номер провадження справи 24/276/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.11.2023 Справа № 908/3304/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Зеленцової К.Ю., розглянувши матеріали справи № 908/3304/23
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (вул. І. Федорова, буд. 32А, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код 30859524)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789)
про стягнення 18806,90 грн.
за участю представників:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області звернулось Приватне акціонерне товариства «Страхова компанія «УСГ» з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення 18806,90 грн. з яких: 17107,29 грн. - інфляційні втрати, 1699,61 грн. - 3% річних.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві, мотивовані посиланням на приписи Закона України “Про страхування”, Закона України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ЦК України та ГК України та заявлені з наступних підстав: 16.07.2021 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу “DAF”, державний реєстраційний № НОМЕР_1 , з напівпричепом “Schwarzmuller” державний реєстраційний № НОМЕР_2 та транспортного засобу “Mercedes”, державний реєстраційний № НОМЕР_3 , цивільно-правова відповідальність водія якого станом на 16.07.2021 була застрахована у відповідача згідно полісу № ЕР-204268450. Позивач 12.10.2021 звернувся до відповідача з Заявою на виплату (страхового) відшкодування, яка була залишена відповідачем без задоволення, у зв'язку з чим ПАТ «СК «УСГ» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом. 26.09.2022 за результатами розгляду вказаної позовної заяви Господарським судом Запорізької області було винесено рішення у справі № 908/313/22, яким позов задоволено та стягнуто з ТДВ «СК «КРЕДО» на користь ПАТ «СК «УСГ» 73 589,16 грн. страхового відшкодування, 2 481,50 гри. судового збору та 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. 25.10.2022 на виконання вказаного рішення суду ТДВ «СК «КРЕДО» було сплачено страхове відшкодування в розмірі 27 589,16 грн. та 26.10.2022 сплачено страхове відшкодування в розмірі 46000,00 грн. За невчасне виконання своїх обов'язків відповідачем, передбачених чинним законодавством, позивачем нараховано 17107,29 грн інфляційних втрат за період лютий 2022 року - жовтень 2022 року та 1699,61 грн 3% річних від простроченої суми за період з 18.01.2022 по 25.10.2023. Також, окрім судового збору, позивач просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2023, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3304/23 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/276/23. Судове засідання для розгляду справи призначено на 27.11.2023 о 10 год. 20 хв.
07.11.2023 через систему «Електронний суд» від Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» надійшов відзив на позовну заяву вих. № 2540 від 07.11.2023, відповідно до якого відповідач не визнає позовні вимоги та вказує на те, що відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Застосовуючи до правовідносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, положення статті 625 ЦК України, слід брати до уваги, що положення цієї норми не застосовуються до вказаних відносин, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов'язанням, яке виникає з договірних зобов'язань. Винятком є відповідальність страховика (ст. 992 ЦК України). Також ТДВ «СК «КРЕДО» заперечує стосовно відшкодування на користь позивача витрат, понесених на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., вважаючи їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Посилаючись на ч. 6 ст. 126 ГПК України, відповідач просить суд зменшити витрати на професійну правничу допомогу та присудити до стягнення 1000,00 грн. витрат на допомогу адвоката. Підставою для зменшення витрат на правову допомогу відповідач вважає ті обставини, що дана справа не є складною, справа є малозначною та підготовка позовної зави не потребувала значного обсягу юридичної і технічної роботи. Крім того, відповідач вважає, що до складу витрат на правничу допомогу безпідставно включені послуги з копіювання, завірення, зшивання додатків до позовної заяви та підготовка справи до відправки, оскільки такі послуги не потребують професійних навичок. Просить суд розглядати справу без участі представника ТДВ «СК «КРЕДО».
Відзив Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» на позовну заяву прийнятий судом до розгляду та врахований при вирішенні спору у справі.
14.11.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
Представники сторін в судове засідання 27.11.2023 не прибули.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судовий процес 27.11.2023 ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Оскільки неявка в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.
У судовому засіданні 27.11.2023 справу розглянуто, ухвалено рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд
УСТАНОВИВ
Господарським судом Запорізької області при розгляді справи № 908/313/22 за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група” до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” про стягнення страхового відшкодування в розмірі 73589,16 грн., за результатами якої ухвалено рішення від 26.09.2022, встановлені такі обставини.
16.07.2021 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу “DAF”, державний реєстраційний № НОМЕР_1 , з напівпричепом “Schwarzmuller” державний реєстраційний № НОМЕР_2 та транспортного засобу “Mercedes”, державний реєстраційний № НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 .
Страховим актом № ЗСКА-12983 від 21.09.2021 позивач визначив до виплати страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 76189,16 грн.
Виплату страхового відшкодування в сумі 76189,16 грн. здійснено на користь страхувальника платіжним дорученням № 25211 від 21.09.2021.
Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.08.2021 по справі № 175/2904/21 встановлено, що дорожньо-транспортна пригода відбулась в наслідок порушення водієм транспортного засобу “Mercedes”, державний реєстраційний № НОМЕР_3 ОСОБА_1 правил дорожнього руху.
Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу “Mercedes”, державний реєстраційний № НОМЕР_3 застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо”, що підтверджується полісом обов'язкового страхування серії ЕР № 204268450, який був діючим станом на час скоєння ДТП.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування № 11/20912 від 12.10.2021 у розмірі 76189 грн. 16 коп. Відповідач отримав дану заяву 18.10.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідь на вказану заяву у матеріалах справи відсутня та відповідачем не подана. Доказів відшкодування відповідачем коштів матеріали справи не містять.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.09.2022 у справі № 908/313/22, що набрало законної сили, стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” (пр. Моторобудівників, 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код юридичної особи 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група” (вул. І. Федорова, 32-А, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код юридичної особи 30859524) 73589 (сімдесят три тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 16 коп. страхового відшкодування, 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору, 5000 (п'ять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно п. 1.2 статуту АТ “Страхова компанія “УСГ”, змінено найменування Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група” на Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “УСГ”.
Товариством з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” перераховано на банківський рахунок Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УСГ” 27589,16 грн., згідно платіжного доручення № 14685 від 25.10.2022 та 46000,00 грн, згідно платіжного доручення 14704 від 26.10.2022 з призначенням платежу: “Страх. відш. згідно акту 2021990-1, поліс № ЕР/204268450. Без ПДВ Згідно рішення суду по справі № 908/313/22 від 26.09.2022.
У зв'язку з невчасним виконання своїх обов'язків щодо сплати страхового відшкодування позивач звернувся до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 17107,29 грн інфляційних втрат за період лютий 2022 року - жовтень 2022 року та 1699,61 грн 3% річних від простроченої суми за період з 18.01.2022 по 25.10.2023.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Аналогічний припис викладений у ст. 988 ЦК України.
Статтею 9 вказаного вище Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов'язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 ЦК України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов'язаннях: у деліктному зобов'язанні винуватця; у зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.
Враховуючи норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", якими регулюються правовідносини між сторонами у справі, позивач, виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором майнового страхування, отримав від останнього права кредитора до відповідача, який застрахував цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу “Mercedes”, державний реєстраційний № НОМЕР_3 , перед третіми особами за шкоду, завдану внаслідок експлуатації цього транспортного засобу.
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно ч. 36.2 ст. 36 даного Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Згідно п. 37.2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.
Як встановлено судом, заяву позивача на виплату страхового відшкодування відповідач отримав 18.10.2021.
Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18) викладено такий правовий висновок: “позивач (потерпілий), хоча й не є стороною договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного відповідачами, але наділяється правами за цим договором: на його користь страховик зобов'язаний здійснити страхове відшкодування. Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання”.
Обов'язок відповідача сплатити на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат є правовим наслідком неналежного виконання грошового зобов'язання, яке виникло у відповідача саме з договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 3-295гс16.
Чинним цивільним законодавством не визначений строк виконання одним страховиком зобов'язання з відшкодування іншому страховику шкоди, однак цей строк пов'язаний із моментом пред'явлення відповідною особою (в цьому випадку страховиком) зворотної вимоги до відповідача. Оскільки правовідносини, в яких страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов'язанням, а правовідносини з відшкодування шкоди, які склалися між сторонами у справі, також є грошовим зобов'язанням, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на суму відшкодування шкоди в порядку суброгації.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанови Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 7 лютого 2018 року у справі № 910/18319/16.
Відповідно до приписів ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідач, враховуючи приписи ч. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", повинен був у строк до 17.01.2022 включно, виплатити позивачу страхове відшкодування, або прийняти рішення про відмову в його виплаті.
Страхове відшкодування було виплачено відповідачем 25.10.2022, згідно платіжного № 14685 від 25.10.2022 у розмірі 27589,16 грн., та 26.10.20222 у розмірі 46000,00 грн, згідно платіжного доручення 14704 від 26.10.2022.
Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, визнається судом правильним.
Ураховуючи зазначене суд дійшов висновку, що позивачем доведено право вимоги від відповідача 17107,29 грн інфляційних втрат за період лютий 2022 року - жовтень 2022 року та 1699,61 грн 3% річних від простроченої суми за період з 18.01.2022 по 25.10.2023.
Відповідачем обставини справи та позовні вимоги не спростовані належними доказами.
Заперечення відповідача щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат є безпідставними з урахуванням наведеного вище.
За таких обставин, позовні вимоги задовольняються судом в повному обсязі.
Що стосується витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з ч. ч 4 - 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав суду договір про надання правової (правничої) допомоги №1-12/2022-К від 20.12.2022, укладеним позивачем із Адвокатським бюро «Гедз». Відповідно до цього договору для надання правової допомоги позивачу призначено адвоката Гедз Ю.В., якій позивачем видано довіреність на представництво №0122-139 від 23.12.2022. Повноваження Гедз Ю.В. як адвоката підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС№10423/10 від 20.12.2021.
Згідно з п. 5.1 цього договору за надання правової (правничої) допомоги Адвокатським бюро у справах, де клієнт виступає в якості позивача, клієнт перераховує на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро гонорар, розмір якого становить 5000,00 грн. за кожну справу.
Відповідно до акту виконаних робіт від 24.10.2023 до договору про надання правової (правничої) допомоги №1-12/2022-К від 20.12.2022 на загальну суму 15000,00 грн. адвокатом проведено консультацію з клієнтом, підготовлено позовну заяву для подачі до суду в даній справі на суму 5000,00 грн.
Платіжною інструкцією № 5181 від 24.10.2023 позивач сплатив на користь Адвокатського об'єднання «Гедз» суму по акту в розмірі 15000,00 грн.
Таким чином, витрати позивача на оплату правових послуг адвоката в розмірі 5000,00 грн. підтверджені належним чином.
Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу до суми 1000,00 грн.
Відповідач вказує, що вказана справа є малозначною і підготовка позовної заяви не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, зокрема аналізу великої кількості нормативних актів, а така послуга як копіювання та зшивання додатків до позовної заяви не вимагає професійних навичок.
Щодо доводів відповідача про неспівмірність зазначених витрат із складністю справи, суд враховує, що справа є малозначною, не складною за кількістю доказів, судова практика вирішення цих спорів є сталою, тому підготовка позовної заяви не потребувала вивчення значної кількості матеріалів, законодавчих актів та судової практики. Втім, суд враховує поведінку відповідача, який несвоєчасно сплатив страхове відшкодування, що змусило позивача звернутися до адвоката за отриманням правової допомоги з метою подачі позову до суду. Суд вважає обґрунтованим та співмірним з заявленою ціною позову (18806,91 грн.) та складністю виконаної роботи розмір витрат на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в сумі 3000,00 грн.
Керуючись ст., ст. 46, 123, 126, 129, 191, 233, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», м. Київ до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», м. Запоріжжя про стягнення 18806,90 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34, ідентифікаційний код юридичної особи 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», (03038, м. Київ, вул. Федорова, буд. 32-А, ідентифікаційний код юридичної особи 30859524) - 17107 (сімнадцять тисяч сто сім) грн. 29 коп. інфляції, 1699 (одна тисяча шістсот дев'яносто девять) грн. 61 коп. 3% річних, 3000 (три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 30.11.2023.
Суддя Т.А. Азізбекян