратила на власні потреби. Через місяць до неї прийшли працівники поліції з обшуком. У вчиненому щиро каялася, завдані збитки добровільно відшкодувала, телефон повернула. Просила суворо не карати.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою всіх учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються і визнаються самою обвинуваченою. Суд обмежився допитом обвинуваченої, дослідженням письмових доказів, які характеризують її особу, дають можливість вирішити долю речових доказів та питання процесуальних витрат. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відтак суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує її дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; дані про особу винної; її вік; стан здоров'я та її майновий стан; вона розлучена; має на утриманні одну малолітню дитину; не працює; на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває; згідно з ст. 89 КК України раніше не судима.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає повне та беззастережне визнання вини, щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які б обтяжували покарання, судом не встановлено.
Крім цього, в досудовій доповіді Івано-Франківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області про обвинувачену ОСОБА_4 зазначено середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, що свідчить про можливість виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства.
Отже, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, який просив призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із встановленням іспитового строку 1 рік, потерпілої, яка викладена в її письмовій заяві, обвинуваченої та її захисника, які погодилися із запропонованим прокурором покаранням, суд, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_4 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для її виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами.
В той же час враховуючи тяжкість кримінального правопорушення та особу винної, яка перебуває в стані вагітності і до неї відсутні будь-які претензії у потерпілої, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому до неї слід застосувати ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши на неї відповідні обов'язки.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати покласти на обвинувачену, а долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_4 судом не обирався.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 717 (сімсот сімнадцять) гривень процесуальних витрат в кримінальному провадженні за проведення експертизи.
Речові докази: мобільний телефон (постанова слідчого від 18 липня 2023 року), - повернути потерпілій ОСОБА_6 ; кросівки (постанова слідчого від 23 червня 2023 року), - повернути обвинуваченій ОСОБА_4 ; диск з відеозаписами (постанова слідчого від 07 червня 2023 року), - зберігати в матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення.
Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку вручити обвинуваченій та прокурору негайно після його проголошення, інші учасники мають право отримати його копію в суді.
Головуючий-суддя Роман ХОРОСТІЛЬ