Справа № 752/23759/23
Провадження №: 3/752/9020/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Голосіївського управління поліції Національної поліції Головного управління в м. Києві відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ідентифікаційний код відсутній, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
відповідно до протоколу серії ВАБ №925224 від 11.10.2023 року, ОСОБА_1 11.10.2023 року о 15 год. 40 хв. в м. Києві по вул. Великій Васильківській, 32, здійснював господарську діяльність без державної реєстрації як суб'єкт господарювання, чим порушив закон, тобто вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату та час повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи із диспозиції ч. 1 ст. 164 КУпАП об'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення полягає у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.
Отже, дана норма закону є бланкетною, оскільки у наведеній диспозиції відсилає до закону, що регулює певні види господарської діяльності і передбачає відповідальність за вчинення ряду окремих протиправних діянь, які врегульовані законом, а відтак у протоколі про це адміністративне правопорушення мають бути зазначений закон, який передбачає одержання дозволу або іншого документа дозвільного характеру та який всупереч цим приписам особа не виконала.
Разом з цим, у протоколі не вказано, які саме норми спеціального закону були порушені ОСОБА_1 , у результаті чого може настати відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП.
У зв'язку з викладеним слід враховувати приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практику ЄСПЛ, де ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Таким чином, суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка визначає межі розгляду справи судом, зокрема в бік погіршення становища особи, оскільки є викладом обставин вчинення адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді, а не судом; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, буде порушувати вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Крім того, суду не надано жодного доказу того, що ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність за обставин, вказаних у протоколі, оскільки до протоколу не додано письмових пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який повідомив службу 102 про те, що начебто ОСОБА_1 просить в нього гроші за парковку. Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Саме по собі складення протоколу про адміністративне правопорушення не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Інших доказів щодо наявності і діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, тому провадження відносно нього на підставі вказаного протоколу слід закрити.
Керуючись ст. 283-284 КУпАП, суддя
постановив:
провадження у справі про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з моменту винесення.
Суддя Г.В. Бондаренко