ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" листопада 2023 р. Справа№ 910/15182/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Коротун О.М.
Майданевича А.Г.
при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Лавринович В.О.,
від відповідачів: 1) не з'явились;
2) не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратеджік Інвестмент Холдинг»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2023
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Т.К. Консалтинг»
про забезпечення позову
у справі № 910/15182/23 (суддя Лиськов М.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Т.К. Консалтинг»
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратеджік Інвестмент Холдинг»
2) Товариcтва з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ»
про зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «М.Т.К. Консалтинг» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратеджік Інвестмент Холдинг» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» зобов'язання вчинити дії.
Предметом позову є визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» «у розмірі 48 590 000,00 грн та визначення розміру часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» наступним чином:
- частка Компанії «Фремісіа Трейдінг Лімітед» (FREMICIA TRADING LIMITED) Республіка Кіпр (реєстраційний номер НЕ 251624) у розмірі вкладу 16 029 584,69 гривень, що становить 32,9894725 % статутного капіталу;
- частка Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Т.К. Консалтинг» (ідентифікаційний код 33939429) у розмірі вкладу 10 203 900,00 гривень, що становить 21 % статутного капіталу;
- частка Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість та Капітал» (ідентифікаційний код 33939455) у розмірі вкладу 10 203 900,00 гривень, що становить 21 % статутного капіталу;
- частка Компанії «Евестоун Лімітед» (EVERSTONE LIMITED) Республіка Сейшельські Острова (реєстраційний номер 166134) у розмірі вкладу 10 130 480,51 гривень, що становить 20,8489 % статутного капіталу;
- частка Товариства з обмеженою відповідальністю «Шер Ессетс Фанд» (ідентифікаційний код 34615712) у розмірі вкладу 1 229 812,90 гривень, що становить 2,5310% статутного капіталу;
- частка Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратеджік Інвестмент Менеджмент» (ідентифікаційний код 34615686) у розмірі вкладу 787 206,59 гривень, що становить 1,6201 % статутного капіталу;
- частка Товариства з обмеженою відповідальністю «Куа «Глобус Ессет Менеджмент» (ідентифікаційний код 34241017) у розмірі вкладу 5 115,31 гривень, що становить 0,0105275 % статутного капіталу.
Також звертаючись із означеним позовом позивач просить суд скасувати реєстраційні записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:
- № 1000701070053026812 від 20.04.2021, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, вчинену приватним нотаріусом Ігнатовою Г.О.;
- № 1000701070054026812 від 24.04.2021, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, вчинена приватним нотаріусом Ігнатовою Г.О.;
- № 1000701070061026812 від 12.11.2021, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, вчинена приватним нотаріусом Ковіною І.В.;
- № 1000701070063026812 від 28.07.2022, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, вчинена приватним нотаріусом Ігнатовою Г.О.
04.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «М.Т.К. Консалтинг» подало до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову.
Звертаючись до суду із вказаною заявою, позивач просив суд заборонити:
- до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у даній справі заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» (ідентифікаційний код: 00308146) в особі загальних зборів приймати рішення з питань внесення змін до статуту товариства, звільнення та призначення членів виконавчого органу товариства, зміна кількісного складу виконавчого органу, ліквідації та створення нового виконавчого органу товариства, обрання членів наглядової ради, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту, зміни розміру статутного капіталу товариства, прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства.
- до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у даній справі заборонити суб'єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб'єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії відносно/щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» (ідентифікаційний код: 00308146), в тому числі, щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну складу та часток засновників/учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, про зміну органів управління товариства, про зміну місцезнаходження товариства, про зміну розміру статутного капіталу товариства, проводити передачу реєстраційної справи товариства, крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Т.К. Консалтинг» про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи до забезпечення позову, а саме: до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/15182/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Т.К. Консалтинг» заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» (ідентифікаційний код: 00308146) в особі загальних зборів приймати рішення з питань внесення змін до статуту товариства, звільнення та призначення членів виконавчого органу товариства, обрання членів наглядової ради, прийняття рішень про припинення товариства, зміни розміру статутного капіталу товариства; до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/15182/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Т.К. Консалтинг» заборонено суб'єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб'єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії відносно/щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» (ідентифікаційний код: 00308146), в тому числі, щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну складу та часток засновників/учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, про зміну органів управління товариства, про зміну розміру статутного капіталу товариства, крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили.
Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стратеджік Інвестмент Холдинг» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 року у справі №910/15182/23 та ухвалити нове рішення суду, яким відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратеджік Інвестмент Холдинг» про забезпечення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що вжиті заходи забезпечення не відповідають критеріям розумності, обгрунтованості та адекватності. Скаржник зазначає, що позивачем не наведено доказів того, що існують обставини, які можуть у майбутньому ускладнити виконання рішення у даній справі у разі задоволення позову.
Крім того, вжитими заходами забезпечення порушено баланс інтересів сторін та порушуються права інших учасників товариства. Заходи забезпечення позову не пов'язані із предметом позову, оскільки предметом позову є визначення розміру статутного капіталу товариства, визначення розподілу часток його учасників, а вжити заходами заборонено загальним зборам товариства приймати ряд рішень, які не пов'язані з правом власності на частку Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратеджік Інвестмент Холдинг».
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2023 року апеляційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратеджік Інвестмент Холдинг» та призначено до розгляду на 22.11.2023.
08.11.2023 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Позивач зазначив, що за наявності корпоративного спору щодо розміру часток (перерозподілу часток) прийняття будь-яких рішень на загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» ускладнить виконання рішення суду та поновлення порушених прав позивача.
Представник відповідача 1 у судове засідання 22.11.2023 не з'явився, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із хворобою його представника.
Представник відповідача 2 у судове засідання 22.11.2023 з'явився, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване тим, що дата судового засідання передує даті проведення загальних зборів ТОВ «Підприємство «Київ», які призначенні на 23.11.2023. Відповідач 2 вважає недоречним приймати рішення за апеляційною скаргою до проведення загальних зборів Товариства та зазначає, що вважає вжиті заходити забезпечення позову ефективними.
Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів відмовила у їх задоволенні враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони та зважаючи на те, що сторони виклали свої правові позиції письмово.
Представник позивача у судовому засіданні 22.11.2023 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позов. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 р. у справі № 381/4019/18).
Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Предметом позову у даній справі є вимоги про визначення розміру часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ».
В обгрунтування необхідності забезпечення позивач вказує на те, що статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» передбачено порядок за якого особа набуває статусу учасника та відповідних корпоративних прав за умови прийняття загальними зборами рішення про прийняття такого учасника в Товариство, що тягне за собою також необхідність прийняття рішення про внесення змін до пункту 4.2 Статуту. Реєстрація нової редакції статуту та перерозподіл часток учасників у зв'язку із прийняттям нового учасника має відбуватись внаслідок одного й того ж факту - рішення загальних зборів про прийняття учасника в Товариство та внесення змін до п. 4.2 Статуту.
Заявник вказує, що згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) Товариство з обмеженою відповідальністю «Стратеджік Інвестмент Холдинг» у 2020-21 роках послідовно придбав в інших учасників їх частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» в загальному розмірі 56,2799%, тобто став новим учасником Товариства та набув корпоративних прав згідно загальних положень законодавства.
Проте, на переконання заявника, в розумінні правил Статуту, ТОВ «Стратеджік Інвестмент Холдинг» учасником вважатись не може, оскільки рішення про його прийняття до Товариства не приймалось, а загальні збори з таким питанням не скликались.
Учасники також наділені переважним правом на придбання частки інших учасників (п. 5.15 Статуту), що також є запобіжником від потрапляння до кола учасників Товариства осіб, щодо яких є сумніви.
Заявник вказує, що не отримував від інших учасників та від ТОВ «Стратеджік Інвестмент Холдинг» жодних повідомлень/пропозиції щодо відчуження частки в статутному капіталі Товариства.
Поряд з цим, заявник відзначає, що йому невідомі обставини відчуження та набуття часток на користь ТОВ «Стратеджік Інвестмент Холдинг», оскільки останній уникає надання будь-якої інформації щодо правочинів, актів, судових рішень тощо як заявнику, так і Товариству.
Так, протягом п'яти днів ТОВ «Стратеджік Інвестмент Холдинг» направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» три вимоги (від 15.09.2023, 19.09.2023, 21,09.2023) про проведення загальних зборів учасників Товариства, посилаючись на право, передбачене статтею 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (скликання загальних зборів на вимогу учасника, який володіє часткою в розмірі 10% і більше статутного капіталу).
Однак, як стверджує заявник, ТОВ «Стратеджік Інвестмент Холдинг» не набув права скликати загальні збори учасників самостійно, оскільки не дотримався порядку, передбаченого ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та вимог Статуту.
Заявник стверджує. що в зазначених вимогах міститься також питання про внесення змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» (питання №1 порядку денного), в яких новий учасник намагається змінити існуючі механізми управління та діяльності Товариства, які були запроваджені без його участі попереднім складом учасників.
Заявник переконаний, що до моменту вирішення корпоративного спору між ним та ТОВ «Стратеджік Інвестмент Холдинг» будь-які зміни до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» є неприпустимими.
Крім того, у вимозі від 21.09.2023 ТОВ «Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратеджік Інвестмент Холдинг» міститься порядок денний з питаннями про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» з відповідними наслідками у вигляді передачі майна правонаступникам.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ», зі свого боку, виконало вимогу ТОВ «Стратеджік Інвестмент Холдинг» та повідомило про скликання загальних зборів учасників Товариства на 23.11.2023.
На переконання заявника, вказане свідчить, що прийняття рішень на Загальних зборах учасників Товариства, призначених на 15.10.2023, 23.10.2023, 23.11.2023 (та на будь-яких інших, що можуть бути призначені під час розгляду даної справи), які можуть призвести до зміни статуту, обрання нового виконавчого органу чи початку припинення товариства, знівелює мету подання позову (повернення до попереднього стану складу учасників), адже зумовить необхідність заявнику звертатись із новими позовами.
Також в якості доказу необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на те, що 31.08.2023, ТОВ «Стратеджік інвестмент менеджмент» та Компанія «Еверстоун лімітед» одночасно подали заяви про забезпечення позову (до подання позову) до Господарського суду міста Києва та Київського окружного адміністративного суду у справах №№ 910/13848/23, 910/13850/23, 910/13849/23, ЗПП/З20/96/23, ЗПП/320/95/23, ЗПП/320/97/23.
В усіх шести ідентичних заявах заявники просили зупинити дію чинного Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» (господарський суд) та/або зупинити дії запису (рішення) про державну реєстрацію Статуту (адміністративний суд).
Заявник зазначає, що зупинення дії Статуту та/або дії запису (рішення) про його державну реєстрацію матиме наслідком необхідність застосування до загальних зборів учасників Товариства та рішень, прийнятих на таких зборах, виключно положень Закону. Тобто, вказані вище учасники Товариства фактично намагалися легітимізувати прийняття будь-яких рішень Загальних зборів учасників Товариства, в тому числі зміни керівних органів Товариства, простою більшістю голосів.
В усіх випадках подання заяв про забезпечення позову у справах №№ 910/13848/23, 910/13850/23, 910/13849/23, ЗПП/320/96/23, ЗПП/320/95/23, ЗПП/320/97/23 заявникам було відмовлено в задоволенні вжиття заходів забезпечення позову.
Вжиття конкретного заходу забезпечення позову пов'язуються з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконанням судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Разом з тим, у даній справі позивач звернувся до суду з вимогами немайнового характеру, тож судове рішення у разі задоволення таких вимог не вимагатиме примусового виконання. У даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 р. у справі № 914/970/18).
Судом першої інстанції вірно зазначено, що такий захід забезпечення позову як заборона загальним зборам учасників Товариства з обмеженню відповідальністю «Підприємство «Київ» приймати рішення відповідає процесуальному законодавству, адже в рамках цієї справи оскаржуються склад учасників Товариства і в цій частині позивач просить заборонити приймати загальним зборам учасників Товариства конкретні визначені судом рішення спірним складом учасників, тобто заходи безпосередньо та прямо стосуються предмета спору (аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №921/629/19, від 16.10.2020 у справі № 924/710/20 від 10.09.2021 у справі №910/18567/20).
Заборона загальним зборам учасників Товариства приймати вказані вище рішення жодним чином не вплине на поточну господарську діяльність цього Товариства, адже не впливає на можливість укладання Товариством договорів з контрагентами, надання послуг, тощо.
Щодо заборони суб'єктам державної реєстрації вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії відносно Товариства, то даний спосіб забезпечення позову перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із способом, який був зазначений вище (заборона загальним зборам учасників Товариства приймати конкретно визначені рішення), адже, будь-яке рішення прийняте загальними зборами учасників Товариства, яке стосується змін відомостей про товариство (зміна складу учасників, перерозподіл часток учасників, виключення учасників) підлягає державній реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Відповідно, заборона державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» відносно Товариства обумовлена забороною загальним зборам учасників Товариства приймати відповідні рішення.
Заборона державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру є тимчасовою та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності товариства. Тобто вжиття заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням корпоративних прав заявника, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.
Суд констатує, що вжиття заходів забезпечення позову: (1) не може завдати жодних збитків Товариству чи його учасникам, (2) не призведе до обмеження прав чи інтересів будь- яких осіб, оскільки Товариство надалі буде функціонувати та виконувати свої статутні цілі та завдання, (3) не призведе до блокування діяльності Товариства, (4) не заборонить учасникам Товариства в передбачений Законом та Статутом спосіб реалізовувати свої права відносно управління Товариством.
Зокрема, з огляду на вищенаведені дії осіб зазначених заявником, які свідчать про наявність наміру зміни діючих положень Статуту Товариства, за час розгляду спору спірна частка може бути переоформлена чи відчужена іншим особам.
Згідно з п. 31 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як «у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії».
Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 915/508/18, від 12.03.2020 у справі № 916/3479/19, від 24.06.2020 у справі №902/1051/19.
У даному випадку суд враховує висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 13.01.2023 у справі №918/531/22, відповідно до яких забороні підлягає вчинення не будь-яких дій, зокрема, внесення до ЄДР не будь-яких відомостей стосовно товариства, а лише тих, що можуть призвести до можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, можуть ускладнити виконання рішення суду (у разі його ухвалення на користь позивачів) та викликати труднощі при його виконанні. Такі заходи мають прямо стосуватись предмету позову.
Отже, вимоги позивача щодо заборони проводити реєстраційні дії про зміну частки засновника (учасника) у статутному капіталі та зміну розміру статутного капіталу товариства кореспондуються у цьому випадку з вимогами позовної заяви про визначення розміру статутного капіталу товариства та визначення розміру часток учасників у статутному капіталі і застосування таких заходів забезпечення позову не суперечить статті 137 ГПК України, а також відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 13.01.2023 у справі №918/531/22.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що у разі прийняття рішень загальними зборами Товариства обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» щодо внесення змін до статуту Товариства, зміни розміру статутного капіталу Товариства чи прийняття рішення про припинення Товариства, буде знівельоване значення судового рішення у випадку задоволення даного позову та зумовить необхідність подальшого звернення до суду з метою визнання подальших рішень загальних зборів недійсними.
На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції здійснив оцінку наявних у матеріалах справи доказів, дійшов правильного висновку, що припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони до набрання законної сили рішення у даній справі приймати рішення з питань внесення змін до статуту товариства, звільнення та призначення членів виконавчого органу товариства, обрання членів наглядової ради, прийняття рішень про припинення товариства, зміни розміру статутного капіталу товариства та заборони суб'єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб'єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії відносно/щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» (ідентифікаційний код: 00308146), в тому числі, щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну складу та часток засновників/учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, про зміну органів управління товариства, про зміну розміру статутного капіталу товариства, крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
У даному випадку невжиття зазначених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених корпоративних прав позивача. У разі, якщо до закінчення розгляду справи частка буде відчужена або державним реєстратором будуть здійснені нові реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» на підставі прийняття відповідачем певних рішень, заявник не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, що може істотно ускладнити поновлення законних прав та/або інтересів заявника.
При цьому, суд першої інстанції урахував зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову (який зазначено вище) та предметом позовної вимоги, співмірність вжитих заходів забезпечення позову і предмету позову, крім того, зазначені заходи спрямовані виключно на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті.
Також, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що вжиття відповідних заходів забезпечення позову не матиме наслідком порушення прав відповідача та не призведе до порушення балансу інтересів.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кюблер проти Німеччини» (заява №32715/06).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №910/20007/20, від 10.12.2019 у справі № 910/18739/16 та ін.).
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову у цій справі ускладнить/унеможливить поновлення прав та/або законних інтересів позивача у разі задоволення позову.
У зв'язку з цим вжиття відповідних заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого станом на момент подання заяви стану, тому відсутні підстави вважати, що права відповідача чи баланс інтересів будуть порушені.
З зазначеного вбачається, що ухвала суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову є такою, що відповідає вимогам закону.
Отже, судом першої інстанції встановлено, а скаржником не спростовано, що застосування заходів забезпечення позову у даній справі, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів першого та другого відповідачів чи інших осіб, які не є учасниками справи, а лише запровадить законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду позову по суті, а в разі задоволення позову сприятимуть справедливому та ефективному захисту порушених прав позивача в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду, здійснивши на основі співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких позивач звернувся до суду, встановивши існування обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, дійшла висновку про те, що вжиті господарським судом першої інстанції заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють такі правовідносини, та вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між заходом забезпечення позову і обґрунтованим припущенням, що невжиття заходу може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду і такі заходи спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Також колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що вжиті заходи забезпечення позову є тимчасовими та не мають своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності товариства. Тобто вжиття таких заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням прав позивача та забезпечення збалансованості інтересів сторін.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається у апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала прийнята відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратеджік Інвестмент Холдинг» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі № 910/15182/23 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі № 910/15182/23 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратеджік Інвестмент Холдинг» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі № 910/15182/23 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі № 910/15182/23 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.
4. Матеріали оскарження по справі № 910/15182/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді О.М. Коротун
А.Г. Майданевич
Дата складення повного тексту 29.11.2023