Справа № 344/22695/23
Провадження № 1-кс/344/8784/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_4 , в межах кримінального провадження № 12023091010002514, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Слідчий, за погодженням із прокурором, звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_4 , в межах кримінального провадження № 12023091010002514, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, в обґрунтування якого покликався на те, що 03.08.2023, близько 23 години 05 хвилин, ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «BMW 520I», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в м. Івано-Франківську по вул. Коновальця, зі сторони вул. Отця Блавацького, у напрямку вул. Петлюри. В той час, попереду автомобіля марки «BMW 520I», реєстраційний номер НОМЕР_1 , проїзною частиною, прямолінійно в попутному напрямку, в правій смузі руху, на велосипеді марки «Optima Battle» рухався ОСОБА_6 . Водій ОСОБА_4 проявив неуважність, не урахував дорожню обстановку, яка склалася, не обрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, з моменту виникнення перешкоди для руху, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, унаслідок чого вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_6 . При цьому, водій ОСОБА_4 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п. 1.7., відповідно до якого водії зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як велосипедисти; п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; п. 12.1., в якому зазначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 12.3., згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди; п. 1.10., стосовно терміну «перешкода для руху» - нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.
Як вказується у клопотанні, у результаті порушення ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої велосипедист ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота та його органів з двохмоментним розривом селезінки, крововиливом в черевну порожнину, що викликало необхідність у проведенні операції (Спленектомія. Дренування черевної порожнини), які відповідно до висновку експерта, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як таких, що є небезпечними для життя в момент спричинення; закритого перелому тіла 12-го хребця грудного відділу хребта, закритої тупої травми лівої гомілки з гематомою м'яких тканин та гострим посттравматичним тромбозом глибоких вен гомілки, які відповідно до висновку експерта відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я, і не є небезпечні для життя в момент спричинення; рани в ділянках голови та лівої ноги, які відповідно до висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я; саден в ділянках голови та лівої руки, які відповідно до висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Матеріалами клопотання зазначається, що 28 листопада 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного та його захисника, які не заперечували щодо клопотання, встановлено наступне.
Згідно зі змістом ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно із змістом ст.179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
Частиною 5 ст.194 КПК України передбачено обов'язки, які слідчим суддею можуть бути покладені на підозрюваного, при цьому за змістом ч. 6 ст. 194 КПК України встановлено, що обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців та при необхідності можуть бути продовжені за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Матеріалами клопотання встановлено, що у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючий, не одружений, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , раніше не судимий.
Обґрунтованість підозри у вчиненні злочину ОСОБА_4 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме відомостями, які містяться в протоколі огляду місця події, протоколі допиту потерпілого ОСОБА_6 , протоколах допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , протоколі слідчого експерименту та іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 відноситься до категорії тяжких злочинів за вчинення якого, відповідно до ч. 2 ст. 286 КК України, передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
У пункті 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі досудового розслідування відповідною сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження (не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення), а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, - то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні підстави для висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що згідно вимог чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованою підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Прокурором в судовому засіданні наведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, він усвідомлює про неминучість покарання за вчинення даного злочину та може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Враховуючи особу підозрюваного, його вік, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, з метою запобігання наведеного прокурором ризику, в судовому засіданні доведено можливість обрання зазначеного запобіжного заходу, він є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження, а тому до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, або суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, або суду; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 179, 194, 309 Кримінального процесуального Кодексу України, -
УХВАЛИВ:
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, на строк 60 днів, в межах строку досудового розслідування - до 26 січня 2024 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду із визначеною періодичністю;
не відлучатися з Івано-Франківської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання зазначених обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання щодо ОСОБА_4 , у відповідності до ч. 3 ст. 179 КПК України, доручити здійснювати слідчому СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_10 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1 .
Повний текст ухвали складено 30 листопада 2023 року.