Єдиний унікальний номер судової справи 712/12864/23
Провадження № 2/712/3534/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про визнання неподаною
та повернення позовної заяви
30 листопада 2023 року м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Мірошниченко Л.Є., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та скасування рішення про державну реєстрацію прав,
ВСТАНОВИВ:
22.11.2023 до Соснівського районного суду м. Черкаси звернулась ОСОБА_1 з вказаним вище позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та скасування рішення про державну реєстрацію прав.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.11.2023 вищезазначена позовна заява була залишена без руху та був наданий строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в ухвалі судді недоліків.
27.11.2023 до суду надійшла заява про виправлення та позовні заява у якій позивачка наполягає на поданні позову, що має немайновий характер, відповідно сплачує судовий збір у розмірі 0, 4 % розміру прожиткового мінімуму, що складає 1 073, 60 грн. за дві позовні вимоги та 536, 80 грн. за подання заяви про забезпечення позову.
Вирішуючи питання відповідності позовної заяви вимогам ст. 175, 176 ЦПК України, суддя виходить з наступного.
Позивачем подана позовна заява про розірвання договору довічного утримання та скасування рішення про державну реєстрацію прав.
Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 917/1369/17, від 16.03.2020 у справі № 910/16651/19, від 12.09.2018 у справі № 922/3655/16: «майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (див. постанову Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 917/1369/17).
З урахування наведеного вбачається, що майновим позовом (позовна вимога майнового характеру) - є позов, що містить вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо (майно) та за наслідком задоволення якої змінюється обсяг прав учасників спору стосовно відповідного блага. Фактично, за своїм змістом, майновим є позов, який містить вимогу про зміну титулів володіння, користування та розпорядження майном або права вимоги стосовно певного майна, чи в інший спосіб змінює розподіл прав осіб - учасників процесу стосовно майнового блага, яке є предметом спору. На противагу зазначеному, позови, які містять вимоги, які за наслідком їх задоволення не призводять до зміни майнового становища позивача (та інших учасників судового розгляду) є немайновими.
При вирішення даного спору позивач просить розірвати договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_3 та відповідачкою по справі та скасувати державну реєстрацію права власності за відповідачкою ОСОБА_2 , тобто вирішення спору вплине на склад майна сторін спору та змінить власника майна, і відповідно, спір є майновим.
На 30.11.2023 позивачем недоліки позову не усунені.
Як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, заявник, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
У відповідності до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно з ч. 5 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
У відповідності до вимог ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яка оскаржується.
Згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. 185, 260, 353 ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та скасування рішення про державну реєстрацію прав - визнати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1 її право повторно звернутися до суду з позовом, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://sn.ck.court.gov.ua.
Суддя Соснівського
районного суду м. Черкаси Л. Є. Мірошниченко