ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" листопада 2023 р. м. Рівне Справа №918/996/23
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" (вул. С. Петлюри, 16, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 09333401) до Фізичної особи-підприємця Філатової Катерини Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 171 580,61 грн
у судове засідання уповноважені представники сторін не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Суть спору.
20.09.2023 до Господарського суду Рівненської області надійшов позов АТ "Ощадбанк" в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ФОП Філатової К.О. про стягнення заборгованості за Кредитним договором №334 від 21.10.2021 в сумі 171 580,61 грн.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 21.10.2021 між АТ "Ощадбанк" в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" та ФОП Філатовою К.О. було укладено Кредитний договір №334, відповідно до п.2.1. якого банк зобов'язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі 150 000,00 грн та сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Позивач зазначає, що за п.3.2. договору кредит надається одноразово з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 20.10.2024 року з цільовим призначенням "придбання основних засобів".
Договором передбачено (п.3.15.), що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим Договором.
У відповідності до п.3.4.1. договору процентна ставка є фіксованою та нараховується і сплачується в розмірі 26% річних.
Виконання банком зобов'язань щодо надання кредиту підтверджується меморіальним ордером №6580084418 від 21.10.2021 та випискою по рахунку позичальника, з якої вбачається, що кошти в сумі 150 000,00 грн. були перераховані на його поточний рахунок.
Вказаний кредитний договір був підписаний сторонами та скріплений печатками сторін, в повній мірі ознайомився з його змістом, порядком та умовами здійснення платежів за договором та погодився з ними, визнав обов'язковими для виконання, прийнявши на себе ризик настання негативних наслідків невиконання умов договору.
Відповідач не скористався правом надання відзиву на позов, передбаченим ст. 165 ГПК України, а відтак суд на підставі ч.2 ст. 178, ч.9 ст. 165 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Процесуальні дії у справі.
20.09.2023 позов АТ "Ощадбанк" в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" надійшов до Господарського суду Рівненської області.
Ухвалою від 25.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи призначено на 17.10.2023.
Ухвалою від 17.10.2023 розгляд справи відкладено на 07.11.2023.
Ухвалою від 07.11.2023 розгляд справи відкладено на 21.11.2023.
21.11.2023 сторони не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання, при належному повідомлені про час, дату та місце проведення даного засідання.
Ухвала суду від 07.11.2023 була надіслана позивачеві через систему "Електронний суд", відповідачеві дана ухвала направлялася національним оператором поштового зв'язку "Укрпошта", трек номер відправлення 0600233767058.
Відповідно до п.17 розділу ІІІ положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя 17.08.2021 за №1845/0/15-21 встановлено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч.3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
20.11.2023 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі.
Оскільки явка учасників справи не визнавалася обов'язковою, враховуючи положення ч.1 ст. 202 ГПК України, зважаючи на обмеженість процесуального строку розгляду спору за правилами спрощеного позовного провадження, господарський суд дійшов висновку, що дана справа може бути розглянута без участі представників сторін, за наявними у ній матеріалами та містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Згідно з ч.3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
21.10.2021 між АТ "Ощадбанк", як (далі - банк) та ФОП Філатовою К.О. (далі - позичальник) укладено Кредитний договір №334 (далі - Кредитного договір), відповідно умов якого банк зобов'язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредиту розмірі 150 000,00 грн. та сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором цим Договором.
Пунктом 3.2. Кредитного договору передбачено, що кредит надається одноразово з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 20.10.2024 року кредит надається з цільовим призначенням "придбання основних засобів".
Договором передбачено (п.3.15.), що за користування Кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим Договором.
У відповідності до п.3.4.1. Кредитного договору процентна ставка є фіксованою та нараховується і сплачується в розмірі 26 процентів річних.
Згідно із п.3.4.5. Кредитного договору, проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт на основну суму боргу за строк правомірного користування основною сумою боргу, до якого включається день видачі кредиту та перебіг якого припиняється;
- у випадку своєчасного погашення основної суми боргу - в день фактичного повного погашення основної суми боргу (повернення Кредиту) і такий день до розрахунку процентів не включається;
- у випадку прострочення погашення основної суми боргу - у визначений згідно з умовами цього Договору останній день, коли основна сума боргу могла бути погашена без порушення встановленого цим Договором строку/терміну, і такий день до розрахунку процентів включається.
Якщо умовами цього Договору встановлено зобов'язання позичальника повернути частину основної суми боргу, то щодо неї строк правомірного користування, за який нараховуються проценти, обчислюється аналогічно до викладеного.
Відповідно до п.3.4.6. Кредитного договору, нараховані за період з дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця або по останнє число звітного місяця або по день погашення позичальником кредиту (або його частини) проценти сплачуються позичальником не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а в разі розірвання цього Договору або настання остаточного терміну повернення кредиту - одночасно з погашенням всієї основної суми боргу.
Позичальник здійснює повернення кредиту та проводить сплату процентів за користування ним відповідно до Графіку платежів, який є Додатком 2 до цього Договору, та у випадках, визначених Договором, підлягає коригуванню банком (п.3.10. Договору).
Пунктом 3.5. Кредитного договору передбачено, що позичальник сплачує банку комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 1% від суми кредиту в день укладення цього Договору.
У відповідності з п.3.8. Кредитного договору кредит надається в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника.
За умовами Кредитного договору (п.3.12.) банк має право призупинити надання кредиту або відмовитись від надання позичальнику кредиту частково або в повному обсязі, відкликати Кредит, або вимагати дострокового повернення суми кредиту та сплати суми нарахованих процентів за користування Кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим Договором), у тому числі, але не виключно, зокрема, якщо позичальник вчасно не здійснив погашення Основної суми боргу або її частини, або не сплатив проценти за користування Кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим Договором та/або за будь-яким іншим договором, який укладений позичальником з банком з метою здійснення будь-якої кредитної операції.
Відповідно до п.3.14 Кредитного договору після отримання від банку вимоги про відкликання Кредиту, позичальник зобов'язаний не пізніше 25 банківських днів з дати направлення банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим Договором (в тому числі повернути основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов цього Договору).
Відповідно до п.4.3.1. позичальник зобов'язаний належним чином виконувати всі умови цього Договору та взяті на себе за цим Договором зобов'язання, а також зобов'язання за іншими договорами, укладеними з банком. У випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим Договором на першу вимогу банку позичальник зобов'язаний сплатити штрафні санкції, як це передбачено у цьому Договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки (п.4.3.2).
Відповідно до п.6.1. Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, передбачених цим Договором, банк має право застосувати до позичальника штрафні санкції за порушення позичальником строків виконання зобов'язання щодо погашення основної суми боргу та/або сплати комісійних винагород та/або процентів за користування кредитом - пеню на користь банку, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення платежу, за кожен день прострочення.
Вказаний кредитний договір був підписаний сторонами та скріплений печатками сторін, в повній мірі ознайомився з його змістом, порядком та умовами здійснення платежів за договором та погодився з ними, визнав обов'язковими для виконання, прийнявши на себе ризик настання негативних наслідків невиконання умов договору.
Виконання банком зобов'язань щодо надання кредиту підтверджується меморіальним ордером №6580084418 від 21.10.2021 та випискою по рахунку позичальника, з якої вбачається, що кошти в сумі 150 000,00 грн були перераховані на поточний рахунок позичальника у відповідності до п.3.8 Договору.
28.06.2023 банком направлено позичальнику ФОП Філатовій К.О. вимогу про дострокове повернення кредиту за вих. №55-5/9-02/920, відповідно до якої банк вимагав повернути усю суму кредиту та здійснити платежі за нарахованими процентами за користування кредитом та інших платежів. Вимога була надіслана позичальнику за адресою проживання (реєстрації), проте адресат не отримав листа та відправлення було повернуто за закінченням строку зберігання 03.08.2023.
У вимозі, у відповідності до п.3.14 Кредитного договору, банк вимагав здійснити повернення коштів до 24.07.2023 (у строк 25 днів після її направлення).
Неповернення боржником кредиту та інших платежів, передбачених Кредитним договором стало підставою для звернення банком до суду.
До позовної заяви надано розрахунок заборгованості, згідно якого, станом на 05.09.2023, загальний розмір заборгованості становить 171 580,61 грн, що складається з: 128 963,68 грн - боргу по кредиту прострочений; 2 847,80 грн - суми строкових відсотків по кредиту; 39 769,13 грн - суми прострочених відсотків по кредиту.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються договірних правовідносин пов'язаних з наданням кредитних коштів, а також договірних відносин що стосуються вчинення правочину з забезпечення виконання основного зобов'язання. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права в частині своєчасної повернення отриманих кредитних коштів порушеними.
Як унормовано положеннями ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново - господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з нормами ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Разом з тим відповідно до ч.1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Укладений між банком та відповідачем договір, який за своєю суттю відноситься до кредитного договору, є підставою для виникнення у сторін за кредитних правовідносин відповідно до статей 173, 174 ГК України, статей 11, 202, 509 ЦК України, і згідно з правилами ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.
В силу вимог ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Суд зазначає, що згідно з положеннями ст. 204 ЦК України укладений сторонами кредитний договір як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, і зобов'язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Нормами ч.1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Водночас нормами ч.1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами кредитного договору, банк надав позичальнику кредит в розмірі 150 000, 00 грн за процентною ставкою 26% річних. Також, згідно Додатку №2 до договору сторонами погоджено графік погашення кредиту, відсотків, комісії та в цілому розмір щомісячного платежу.
Водночас, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору, банк листом №55-5/9-02/920 від 28.06.2023, підставі п.3.12. Договору, направив позичальнику лист-вимогу про оплату прострочених платежів за нарахованими процентами за користування Кредитом та інших платежів, повідомивши про дострокове розірвання договору.
Відповідно до п.99 Правил надання послуг поштового зв'язку (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 встановлено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка"), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Відповідно до абз.1 п.116 Правил, зокрема, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику (абз.1 п.117 Правил).
Таким чином, встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення.
Повернення поштою рекомендованого листа з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання поштового відправлення, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.
За таких обставин, суд вважає, що днем вручення поштового відправлення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про причини повернення.
Відповідно до наявного у матеріалах справи копії конверта, довідки про причину повернення та штампа, який міститься на ньому, встановлено, що днем вручення листа-вимоги банку від 28.06.2023 являється 03.08.2023.
Суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Докази виконання вимоги банку матеріали справи не містять.
З огляду на встановлені судом обставини, суд робить висновок, що заявивши вимогу про дострокове повернення заборгованості та повідомивши позичальника про наслідки невиконання вказаної вимоги банк реалізував своє право вимагати у позичальника дострокового повернення кредиту 03.08.2023 (дня отримання позичальником такої вимоги). Таким чином суд робить висновок, що позовні вимоги про стягнення з відповідача кредитних коштів по основному зобов'язанню в розмірі 128 963,68 грн є законними та обґрунтованими, а тому такими, що мають бути задоволені.
Умовами кредитного договору встановлено, що кредитні кошти надаються із процентною ставкою 26% річних, а п.3.4.5. договору встановлено, що, проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт на основну суму боргу за строк правомірного користування основною сумою боргу, до якого включається день видачі кредиту та перебіг якого припиняється;
- у випадку своєчасного погашення основної суми боргу - в день фактичного повного погашення основної суми боргу (повернення Кредиту) і такий день до розрахунку процентів не включається;
- у випадку прострочення погашення основної суми боргу - у визначений згідно з умовами цього Договору останній день, коли основна сума боргу могла бути погашена без порушення встановленого цим Договором строку/терміну, і такий день до розрахунку процентів включається.
Якщо умовами цього Договору встановлено зобов'язання позичальника повернути частину основної суми боргу, то щодо неї строк правомірного користування, за який нараховуються проценти, обчислюється аналогічно до викладеного.
Водночас застосування абз. 2 ч.1 ст. 1048 ЦК України щодо щомісячної виплати процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін можливе лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Однак, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з правилами ч.2 ст. 1050 ЦК України. Права та інтереси позивача в охоронних правовідносинах забезпечені ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.07.2018 у справі №910/11534/13-ц, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №903/914/17, від 05.03.2019 у справі №910/3353/19.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц дійшла висновків про те, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно із ч.2 ст. 1050 ЦК України. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18) зазначено, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, і права та інтереси позивача в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Тобто, у постановах Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами (наприклад у межах строку користування кредитом) та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч.1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за ч.1 ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягають положення ст.. 625 цього Кодексу.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд робить висновок, що після спливу строку кредитування у зв'язку з вимогою позивача (з 04.08.2023), у позивача відсутні правові підстави для нарахування відсотків за користування кредитними коштами у розмірі визначеному договором (26%).
Водночас, як видно з наданого позивачем розрахунку, після спливу строку кредитування позивачем безпідставно продовжено нарахування відсотків за користування кредитними коштами, що нараховані у період з 03.08.2023 по 31.08.2023 у розмірі 2 572,21 грн і віднесені банком до строкових відсотків по кредиту.
Отже, в задоволенні позовних вимог про стягнення 2572,21 грн - відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих після 04.08.2023 слід відмовити.
В свою чергу, за розрахунком суду, дійсний розмір заборгованості відповідача з оплати відсотків за користування кредитними коштами складає 40 044,72 грн і являється простроченими відсотками, правомірно нарахованими до дня завершення кредитування, а відтак позов в цій частині слід задоволити.
Висновки суду
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Дана справа, яка пов'язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.
Невиконання відповідачем зобов'язання в укладеному з позивачем правочину порушило інтереси останнього, які полягають у порушенні умов повернення кредитних коштів та обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення штрафних санкцій, відтак позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову і про стягнення з відповідача на користь позивача 169 008,40 грн, що складається з 128 963,68 грн - заборгованості за кредитом, 40 044,72 грн. - заборгованості за відсотками.
Водночас, у задоволенні позову в частині стягнення 2 572,21 грн - відсотків слід відмовити, оскільки вони нараховані після пред'явлення вимоги про дострокове розірвання кредитного договору від 21.10.2021.
Розподіл судових витрат
Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
АТ "Ощадбанк" в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" при зверненні з позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №31469 від 13.09.2023.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню (на 98,50%), то розмір судового збору пропорційно частині задоволеної вимоги становить 2 643,74 грн, який покладається на відповідача.
Зважаючи на викладене, судовий збір у розмірі 40,26 грн залишається за позивачем.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Філатової Катерини Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ "Ощадбанк" в особі філії - Рівненського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" (вул. С. Петлюри, 16, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 09333401) 169 008 (сто шістдесят дев'ять тисяч вісім) грн 40 коп.
3. У решті позову відмовити.
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Філатової Катерини Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ "Ощадбанк" в особі філії - Рівненського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" (вул. С. Петлюри, 16, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 09333401) 2 643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн 74 коп. - судового збору.
5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано "27" листопада 2023 року.
Суддя Ю.Г. РОМАНЮК