Справа № 752/15353/17
Провадження № 1-кс/752/9130/23
УХВАЛА
24.11.2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який дїє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, в кримінальному провадженні № 12017100010005684 від 27.06.2017, -
ВСТАНОВИВ:
до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який дїє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, в кримінальному провадженні № 12017100010005684 від 27.06.2017, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28.07.2017, зокрема на: квартиру АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи доводи клопотання, адвокат ОСОБА_3 вказує на те, що для відновлення порушених прав внаслідок злочинних дій невстановлених осіб та попередження подальшого незаконного відчуження чи передання у власність третім особам квартири АДРЕСА_1 слідчим суддею Голосіївського районного суду міста Києва 28.07.2017 року було накладено арешт на вказану квартиру. Відповідно наказу Міністерства юстиції України від 03.10.2017 року № 3092/5, було скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.05.2017 року №№ 35160334, 35162578, прийняті приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 . На даний час кримінальне провадження знаходиться на стадії досудового розслідування, жодній особі не було повідомлено про підозру, обвинувальний акт до суду не скеровувався, шахрайські дії щодо квартири не повторювались, тому вважає, що в арешті майна вже відпала потреба.
У судове засідання ніхто не з"явився, про день та час розгляду клопотання повідомлені належним чином.
Адвокат ОСОБА_3 у судове засідання не з"явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність.
Прокурор ОСОБА_6 у судове засідання не з"явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність та не заперечив проти задоволення клопотання.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що СВ Голосіївського УП ГУНП у місті Києві перебуває кримінальне провадження № 12017100010005684 від 27.06.2017 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28.07.2017 по справі № 752/15353/17, провадження № 1-кс/752/5788/17 було задоволено клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_7 , про арешт квартири АДРЕСА_1 .
Метою застосування заходів забезпечення кримінального провадження є збереження речових доказів.
В силу п. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно до п.2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, носить у собі тимчасовий характер.
Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", "Кушоглу проти Болгарії"). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
За змістом вказаної норми закону, а також положень ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на майно, яке є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Враховуючи те, що арешт майна перешкоджає законному праву ОСОБА_4 користуватися та розпоряджатися своїм майном, а також те, що сторона обвинувачення не заперечила проти задоволення клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що в подальшому застосуванні такого виду арешту на майно відпала потреба, а тому подане клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню, оскільки існують всі передбачені Законом підстави для такого скасування арешту з майна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 174, 376, КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
клопотання адвоката ОСОБА_3 , який дїє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, в кримінальному провадженні № 12017100010005684 від 27.06.2017, задвольнити.
Скасувати арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 28.07.2017 року в рамках кримінального провадження № 12017100010005684 від 27.06.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: