ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" листопада 2023 р. Справа№ 910/4742/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Буравльова С.І.
Євсікова О.О.
за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача Бєлкін Л.М.
від відповідача: Михалевич М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2023, повний текст якого складено та підписано 20.07.2023
у справі № 910/4742/23 (суддя Котков О.В.)
за позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»
про стягнення 47 419,69 грн
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення 47 419,69 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі №910/4742/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь ОСОБА_1 грошові кошти: дивіденди за 2018 рік - 35 620,00 грн, 3% річних - 1370,00 грн, індекс інфляції - 10 429,69 грн та судовий збір - 2684,00 грн.
05.06.2023 до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява, в якій заявник просив стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 у справі №910/4742/23 заяву позивача від 12.06.2023 задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.
Доводи та заперечення відповідача
Відповідач у запереченнях просив відмовити у стягненні заявлених позивачем витрат, оскільки такі не є співмірними та обгрунтованими, з огляду на те, що адвокат Бєлкін Л.М. вже здійснював представництво інтересів клієнтів в аналогічних справах (з ідентичним предметом спору, підставами та обставинами, до того ж самого відповідача), зокрема у справі № 910/14085/22. Відповідач зазначив про те, що у справі № 910/14085/22 адвокат Бєлкін Л.М. здійснював підготовку процесуальних документів (позовної заяви та відповіді на відзив) для двох позивачів, що вимагає більше часу, ніж у справі з одним позивачем, тому час витрачений адвокатом Бєлкіним Л.М. на надання правничої допомоги у даній справі не є співмірним та таким, що доведений поза розумним сумнівом. Як зазначає відповідач, обгрунтованими у даній справі є витрати на професійну правничу допомогу у розмірі не більше 10 000,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та зменшити розмір витрат на правничу допомогу.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що витрати на професійну правничу допомогу є завищеними, не є співмірними із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому відсутні підстави для їх стягнення.
Апелянт посилається на те, що представник позивача - адвокат Бєлкін Л.М. уже здійснював представництво позивача у справах до того ж самого відповідача з ідентичними предметом та підставами позову, а також з обставинами у справі. Апелянт вважає, що оскільки у справі №910/14085/22 адвокат Бєлкін Л.М. здійснював представництво двох позивачів, де предмет та підстави позову, а також фактичні обставини справи є ідентичними з цим позовом, то обсяг витраченого часу для надання правничої допомоги у цій справі є завищеним, що судом першої інстанції не було враховано при прийнятті судового рішення.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4742/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду першої інстанції.
24.07.2023 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі №910/4742/23. Закінчено проведення підготовчих дій. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників процесу про здійснення розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 28.08.2023. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 28.08.2023.
13.09.2023 до суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній просив розгляд справи здійснювати із повідомленням та викликом сторін, оскільки спір у цій справі №910/4742/23 виник з корпоративних відносин, що підпадає під обмеження, встановлені п. 3 ч. 4 ст. 247 ГПК України та не підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 клопотання позивача про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників судового процесу задоволено. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 01.11.2023. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 25.10.2023. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 25.10.2023. Явка учасників справи не визнана обов'язковою.
01.11.2023, ухвалою суду, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 08.11.2023.
Явка представників сторін
Представник позивача в судовому засіданні 08.11.2023 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні 08.11.2023 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та зменшити витрати на правничу професійну допомогу.
Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного додаткового судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залиши без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.
Джерела права, з яких виходить апеляційний суд при прийнятті додаткової постанови
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу до витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
За результатами розгляду справи, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.2023 року між Адвокатом Бєлкіним Леонідом Михайловичем (Адвокат) та Андрюхановим Олексієм Васильовичем (Клієнт) було укладено Договір про надання правової допомоги, за змістом якого Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов'язання по наданню послуг професійної правничої допомоги.
Додатковою угодою від 09.06.2023 року до Договору про надання правової допомоги від 03.03.2023 сторони погодили розмір погодинної оплати послуг адвоката, відповідно до якої вартість однієї години роботи адвоката складає 4000,00 грн.
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг з правової (професійної правничої) допомоги від 09.06.2023 року, складеного з урахуванням додаткової угоди від 09.06.2023 року, адвокат надав, а клієнт прийняв правові такі послуги:
- підготовка позовної заяви (2,5 год х 4000,00 грн.) - 10 000,00 грн.;
- підготовка відповіді на відзив (2 год х 4000,00 грн) - 8000,00 грн.;
- участь у судовому засіданні (2 засідання по 0,25 год (15 хв) х 4000,00 год) - 2000,00 грн.
Усього 5 годин на суму 20 000,00 грн.
Відповідач у запереченнях просив зменшити розмір витрат на правову допомогу з урахуванням принципів співмірності та обґрунтованості, що на його думку складає не більше 10 000,00 грн.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що надані відповідачем докази, підтверджуються понесенням витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи у розмірі 20 000 грн. Правильно враховано, фактичний обсяг наданих адвокатом послуг позивачу та витрачений ним час, здійснення адвокатом представництва позивача у даній справі (участь у судових засіданнях, складання і подання процесуальних документів).
Витрати на професійну правничу допомогу відповідають критерію реальності і розумності розміру заявлених витрат на правову допомогу з урахуванням складності справи, її значення та результату для позивача.
В той же час, суд першої інстанції врахував те, що звернення позивача - ОСОБА_1 до суду було пов'язано з порушенням ПАТ "Укрнафта" його корпоративних прав (відмовою у виплаті дивідендів), внаслідок чого ОСОБА_1 був змушений звернутись до суду про захист його порушених прав.
Наведені в апеляційній скарзі відповідача доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів апеляційного суду також зазначає, що апелянт не довів наявності підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Апелянтом не доведено факту неспівмірності зазначених витрат відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України. Аргументи Товариства по суті зводяться до необхідності повної відмови у відшкодуванні позивачу витрат на правничу допомогу, що однак не свідчить про неправильно здійснений судом першої інстанції розподіл цих витрат.
Щодо посилання відповідача про участь представника позивача - адвоката Бєлкіна Л.М. у справі №910/14085/22, колегія суддів зазначає, що у цій справі розподіл витрат на професійну правничу допомогу здійснювався з урахуванням наданих доказів, доведеності/недоведеності цих витрат, тобто за фактичних обставин, встановлених судом у цій конкретній справі №910/14085/22.
Недоречними є аргументи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки судом було правильно застосовано норми процесуального та матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
У разі задоволення позову, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати на правову допомогу покладаються на відповідача у повному обсязі.
Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши справу колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Оскаржене додаткове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства.
Судові витрати
Відповідно до вимог статті 129 ГПК України, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 у справі №910/4742/23 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано, - 28.11.2023.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді С.І. Буравльов
О.О. Євсіков