ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
м. Київ
21.11.2023Справа № 910/10631/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Шатан Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу №910/10631/23
за позовом першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області
до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
та товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Сіал джет Україна»
про визнання недійсним рішення тендерного комітету, визнання недійсним договору та стягнення 1 607 831,88 грн,
за участю представників:
прокурора: Гаврилюк О.М.;
позивача: не з'явився;
відповідача-1: Пагосян С.Г.;
відповідача-2: Шибеко Д.В.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
04.07.2023 до Господарського суду міста Києва від першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області надійшов позов в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (позивач) до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Сіал джет Україна» (відповідач-2), в якому прокурор просить суд:
- визнати недійсним рішення тендерного комітету Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», оформлене протоколом засідання від 15.03.2017, про визнання переможцем і акцепт пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Сіал джет Україна»;
- визнати недійсним договір поставки товару від 03.04.2017 №159(2)17УК/53-121-01-17-04777, укладений між Відокремленим підрозділом «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Сіал джет Україна»;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Сіал джет Україна» на користь Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом 1 607 831, 88 грн, а з Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» одержані ним за рішенням суду 1 607 831,88 грн. стягнути в дохід держави.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведеного ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» тендера, що не сумісне з основними засадами цивільного законодавства.
За твердженнями прокурора, у діях ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Метою вказаних дій є усунення конкуренції під час проведення тендера та недобросовісне отримання права на укладення договору. Завідомо суперечлива мета дій відповідача-2 полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах.
У зв'язку з цим, прокурор вважає, що рішення, оформлене протоколом від 15.03.2017 тендерного комітету ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», підлягає визнанню недійсним на підставі статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.
Тендер відбувся за участю в ньому двох учасників - ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» та ТОВ «Гаскет ЛТД», які вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених між собою дій, що стосуються спотворення результатів цього тендера.
Отже, набуття ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» права на укладення договору поставки гумових виробів, проведено за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками цього тендера її видимості. Тому договір, укладений за підсумками тендера, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна», на підставі статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.
Щодо позовної вимоги про стягнення грошових коштів, прокурор зазначає про те, що за результатами виконання договору ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» одержало 1 607 831, 88 грн. Враховуючи наявність умислу лише у ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна», як сторони оспорюваного договору, одержані ним за спірним правочином кошти повинні бути повернуті іншій стороні договору, а отримані іншою стороною договору за рішенням суду кошти мають бути стягнуті в дохід держави.
Звертаючись до суду, прокурор, у прохальній частині позовної заяви, заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі №910/10631/23; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 16.08.2023.
24.07.2023 до суду від ДП «НАЕК «Енергоатом» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 просив відмовити у задоволенні позову повністю. Крім того, у відзиві відповідач-1 порушує питання щодо пропуску строку позовної давності за заявленими позовними вимогами, у зв'язку з чим, просить суд застосувати позовну давність у спорі.
01.08.2023 до суду від Першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області надійшли до суду: письмові пояснення щодо виконання поставки за оспорюваним правочином та застосування наслідків недійсності правочину та відповідь на відзив.
04.08.2023 до суду від ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позову повністю.
07.08.2023 від позивача до суду надійшли письмові пояснення, в яких управління підтримало позовні вимоги. Водночас, у поясненнях представник Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області заперечив наявність в управління повноважень щодо звернення до суду з позовом про визнання недійсним рішення тендерного комітету та визнання недійсним договору, що виключає правомірність тверджень прокурора про бездіяльність вказаного органу.
Позивач клопотав про розгляд справи №910/10631/23 за відсутності представника Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби у Запорізькій області.
Право позивача як особи, що подала позов (в особі якої подано позов) та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
15.08.2023 від Першого заступника керівника Васильківської окружної прокуратури Запорізької області до суду надійшла відповідь на відзив.
15.08.2023 від ТОВ «ВКП «Сіал джет України» до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.
За частиною 4 статті 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Так, у підготовчому засіданні 16.08.2023 року судом постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання прокурора про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, оскільки прокурор не довів, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Підготовче засідання 16.08.2023 відкладалось, 14.09.2023 оголошувалась перерва до 12.10.23 в порядку ст.183 ГПК України.
17.08.2023 до суду від Першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області надійшли письмові пояснення щодо виконання оскаржуваного договору та стягнення грошових коштів.
17.08.2023 від відповідача-1 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.
09.10.2023 від Першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області до суду надійшли пояснення на заперечення відповідача-1.
У підготовчому засіданні 12.10.2023 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу №910/10631/23 до судового розгляду по суті на 31.10.2023.
16.10.2023 від представника відповідача-2 до суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 31.10.2023 судом оголошено перерву до 14.11.2023.
13.11.2023 від прокурора до суду надійшли письмові пояснення.
13.11.2023 від представника відповідача-2 до суду надійшла відповідь на додаткові пояснення прокурора.
У судовому засіданні 14.11.2023 суд, заслухавши вступне слово прокурора, представника відповідача-1 та відповідача-2, з'ясувавши обставини справи, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.
Суд оголосив перерву у судовому засіданні до 21.11.2023 для уточнення правових позиції ВС.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
У судовому засіданні 21.11.2023 прокурор позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов. Представники відповідачів проти позовних вимог заперечили та просили суд відмовити в позові.
У судовому засіданні 21.11.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, секретарем судового засідання здійснено ведення протоколів судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Відокремленим підрозділом «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» у лютому-березні 2017 проведено процедуру закупівлі по предметах ДК 021:2015 5 19510000-4 ущільнювальні вироби - Гумові вироби [ідентифікатор закупівлі UA-2017-02- 06-000284-a]. Оголошення про проведення тендеру було опубліковано на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-02-06-000284-a
Очікувана вартість предмета закупівлі становила 1 340 059, 90 гривень.
Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій участь у вказаних відкритих торгах взяли два суб'єкти господарювання: ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» з ціновою пропозицією - 1 339 859,90 грн. без ПДВ та ТОВ «Гаскет ЛТД» з ціновою пропозицією - 1 340 059,90 грн без ПДВ.
Критерієм вибору переможця була ціна.
Розкриття конкурсних пропозицій торгів відбулось 23.02.2017 об 11 год. 47 хв
Рішенням тендерного комітету Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», оформленим протоколом розгляду тендерних пропозицій на закупівлю товарів - за кодом ДК 021:2015 19510000- 4 (гумові вироби, ущільнювальні вироби) від 15.03.2017 визнано переможцем торгів ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна». Цим протоколом також прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю із вказаним товариством.
У зв'язку з викладеним, електронною системою закупівель сформовано повідомлення про намір укласти договір.
20.03.2017 між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» укладено договір № 159(2)17УК/53-121-01-17-04774 (далі - Договір) щодо закупівлі ущільнювальних виробів (Гумові вироби).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 вказаного Договору визначено, що постачальник зобов'язується у березні-квітні 2017 року поставити замовнику товар (кільця гумові, манжети гумові, штоку ущільнення, шайбу та клапан), а замовник - прийняти і оплатити товар.
Ціна Договору становить 1 607, 831, 88 грн в т.ч. ПДВ 267 971, 98 грн (пункт 3.1. Договору).
Пунктом 3.2. Договору визначено, що розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника з відстрочкою платежу 30 календарних днів з моменту поставки товару.
Наразі Договір про закупівлю товару виконаний обома сторонами в повному обсязі, що підтверджується первинними документами, зокрема, видатковою накладною №1450 від 18 квітня 2017 року щодо поставки гумових виробів на суму 29 302, 38 грн з ПДВ, №1506 від 21 квітня 2017 року щодо поставки гумових виробів на суму 1 388 079, 18 грн з ПДВ та №1571 від 25 квітня 2017 року щодо поставки товару на суму 190 450, 32 грн з ПДВ. Вказані видаткові накладні підписані представниками ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» та ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» та скріплені печатками підприємств без зауважень.
Крім того, у матеріалах справи наявна виписка по розрахунковому рахунку №26008013801 ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» за період з 09.06.2017 по 11.07.2017 з якої вбачається факт перерахування ВП «Запорізька АЕС на користь ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» 1 607 831, 88 грн з ПДВ.
Також, матеріали справи містять лист №01-3489/10-вих від 23.02.2023 ДП «НАЕК «Енергоатом», яким підприємство повідомило прокуратуру про те, що зобов'язання учасників договірних відносин за спірною закупівлею виконані сторонами у повному обсязі, розрахунки між відокремленим підрозділом «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» здійснені в повному обсязі.
Таким чином, відповідачем-1 за Договором від 03.04.2017 на рахунок ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» перераховано кошти у загальній сумі 1 607 831, 88 грн, що становить ціну Договору з урахуванням ПДВ.
У подальшому, рішенням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.11.2020 №54/42-р/к дії ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" та ТОВ "Гаскет ЛТД" визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 1 статті 50, яке кваліфікується за пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю: по предметах ДК 021:2015 19510000-4 - ущільнювальні вироби - Гумові вироби [ідентифікатор закупівлі UA-2017-02- 06-000284-a], проведених Відокремленим підрозділом «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
Указане рішення (за винятком конфіденційних даних та інформації з обмеженим доступом) оприлюднене на офіційному веб-сайті Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та доступне за посиланням: https://southeastmtv.amcu.gov.ua/storage/app/uploads/public/605/9c5/3db/6059c53db292a755454061.pdf
Адміністративною колегією Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 02/19-18/58/30-19 встановлено факт узгоджених дій ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" та ТОВ "Гаскет ЛТД", що стосується спотворення результатів закупівлі, під час участі у торгах (із наявних у справі доказів), які полягали у: спільному використанні одних засобів зв'язку та однієї ІР-адреси; схожості дій учасників на користь одного з них; відносинах контролю учасників; початкових пропозиціях учасників по відношенню до закупівель, які суттєво не відрізнялися; ціновій поведінці учасників у ході закупівель, що є характерною для технічного учасника, який забезпечує перемогу іншому учаснику з мінімальними втратами останнього; схожості в оформленні документів, наданих у складі тендерних пропозицій; відсутності наміру учасників перемогти у закупівлях, оскільки навіть у разі їх кращих пропозицій під час торгів його пропозиції були б відхилені замовником через невідповідність вимогам тендерної документації.
З огляду на зазначене вище, адміністративна колегія у своєму рішенні №54/42-р/к від 30.11.2020 дійшла висновку, що ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" та ТОВ "Гаскет ЛТД" під час підготовки документації в процедурі закупівлі з ідентифікатором UA-2017-02- 06-000284-a діяли несамостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов'язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель та за Законом України «Про публічні закупівлі».
Узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції ТОВ "ВКП "Сіал Джет Україна" та ТОВ "Гаскет ЛТД" тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результати проведення замовником відкритих торгів, порушивши право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, а відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України «Про захист економічної конкуренції».
Враховуючи вищевикладене, така поведінка ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" та ТОВ "Гаскет ЛТД" становить порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, заборонених відповідно до пункту 1 статті 50, пункту 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Також, вказаним рішенням адміністративної колегії на ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" та ТОВ "Гаскет ЛТД" накладено штрафи за виявлені порушення.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2021 у справі №904/1448/21 відмовлено у задоволенні позову ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" про визнання незаконним та скасування рішення від 30.11.2020 №54/42-р/к у справі №02/19-18/58/30-19 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2021 апеляційну скаргу ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2021 у справі №904/1448/21 залишено без змін.
Таким чином законність рішення адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №54/42-р/к від 30.11.2020 у справі №02/19-18/58/30-19 та висновків щодо узгодженості дій підтверджено рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, які набрали законної сили.
Василівською окружною прокуратурою Запорізької області, під час виконання повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави у бюджетній сфері щодо визнання недійсними рішення тендерного комітету, оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій щодо процедури відкритих торгів на закупівлю гумових виробів та договору поставки товару, укладеного між ВП «ЗАЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» та ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна", як таких, що суперечать інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу відповідача -2 та застосування наслідків недійсності.
Враховуючи вищевикладене, з метою захисту інтересів держави, прокурор звернувся до Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про необхідність пред'явлення позову, а за відсутності реагування останнім - до суду з розглядуваним позовом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Частиною 3 статті 5 Господарського кодексу України регламентовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Абзацами 1-3 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право за захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України).
Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (Постанова Касаційного господарського Суду у складі Верховного Суду від 26.09.2023 у справі 904/637/22 (904/3477/22)
При цьому частина 5 статті 13 Цивільного кодексу України, якою регламентовано цілі реалізації цивільних прав, не допускає їх використання з метою неправомірного обмеження конкуренції, а також недобросовісну конкуренцію.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст правочину не може суперечити, зокрема, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України).
Частинами 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання з момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною 1 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Норма аналогічного змісту міститься у частині 1 статті 208 Господарського кодексу України.
В доктрині цивільного права такі порушення публічного порядку розглядаються як такі, що порушують основні засади державного правопорядку.
У пункті 3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» наголошено, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.
До договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства.
Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення такого договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.
Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
У постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №922/1391/18 викладено правовий висновок щодо застосування частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України в сукупності з частиною 1 статті 203 указаного Кодексу.
Ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов'язання, а також з'ясувати наявність наміру (умислу), яка означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.
Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов'язковим доказом вини.
Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладено і в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/1421/16, від 15.02.2018 у справі №911/1023/17, від 17.04.2018 у справі №910/1424/16, від 31.05.2018 у справі №911/639/17, від 09.07.2019 у справі №911/1113/18, від 10.06.2021 у справі №910/114/19, від 15.12.2021 у справі №910/6271/17 від 13.01.2022 у справі №908/3736/15.
Закон України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон) визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Статтями 1, 4 Закону визначено, що конкуренція - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
Одним із найпоширеніших видів порушень, що спотворює конкуренцію, є антиконкурентні узгоджені дії, внаслідок яких усувається конкуренція та змагальність між учасниками, що призводить до спотворення конкурентного середовища в цілому.
Так, згідно з пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
Відповідні дії становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 1 статті 50 Закону).
Разом із тим Закон України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), як указано в його преамбулі, визначає правові та економічні засади здійснення закупівель послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад. Його метою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції.
За змістом частини 1 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.
Крім того, тендер (торги) - це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі) (пункт 28 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Тому, оголошуючи проведення відкритих торгів, замовник ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» мав на меті не просто задовольнити потребу в наявності постачальника гумових виробів, а здійснити придбання гумових виробів шляхом укладення договору поставки на засадах конкурентності учасників відповідного тендера.
Антиконкурентні узгоджені дії учасників торгів несуть для замовника ризик купити товар дорожче, ніж це можливо. Адже змовники підіграють один одному на торгах і мають на меті реалізувати дорожчу пропозицію. Учасники вже на етапі торгів поводяться не доброчесно.
Вчинення антиконкурентних узгоджених дій по-перше, забороняється і за Законом України «Про захист економічної конкуренції» тягнуть за собою відповідальність згідно з цим Закономю
Вирішуючи спір у справі №910/114/19 про визнання недійсним договору про закупівлю як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам Верховний Суд у пунктах 32, 33 своєї постанови від 10.06.2021 указав, що визначене положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, що одночасно слугує захисту інтересів держави. Тому прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом вимог.
Обставини вчинення ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічної закупівлі з ідентифікатором UA-2017-02-06-000284-а, підтверджуються рішенням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №54/42-р/к від 30.11.2020 у справі №02/19-18/58/30-19.
Таким чином, орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням підтвердив порушення вимог законодавства, яке полягало у спотворенні учасниками, у тому числі ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна", результатів торгів. Протиправність таких дій полягала в їх спрямуванні на здобуття перемоги у процедурі закупівлі будь-якою ціною, у тому числі шляхом домовленостей з іншим учасником.
Законність указаного рішення підтверджена рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2021, та в силу частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказування.
Невід'ємною умовою ефективного функціонування економічної системи в Україні є розвиток якісного конкурентного середовища - результату й сукупності умов взаємодії усіх суб'єктів ринку за відповідного рівня економічного змагання й можливості впливу окремих економічних агентів на загальноринкову ситуацію.
Вільне змагання суб'єктів господарювання забезпечує встановлення цін на рівні, що приводить до оптимального розподілу суспільних ресурсів, сприяє підвищенню рівня організації господарської діяльності та здійсненню науково-технічного прогресу.
Ефективна економіка своєю чергою забезпечує високу та динамічну продуктивність капіталу як інвестиційну складову та результативність праці як соціальну складову, що є запорукою зростання загального добробуту.
Проте, порушення ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведеного ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» тендера, не сумісне з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України «Про публічні закупівлі», нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві.
Дії ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" та ТОВ "Гаскет ЛТД", що стосується спотворення результатів закупівлі, під час участі у торгах, які полягали у: спільному використанні одних засобів зв'язку та однієї ІР-адреси; схожості дій учасників на користь одного з них; відносинах контролю учасників; початкових пропозиціях учасників по відношенню закупівель, які суттєво не відрізнялися; ціновій поведінці учасників у ході закупівель, що є характерною для технічного учасника, який забезпечує перемогу іншому учаснику з мінімальними втратами останнього; схожості в оформленні документів, наданих у складі тендерних пропозицій; відсутності наміру учасників перемогти у закупівлях, оскільки навіть у разі їх кращих пропозицій під час торгів його пропозиції були б відхилені замовником через невідповідність вимогам тендерної документації - є узгодженою поведінкою, що стосується спотворення результатів торгів, проведених ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» із придбання гумових виробів.
Тому дії ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі.
Ураховуючи зазначене, у діях ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Метою вказаних дій є усунення конкуренції під час проведення зазначеного тендера та недобросовісне отримання права на укладення договору.
Таким чином, завідомо суперечлива мета дій ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах.
У силу положень статті 202 Цивільного кодексу України рішення тендерного комітету ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», оформлене протоколом від 15.03.2017, яким ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" визнано переможцем та вирішено укласти з ним договір про закупівлю товару, є правочином, учиненим цим підприємством і спрямованим на набуття у нього і відповідача-2 цивільних прав та обов'язків щодо укладення договору.
Схожий за змістом висновок щодо застосування статті 202 Цивільного кодексу України в подібних правовідносинах викладено в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
У зв'язку із цим, рішення тендерного комітету ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», оформлене протоколом від 15.03.2017 завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу однієї сторони - ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" і підлягає визнанню недійсним на підставі частини 1 статті 203, частини 1 статті 215, частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент укладення Договору №159(2)17УК/53-121-01-17-04777 від 03.04.2017), договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.
Норму аналогічного змісту містить частина 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції, чинній на момент ухвалення судом рішення.
Тендер відбувся за участю в ньому двох учасників - ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" та ТОВ "Гаскет ЛТД", які вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених між собою дій, що стосуються спотворення результатів цього тендера.
Отже, придбання ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» гумових виробів за договором поставки відбулось за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками цього тендера її видимості.
Поведінка ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" та ТОВ "Гаскет ЛТД" під час участі в тендері явно несумісна з добросовісністю, принципами здійснення публічних закупівель та без створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, що є обов'язковою умовою, визначеною Законом України «Про публічні закупівлі».
Тому договір, укладений за підсумками тендера, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна", на підставі частини 1 статті 203, частини 1 статті 215, частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України.
Крім того, згідно з частиною 6 статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, після прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Ураховуючи зазначене, спірний договір укладено в результаті прийняття спірного протоколу розгляду тендерних пропозицій щодо процедури відкритих торгів на закупівлю товару від 15.03.2017, складеного на засіданні тендерного комітету ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», який підлягає визнанню недійсним на підставі частини 1 статті 203, частини 1 статті 215, і частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України.
Неправомірна поведінка, що мала місце на стадії проведення процедури закупівлі та прийняття спірного рішення, оформленого протоколом, не може мати правомірного наслідку - укладення договору.
Отже недійсність результатів спірної закупівлі свідчить про незаконність укладеного за підсумками її проведення договору (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №910/16309/18).
З урахуванням вищевикладеного суд задовольняє позовні вимоги про визнання недійсним рішення тендерного комітету Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», оформленого протоколом засідання від 15.03.2017 та про визнання недійсним Договору поставки товару.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.12.2021 у справі №906/1061/20 зазначила, що до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім нього, законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків, визначених у статті 216 Цивільного кодексу України, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину, визнаного таким судом, є обов'язковими та не можуть бути проігноровані його сторонами.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 сформулювала уточнюючий, в співвідношенні з постановою від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20, висновок щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 ЦК України в подібних правовідносинах:
"Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.
Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.
Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.
Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з'ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов'язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові".
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 19.07.2023 у справі 912/3751/19 ухвалила постанову (ЄДРСРУ № 112286891), уточнила ВИСНОВОК, викладений в раніше ухваленій постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20 таким чином: Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.
Рішення тендерного комітету Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», оформленого протоколом засідання від 15.03.2017 та Договір поставки гумових виробів від 03.04.2017 оспорюються з підстав їх невідповідності вимогам статей 203, 216, 228 Цивільного кодексу України, а саме у зв'язку з невідповідністю інтересам держави та суспільства, його моральним засадам за наявності умислу ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна".
Як було зазначено вище, оспорюваний договір наразі є виконаним та оплаченим на суму 1 607 831, 88 грн.
Однак, незважаючи на притягнення ТОВ "ВКП "Сіал Джет Україна"до відповідальності у вигляді накладення штрафу, негативні наслідки укладеного з ним Договору №159(2)16УК/53-121-01-17-04777 від 03.04.2017 залишаються не усунутими.
Цивільний кодекс України встановлює особливі правові наслідки такої недійсності правочинів.
У відповідності до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Таким чином, з урахуванням викладеного ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна", маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, прийняло участь у проведенні конкурентної процедури закупівлі, знівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого отримало бюджетні кошти в сумі 1 607 831, 88 грн.
Вищенаведене свідчить про наявність у ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" умислу на укладення спірного договору, який суперечить інтересам держави й суспільства, з метою отримання прибутку.
Ураховуючи наявність умислу лише у ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" як сторони оспорюваного договору, одержані ним 1 607 831, 88 грн за цим правочином повинні бути повернуті іншій стороні договору, а отримані іншою стороною за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави.
Іншою стороною договору був Відокремлений підрозділ «Запорізької атомної електростанції» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Зокрема, Держаудитслужбою здійснюється контроль за правильністю та своєчасністю надходження доходів до бюджету за кодом класифікації 24060300 «Інші надходження».
Таким чином, вищевказані кошти повинні бути повернуті відповідачеві-1, а отримані ним за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави.
За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" на користь Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом 1 607 831, 88 грн, а з Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» одержані ним за рішенням суду в дохід держави.
Щодо повноважень Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області заявляти позовні вимоги про визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 4 статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Моніторинг закупівель здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (частина 1 статті 8 указаного Закону).
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Головними завданнями органу державного фінансового контролю серед інших є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, дотриманням законодавства про закупівлі (частина 1 статті 2 цього Закону).
При цьому на підставі пунктів 8, 10 частини 1 статті 10 зазначеного Закону органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів (пп. пп. 1, 3 п. 3 указаного Положення).
Згідно з підпунктом 20 пункту 6 зазначеного Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Відповідно до пункту 7 Положення про Державну аудиторську службу України Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Реалізацію повноважень Державної аудиторської служби України на території Запорізької області здійснює Східний офіс Держаудислужби в Запорізькій області згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби" та Положення про управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, затвердженого наказом Східного офісу Держаудитслужби від 29.08.2016 №3.
Наказом Держаудитслужби України від 02.06.2016 № 23 затверджено Положення про Східний офіс Держаудитслужби, відповідно до якого основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької та Кіровоградської областей та у складі Офісу утворюються як структурні підрозділи, в т.ч. Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області.
Згідно з підпунктом 18 пункту 6 зазначеного Положення Східний офіс Держаудитслужби має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд як державний орган має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Таким чином, саме Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області наділений повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель на території Запорізької області.
Крім того, суд, перевіряючи наявність у позивача повноважень на звернення до суду із заявленими позовними вимогами звертається до висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського Суду у складі Верховного Суду від 11.10.2023 у справі №905/73/22 за яким: «Підставою заявлення прокурором позову у даній справі було допущене відповідачами порушення законності у сфері публічних закупівель, тому правильним є висновок судів попередніх інстанцій про наявність у Східного офісу Держаудитслужби, який є територіальним органом Держаудитслужби, повноважень на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах».
З урахуванням наведеного належним органом, уповноваженим державою на здійснення у спірних правовідносинах функцій щодо реалізації державної політики у сфері закупівель, є Держаудитслужба та її територіальні органи, яка може бути позивачем у справі.
Суд вказує, що правильне, в порядку, визначеному законодавством, використання бюджетних коштів беззаперечно становить державний інтерес.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 912/898/18 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Як вбачається з матеріалів справи прокурор Василівської окружної прокуратури Запорізької області звертався до Східного офісу Держаудитслужби та Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області із листом від 03.02.2023 №51-314вих-23 та від 14.02.2023 №51-433вих3 щодо повідомлення останніх про наявні порушення ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" при проведенні електронних торгів з метою самостійного звернення вказаних органів з позовом до суду про визнання правочинів недійсними та застосування наслідків недійсності правочину.
Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області листом від 28.02.2023 №040831-17/646-2023 повідомлено про відсутність у нього підстав для звернення до суду з позовом, про що додатково зазначило у письмових поясненнях.
У свою чергу, Східний офіс Держаудитслужби листом від 02.03.2023 №040431/18/1413-2023 повідомив прокурора про те, що враховуючи, що зазначений у запиті прокурора об'єкт знаходиться на території Запорізької області та не входить до мережі підконтрольних об'єктів апарату Східного Офісу, яким реалізується державний фінансовий контроль на території Дніпропетровської області, запит прокурора було перенаправлено за належністю до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, для надання інформації щодо здійснення заходів державного фінансового контролю щодо об'єкту, про який вказується у запиті.
Відповідно до Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затв. Наказом Держаудитслужби 02.06.2016 № 23 Східний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській областях (далі - управління). Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно. На території Дніпропетровської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу. Основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської областей, а також на території інших областей за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.
Основним завданням Східного офісу Держаудитслужби наряду з Управлінням Східного офісу Держаудитслужби у Запорізькій області є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Запорізької області без жодних доручень Голови Держаудитслужби та його заступників.
В подальшому, 14.04.2023 прокурор надіслав на адресу Східного офісу Державної аудиторської служби та Управління Східного офісу Державної аудиторської служби в Запорізькій області лист №51-1098вих-23 від 13.04.2023, яким, в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», повідомив про подальше пред'явлення позовної заяви до суду.
Проте, позивачем у відповідь на направлені прокурором листи та повідомлення у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" не вчинено дій щодо захисту інтересів держави у правовідносинах які склалися щодо укладеного між відповідачами договору та відповідно - не пред'явлено позову, що стало підставою для представництва прокурором інтересів держави у даній справі.
Отже, перевірки закупівель органами Держаудитслужбою не проводилися.
Оскільки моніторинг закупівлі та перевірка відповідно до Закону "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 631, Держаудитслужбою не проводилися, то відсутні передбачені законом підстави для звернення Держаудитслужби з позовом до суду.
З листа Держаудитслужби дійсно випливає, що цей орган навіть після отримання інформації від прокурора про можливі порушення законодавства про публічні закупівлі не планував проводити перевірку і не збирався звертатися до суду, що кваліфіковано як бездіяльність органу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах у цій справі прокурором обґрунтовано порушення інтересів держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, оскільки саме зазначений орган є уповноваженим державою органом здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, будучи поінформованим про існування порушення.
Щодо строку позовної давності суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Стаття 258 Цивільного кодексу України не встановлює спеціальної позовної давності до вимог про визнання правочинів недійсними та застосування наслідків недійсності.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України).
Рішення тендерного комітету, оформленого протоколом, а також Договір поставки оскаржуються, зокрема, з підстав відсутності конкуренції між учасниками тендеру UA-2017-02-06-000284-а.
Для визначення дати початку перебігу строку позовної давності за пред'явленими позовними вимогами, необхідно встановити, коли позивачеві могло бути відомо про порушення відповідачем-2 антиконкурентного законодавства.
Враховуючи обставини даної справи, про факт вчинення відповідачем-2 антиконкурентних узгоджених дій у вигляді спотворення результатів тендера, став відомим виключно з рішення органу Антимонопольного комітету України, який в силу закону уповноважений встановлювати наявність/відсутність у діях суб'єктів господарювання порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Отже, про порушення проведеним тендером та укладеним за його результатами договором інтересів держави та суспільства позивач та прокурор могли довідатися не раніше 30.11.2020, і з цього дня розпочався перебіг позовної давності.
Прокурор звернувся з даним позовом до суду 27.06.2023, що підтверджується відбитком поштового штемпеля АТ «Укрпошта», наявного на описі вкладення у цінний лист. Таким чином, позовна давність для звернення до суду з вимогами про визнання недійсним рішення тендерного комітету, договору та застосування наслідків його недійсності не пропущена.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності позовних вимог є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Заперечення Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» ґрунтуються на відсутності порушень з його, як замовника, сторони та відсутності шкоди для державного бюджету, оскільки Енергоатом є самостійним господарюючим суб'єктом.
Відсутність умислу і вини в діях замовника не оспорювалась, а тому застосовано положення «При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави».
Заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Сіал джет Україна» ґрунтуються на відсутні права прокурора на звернення з даним позовом, на безпідставності висновків, що правочин є таким, що порушує публічний порядок, на відсутності шкоди для бюджету і держави, на отриманні замовником товару за ціною нижчою, ніж той планував; на забороні подвійної відповідальності за вчинене правопорушення, адже за рішенням АМКУ йому встановлено трирічну заборону на участь у публічних закупівлях та накладено і ним сплачено штраф, а застосування наслідків призведе до припинення господарської діяльності (знищення) суб'єкта господарювання.
Згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Попри розбіжність у поглядах на словосполучення «верховенство права» в науковій літературі принципом верховенства права, як виключно верховенства справедливості й розуму, є сукупність морально-правових цінностей, відповідно до яких мають регулюватися відносини в демократичному суспільстві, вирішуватися питання життєдіяльності людей, розглядатись справи у судах.
Норма ч.4 ст.13 ЦК України визначає межі здійснення цивільних прав. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Стаття 228 ЦК України встановлює врешті правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.
Очевидним є неправомірність, незаконність та невідповідність вчинення заборонених законом дій (правочинів), а відтак і їх невідповідність моральним засадам суспільства та порушенням публічного порядку.
Вказані вище обставини і висновки суду спростовують посилання відповідачів на позивача на неврахування судами попередніх інстанцій висновків,
ВП ВС неодноразово зауважувала, що гарантована ст. 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. non bis in idem-«двічі за одне й те саме не карають») має на меті уникнути несправедливого покарання.
Суд звертає увагу, що санкції за антиконкурентні узгоджені дії засновані відповідно до спеціального закону.
Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства не притягненням до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення поряд з спальним законом.
Немає підстав для висновку про подвійне притягнення особи до відповідальності, адже заборона участі у тендерах і штраф є наслідком вчинення узгоджених дій, а стягнення отриманого за договором є наслідком нікчемного правочину.
Викладені вище висновки суду, відповідачами не спростовані доводами і наданими доказами.
З приводу висвітлення всіх доводів відповідачів суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 29 485,48 грн відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача-2.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов Першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним рішення тендерного комітету Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», оформлене протоколом засідання від 15.03.2017, про визнання переможцем і акцепт пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Сіал джет Україна».
3. Визнати недійсним договір поставки товару 03.04.2017 № №159(2)17УК/53-121-01-17-04777, укладений між Відокремленим підрозділом «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Сіал джет Україна».
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Сіал джет Україна» (02152, м. Київ, вул. Бучми Амвросія, 5, офіс 101; код 31540042) на користь Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (71504, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, 133; код 19355964) 1 607 831, 88 грн., а з Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (71504, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, 133; код 19355964) одержані ним за рішенням суду 1 607 831,88 грн. стягнути в дохід держави.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Сіал джет Україна» (02152, м. Київ, вул. Бучми Амвросія, 5, офіс 101; код 31540042) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Василівської окружної прокуратури Запорізької області (вул. Матросова, 29а, м. Запоріжжя, 69057, розрахунковий рахунок UA 43820172034318000100000271, відкритий у державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код 0209973, код класифікації видатків буджету-2800) 29 485,48 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30.11.2023
Суддя Ігор Курдельчук