ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" листопада 2023 р. м. Рівне Справа № 918/848/23
Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюк А.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія 2000"
до відповідача Фізичної особи-підприємця Гримути Віктора Івановича
про стягнення заборгованості в розмірі 3 086 511,65 грн
Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.
В засіданні приймали участь:
від позивача: Кудрявцев О.М. (в режимі відеоконференції);
від відповідача: не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Надія 2000" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Гримути Віктора Івановича, в якій просить стягнути заборгованість згідно договору поставки від 12 жовтня 2022 року № 12/10/2022 в сумі 3 086 511,65 грн, з яких: 2 964 298,76 грн - основний борг, 387 95,51 грн - інфляційні втрати та 83 417,38 грн - відсотки за користування грошовими коштами.
Ухвалою суду від 16.08.2023 (суддя Романюк Р.В.) прийнято позовну заяву до розгляду, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.09.2023.
24.08.2023 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.
Розпорядженням керівника апарату від 24.08.2023 відповідно до пунктів 2.3.49-2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з увільненням судді Романюка Р.В. від виконання службових обов'язків з 24.08.2023 до 25.08.2023 (включно) призначено повторний автоматизований розподіл справи №918/848/23.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2023, справу № 918/848/23 передано судді Горплюку А.М.
Ухвалою суду від 25.08.2023 справу прийнято до провадження.
Ухвалою суду від 28.08.2023 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія 2000" про забезпечення позову.
05.09.2023 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках та майно відповідача.
Ухвалою суду від 07.09.2023 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія 2000" про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 13.09.2023 підготовче засідання відкладено на 05.10.2023
Ухвалою суду від 05.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 02.11.2023.
Ухвалою суду від 02.11.2023 розгляд справи по суті відкладено на 21.11.2023.
20.11.2023 на офіційну електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 21.11.2023 повернуто представнику Фізичної особи-підприємця Гримути Віктора Івановича адвокату Павлюк І.А. клопотання про відкладення без розгляду.
У судовому засіданні 21.11.2023 представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та просив їх задоволити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання 21.11.2023 не забезпечив явку уповноваженого представника, про дату, місце та час судового засідання повідомлявся належним чином.
Щодо можливості розгляду справи по суті без участі відповідача та його уповноваженого представника, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За приписами статті 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Обставин, що встановлені ч. 2 ст. 202 ГПК України, суд не встановив.
Суд враховує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Господарський суд зазначає, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
За змістом рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України" суд неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.
Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").
При цьому, за приписами частин 1-3 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
При цьому, суд враховує, що від відповідача повертались конверти з ухвалами суду з відмітками відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Інтереси відповідача в даній справі представляла адвокат Павлюк І.А., що підтверджується ордером серії ВК № 1102611, виданого 13.09.2023, та яка має зареєстрований кабінет в підсистемі "Електронний суд" та була повідомлена про всі судові засідання.
Судом зазначається, що у даній справі судом не визнавалася необхідність обов'язкової участі учасників справи.
Також, судом встановлено, що відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання письмового відзиву на позовну заяву у строки, встановлені ГПК України та ухвалою суду від 16.08.2023.
Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому, суд враховує, що в судовому засіданні 05.10.2023 представник відповідача пояснила, що не має наміру подавати відзив, оскільки ведуться переговори щодо мирного врегулювання спору.
Крім того, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного розгляду справи, внаслідок чого вона може бути розглянута за наявними документами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Надія 2000" (далі - постачальник/ позивач) та Фізичною особою - підприємцем Гримутом Віктором Івановичем (далі - покупець /відповідач) укладено договір поставки № 12/10/2022 від 12.10.2022 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю на умовах цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити пісок будівельний, вапняк для дорожніх робіт та вапно, які надалі іменуються "товар", в асортименті та за цінами, передбаченими в додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору.
Товар поставляється покупцю партіями на підставі погоджених постачальником заявок покупця, які направляються постачальнику по телефону або на електронну пошту, які зазначені в розділі 10 цього договору, не пізніше ніж за 1 добу до початку поставки, якщо інше не передбачено в додатках (п. 2.1. Договору).
Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах згідно Інкотермс 2020, а саме на умовах FCA - склад постачальника: Львівська обл., Стрийський р-н., с. Розвадів, вул. С.Бандери 40а. Завантаження товару здійснюється силами та за рахунок постачальника (п.п. 2.2.1. Договору).
Згідно п. 2.3. Договору датою поставки і датою переходу права власності є дата зазначена у видатковій накладній.
Ціна товару визначається за взаємною згодою сторін і на момент підписання договору зазначається в додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору. В разі додаткових поставок , або поставок не в повному обсязі за цим договором ціни на товар вказуються в наступних додатках, які після підписання представниками сторін та скріплення їх печатками складають невід'ємну частину цього договору (п. 4.1. Договору).
Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і скріплення печатками і діє до 31.12. 2022 (п. 9.1. Договору).
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток ТОВ "Надія 2000" та ФОП Гримут В.І.
Додатковою угодою № 1 від 30.12.2022 до договору поставки № 12/10/2022 від 12 жовтня 2022 року сторони дійшли до взаємної згоди пункт 9.1. Договору викласти в наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами в діє до 31.12.2023, а в частині розрахунків - до повного виконання його умов сторонами".
В подальшому сторонами були підписані додатки до Договору щодо постачання товару: № 1 від 12.10.2022 з вказанням ціни товару за 1 тонну 5 499,96 грн з ПДВ; № 2 від 01.11.2022 з вказанням ціни товару за 1 тонну 5 499,96 грн з ПДВ; № 3 від 03.02.2023 на суму 87 499,20 грн з ПДВ; № 4 від 17.02.2023 на суму 269 058,04 грн з ПДВ; № 5 від 22.02.2023 на суму 2 480 759,57 грн з ПДВ.
Відповідно до п. 3 вищевказаних Додатків до Договору відтермінування платежу становить 15 календарних днів з дати відвантаження товару.
На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 3 010 727,92 грн з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними № 844 від 13.12.2022 на суму 116 049,16 грн; № 845 від 13.12.2022 на суму 115 609,16 грн; № 878 від 22.12.2022 на суму 164 118,80 грн; № 879 від 23.12.2022 на суму 165 328,80 грн; № 880 від 23.12.2022 на суму 165 548,80 грн; № 139 від 02.02.2023 на суму 87 499,20 грн; № 209 від 19.02.2023 на суму 157 408,86 грн; № 210 від 19.02.2023 на суму 111 649,19 грн; № 215 від 23.02.2023 на суму 136 949,00 грн; № 216 від 23.02.2023 на суму 137 059,01 грн; № 218 від 24.02.2023 на суму 135 189,01 грн; № 219 від 24.02.2023 на суму 136 949, 00 грн; № 225 від 27.02.2023 на суму 136 619,00 грн; № 226 від 27.02.2023 на суму 136 399,01 грн; № 240 від 01.03.2023 на суму 141 348,97 грн; № 241 від 01.03.2023 на суму 139 918,98 грн; № 249 від 02.03.2023 на суму 137 279,00 грн; № 250 від 02.03.2023 на суму 136 949,00 грн; № 256 від 06.03.2023 на суму 137 938, 99 грн; № 257 від 06.03.2023 на суму 137 499,00 грн; № 291 від 15.03.2023 на суму 137 499,00 грн; № 292 від 15.03.2023 на суму 139 918,98 грн, копії яких наявні в матеріалах справи.
Позивач вказує, що станом на дату складання позову (04.08.2023) відповідач не здійснив у повному обсязі оплату за поставлений йому товар на суму 2 964 298,76 грн, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів належної оплати заборгованості за отриманий від позивача товар.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.
Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч. 1,7 ст. 193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно із приписами ч.ч.1 та 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
При цьому, позивачем виконано належним чином взяті на себе обов'язки та поставлено відповідачу товар на суму 3 010 727,92 грн з ПДВ, що підтверджується дослідженими доказами.
В свою чергу, відповідачем вартість отриманого товару у повному обсязі не оплачено, не дивлячись на те, що з урахуванням ч. 1 ст. 530 ЦК України, ч. 1 ст. 692 ЦК України, п. 3 додатків до договору строк виконання зобов'язання настав.
Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення 2 964 298,76 грн основного боргу підлягає задоволенню в повному обсязі.
Оскільки відповідачем допущено порушення зобов'язання щодо оплати за поставлений позивачем товар, на підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 38 795,51 грн - 3 % річних та 83 417,38 грн - інфляційних втрат, які позивач просить суд стягнути з відповідача згідно наданого розрахунку.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат зазначає, що ним неправильно визначено початок такого розрахунку, оскільки п. 3 Додатків до Договору встановлено відстрочку платежу - 15 календарних днів з дня відвантаження товару.
При визначенні початкової дати нарахування суд враховує положення Цивільного кодексу України.
Так, згідно ч. 2 ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною 5 ст. 254 ЦК України визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Відтак, беручи до уваги вказане, суд враховує, що початковою датою нарахування 3% річних та інфляційних втрат буде наступним чином:
- № 844 від 13.12.2022 на суму 116 049,16 грн, строк оплати до 28.12.2022 з 29.12.2022;
- № 845 від 13.12.2022 на суму 115 609,16 грн, строк оплати до 28.12.2022 з 29.12.2022;
- № 878 від 22.12.2022 на суму 164 118,80 грн, строк оплати до 06.01.2023 з 07.01.2023;
- № 879 від 23.12.2022 на суму 165 328,80 грн, строк оплати до 07.01.2023 з 10.01.2023;
- № 880 від 23.12.2022 на суму 165 548,80 грн, строк оплати до 07.01.2023 з 10.01.2023;
- № 139 від 02.02.2023 на суму 87 499,20 грн, строк оплати до 17.02.2023 з 18.02.2023;
- № 209 від 19.02.2023 на суму 157 408,86 грн, строк оплати до 06.03.2023 з 07.03.2023;
- № 210 від 19.02.2023 на суму 111 649,19 грн, строк оплати до 06.03.2023 з 07.03.2023;
- № 215 від 23.02.2023 на суму 136 949,00 грн, строк оплати до 10.03.2023 з 11.03.2023;
- № 216 від 23.02.2023 на суму 137 059,01 грн, строк оплати до 10.03.2023 з 11.03.2023;
- № 218 від 24.02.2023 на суму 135 189,01 грн, строк оплати до 11.03.2023 з 14.03.2023;
- № 219 від 24.02.2023 на суму 136 949,00 грн, строк оплати до 11.03.2023 з 14.03.2023;
- № 225 від 27.02.2023 на суму 136 619,00 грн, строк оплати до 14.03.2023 з 15.03.2023;
- № 226 від 27.02.2023 на суму 136 399,01 грн, строк оплати до 14.03.2023 з 15.03.2023;
- № 240 від 01.03.2023 на суму 141 348,97 грн, строк оплати до 16.03.2023 з 17.03.2023;
- № 241 від 01.03.2023 на суму 139 918,98 грн, строк оплати до 16.03.2023 з 17.03.2023;
- № 249 від 02.03.2023 на суму 137 279,00 грн, строк оплати до 17.03.2023 з 18.03.2023;
- № 250 від 02.03.2023 на суму 136 949,00 грн, строк оплати до 17.03.2023 з 18.03.2023;
- № 256 від 06.03.2023 на суму 137 938,99 грн, строк оплати до 21.03.2023 з 22.03.2023;
- № 257 від 06.03.2023 на суму 137 499,00 грн, строк оплати до 21.03.2023 з 22.03.2023;
- № 291 від 15.03.2023 на суму 137 499,00 грн, строк оплати до 30.03.2023 з 31.03.2023;
- № 292 від 15.03.2023 на суму 139 918,98 грн, строк оплати до 30.03.2023 з 31.03.2023.
Кінцева дата нарахування визначена позивачем - 04.08.2023 (подача позовної заяв).
Суд, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат за допомогою системи комплексного інформаційного забезпечення LIGA360, встановив, що розмір обґрунтованих 3% річних становить 38 052,19 грн, при заявлених - 38 795,51 грн, та інфляційних втрат становить 63 818,28 грн, при заявлених - 83 417,38 грн.
За таких обставин, вимога позивача до відповідача про стягнення 3% річних підлягає задоволенню у розмірі 38 052, 19 грн та інфляційних втрат в розмірі 63 818,28 грн.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За результатами з'ясування обставин у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд визнає заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2 964 298, 76 грн. основної заборгованості, 38 052,19 грн. 3 % річних та 63 818,28 грн інфляційних втрат. У задоволенні позову в частині стягнення 743,32 3% річних та 19 599,10 грн інфляційних втрат - відмовити.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 45 992,53 грн покладається на відповідача, решта - на позивача.
Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія 2000" задоволити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гримути Віктора Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія 2000" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 256, код ЄДРПОУ 30677335) заборгованість за поставлений товар в розмірі 2 964 298,76 (два мільйони дев'ятсот шістдесят чотири тисячі двісті дев'яносто вісім грн 76 коп.) грн, 38 052,19 (тридцять вісім тисяч п'ядтесят дві грн 19 коп.) грн 3% річних, 63 818,28 (шістдесят три тисячі вісімсот вісімнадцять грн 28 коп.) інфляційних втрат та 45 992,53 (сорок п'ять тисяч дев'ятсот дев'яності дві грн 53 коп.) грн судового збору.
3. В частині стягнення 743,32 грн 3% річних та 19 599,10 грн інфляційних втрат - відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 30.11.2023.
Суддя А.М.Горплюк