ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
іменем України
16.11.2023 Справа №905/1053/23
Суддя - Говорун О.В.
Секретар судового засідання - Блохіна Ю.В.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Армада ЛТД".
Відповідач - Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго".
Про стягнення заборгованості у розмірі 22099764,01 грн.
Представники учасників справи:
від позивача - Талоконов К.В.;
від відповідача - Горянін А.О., Жукова Л.А.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Армада ЛТД" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 15744663,09 грн та 6355100,92 грн пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору фінансового лізингу №6АР-20 від 15.12.2020 в частині здійснення своєчасної оплати за предмет лізингу.
До суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що місцем експлуатації предмету лізингу є структурна одиниця ПАТ "Донбасенерго" - "Слов'янська теплова електрична станція", яка знаходиться в м.Миколаївка, Донецька область, тобто в зоні активних бойових дій. Єдиним призначенням бульдозера (предмет лізингу) у виробничому процесі Слов'янської ТЕС є переміщення вугілля на майданчику паливного складу, яке використовується як паливо для виробництва електричної енергії. З початком військової агресії рф проти України відповідач не має можливості користуватись предметом лізингу через обставини, за які не відповідає, оскільки виробництво електричної енергії здійснюється виключно з використанням природного газу, в той час як призначення предмету лізингу - переміщення вугілля на паливному складі Слов'янської ТЕС стало неможливим. Слов'янська ТЕС неодноразово зазнавала обстрілів з боку військ рф, які нанесли значного пошкодження основним засобам підприємства. Вказані факти були висвітлені в численних публікаціях в ЗМІ. У зв'язку з високим ризиком втрати (пошкодження) предмету лізингу на Слов'янській ТЕС, відповідачем було прийнято рішення про переміщення предмету лізингу на зберігання у більш безпечне місце території України та укладено з ПАТ "Хмельницькобленерго" договору зберігання. На теперішній час предмет лізингу знаходиться в м.Хмельницький. Наведені обставини, на думку відповідача, свідчать про неможливість користування предметом лізингу, що, виходячи з приписів ст.762 Цивільного Кодексу України, є підставою для звільнення його від відповідної плати.
Крім того, просить суд зменшити розмір пені заявленої позивачем суми до 1000 грн та відстрочити виконання рішення на 12 місяців.
До суду надійшла відповідь на відзив в якій представник позивача зазначає, що обставини, на які посилається відповідач, не доводять неможливості використання предмета лізингу. Не доведено взаємозв'язок неналежного виконання зобов'язання в частині повного та своєчасного здійснення другого, третього та четвертого лізингових платежів термін оплати яких настав до початку збройної агресії рф проти України. Відповідач не повідомляв про високий ризик втрати предмету лізингу, а також про переміщення предмету лізингу в м.Хмельницький. Умовами договору лізингу не передбачено таке призначення предмету лізингу як переміщення вугілля на паливному складі Слов'янської ТЕС, а тому предмет лізингу міг та може використовуватись відповідачем.
Також, представник позивача заперечує щодо зменшення розміру пені за порушення строків оплати платежів по об'єкту лізингу. Також, просив відмовити в задоволенні відстрочення виконання рішення суду у справі №905/1053/23 строком на 12 місяців, входячи з того, що відповідачем не доведено наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Також, не доведено існування виключних обставин, які давали б можливість відстрочити виконання рішення суду. Крім того, на думку представника позивача, відстрочення виконання рішення можливе після ухвалення рішення у справі.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
15.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Армада ЛТД" (далі - лізингодавець) та Публічним акціонерним товариством "Донбасенерго" (далі - лізингоодержувач) був укладений договір №6АР-20 (далі-договір), відповідно до п.1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, лізингодавець передає на умовах фінансового лізингу у платне користування предмет лізингу, а лізингоодержувач приймає предмет лізингу та зобов'язується сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. Після сплати всіх платежів право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача. Найменування, марка, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість майна на момент укладення договору наведені в додатку №1 "Специфікація" (а.с.5-11).
Строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу та становить 13 (тринадцять) місяців (п.1.2 договору).
Загальна вартість майна становить гривневий еквівалент 507200 Євро, що розраховується за курсом Євро, встановленим НБУ на дату укладання цього договору 1 Євро=33,888 грн, що становить 17187993,60 грн. Вартість майна у гривні підлягає перерахунку за курсом Євро, встановленим НБУ на дати здійснення відповідних платежів відповідно до умов п.2.1.1 договору (п.2.1 договору).
Усі платежі за договором лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до умов цього договору та додатку №2 "Графік внесення лізингових платежів" до договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця вказаний у цьому договорі… (п.3.1 договору).
Розмір, склад, терміни сплати лізингових платежів встановлюється в графіку. Сума чергового лізингового платежу є гривневим еквівалентом відповідної суми (в Євро), зазначеної в графіку, виходячи з курсу Євро, встановленого НБУ на дату сплати лізингоодержувачем чергового лізингового платежу, зазначеного в графіку … (п.3.4 договору).
Відповідно до п.4.2 договору, передача лізингодавцем і прийом лізингоодержувачем майна в лізинг здійснюється на підставі акту приймання-передачі майна за адресою: структурна одиниця ПАТ "Донбасенерго" "Слов'янська теплова електрична станція", Донецька область, м.Миколаївка. Майно вважається переданим Лізингоодержувачу з дати підписання акта приймання-передачі майна.
Предмет лізингу повинен знаходитися в місці експлуатації за адресою: Структурна одиниця ПАТ "Донбасенерго" "Слов'янська теплова електрична станція", Донецька область, м.Миколаївка (п. 4.3 договору).
У випадку, якщо лізингоодержувач не здійснить оплату лізингового платежу у строки, вказані у графіку, то при зверненні лізингодавця до суду для розрахунку суми несплачених лізингових платежів лізингодавець має право використовувати курс Євро встановлений НБУ на дату складання ним позовної заяви (п.10.3 договору).
Ціна договору становить гривневий еквівалент 535946,40 Євро, що за курсом договору на дату його укладання становить 18161151,60 грн (п.11.1 договору).
Відповідно до п.11.2 договору, ціна договору складається з гривневих еквівалентів: вартості майна, платежів як винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане у лізинг майно та одноразової комісії, визначених у Євро.
Строк дії договору з 15.12.2020 по 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за цим договором. Зазначений строк може бути змінений відповідно до умов даного договору.
Сторони в додатку №1 до договору узгодили специфікацію майна, а саме бульдозер LIEBHERR PR754, з певними технічними характеристиками, вартістю 507200 Євро (а.с.10).
Відповідно до додаткової угоди №1 до договору фінансового лізингу №6АР-20 від 15.12.2020, сторонами погоджений графік сплати лізингових платежів (а.с.12).
17.11.2021 сторонами підписаний акт приймання-передачі до договору фінансового лізингу №6АР-20 від 15.12.2020, в якому позивач передав, а відповідач прийняв об'єкт лізингу - Бульдозер LIEBHERR PR754, серійний №VAUZ0990VZT022109:2021 р.в., вартістю 507200 Євро (15400873,86 грн) (а.с.14).
Згідно з випискою Акціонерного товариства "Таскомбанк" №286/580 від 31.07.2023, останній платіж як винагорода (комісія) за отримання у лізинг майно за січень 2022 року за договором №6АР-20 від 15.12.2020 у розмірі 44605,55 грн відповідачем був здійснений 28.01.2022 (а.с.15-16).
Як зазначає позивач, заборгованість відповідача за договором фінансового лізингу виникла з другого по чотирнадцятий лізинговий платіж та становить загальну суму 389181,85 Євро, що за курсом Національного банку України, станом на дату складання позовної заяви (п.10.3 договору) становить 15667838,59 грн.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з ч.1 ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу положень статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу.
Згідно з ч. 1 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно з ч.1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", сплата лізингових платежів здійснюється у порядку, встановленому договором.
Лізингові платежі можуть включати суму, яка відшкодовує вартість предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом, інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу (ч.2 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг").
За змістом п.4 ч.1 ст.20 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингодавець має право стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість відповідно до умов договору фінансового лізингу та законодавства.
За змістом п.3 ч.2 ст.21 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.
В порушення вказаних вище вимог законодавства та договору, відповідач взяті зобов'язання щодо своєчасної оплати лізингових платежів належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 389181,84 Євро.
Як зазначено в п.10.3 договору, у випадку, якщо лізингоодержувач не здійснить оплату лізингового платежу у строки, вказані в графіку, то при зверненні лізингодавця до суду для розрахунку суми несплачених лізингових платежів лізингодавець має право використовувати курс Євро встановлений НБУ, на дату складання ним позовної заяви.
Станом на момент звернення позивача до суду (04.08.2023 - дата подання до поштового відділення зв'язку позовної заяви, а.с.25,26) курс Євро встановлений НБУ складав (39,9914 грн).
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за укладеним договором №6АР-20 від 15.12.2020 складає 15563926,64 грн.
Станом на час прийняття рішення судому справі, доказів на підтвердження здійснення оплати відповідачем зазначеної вище заборгованості надано не було, а отже суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача частково на суму 15563926,64 грн.
Щодо доводів відповідача про неможливість використання предмету лізингу відповідачем, що на думку відповідача є підставою для звільнення від плати за оренду майна на підставі ч.6 ст. 762 ЦК України.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Таким чином, договір фінансового лізингу є змішаним договором, який поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, а передбачені договором лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченню дії договору. На правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання позивачем, як лізингодавцем, лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність відповідачу, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.
Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.07.2018 року у справі № 911/2449/17, від 26.04.2018 року у справі N 911/3483/16, від 21.02.2020 у справі №910/10191/17, від 15.01.2021, у справі №904/2357/20.
Виходячи з приписів ч.ч.1,6 ст.762 ЦК України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Враховуючи, що предметом лізингу є рухоме майно - бульдозер, яке може бути використане відповідачем не лише для переміщення вугілля на паливному складі Слов'янської ТЕС, приймаючи до уваги можливість переміщення бульдозера в інший регіон України (що і було здійснено відповідачем) та відповідно можливість його подальшого використання в господарській діяльності відповідача, суд вважає недоведеним наявність обставин пов'язаних з початком збройної агресії рф проти України та з якими пов'язана неможливість використання предмету лізингу, а відтак підстави для звільнення відповідача від плати за користування предметом лізингу відсутні.
Також, судом враховано, що відповідач не звертався до позивача з проханням про повернення предмету лізингу.
Позивачем до стягнення заявлена пеня в розмірі 6355100,92 грн, а саме за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо оплати лізингових платежів, які встановлені згідно з графіку:
- по другому платежу на суму 34306,99 Євро за період з 26.01.2022-31.07.2023;
- по третьому платежу на суму 33703,49 Євро за період з 28.01.2022-31.07.2023;
- по четвертому платежу на суму 33357,01 Євро за період з 21.02.2022 -31.07.2023;
- по п'ятому платежу на суму 33183,71 Євро за період з 21.03.2022-31.07.2023;
- по шостому платежу на суму 32923,82 Євро за період з 21.04.2022- 31.07.2023;
- по сьомому платежу на суму 32479,61 Євро за період з 21.05.2022 - 31.07.2023;
- по восьмому платежу на суму 32404,04 Євро за період з 21.06.2022-31.07.2023;
- по дев'ятому платежу на суму 32099,47 Євро за період з 21.07.2022-31.07.2023;
- по десятому платежу на суму 31884,26 Євро за період з 21.08.2022-31.07.2023;
- по одинадцятому платежу на суму 31596,46 Євро за період з 21.09.2022-31.07.2023;
- по дванадцятому платежу на суму 31364,48 Євро за період з 21.10.2022-31.07.2023;
- по тринадцятому платежу на суму 31104,59 Євро за період з 21.11.2022-31.07.2023;
- по чотирнадцятому платежу на суму 34104,07 Євро за період з 21.12.2022-31.07.2023.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).
Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Сторони в п.8.1 договору погодили, що, у випадку якщо лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого лізингового платежу, який встановлений в графіку, лізингоодержувач несе відповідальність перед лізингодавцем у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми простроченого лізингового платежу за кожен день прострочення (ч.2 ст. 625 ЦК України).
В той же час, за змістом ч.2 ст. 625ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, виходячи зі змісту п.8.1 договору, сторонами була досягнута домовленість саме щодо розміру відповідальності лізингооджержувача за порушення строку оплати лізингового платежу у виді пені.
Згідно з ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В той же час, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав законної сили 02.04.2020, розділ IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України доповнено пунктом 7 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".
Таким чином, суд приходить висновку, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань відповідача продовжено на строк дії карантину, а позивачем у розрахунку вірно визначений період нарахування пені.
Постановою КМУ "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Перевіривши розрахунок пені, а також офіційний курс НБУ Євро до гривні на дату виникнення відповідної заборгованості, суд вважає визначені позивачем періоди нарахування пені вірними, доведена сума пені становить 6355100,87 грн.
Щодо клопотань відповідача про зменшення розміру пені та відстрочку виконання рішення суду.
В обґрунтування клопотань відповідач зазначає, що ПАТ "Донбасенерго" перебуває у скрутному фінансовому становищі, а також у виняткових обставинах у зв'язку з покладанням на нього державою завданнями під час воєнного стану. Невиконання з боку ПАТ "Донбасенерго" зобов'язань за договором призвели фактичні обставини, які не залежали від волі відповідача, які мали вирішальний економічний вплив та винятковий характер. Відповідач був фактично позбавлений фінансових джерел, за рахунок яких, як розумно очікувалося під час укладання договору з позивачем, мали виконуватися зобов'язання ПАТ "Донбасенерго" по здійсненню лізингових платежів. При цьому своїми діями відповідач сприяв збереженню предмета лізингу, вжив заходів, направлених на запобігання виникнення збитків у кредитора.
За змістом п.4.3 договору, предмет лізингу повинен знаходитися в місці експлуатації за адресою: Структурна одиниця ПАТ "Донбасенерго" "Слов'янська теплова електрична станція", Донецька область, м.Миколаївка.
Згідно з Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, Миколаївська міська територіальна громада включена до переліку територіальних громад на території якої ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Отже, місце експлуатації предмету лізингу знаходилось в зоні активних бойових дій.
Внаслідок військової агресії повністю унеможливлені поставки вугілля для потреб Слов'янської ТЕС - основного технологічного палива (а.с.38).
Єдиною можливою альтернативою вугіллю є природній газ. З початком військової агресії виробництво електричної енергії Слов'янською ТЕС здійснюється виключно з використанням природного газу.
З метою забезпечення загальносуспільних інтересів в умовах воєнного стану Урядом прийнято постанову від 06.03.2022 №222 "Про затвердження положення про покладання спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу". Відповідно до п.п.6 п.4 вказаного положення, покладено спеціальні обов'язки на обов'язки на ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" - постачання природного газу тепловим електростанціям, що включені до Переліку, затвердженого Міністерством енергетики України. До такого переліку було включено і Слов'янську ТЕС.
На підтвердження здійснення обстрілів військами рф та нанесення значних пошкоджень основним засобам підприємства відповідачем надано :
- реєстр пошкоджених об'єктів Слов'янської ТЕС станом на 28.06.2023, зі змісту якого вбачається пошкодження 102 об'єктів Слов'янської ТЕС (а.с.39-41);
- акти комісійних обстежень об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації Слов'янської ТЕС ПАТ "Донбасенерго" від 13.12.2022 (а.с.42-51);
Судом враховано, що згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан. Неодноразово строк дії воєнного стану продовжувався, станом на теперішній час воєнний стан не припинений. Укази Президента України затверджені відповідними законами Верховної Ради України.
Загальновідомим є факт, що зокрема на території Донецької області, внаслідок триваючої широкомасштабної збройної агресії рф проти України, ведуться жорстокі бойові дії.
Зокрема, неодноразово військами рф здійснювались масовані ракетні обстріли об'єктів енергетичної інфраструктури.
26.07.2023 Міністерство енергетики України надало ПАТ "Донбасенерго" витяг з наказу від 25.07.2023 №225, яким підтверджується, що ПАТ "Донбасенерго" є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (а.с.122-123).
Слов'янська ТЕС є об'єктом критичної інфраструктури як в галузі виробництва електричної енергії, так і в галузі виробництва тепла (а.с.120-121).
Як зазначає відповідач, Слов'янська ТЕС здійснює енергопостачання Слов'янсько-Краматорського енергетичного вузла (район бойових дій та місце розташування військових частин ЗСУ) та має важливе значення для забезпечення обороноздатності України.
Згідно з листом НЕК "Укренерго" від 31.10.2022, у зв'язку з систематичним пошкодженням енергетичного обладнання внаслідок безперервних обстрілів з бору рф, з метою збалансування енергетичної системи України та контрольованого функціонування ОЕС України, НЕК "Укренерго" наполягає на необхідності забезпечення Слов'янської ТЕС ПАТ "Донбасенерго" природним газом для виробництва електроенергії (а.с.124).
На підставі наказу Міністерства енергетики України від 14.11.2022 №385, Слов'янська ТЕС ПАТ "Донбасенерго" включена до переліку споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України.
Крім того, відповідач зазначає, що діючий затверджений тариф на виробіток теплової енергії затверджений НКРЕКП становить 548,27 грн/Гкал, а фактична собівартість виробництва електричної енергії - 3642,81 грн/Гкал. Рівень оплати споживачів за тепло станом на 31.05.2023 склав 31%.
Заборгованість населення за спожиту теплову енергію та гарячу воду складає 63327408,45 грн (а.с.134).
Заборгованість підприємств державного сектору економіки - ПрАТ "НЕК Укренерго" та ДП "Енергоринок" становить 772210966,89 грн та 474076939,09 грн відповідно (а.с.139, 141).
Заборгованість держави з різниці в тарифах становить 127,8 млн грн.
На думку відповідача, стягнення з нього штрафних санкцій в повному обсязі може призвести до:
дестабілізації виробничого процесу та зупинення Слов'янської ТЕС, що може призвести до припинення постачання електричної енергії тепла на територіях розташування військових частин та польових шпиталів, що критично послабить обороноздатність України;
- гуманітарної катастрофи у зв'язку із позбавленням мешканців територій, розташованих в зоні проведення бойових дій, жителів півночі Харківської області та Донецької області елементарних побутових умов;
- техногенної катастрофи із початком опалювального сезону 2023/24 - через відсутність виробництва тепла, що має наслідком виведення з ладу всієї мережі тепло забезпечення м.Миколаївка;
- банкрутства ПАТ "Донбасенерго".
Крім того, 22.06.2022 відбулось аварійне відключення енергоблоку №7 Слов'янської ТЕС потужністю 800Мвт, який забезпечував 97-99% доходу ПАТ "Донбасенерго" (а.с.140,142).
На підтвердження скрутного матеріального становища відповідачем надано звіт про фінансовий результат за перший квартал 2023 року, згідно з яким збиток склав 446699000 грн (а.с.152).
Збиток за перше півріччя 2023 року склав 627695000 грн (а.с.143).
Отже, за квітень-червень 2023 року збиток ПАТ "Донбасенерго" збільшився на 180996000 грн.
Згідно з звітом про власний капітал за перше півріччя 2023 року, власний капітал ПАТ "Донбасенерго" має від'ємне значення та становить "-1690763000 грн" (а.с.145).
Наведені вище обставини свідчать про перебування відповідача у вкрай скрутному фінансовому становищі, яке виникло в тому числі і внаслідок збройної агресії рф проти України.
Згідно з ч.1 ст.233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права.
Суд зазначає, що зобов'язання відповідача щодо оплати трьох лізингових платежів, а саме: по другому платежу на суму 1915,57 Євро, по третьому платежу на суму 30764,75 Євро та по четвертому платежу на суму 33357,01 Євро, виникли до початку воєнного стану в Україні (до 24.02.2022), а тому суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені за несвоєчасне виконання відповідачем вказаних зобов'язань.
Пеня за порушення відповідачем зазначених вище зобов'язань (за лізинговими платежами 2-4: за період з 26.01.2022 по 31.07.2023, за період з 28.01.2022 по 31.07.2023 та за період з 21.02.2022 по 31.07.2023 відповідно) становить 1322065,64 грн та підлягає стягненню з відповідача.
Приймаючи до уваги обставини, якими відповідачем обґрунтована несвоєчасність виконання грошових зобов'язань перед позивачем, після 24.02.2022 (з початком воєнного стану в Україні), виходячи з загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, враховуючи важливе значення Слов'янської ТЕС ПАТ "Донбасенерго" для забезпечення обороноздатності України та забезпечення життєдіяльності населення на території проведення активних бойових дій, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, які виникли після 24.02.2022, до 2516519,12 грн, що становить 50% від обґрунтованої суми пені за вказаний період.
Обставини, які були наведені позивачем в обґрунтування клопотання про зменшення розміру пені, відповідач також наводить як підставу для розстрочки виконання рішення у справі.
Крім того, відповідач зазначає, що надання відстрочки виконання рішення у цій справі сприятиме виконанню ПАТ "Донбасенерго" рішення суду з урахуванням загальносуспільних інтересів та інтересів позивача; невідстрочення виконання рішення суду, враховуючи початок осінньо-зимового періоду 2023/24 років та високу ймовірність терористичних атак з боку російської федерації на об'єкти української енергетики, може призвести до зупинення роботи Слов'янської ТЕС, що критично позначиться на енергозабезпеченні прифронтового регіону, місць розташування наших військових частин, польових шпиталів, ремонтних баз.
Згідно з п.2 ч.6 ст.238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст.239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
За змістом ч.3,4 ст.331 ГПК України, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Частиною 5 статті 331 ГПК України передбачено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Постановою КМУ від 25.08.2023 №919 до постанови КМУ № 222 були внесені зміни, якими покладено спеціальні обов'язки на ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" постачати природний газ в тому числі Слов'янській ТЕС ПАТ "Донбасенерго" до 15.04.2024.
Отже, до 15.04.2024 року Слов'янська ТЕС ПАТ "Донбасенерго" в інтересах суспільства, для забезпечення обороноздатності держави працюватиме з використанням в якості основного технологічного палива природного газу замість вугілля, що обумовлює збитковість діяльності з виробництва електроенергії.
Таким чином, за прогнозованими даними з травня 2024 року є ймовірність переходу Слов'янської ТЕС ПАТ "Донбасенерго" на виробництво електричної енергії з використанням вугілля.
13.10.2023 за №01-1.3/01633 відповідач, на виконання Порядку формування прогнозованого балансу електричної енергії ОЕС України, затвердженого наказом Міненерговугілля від 26.10.2018 №539, подав до Міністерства енергетики України інформацію щодо прогнозу балансу електричної енергії, прогнозних обсягів виробництва електроенергії та потужностей генеруючого обладнання.
Прогнозні обсяги виробництва електроенергії ПАТ "Донбасенерго" у 2024 році очікуються 1933,11 млн. кВт/год, що значно перевищує прогнозний і фактичний показник 2023 року.
Згідно з листом до Міненерго №26/1.2-4.4-21224 від 27.12.2022, за прогнозом на 2023 рік обсяги виробництва електроенергії ПАТ "Донбасенерго" становили 1914,00 млн. кВт/год
Отже, прогнозоване підвищення показників виробництва електроенергії поступово сприятиме покращенню фінансово-господарського стану підприємства, що вплине на можливість погашення ПАТ "Донбасенерго" існуючої заборгованості, в тому числі дозволить виконати рішення у справі № 905/1053/23.
Також, відповідач просить врахувати, що на ринку електричної енергії простежується тенденція планомірного підвищення ціни на електричну енергію до економічно обґрунтованої, що вочевидь позначатиметься на підвищенні фінансово-економічних можливостей відповідача в 2024 році.
Наведені вище підстави, на переконання відповідача, свідчать про те, що до листопада 2024 року обставини, які ускладнюють виконання рішення у справі перестануть існувати.
Зазначені відповідачем в обґрунтування клопотання про відстрочку виконання рішення у справі суд вважає доведеним та такими, що істотно ускладнюють виконання рішення.
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи доведення реальної можливості виконання рішення після строку на який просить відповідач відстрочити виконання рішення суду, задовольняє заяву про відстрочку виконання рішення частково, в частині надання відстрочки на 12 місяців виконання рішення щодо стягнення заборгованості та пені.
Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
На підтвердження надання позивачу правничої допомоги до суду надано договір про надання правничої (правової) допомоги від №1/12-21 від 10.12.2021, додаткову угоду №2 від 26.07.2023 до договору про надання правничої (правової) допомоги №1/12-21 від 10.12.2021 (розрахунок вартості послуг з надання правничої (правової) допомоги), платіжну інструкцію №3488 від 04.08.2023 на суму 25000 грн, з призначенням платежу: (оплата юридичних послуг за дод.угодою №2 від 26.07.223 (договір №1/12-21 від 10.12.2021).
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з положеннями статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 ГПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
Разом з тим, поряд зі згаданим принципом змагальності сторін, іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.
Суд зауважує, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Крім того, відповідно до п.3 ч.5 ст.129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
З врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 ГПК України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права (висновок щодо застосування норм права, викладеній у додатковій постанові Верховного суду від 25.06.2019 у справі №909/371/19).
Відповідно пунктів 2,3 додаткової угоди №2 від26.07.2023 до договору про надання правничої допомоги №1/12-21 від 10.12.2021, розмір гонорару за надання правничої допомоги в суді першої інстанції складає 25000 грн. Розмір "гонорару успіху" за досягнення позитивного результату внаслідок надання Бюро правничої допомоги складає 15000 грн. Під досягненням позитивного результату сторони розуміють винесення судом першої інстанції рішення на користь клієнта про стягнення з відповідача не менше 70% ціни позову (а.с.20).
Відповідно до п.3 ч.4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у разі часткового задоволення позову.
Враховуючи складність справи, предмет доказування, кількість та зміст доказів у справі, обсяг наданих адвокатом послуг, пов'язаних з розглядом цієї справи, приймаючи до уваги часткове задоволення позову, суд покладає на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 39672,87 грн.
Такий розмір витрат на правову допомогу в цій справі є справедливим, співмірним з наданими адвокатом обсягом послуг та відповідає критерію необхідності таких витрат та розумності їхнього розміру.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати, за приписами статті 129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (84306, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Тихого Олекси, б.6, ідентифікаційний код юридичної особи - 23343582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Армада ЛТД" (52001, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м.Підгородне, Автодорога Знам'янка-Луганськ-Ізварино 227 км+580 м територія Підгородненської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи - 35268360) борг у розмірі 15563926 (п'ятнадцять мільйонів п'ятсот шістдесят три тисячі дев'ятсот двадцять шість) грн 64 коп., пеню у розмірі 3838581 (три мільйони вісімсот тридцять вісім тисяч п'ятсот вісімдесят одна) грн 76 коп., судовий збір у розмірі 328785 (триста двадцять вісім тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн 41 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 39672 (тридцять дев'ять тисяч шістсот сімдесят дві) грн 87 коп.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Відстрочити виконання рішення суду в частині стягнення основного боргу з Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (84306, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Тихого Олекси, б.6, ідентифікаційний код юридичної особи - 23343582) у розмірі 15563926 (п'ятнадцять мільйонів п'ятсот шістдесят три тисячі дев'ятсот двадцять шість) грн 64 коп. та пені у розмірі 3838581 (три мільйони вісімсот тридцять вісім тисяч п'ятсот вісімдесят одна) грн 76 коп. на 12 місяців.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28.11.2023.
Суддя О.В. Говорун