Справа № 185/13083/23
Провадження № 2/185/4224/23
РІШЕННЯ
іменем України
30 листопада 2023 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.
з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,
ВСТАНОВИВ:
12 жовтня 2023 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Мотуза Олександра Володимировича звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.
Позиція позивача
Позивач посилається на те, що протягом тривалого часу він працював у шкідливих умовах на виробничих структурних підрозділах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
Під час роботи з ним стався нещасний випадок, що підтверджується актом № 24 про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 06 травня 1982 року.
Також під час роботи на підприємстві відповідача з позивачем стався ще один нещасний випадок, що підтверджується актом №5 про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 05 січня 1995 року.
Довідкою МСЕК від 02 грудня 2005 року позивачу повторно безстроково встановлено третю групу інвалідності та визначено 45 відсотків втрати професійної працездатності за трудовим каліцтвом.
Позивач вважає, що за таких обставин відповідач повинен відшкодувати йому моральну шкоду, оскільки він втратив здоров'я саме з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці.
Позивач просить стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, 245 000 грн.
Заяви та клопотання відповідача
Представником відповідача подано заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. На думку представника відповідача позовні вимоги мають немайновий характер, тому справа має розглядатися за правилами загального позовного провадження.
Як передбачено частинами 4, 5 статті 277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Представник відповідача посилається на те, що позовні вимоги мають немайновий характер, тому справа повинна розглядатися в порядку загального позовного провадження.
Однак позивачем заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві, тобто справа виникає з трудових відносин і може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження згідно з пунктом 2 частини 1 статті 274 ЦПК України.
Справа про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві, не належить до справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження і перелік яких наведений у частині 4 статті 274 ЦПК України. Сума моральної шкоди, заявлена позивачем до стягнення (ціна позову) не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тому суд не знаходить підстав для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Заперечення відповідача
ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» згідно поданого відзиву позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у редакції, яка діяла на час спричинення позивачу моральної шкоди у зв'язку зі встановленням втрати професійної працездатності.
Фактичні обставини, встановлені судом
З матеріалів справи судом установлено, що позивач працював на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у шкідливих умовах з повним робочим днем у шахті і отримав травми, пов'язані з виробництвом, що призвели до втрати працездатності.
Травми, пов'язані з виробництвом, отримані позивачем 06 травня 1982 року (акт форми Н-1 від 06 травня 1982 року № 24) та 04 січня 1996 року (акт форми Н-1 від 05 січня 1995 року № 5). (а.с.11-14)
За інформацією Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради», ОСОБА_1 було визначено 25 відсотків втрати професійної працездатності за трудовим каліцтвом довідкою від 05 червня 1996 року, згодом довідкою серії ДНА01 № 026165 від 22 травня 1997 року ОСОБА_1 визначено 40 відсотків втрати професійної працездатності. (а.с.29-31)
Зазначеними доказами підтверджується, що ОСОБА_1 під час роботи на підприємстві відповідача отримав декілька травм, пов'язаних з виробництвом, внаслідок яких йому первинно було встановлено 25 відсотків втрати працездатності 05 червня 1996 року, згодом ступінь втрати професійної працездатності було збільшено до 40 відсотків.
Ці докази є належними, оскільки містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України) та допустимими, тому що одержані у встановленому законом порядку (частина 1 статті 78 ЦПК України), а саме на адвокатський запит надана інформація центром медико-соціальної експертизи, підтверджена копіями відповідних довідок.
Надані позивачем письмові докази є достатніми, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог.
Норми права, які застосував суд
Як визначено статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом статті 5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, поли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Як зазначено у пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються
законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий
акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.
Правовідносини між сторонами щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок виробничих травм, виникли 05 червня 1996 року, коли позивач був вперше оглянутий на МСЕК зі встановленням ступеня втрати професійної працездатності.
Кодекс законів про працю України був доповнений статтею 237-1, що передбачає відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику, на підставі Закону України від 24 грудня 1999 року № 1356-ХІV «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України»
Цивільний кодекс Української РСР був доповнений статтею 440-1, яка передбачала відшкодування моральної (немайнової) шкоди, на підставі Закону України від 06 травня 1993 року № 3188-ХІІ «Про внесення змін та доповнень до положень законодавчих актів України, що стосуються захисту честі, гідності та ділової репутації громадян і організацій».
Отримані позивачем виробничі травми призвели до тривалого розладу здоров'я і мають наслідком втрату працездатності, що підтверджується довідками МСЕК від 05 червня 1996 року та 22 травня 1997 року.
Довідкою МСЕК серії ДНА-02 № 07570 від 02 грудня 2005 року позивачу встановлено безстроково 45 відсотків втрати професійної працездатності за трудовим каліцтвом. (а.с.16)
Правовідносини між сторонами є триваючими, оскільки виникли і продовжували існувати станом на 1993 рік, коли у Цивільному кодексі Української РСР вже містилася стаття 440-1, яка передбачала відшкодування моральної (немайнової) шкоди, тому саме положення цієї статті підлягають застосуванню до даних правовідносин. Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, що викладений у постанові від 17 серпня 2023 року у справі № 185/2356/22.
Як передбачалося статтею 440-1 Цивільного кодексу Української РСР, моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду,
фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Згідно наведених положень законодавства, встановлення позивачу втрати професійної працездатності внаслідок трудового каліцтва є підставою для відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому власником фізичного чи психічного впливу небезпечних або шкідливих умов праці шляхом одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі. Тобто моральна шкода підлягає відшкодуванню одноразово.
Матеріалами справи підтверджується, що внаслідок отриманих виробничих травм позивач відчував фізичний біль та страждання, частково втратив професійну працездатність, ушкодження його здоров'я є незворотним, він змушений постійно лікуватися, обмежувати свою фізичну активність, внаслідок чого знижена якість його життя.
Таким чином судом встановлено порушення права позивача на безпечні та здорові умови праці, що призвело до отримання ним виробничих травм та встановлення безстроково втрати 45 відсотків працездатності. Тому наявні підстави для відшкодування роботодавцем заподіяної працівнику моральної шкоди.
З урахуванням міркувань розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на ступінь втрати позивачем професійної працездатності, необхідність постійного лікування та реабілітації, наявність вимушених незворотних змін у житті позивача у зв'язку з наслідками виробничих травм, суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 90 000 грн, що відповідатиме характеру та обсягу моральних страждань, які позивач пережив і які переживатиме надалі через ушкодження здоров'я.
Згідно підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Визначена судом сума моральної шкоди перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2023 року (6700 х 4 = 26 800 грн), тому ця сума підлягає стягненню з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
Розподіл судових витрат
Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у розмірі, діючому на день звернення позивача до суду, за подання позовної заяви майнового характеру фізичної особою. Пропорційно до суми, яка підлягає стягненню, мінімальний розмір судового збору складає 1073 грн 60 коп.
Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 .
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, 90 000 (дев'яносто тисяч) грн з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
В іншій частині позову відмовити
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» судовий збір на користь держави в сумі 1073 (тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
-Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», 51400 Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, 76, ЄДРПОУ 00178353.
Суддя У.М. Болдирєва