ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
28 листопада 2023 року Справа № 906/304/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В. , суддя Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Приступлюк Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Житомирської області від 07.08.2023
(ухвалене о 13:27 год. у м. Житомирі, повний текст складено 16.08.2023)
у справі № 906/304/23 (суддя Тимошенко О.М.)
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи"
про визнання недійсним рішення загальних зборів
за участю представників сторін:
від позивача - Войцешук В.В.;
від відповідача - Ляшенко Р.В.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" в якому просив:
- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" (код 40358580) від 03.10.2022, що оформлене протоколом №1/2022;
- скасувати запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що проведені 05.10.2022 державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Оліївської сільської ради Житомирського району Чернишовою Г. А., номер запису 1003051070011013085 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" (код 40358580).
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неповідомлення його про загальні збори, розгляд на них питання, що не було включене до порядку денного та проведення загальних зборів не за місцем знаходження товариства.
Господарський суд Житомирської області рішенням від 07.08.2023 у справі №906/304/23 в позові відмовив.
Зокрема, відмовляючи в позові про визнання недійсним рішення загальних зборів, суд вказав, що обставини, які зазначав позивач і які можуть бути підставами для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, не знайшли свого підтвердження.
Відмовляючи в позові в частині скасування запису про внесення змін до відомостей про юридичну особу, суд зазначив, що така вимога є похідною від вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів, у задоволені якої суд відмовив.
Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував ст. ст. 31, 32, 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Не погоджуючись з вказаним рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , у якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 07.08.2023 у справі №906/304/23 та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована таким.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції не встановлено авторство скликання зборів Товариства. Зокрема, серед наданих відповідачем документів, наявна копія опису вкладення поштового відправлення, в якому зазначено, що лист надіслано представником. Проте - ні повноважень такого представника, ні навіть його особи судом не встановлено, а відповідачем - не зазначено.
З'ясування таких обставин є вкрай важливим, оскільки сама ОСОБА_2 у дату надсилання згаданого листа перебувала поза межами України, а в описі відсутньою є довіреність, яка б уповноважувала невідомого представника на скликання зборів Товариства.
Не відповідає дійсності й висновок суду про повідомлення позивача про скликання загальних зборів належним чином. Позивач заперечуючи факт його повідомлення про збори зазначає, що лист він не отримував, у цей день в місті Києві не перебував, так як перебував у місті Житомирі.
В наданій Відповідачем копії фіскального чеку, оригінал якого досліджено судом, прізвище отримувача зазначено як " ОСОБА_3 ", а не " ОСОБА_4 ".
У випадку, якби поштове відправлення №1002402696555 дійсно адресувалося ОСОБА_1 , в оператора поштового зв'язку залишився б підпис ОСОБА_1 в книзі форми 8, власноруч виконане прізвище.
Окрім цього, згідно з ч. 7 ст. 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників Товариства проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства.
В свою чергу, відповідно до пп. 6 п. 8.2.11 Статуту Товариства загальні збори учасників Товариства також мають проводитися за адресою реєстрації Товариства і такою адресою є: АДРЕСА_1 .
Проте, як вказано в протоколі загальних зборів учасників - рішення прийнято за адресою: АДРЕСА_2 . Сам факт проведення зборів, всупереч Закону та Статуту, не за місцем реєстрації Товариства, не має прямим наслідком недійсність таких зборів, проте, в сукупності з відсутністю на таких зборах Позивача та свідомим неповідомленням учасника Товариства про час, дату та місце проведення таких зборів, вказує на цілеспрямовані дії організатора таких зборів, що мали на меті недопущення Позивача до участі в загальних зборах.
Судом помилково сприйнято, як правомірний, розгляд п. 2 порядку денного загальних зборів.
Також, в оскаржуваному рішенні суд дійшов помилкового висновку про законність звільнення позивача з посади директора Товариства.
Підстави та умови звільнення директора Товариства, передбачені п. 8.4.5 Статуту, а саме повноваження директора можуть бути тимчасового призупинені або достроково припинені у разі порушення ним законодавства України, вимог цього Статуту, рішень Загальних зборів Учасників, у передбачених контрактом випадках або якщо він своїми діями або бездіяльністю завдає шкоди Товариству. Рішення про це може бути прийняте Загальними зборами Учасників Товариства за поданням будь-якого учасника або самого директора. Директор, відносно якого внесене таке подання, відсторонюється від виконання своїх обов'язків та повноважень до вирішення питання по суті.
За наведеного, скаржник не погоджується із оскарженим рішення суду першої інстанції, вважає його таким, що ухвалене з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та таким, що має бути скасованим.
Відповідач подав суду відзив, в якому вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Повідомлення про проведення загальних зборів від 26.08.2022 направлялось ОСОБА_2 через уповноваженого представника, про що свідчить відповідний опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек від 26.08.2022. У цьому випадку, направлення поштової кореспонденції через уповноваженого представника не заборонено чинним законодавством.
До призначення і проведення зборів, одним із учасників Товариства - ОСОБА_2 , у зв'язку з ігноруванням попереднім директором ТОВ НВП "Українські авіаційні системи" ОСОБА_1 численних вимог інших учасників про проведення зборів та звітування про результати роботи за попередні роки, 10.08.2022 було направлено діючому на той час директору Товариства ( ОСОБА_1 ) письмову вимогу про проведення позачергових зборів та вимогу про надання звітних документів підприємства. Однак, жодної відповіді (реакції) до 26.08.2022 нею отримано не було. Більше того, збори на її вимогу так і не були призначені ОСОБА_1 до моменту його звільнення - 03.10.2022.
Враховуючи ч. 9 ст. 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та положення Статуту Товариства, ОСОБА_2 було прийнято рішення про скликання загальних зборів учасників самостійно. З цією метою, 26.08.2022, нею було належними чином направлено на адресу всіх інших учасників, в тому числі ОСОБА_1 , повідомлення про проведення загальних зборів ТОВ НВП "Українські авіаційні системи".
Допущення в чеку Укрпошти описки не впливає на належність відправлення вказаному на конверті та в описі вкладення адресату, а протилежні доводи скаржника є необґрунтованими.
Судом першої інстанції правомірно зроблено висновок, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце загальних зборів Товариства, які мали відбутися 03.10.2022.
До переліку питань порядку денного загальних зборів 03.10.2022, за №2 було включено питання "Розгляд звіту керівника за результатами роботи Товариства протягом 2021 року", за результатами розгляду якого і було прийнято рішення про визнання роботи директора незадовільною. Тобто, за результатами проведення зборів, в межах їх компетенції було прийнято низку рішень, в тому числі щодо зміни керівника.
Розгляд питання про зміну керівника Товариства не може свідчити про порушення прав позивача як учасника Товариства, а навпаки передбачає можливість надавати свої власні пропозиції для розгляду такого питання, зокрема пропонувати свою кандидатуру, що в свою чергу забезпечує рівні права всіх учасників товариства на участь в управлінні ним.
За наведеного, відповідач просить залишити без змін рішення Господарського суду Житомирської області від 07.08.2023 у справі № 906/304/23, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 06.11.2023 представник відповідача заперечила проти доводів апеляційної скарги та надала для огляду оригінали фіскального чеку та опису вкладення в цінний лист, копії яких містяться в матеріалах справи (т. 1, а. с. 189).
За результатами судового засідання, суд ухвалою відклав розгляд справи №906/304/23 на 21.11.2023 о 10:00 год.
21.11.2023 в судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги та клопотання (заявлене в апеляційній скарзі) про витребування в Державної прикордонної служби України відомостей про перетин ОСОБА_2 державного кордону України в період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із зазначенням дат та напряму перетину кордону.
Представник позивача заперечила проти доводів представника скаржника та заявленого клопотання.
Щодо клопотання про витребування в Державної прикордонної служби України відомостей про перетин ОСОБА_2 державного кордону, суд зауважує таке.
Вказане клопотання мотивоване тим, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про те, що одна з учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" - Розенблат Ж. Л. скликала загальні збори такого товариства.
Скаржник вказує, що серед наданих відповідачем документів, наявна копія опису вкладення поштового відправлення, в якому зазначено, що лист направляється представником. Проте - ні повноважень такого представника, ні навіть його особи судом не встановлено, а відповідачем - не зазначено.
На його думку, з'ясування таких обставин є вкрай важливим, оскільки сама ОСОБА_2 у дату надсилання згаданого листа перебувала поза межами України, а в описі відсутньою є довіреність, яка б уповноважувала невідомого представника на скликання зборів товариства.
Продовжує, що відповідач протягом судового розгляду спочатку визнавав, що ОСОБА_2 була відсутньою в Україні, з огляду на що подання окремих доказів її відсутності не вимагалося. Однак, після переходу процесу до стадії розгляду по суті відповідач заперечив відсутність ОСОБА_2 в Україні та стверджував про непоінформованість про місцеперебування ОСОБА_2 в момент надсилання повідомлення про скликання загальних зборів.
Тому, позивач клопотав перед судом про витребування відомостей щодо перетину державного кордону ОСОБА_2 в Державної прикордонної служби України, проте - в задоволенні вказаного клопотання судом усно відмовлено.
Таким чином, позивач вважає, що обставина перебування в Україні підлягає встановленню, а відомості щодо перетину кордону - такими, що підлягають дослідженню.
За наведеного просить суд витребувати в Державної прикордонної служби України відомості про перетин ОСОБА_2 державного кордону України в період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із зазначенням дат та напряму перетину кордону.
Повідомляє, що запит з такого приводу направлявся стороною 27.04.2023, проте жодної відповіді від Державної прикордонної служби України не надійшло, що вказує на неможливість отримати такі відомості самотужки.
Розглядаючи таке клопотання, суд бере до уваги таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Судом встановлено, що в судовому засіданні суду першої інстанції 07.08.2023 представником позивача заявлялося клопотання про витребувати в Державної прикордонної служби України відомості про перетин ОСОБА_2 державного кордону України. Однак, судом було відмовлено в задоволенні такого клопотання (т. 2, а. с. 169-170).
Крім того, із доданих до апеляційної скарги документів вбачається, що представник позивача адвокат Войцещук В.В. звертався із адвокатським запитом № 27.04.23/2 до Державної прикордонної служби України із проханнями про надання відомостей про перетин ОСОБА_2 державного кордону України в період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із зазначенням дат та напряму перетину кордону.
В той же час, як зазначає скаржник, відповіді на такий запит не було отримано.
За результатом розгляду такого клопотання, з огляду на пояснення представника відповідача, суд апеляційної інстанції вказує, що відповідачем не заперечується обставина направлення повідомлення про скликання загальних зборів представником ОСОБА_2 і в цьому випадку її перебування, як в Україні, так і поза її межами не впливає на обставину вчинення відповідної дії її представником.
Крім того, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (ч. 1 ст. 75 ГПК України).
Враховуючи відсутність в суду обґрунтованих підстав вважати недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом обставини направлення повідомлення про скликання загальних зборів представником ОСОБА_2 , визнання такої обставини сторонами (їх представниками), то такі обставини не підлягають додатковому доказуванню.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про витребування в Державної прикордонної служби України відомостей про перетин ОСОБА_2 державного кордону.
За наведеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про закінчення заслуховування представників учасників справи та перейшов до з'ясування обставин і перевірку їх доказами.
Після з'ясування обставин і перевірки їх доказами, судом апеляційної інстанції була оголошена перерва в судовому засіданні до 11:20 год. 28.11.2023.
28.11.2023 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що існують обставини справи та деталі правовідносин щодо Товариства, які мають бути повідомлені суду особисто ним, а тому існує потреба в моїй особистій участі в судовому засіданні. Водночас, оскільки позивач перебуває поза межами України, в Республіці Польща, де проходить лікування в соляних шахтах, він не має можливості взяти участь в судовому засіданні. Вказану обставину просить суд вважати поважною причиною неможливості його прибуття в судове засідання, надати позивачу можливість особисто взяти участь у справі 906/304/23 та відкласти розгляд справи на іншу дату.
Крім того, 28.11.2023 від представника позивача надійшло клопотання, відповідно до якого представник просить визнати поважною обставину пропуску строку на подання доказів до суду апеляційної інстанції, поновити процесуальний строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи публікацію "Воно не летить" видання Bihus.info, опубліковане за інтернет-адресою: https://www.youtube.com/watch?v=oMV01YB8Swk&ab_channel=BIHUSInfo.
В обґрунтування такого клопотання представник посилається на те, що 04.09.2023 року, до відкриття апеляційного провадження у цій справі, інтернет-видання Bihus.info опублікувало сюжет, який, на його переконання, є доказом в цій справі. Зокрема, вказаним доказом, доводиться умисел представника одного з учасників Товариства - ОСОБА_5 на заволодіння коштами Міністерства оборони України шляхом проведення оскаржених позивачем маніпуляцій із скликанням невідомою особою Загальних зборів учасників Товариства й усунення ОСОБА_1 з посади директора Товариства.
Оскільки події, що їх стосується публікація, зафільмовано ще в липні 2023 року, а опубліковано лише 04.09.2023, такий доказ не міг бути поданий, ні до суду першої інстанції, ні одночасно з апеляційною скаргою, тому представник просить суд вважати поважними причинами пропуску процесуального строку на подання такого доказу до суду апеляційної інстанції.
В судовому засіданні 28.11.2023 представник позивача підтримав подане ним клопотання про долучення доказів та його довірителя про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача заперечила проти клопотання про долучення доказів з тих підстав, що відповідний доказ не стосується предмету спору. Також заперечила проти клопотання позивача про відкладення розгляду справи, як такого, що направлене на затягування розгляду справи.
Апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволені клопотання позивача про відкладення розгляду справи з таких підстав.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Крім того, ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі "Цихановський проти України" (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ "Смірнова проти України" (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), "Карнаушенко проти України" (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що позивач не був позбавлений права викласти свої міркування/аргументи в письмовій заяві та подати її до суду, як і не був позбавлений права з'явитися в попередні судові засідання апеляційного господарського суду.
Таким чином, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Щодо клопотання представника позивача про поновлення строку на подання доказу та долучення відповідного доказу, суд зауважує таке.
Учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи (п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України).
За приписами ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).
Як убачається із мережі інтернет, відео "Воно не летить" було опубліковане на каналі BIHUS Info 04.09.2023, тобто більш ніж як два місяці тому і представник позивача протягом такого часу не заявляв клопотання про його долучення до матеріалів справи.
При цьому, така обставина, як відсутність доказів на момент розгляду спору судом першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст.269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/ 17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15 та від 11.09.2019 у справі №922/393/18.
Суд бере до уваги, що вказане відео було опубліковано 04.09.2023, а рішення в цій справі ухвалене судом першої інстанції 07.08.2023, тобто такий доказ не існував на момент ухвалення вказаного рішення, що виключає можливість його прийняття.
Окрім вказаного, з огляду на наведені представником обґрунтування обставин, котрі такий доказ має підтверджувати, суд зауважує, що подання такого доказу направлено не на встановлення обставин, котрі входять в коло доказування в цій справі, а направлене на встановлення правовідносин між учасниками Товариства, відносин Товариства та Міноборони України.
Таким чином, суд відмовляє в задоволенні вказаного вище клопотання представника позивача.
Відтак, суд апеляційної інстанції в судовому засіданні 28.11.2023 надав представникам сторін можливість виступити у судових дебатах.
В судових дебатах представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Представник відповідача заперечила проти позиції позивача, просила суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з такого.
Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 був директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи", а вказане Товариство зареєстроване за адресою: 10025, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Промислова, будинок 10 (т. 1, а. с. 208-211).
відповідно до п. п. 4.2.1., 4.5. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи", затвердженого рішенням загальних зборів, оформленого протоколом № 1 від 30.08.2018 (т. 1, а. с. 126-136) учасниками товариства є ОСОБА_1 з часткою в статутному капіталі в розмірі 37,9 %, ОСОБА_2 з часткою в статутному капіталі 37,9 % та ОСОБА_6 з часткою в статутному капіталі 24,2%.
Відповідно до п.8.1.2. Статуту 1. Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.
До виключної компетенції загальних зборів учасників належать:
1) визначення основних напрямів діяльності Товариства;
2) внесення змін до статуту Товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту;
3) зміна розміру статутного капіталу Товариства;
4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника;
5) перерозподіл часток між учасниками Товариства у випадках, передбачених цим Статутом та Законом;
6) визначення порядку виплати учасникам частини прибутку в натуральному та/або грошовому вигляді;
7) обрання одноосібного виконавчого органу Товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу Товариства;
8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу Товариства;
9) створення інших органів Товариства, визначення порядку їх діяльності;
10) прийняття рішення про придбання Товариством частки (частини частки) учасника;
11) затвердження результатів діяльності Товариства за рік або інший період;
12) розподіл чистого прибутку Товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів;
13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства;
14) утворення, реорганізація і ліквідація філій та представництв, затвердження положення про них;
15) прийняття рішення про припинення діяльності Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;
16) обрання та відкликання директора, ревізійної комісії;
17) встановлення розміру, форми і порядку внесення додаткових вкладів;
18) виключення учасника з Товариства;
19) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів;
20) прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників.
Питання, віднесенні до виключної компетенції Загальних зборів учасників, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу Товариства.
Згідно із п. 8.2.1. Статуту загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених Законом або Статутом Товариства, а також: 1) з ініціативи виконавчого органу Товариства; 2) на вимогу учасника або учасників Товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.
У відповідності до п. 8.2.6. Статуту вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу Товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників Товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.
Виконавчий орган Товариства зобов'язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів.
У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли Товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено Статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно (п. п. 8.2.9.-8.2.10. Статуту).
Відповідно до п. 8.4.5. Статуту повноваження директора можуть бути тимчасового призупинені або достроково припинені у разі порушення ним законодавства України, вимог цього Статуту, рішень Загальних зборів Учасників, у передбачених контрактом випадках або якщо він своїми діями або бездіяльністю завдає шкоди Товариству. Рішення про це може бути прийняте Загальними зборами Учасників Товариства за поданням будь-якого учасника або самого директора.
10.08.2022 учасник Товариства - ОСОБА_2 направила директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" ОСОБА_7 засобами поштового зв'язку, зокрема вимогу про проведення позачергових загальних зборів ТОВ НВП "Українські авіаційні системи" від 04.08.2022, в якій просила:
1) Скликати, на вимогу учасника, загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" в найкоротший строк, з урахуванням вимог чинного законодавства.
2) Включити до порядку денного загальних зборів такі питання:
1. Обрання лічильної комісії.
2. Розгляд звіту керівника за результатами роботи Товариства протягом 2021 року.
3. Прийняття рішення про розподіл чистого прибутку Товариства.
4. Прийняття рішення про виплату дивідендів та їх розмір.
5. Прийняття рішення про зміну керівника (директора) Товариства.
6. Прийняття рішення про передачу інтелектуальних та всіх інших майнових і немайнових прав на БПАК "HAWK" іншим особам (т. 1, а. с. 186 на звороті - 188).
26.08.2022 учасник Товариства - ОСОБА_2 направила учасникам Товариства про проведення загальних зборів ТОВ НВП "Українські авіаційні системи" від 26.08.2022 відповідно до якого, ОСОБА_2 керуючись ч. 9 ст. 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та вимогами Статуту Товариства повідомляє про проведення загальних зборів Товариства 03.10.2022 о 10:00 год. за адресою АДРЕСА_2 .
Порядок денний загальних зборів:
1. Обрання лічильної комісії.
2. Розгляд звіту керівника за результатами роботи Товариства протягом 2021 року.
3. Прийняття рішення про розподіл чистого прибутку Товариства.
4. Прийняття рішення про виплату дивідендів та їх розмір.
5. Прийняття рішення про зміну керівника (директора) Товариства.
6. Прийняття рішення про передачу інтелектуальних та всіх інших майнових і немайнових прав на БПАК "HAWK" іншим особам (т. 1, а. с. 188 на звороті).
Таке повідомлення направлялося позивачу, на підтвердження чого матеріали справи містять копії фіскального чеку на ім'я ОСОБА_8 , опису вкладення в цінний лист на ім'я ОСОБА_1 , трекінгу поштового відправлення з номером 1002402696555. Крім того, зі змісту опису вкладення вбачається, що відправку повідомлення здійснював представник ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 189-190).
03.10.2022 за адресою АДРЕСА_2 відбулися загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" з порядком денним:
1. Обрання лічильної комісії.
2. Розгляд звіту керівника за результатами роботи Товариства протягом 2021 року.
3. Прийняття рішення про розподіл чистого прибутку Товариства.
4. Прийняття рішення про виплату дивідендів та їх розмір.
5. Прийняття рішення про зміну керівника (директора) Товариства.
6. Прийняття рішення про передачу інтелектуальних та всіх інших майнових і немайнових прав на БПАК "HAWK" іншим особам.
В таких загальних зборах брали участь ОСОБА_2 , через уповноваженого представника - ОСОБА_5 , який діяв на підставі довіреності від 09.08.2022 та ОСОБА_6 . Крім того, були присутні запрошені особи.
На вказаних загальних зборах Товариства, були прийняті, рішення, оформлені протоколом № 1/2022 від 03.10.2022 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" (т. 1, а. с. 69-72), зокрема:
- не розглядати звіт керівника, а роботу директора - ОСОБА_1 за результатами розгляду звітності (звіту/балансу за 2021 рік) Товариства - незадовільною (по другому питанню порядку денного);
- звільнити ОСОБА_1 з посади директора 03.10.2022 та обрати директором Товариства ОСОБА_9 з 04.10.2022 та уповноважити останнього на подання документів та внесення необхідних змін до державних реєстрів (по п'ятому питанню);
- передати інтелектуальні та всі інші майнові і немайнові права на БПАК "HAWK", в т.ч. права на технічні умови ТУ У 30.3 - 40358580 - 001:2017 (УАСМ-1.00.00.000ТУ) на безпілотний авіаційний комплекс "HAWK" іншій юридичній особі, а саме - Товариству з обмеженою відповідальністю "Укравіасистем" (код 39774879), уповноважити ОСОБА_5 на укладення відповідного договору від імені Товариства та узгодження умов такого договору на власний розсуд. З метою реалізації вказаного права надати ОСОБА_5 право підпису від імені Товариства та внести про нього, як про підписанта відомості до державного реєстру (по шостому питанню).
05.10.2022 державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Оліївської сільської ради Житомирського району Чернишовою Г. А. внесено зміни до відомостей щодо ТОВ НВП "Українські авіаційні системи" про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів), номер запису 1003051070011013085 (т. 1, а. с. 6-9).
Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.
Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (тут і надалі - в редакції чинній на момент прийняття спірних рішень загальних зборів) учасники товариства, зокрема, мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.
Таким чином, право брати участь в управлінні товариством може бути реалізовано учасником товариства при прийнятті участі у загальних зборах товариства, на яких вирішують ті чи інші питання діяльності товариства.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.
Необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав позивача як учасника товариства на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством підтверджена сталою судовою практикою, зокрема висновками Верховного Суду, що містяться у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 910/14910/18.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 викладено правову позицію, відповідно до якої своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.
За змістом ч. ч. 1, 5, 6, 9 ст. 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:
1) з ініціативи виконавчого органу товариства;
2) на вимогу наглядової ради товариства;
3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.
Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.
Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом п'яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства.
У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов'язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.
Такі ж положення містяться і в п. п. 8.2.1, 8.2.6, 8.2.7, 8.2.9., 8.2.10. Статуту відповідача.
Порядок скликання загальних зборів учасників унормовано статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до якої загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.
Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.
Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.
У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників.
Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов'язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників.
Після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті.
Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, відповідно до частини четвертої цієї статті.
До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення частин восьмої і дев'ятої цієї статті не застосовуються.
Виконавчий орган товариства зобов'язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.
Вказані положення щодо порядку скликання загальних зборів містяться і в п. 8.2.11 Статуту ТОВ НВП "Українські авіаційні системи".
Вище судом апеляційної інстанції встановлено, що 10.08.2022 учасник Товариства - ОСОБА_2 направила директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" ОСОБА_7 засобами поштового зв'язку, зокрема вимогу про проведення позачергових загальних зборів ТОВ НВП "Українські авіаційні системи" від 04.08.2022, в якій просила скликати, на вимогу учасника, загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" в найкоротший строк, з урахуванням вимог чинного законодавства та вказала перелік питань порядку денного.
Матеріали справи не містять доказів реагування виконавчого органу ТОВ НВП "Українські авіаційні системи" на вказану вимогу, у порядку встановленому законодавством та статутом відповідача.
Відтак, 26.08.2022 учасник Товариства - ОСОБА_2 направила учасникам Товариства про проведення загальних зборів ТОВ НВП "Українські авіаційні системи" від 26.08.2022 відповідно до якого, ОСОБА_2 керуючись ч. 9 ст. 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та вимогами Статуту Товариства повідомляє про проведення загальних зборів Товариства 03.10.2022 о 10:00 год. за адресою АДРЕСА_2 . із зазначенням порядку денного.
Таке повідомлення направлялося позивачу, на підтвердження чого матеріали справи містять копії фіскального чеку на ім'я ОСОБА_8 , опису вкладення в цінний лист на ім'я ОСОБА_1 , трекінгу поштового відправлення з номером 1002402696555, відповідно до якого відправлення вручено особисто.
В свою чергу, позивач заперечуючи факт його повідомлення про збори зазначає, що лист він не отримував, у цей день в місті Києві не перебував, так як перебував у місті Житомирі.
На підтвердження такої обставини, позивач надав заяви свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_1 та роздруківку системи контролю входу і виходу в приміщення працівників ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" (т. 2, а. с. 32-75, 95-67).
Зокрема, за змістом заяв свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_10 01.09.2022 та 02.09.2022 позивач перебував у місті Житомирі, а 03.09.2022 вибув за межі України.
Крім того, позивач посилається на те, що фіктивність поштового відправлення підтверджуються відсутністю підпису позивача у в книзі форми 8.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що у статті 79 ГПК України впроваджено стандарт доказування "вірогідності доказів".
Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово згадував про категорію стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).
Водночас, статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, з'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Вище вказано, що на підтвердження обставин повідомлення позивача про загальні збори 03.10.2022 відповідачем надано копії фіскального чеку на ім'я ОСОБА_8 , опису вкладення в цінний лист на ім'я ОСОБА_1 , трекінгу поштового відправлення з номером 1002402696555, відповідно до якого відправлення вручено особисто. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 06.11.2023 були оглянуті оригінали фіскального чеку та опису вкладення в цінний лист.
Судом береться до уваги, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, в цьому випадку, особи котра скликала загальні збори.
В той же час, заперечення відповідача зводяться до недоліків розрахункового документа, а також відсутність в поштового оператора відомостей про вручення, зокрема запису в книзі форми 8.
Крім того, на переконання суду апеляційної інстанції, сама лише по собі відсутність у книзі форми 8 запису про вручення позивачу відповідного відправлення не є беззаперечним доказом такого неповідомлення позивача, поза як може бути наслідком роботи оператора поштових послуг.
Також, відсутність в системі трекінгу АТ "Укрпошта" відомостей щодо відправлення 1002402696555, станом на момент розгляду справи, не є доказом його не направлення, оскільки такі відомості у відповідності до п. 121-124 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, відповідна інформація доступна протягом шести місяців з дня прийняття відправлення до пересилання.
Підсумовуючи викладене, проаналізувавши наявні в матеріалах докази щодо повідомлення позивача про загальні збори в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вказує, що обставина повідомлення позивача про скликання загальних зборів є доведеною, оскільки докази, надані на підтвердження такої обставини, зокрема, копії фіскального чеку, опису вкладення, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Окрім того, надаючи оцінку твердженням позивача про те, що було порушено порядок скликання загальних зборів, так як відповідне повідомлення направлялося не особисто учасником товариства ОСОБА_2 , а її представником, суд зважає на загальнодозвільний принцип правового регулювання, який поширюється на сферу правомірних приватних відносин, за яким дозволено те, що не заборонено законом.
При цьому, ні нормами Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ні нормами Статуту не передбачено особистого відправлення повідомлення про загальні збори або заборони їх скликання учасником, через свого уповноваженого представника.
Тому, такі твердження скаржника не беруться судом до уваги.
Відносно твердження позивача, що на загальних зборах було прийнято рішення щодо питання, котре не включене до порядку денного, а саме визнано роботу директора незадовільною, суд вказує, що зміст другого питання порядку денного (розгляд звіту керівника за результатами роботи Товариства протягом 2021 року) передбачає прийняття рішення за наслідками обговорення цього питання, яким може бути оцінка роботи керівника.
Обґрунтовуючи позов, позивач посилається і на те, що рішення зборів в частині звільнення директора не відповідає вимогам статуту в частині його обґрунтування (мотивації).
Вказані висновки позивач робить із посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 12.01.2010 №1-рп/2010 у справі № 1-2/2010.
Апеляційний господарський суд зауважує, що у рішенні Конституційного Суду України від 12.01.2010 № 1-рп/2010 у справі № 1-2/2010 зазначено, що зміст положень частини третьої статті 99 Цивільного кодексу треба розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання обов'язків, які він йому визначив, у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав, але за умови, якщо в установчих документах товариства не були зазначені підстави усунення.
Між тим, такі висновки Конституційним Судом України були зроблені за результатом тлумачення норми ч. 3 ст. 99 ЦК України в редакції чинній до 01.06.2014 за якою члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків.
Однак, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів", який набрав чинності 01.06.2014, ч. 3 ст. 99 ЦК України викладено в такій редакції: "3. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень".
Таким чином, починаючи з 01.06.2014, навіть у випадку зазначення в статуті товариства підстав усунення, припинення повноваження члена виконавчого органу чи його відсторонення від виконання повноважень є безумовним правом вищого органу управління товариства.
Одночасно, суд вказує, що за змістом протоколу №1/2022 загальних зборів учасників Товариства від 03.10.2022 вбачається, що підставою для звільнення позивача слугувало визнання його роботи незадовільною, порушення ним вимог законодавства та Статуту Товариства. Однак, такі підстави звільнення позивача не підтверджуються матеріалами справи.
Проте відсутність в матеріалах справи доказів порушення позивачем вимог законодавства та Статуту Товариства не вливає на безумовне право загальних зборів Товариства на звільнення директора і не може бути підставою для скасування рішення загальних зборів.
Окрім того, вказана позивачем підстава позову - проведення загальних збрів учасників не за місцезнаходженням Товариства, сама по собі, за відсутності доказів того, що це вплинуло на волевиявлення учасників товариства, на прийняття ними рішень на таких зборах та з урахуванням того, що учасник Товариства - ОСОБА_2 , яка ініціювала скликання загальних зборів попередньо, в передбачений законодавством та Статутом порядку, зверталася до виконавчого органу Товариства із відповідною вимогою, і у випадку їх скликання виконавчим органом, такі збори відбулися за місцезнаходження відповідача. Тому, така обставина не може бути підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів.
Між тим позивачем не доведено, яким саме чином проведення загальних зборів не за місцезнаходженням Товариства вплинуло на волевиявлення учасників товариства та на прийняття ними рішень.
З огляду на викладене, позов в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ НВП "Українські авіаційні системи" від 03.10.2022, що оформлене протоколом №1/2022 не підлягає до задоволення.
Враховуючи відмову в задоволенні позову про визнання недійсним рішення загальних зборів, то не підлягає до задоволення і похідна вимога - про скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів).
Щодо посилання відповідача на те, що позивачем не подавалось позовів про незаконне звільнення та/або поновлення на посаді в порядку передбаченому КЗпП України, суд апеляційної інстанції бере до уваги, що Конституційний Суд України у рішенні від від 12.01.2010 № 1-рп/2010 у справі № 1-2/2010 дійшов висновку, що усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов'язків згідно з вказаною частиною не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 КЗпП України. "Усунення" відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу в межах корпоративних відносин з товариством повноважень у сфері управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надана можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.
Таким чином, відповідне усунення має бути оспорене не в контексті трудових відносин, котрі регулюються КЗпП, а його слід оспорювати з огляду на корпоративний характер таких відносин, шляхом оскарження рішення загальних зборів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі і ключові питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Узагальнюючи наведене, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про відмову в позові.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.
В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Житомирської області від 07.08.2023 у справі №906/304/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 07.08.2023 у справі №906/304/23 - без змін.
2. Справу № 906/304/23 надіслати Господарському суду Житомирської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "30" листопада 2023 р.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Олексюк Г.Є.