ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.11.2023Справа № 910/12318/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентри Стілмен"
про розірвання договору та стягнення 359582,01 грн.
за участі представників:
від позивача: Яковлев А.В.
від відповідача: не з'явився,
Міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентри Стілмен" про розірвання договору про закупівлю від 21.04.2023 № 328/23 та стягнення 359582,01 грн. попередньої оплати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
21.08.2023 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Дана ухвала суду та подальші ухвали у справі направлені, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03189, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 6-Д, офіс 43.
Проте конверти із копіями ухвал повернуті на адресу суду підприємством поштового зв'язку без вручення відповідачу у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою та за закінченням терміну зберігання.
Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі та подальші ухвали направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.
За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Крім того, судом направлялися ухвали суду у справі на електронну адресу відповідача.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
21.04.2023 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено Договір про закупівлю товару № 328/23, згідно з пунктами 1.1, 1.2 якого постачальник зобов'язується у 2023 році поставляти покупцеві товари, зазначені у Додатку №1 (Специфікація), який є невід'ємною частиною договору, а постачальник - прийняти і оплатити такі товари. Назва предмету закупіцвлі: Код ДК 021:2015 - 44330000-2 Будівельні прути, стрижні, дроти та профілі (труби сталеві профільні, листи гарячекатані, кутник, арматура).
Відповідно до пункту 2.2 договору сума договору становить 719 164,01 грн., у т.ч. ПДВ 119860,68 грн.
У пунктах 3.1, 3.2 договору передбачено, що постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP за правилами «ІНКОТЕРМС-2020». Місце поставки товару: складські приміщення зберігання покупця у межах міста Хмельницького.
Згідно з пунктом 3.3 договору поставка товару здійснюється окремими партіями протягом 15-ти календарних днів з моменту надання покупцем заявки на кожну партію.
Товар вважається переданим постачальником і прийнятий покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору та підписанням видаткової накладної (пункт 3.4 договору).
Пунктом 4.1 договору передбачено, що покупець здійснює авансовий платіж (50% вартості товару) після отримання рахунку протягом 3 банківських днів. Остаточний розрахунок за фактично поставлений товар проводиться у безготівковій формі шляхом оплати покупцем за наявності належним чином оформленого та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати поставки товару.
До вказаного договору сторонами підписано специфікацію (додаток № 1 до договору).
Із матеріалів справи слідує, що відповідач виставив рахунок-фактуру від 27.03.2023 № СТ-0002135 на суму 719164,01 грн.
На виконання умов договору 24.04.2023 позивач здійснив попередню оплату в розмірі 359582,01 грн. із посиланням у призначенні платежу на рахунок-фактуру від 27.03.2023 № СТ-0002135 та договір № 328/23 21.04.2023, що підтверджується платіжною інструкцією № 6613.
У подальшому, позивач звернувся до відповідача з листом від 11.05.2023 № 757/10, в якому повідомив, що станом на 10.05.2023 товар поставлений відповідачем у незначній кількості, відтак позивач просив поставити оплачений товар у найкоротший термін.
Також до матеріалів справи позивачем долучено лист від 23.05.2023 № 817/10 до відповідача, в якому зазначено, що станом на 22.05.2023 відповідачем поставлений товар лише на суму 197814,93 грн. Відтак, позивач просив повернути суму попередньої оплати в розмірі 197814,93 грн. протягом 5 днів із дня надсилання даного листа.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 267 ГК України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.
Згідно зі статтею 633 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред'явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).
Судом установлено, що позивачем перераховано відповідачу за договором від 21.04.2023 № 328/23 та рахунком-фактурою від 27.03.2023 № СТ-0002135 в якості попередньої оплати грошові кошти в сумі 359582,01 грн.
Водночас, матеріали справи не містять доказів поставки відповідачем товару позивачу на повну суму попередньої оплати.
Разом із цим, відповідно до долученого позивачем до матеріалів справи листа від 23.05.2023 № 817/10 до відповідача, в якому зазначено, що станом на 22.05.2023 відповідачем поставлений товар лише на суму 197814,93 грн. та позивач просить повернути суму попередньої оплати в розмірі 197814,93 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивачу із суми попередньої оплати 359582,01 грн. підлягає поверненню 161767,08 грн., оскільки відповідно до листа позивача від 23.05.2023 № 817/10 відповідачем поставлена частина товару на суму 197814,93 грн.
Отже, після пред'явлення покупцем продавцю вимоги (про повернення суми попередньої оплати відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України) за умови непоставки продавцем покупцю товару та неповернення суми попередньої оплати у продавця виникає грошове зобов'язання з повернення суми попередньої оплати.
Ураховуючи викладене, оскільки сума неповернутої відповідачем попередньої оплати складає 161767,08 грн., що підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про повернення цих коштів позивачу або поставки товару на вказану суму, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача даної суми попередньої оплати, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 Цивільного кодексу України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.09.2022 у справі № 908/599/21.
Відповідно до пункту 11.1 договору останній набуває чинності з дня підписання обома сторонами і діє до 31.12.2023 включно, а в частині фінансових зобов'язань - до повного виконання.
Згідно з пунктом 11.2 договору, якщо інше не передбачено цим договором або чинним в Україні законодавством, договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, що оформлюється додатковою угодою до договору.
Установивши, що відповідач поставку товару позивачу, яким внесено попередню оплату за товар, у повному обсязі не здійснив та не повернув на вимогу позивача грошові кошти, суд дійшов висновку про доведеність позивачем істотного порушення відповідачем договору від 21.04.2023 № 328/23, що є правовою підставою для його розірвання.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
Позовні вимоги Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" задовольнити частково.
Розірвати договір про закупівлю від 21.04.2023 № 328/23, укладений між Міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (29009, м. Хмельницький, вул. Чорнобрового, 5; ідентифікаційний код 03356571) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металоцентри Стілмен" (03189, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 6-Д, офіс 43; ідентифікаційний код 43922411).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентри Стілмен" (03189, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 6-Д, офіс 43; ідентифікаційний код 43922411) на користь Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (29009, м. Хмельницький, вул. Чорнобрового, 5; ідентифікаційний код 03356571) 161767 (сто шістдесят одну тисячу сімсот шістдесят сім) грн. 08 коп. заборгованості, а також 5110 (п'ять тисяч сто десять) грн. 51 коп. витрат зі сплати судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 29.11.2023 року.
Суддя К.В. Полякова