ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.11.2023 Справа № 917/1793/23
м. Полтава
Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І.,
при секретарі судового засідання Дерій Ю.В.,
розглянувши матеріали за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40121452, адреса: вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116)
до Комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи «Полтавської обласної ради» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 41467163, адреса: вул. Миколи Дмитрієва, 7, м. Полтава, 36000)
про стягнення 61 933, 27 грн
Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до cт. 247 ГПК України.
Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача коштів в сумі 61 933, 27 грн за договором постачання природного газу постачальником «останньої надії», укладеним між сторонами у справі шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника, з яких: 41 487, 05 грн - основна заборгованість за спожитий природній газ протягом листопада-грудня 2021; 5 468, 80 грн - пеня за загальний період з 01.01.2022 по 30.06.2022; 1 819,16 грн - 3% річних за загальний період з 01.01.2022 по 30.06.2023; 13 158, 26 грн - інфляційні втрати за загальний період з 01.01.2022 по 30.06.2023.
Ухвалою від 02.10.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду, та для подання заперечень - до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.
Про розгляд справи позивач був повідомлений шляхом направлення ухвали від 02.10.2023 до Електронного кабінету.
Ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду від 02.10.2023 направлялась відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримана адресатом 05.10.2023, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.
Таким чином, судом було вчинено всі можливі за даних обставин дії щодо належного повідомлення учасників справи про спір, що розглядається. Зважаючи на зазначене, учасники справи належним чином були повідомлені про відкриття судового провадження у даній справі.
Відповідач у встановлений судом строк не використав наданого законом права на подання відзиву на позов.
19.10.2023 до суду надійшла заява відповідача про застосування наслідків пропуску строків позовної давності, в якій відповідач посилається, що строк позовної давності за вимогами про стягнення пені в сумі 5 468,80 грн за період з 01.01.2022 по 30.06.2022 сплив 01.07.2023, тому просить суд відмовити в задоволенні вимог про стягнення пені.
24.11.2023 відповідачем подане клопотання про приєднання до матеріалів справи платіжних інструкцій про сплату заборгованості за спожитий природний газ на загальну суму 41 487,05 грн.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.
26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 і від 09.12.2020 № 1236». Пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 визначено зобов'язання акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем, забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 01.10.2021 бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.
Відповідач є бюджетною установою в значенні Бюджетного кодексу України.
Позивач зазначає, що у зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого Відповідачем за період з листопада 2021 по грудень 2021, автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених Позивачем.
На підтвердження факту включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав, позивач надав:
- лист оператора ГТС від 27.09.2022 №ТОВВИХ-22-10366 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача за ЕІС-кодом 56XS00015СZ4J008;
- інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма №10);
- відомості з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача за ЕІС-кодом 56XS00015СZ4J008.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.
Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.
Згідно з п. 2.1. Типового Договору Постачальник зобов'язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а Споживач зобов'язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.
Відповідно до підпункту 4.2. розділу IV Типового Договору, об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Як стверджує позивач, він проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
Вартість природного газу визначається шляхом множення об'ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.
Разом із цим, відповідно до пункту 4.3. Типового Договору, Постачальник зобов'язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).
Крім цього, порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. Договору, яким передбачено, що Споживач зобов'язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
Правилами постачання природного газу врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС). Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.
Згідно з п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним.
Особливості здійснення постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначені розділом VI цих Правил.
Відповідно до п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
За договором постачання природного газу постачальник «останньої надії» зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником «останньої надії» не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником «останньої надії».
Постачальник «останньої надії» зобов'язаний на головній сторінці свого сайту розмістити діючу редакцію договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», яка має відповідати типовому договору, роз'яснення щодо його укладання, а також ціну природного газу для споживачів, визначену згідно з вимогами цього розділу.
Після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником «останньої надії», передбаченого цим розділом та Законом України «Про ринок природного газу», постачальник «останньої надії» зобов'язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником «останньої надії», до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.
Постачальник «останньої надії» має повідомити споживача про обмежений строк постачання природного газу, ціну природного газу для споживача та поінформувати споживача про його право та необхідність вибору іншого постачальника шляхом розміщення відповідної інформації на сайті постачальника «останньої надії». Постачальник «останньої надії» зобов'язаний оприлюднювати на своєму веб-сайті та підтримувати в актуальному стані інформацію щодо споживачів, що не є побутовими, з діючими договорами постачання природного газу із зазначенням такої інформації: ЕІС-коди споживачів (точок комерційного обліку); ЄДРПОУ та назва споживача; адреса об'єкта; кінцевий строк постачання природного газу.
Отже, між сторонами у справі укладено Договір постачання природного газу, як між постачальником «останньої надії» та споживачем.
Укладений між сторонами публічний типовий Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 ГК України, ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з визначенням, наведеним в ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В ч. 1 ст. 628 ЦК України вказано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.
Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.
Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу положень ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 Цивільного Кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що у період з 02.11.2021 по 31.12.2021 позивач поставив відповідачу природний газ в об'ємі 1783,00 тис. куб.м. на загальну суму 41487,05 грн.
Обсяги поставки природного газу відповідачу підтверджуються, зокрема, листом оператора ГТС від 27.09.2022 №ТОВВИХ-22-10366 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача за ЕІС-кодом 56XS00015СZ4J008. З листа вбачається, що в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS00015СZ4J008 (Комунальне підприємство «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи «Полтавської обласної ради») був закріплений за постачальником «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» у період з 02.11.2021 по 31.12.2021, з 02.01.2022 по 28.02.2022 та з 02.03.2022 по 24.04.2022 (з різними періодами постачання по окремим точкам обліку). Обсяг природного газу, використаний споживачем становить : з 02.11.2021 по 30.11.2021 - 1 473,00 м куб; з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 310,00 м куб.
Згідно з довідкою про об'єми поставленого ТОВ «ГК «Нафтогаз України'природного газу обсяг споживання газу Комунальне підприємство «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи «Полтавської обласної ради» становить: з 02.11.2021 по 30.11.2021 - 1 473,00 м куб; з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 310,00 м куб.
Позивач зазначає, що з 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії», щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30.09.2015 № 809 в редакції Постанови КМУ № 1102.
Постановою КМУ № 1102 на період постачання з 01 жовтня по 30 листопада 2021 року встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.
За твердженням позивача, протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн за 1 куб. метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16.8 грн за 1 куб. метр.
3 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті Позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price.
Згідно з довідкою ТОВ «ГК «Нафтогаз України» від 29.09.2022 ціна природного газу, що постачався ТОВ «ГК «Нафтогаз України» як постачальником «останньої надії» для споживачів, що є бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров'я державної власності (казенних підприємств та/або державних установ тощо) та закладів охорони здоров'я комунальної власності (комунальних некомерційних підприємств та/або комунальних установ, та/або спільних комунальних підприємств тощо) становила: у період з 1 по 31 жовтня 2021 року - 16,8 грн за 1 куб. метр з ПДВ; у період з 1 по 30 листопада 2021 року - 16,8 грн за 1 куб. метр з ПДВ; у період з 01 грудня 2021 року по 31 січня 2022 року і надалі ціна розраховувалась відповідно до формули пункту 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102.
На оплату зазначених обсягів поставленого природного газу позивачем у порядку п. 4.3 Типового Договору направлялись споживачу копія акту №20593 приймання-передачі природного газу за листопад 2021, копія рахунку на оплату №33429 за листопад 2021 направлявся відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується списком «Укрпошти» від 02.12.2021. Копія акту № 31347 приймання-передачі природного газу за грудень 2021 та рахунок на оплату № 1982 за грудень 2021 направлялися відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується списком «Укрпошти» від 17.01.2022.
За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, рахунки були проігноровані, зазначені вище обсяги поставленого природного газу відповідачем не оплачені, внаслідок чого сума невиконаного відповідачем зобов'язання (основна заборгованість) зі сплати коштів за отриманий газ за договором постачання на час звернення з позовною заявою до суду склала 41 487,05 грн.
Відповідач розрахувався з позивачем за отриманий газ після подання позову.
Як вбачається з наданої відповідачем платіжної інструкції від 22.11.2023 № 1184 на суму 24746,40 грн; від 22.11.2023 № 1185 на суму 16740,65 грн, відповідачем після звернення позивача з позовною заявою до суду сплачено позивачу суму основного боргу за отриманий природний газ в період з листопада по грудень 2021 року на загальну суму 41 487,05 грн.
За таких обставин, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України провадження у справі в цій частині вимог (на суму основного боргу в розмірі 41487,05 грн) підлягає закриттю за відсутністю предмета спору.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтями 526 та 525 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України). Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Умовами Типового Договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» передбачено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 4.5 Типового Договору).
Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені, визнав його арифметично вірним, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, нараховані за зобов'язаннями листопада 2021 року за період прострочення з 01.01.2022 по 30.06.2022 в розмірі 2996,69 грн; вимоги про стягнення з відповідача пені, нараховані за зобов'язаннями грудня 2021 року за період прострочення з 01.02.2022 по 30.06.2022 в розмірі 2472,11 грн, а всього 5468,80 грн підлягають задоволенню за розрахунком позивача в повному обсязі.
Інфляційні витрати та річні є невід'ємною частиною боргу, вимоги про сплату яких кредитор вправі заявити з моменту виникнення права на позов про повернення боргу.
Перевіривши здійсненого позивачем розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат суд прийшов до висновку, що розмір та період нарахування є обґрунтованими, а тому позовні вимоги в цій частині вимог підлягають задоволенню в межах заявлених сум:
- 3% річних, нараховані за зобов'язаннями листопада 2021 року за період прострочення з 01.01.2022 по 30.06.2023 в розмірі 1110,54 грн; 3% річних, нараховані за зобов'язаннями грудня 2021 року за період прострочення з 01.02.2022 по 30.06.2023 в розмірі 708,62 грн, всього 1819,16 грн;
- інфляційні втрати, нараховані за зобов'язаннями листопада 2021 року за період прострочення з січня 2022 по червень 2023 в розмірі 8018,36 грн; інфляційні втрати, нараховані за зобов'язаннями грудня 2021 року за період прострочення з лютого 2022 по червень 2023 в розмірі 5139,00 грн, всього 13158,26 грн.
Перевірка правильності розрахунків пені, інфляційних витрат та річних проводилась за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «ЛІГА 360».
Ураховуючи викладене, суд визнає обґрунтованим вимоги ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна» про стягнення нарахувань пені, 3 % річних та суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, на прострочені суми оплати вартості поставленого природного газу.
Стосовно заяви відповідача про застосування наслідків пропуску строків позовної давності за вимогами про стягнення пені, суд враховує наступне.
Стаття 256 Цивільного кодексу України визначає, що позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Суд звертає увагу відповідача на те, що Законом України №540-ІХ від 30.03.2020 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України був доповнений пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Так, Постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 запроваджено карантин з 12.03.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Одночасно судом враховується, що 24.02.2022 російська федерація розпочала воєнні дії на території України. Згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на усій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.
Згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Згідно з Указом Президента України від 6 листопада 2023 року № 734/2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжений з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
З огляду на те, що позивач звернувся до суду із позовом 28.09.2023, враховуючи строки початку перебігу позовної давності та продовження постановою та законом строків позовної давності на строк дії карантину та воєнного стану, суд дійшов до висновку, що звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідача пені відбулось в межах строку позовної давності та відповідно про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в повному обсязі.
Таким чином, позов підлягає задоволенню частково з урахуванням здійсненої відповідачем сплати суми основного боргу.
ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, на відповідача (ст. 129 ГПК України).
Отже, витрати ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 2684,00 грн належить відшкодувати за рахунок відповідача.
Керуючись ст. 129, 231 (п. 2ч. 1), 232, 233, 236-238 ГПК України
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. В частині стягнення основного боргу провадження у справі закрити за відсутністю предмета спору.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи «Полтавської обласної ради» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 41467163, адреса: вул. Миколи Дмитрієва, 7, м. Полтава, 36000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40121452, адреса: вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116): 5468, 80 грн пені; 1819,16 грн 3% річних; 13 158,26 грн інфляційних втрат; 2 684, 00 грн судового збору.
3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Суддя І.І. Пушко