Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/5878/23
Провадження № 2-а/711/49/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Булгакової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання - Дубини В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнаття дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ВСТАНОВИВ:
25.08.2023 адвокат Коробкова Г.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії тимчасово виконуючого обов'язки начальника ВБДР БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП капітана поліції Серветника Д.О. та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 027664 від 12.08.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначила, що 12.08.2023 близько 15 години в м. Бориспіль на перехресті вул. Покровська та вул. Київський Шлях тимчасово виконуючим обов'язки начальника ВБДР БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП капітаном поліції Серветником Д.О. був зупинений автомобіль Land Rover Range Rover CA7000CK, за кермом якого перебував ОСОБА_1 . Підставою для зупинки слугувало нібито порушення ОСОБА_1 пункту 9.2 ПДР, а саме останній керуючи автомобілем Land Rover Range Rover CA7000CK перед поворотом праворуч не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку. За 10 хв. до зупинки позивач вже зупинявся цим же екіпажем поліції та відносно нього було складено постанову серії БАТ № 7513178 від 12.08.2023. Враховуючи, що ОСОБА_1 не порушував правил дорожнього руху, він повідомив співробітникам поліції, що складання такої постанови суперечить вимогам чинного законодавства, але всупереч цього відносно нього було складено постанову серії БАД № 027664 від 12.08.2023. Відповідач не надав жодного беззаперечного та допустимого доказу наявності факту порушення з боку позивача. У п. 7 постанови зазначено, що до постанови додаються «відео з реєстратора, відео 475279», але з таким відео позивач та його адвокат ознайомлені не були. Перелік дозволених для застосування технічних пристроїв, а також вимоги щодо їхнього використання прописані в Інструкції із застосування органами поліції технічних приладів, що мають функції фото, кінозйомки, відеозапису, затвердженій наказом МВС України від 18.12.2018 №1026. Ця Інструкція містить чіткий перелік пристроїв, з допомогою яких працівникам поліції надано право проводити відео фіксацію. Зокрема дозволено застосовувати портативні відеореєстратори на форменому одязі поліцейського, встановлені відеореєстратори на службових транспортних засобах, стаціонарні відеокамери в цілодобовому режимі. Проте в даному переліку відсутні такі пристрої фото- чи відеофіксації як «мобільні телефони» чи «смартфони», тим більше приватні. Отже, Інструкція № 1026 не надає право поліцейським здійснювати відеофіксацію порушень ПДР чи процедуру розгляду адміністративних справ власними мобільними телефонами. При цьому, відповідач не був позбавлений можливості зафіксувати правопорушення за допомогою нагрудної камери, однак такою можливістю не скористався. Тобто, у даному випадку відповідачем, в порушення вимог 72 КАС України не виконано обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, не надано належних і допустимих доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, що в свою чергу не дає можливості встановити винність позивача у вчиненні адміністративного правопорушення. Під час винесення оспорюваної постанови, інспектором поліції не зібрано достатніх достовірних фактичних даних, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не долучено інших відомостей необхідних для вирішення справи, передбачених ст. 268 КУпАП. Вищевказане свідчить про те, що поліцейський розглянув справу та притягнув ОСОБА_1 до відповідальності за відсутністю доказів вчинення правопорушення, за відсутності доказів вини, упереджено, не дослідив обставини справи в сукупності, а керувався лише домислами, припущеннями та неіснуючими даними.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.09.2023 відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
26.09.2023 від представника Департаменту патрульної поліції за довіреністю Семотюка Т.В.
надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на їх необґрунтованість. Зазначив, що складання постанови серії БАД № 027664 від 12.08.2023 через 10 хв. після складання іншої постанови відносно позивача не може свідчити про неправомірність такої постанови, оскільки той факт, що відносно особи було складено постанову, жодним чином не виключає можливості вчинення цією особою іншого порушення. Позивач під час розгляду справи не був обмежений в можливості користуватись своїми правами відповідно до ст. 268 КУпАП, зокрема надавати докази та знайомитись з матеріалами справи, однак обмежився лише вимогою пред'явити йому відеозапис, на якому зафіксований факт порушення ним п. 9.2 (б) ПДР України на іншому пристрої. На відеозаписі з нагрудного відео-реєстратора інспектора поліції № 475279 зафіксовано як інспектором Серветником Д.О. о 15:24 позивачу пред'являється відеозапис на якому зафіксовано, як 12.06.2023 о 15:20 в м. Бориспіль на перехресті вул. Київський шлях - Покровська, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Land Rover Range Rover номерний знак НОМЕР_1 здійснив поворот ліворуч, при цьому в порушення п. 9.2 (б) ПДР України перед поворотом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку. Відтак, фактично позивач був ознайомлений із доказом інкримінованого йому правопорушення. Щодо не ознайомлення представника позивача із відеозаписом порушення, то останній не був присутній 12.08.2023 на місці розгляду справи, що унеможливлювало ознайомлення його із вказаним відеозаписом. Щодо використання інспекторами поліції приладів обладнаних функцією фото-відео запису всупереч інструкції затвердженої Наказом МВС № 1029. Так, представник позивача зазначає, що докази зібрані інспекторами поліції на доведення факту вчинення позивачем правопорушення є такими, що не відповідають вимогам ст. 72 КАС України, а саме є неналежними та не допустимими. Такий висновок представника позивача ґрунтується на аналізі інструкції про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої Наказом МВС № 1026 від 18.12.2018. В той же час, відповідно до п. 1 розділу 1 Інструкції 1026 - Ця Інструкція регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів. Разом із тим, не зрозуміло на підставі чого представником позивача був зроблений висновок про заборону використання інспекторами поліції інших засобів, що обладнані функцією фото-відео запису, оскільки вказана інструкція, як не містить вичерпного переліку таких приладів, так і не містить заборони на використання інших приладів, а лише роз'яснює терміни, щодо спеціалізованих приладів та встановлює порядок їх використання, що обумовлено їх специфікою. Представником позивача на власний розсуд трактується значення та мета Інструкції №1026. Відомості про те, що Інструкція № 1026 не надає поліцейським право здійснювати відеофіксацію, будь якими іншими приладами фото-відеозапису не відповідає дійсності, є логічно не вірним, оскільки дана інструкція взагалі не надає ніякого права, а регламентує порядок використання окремих видів приладів із функцією фото-відео запису відповідно до їх специфіки. Відеозапис зроблений інспектором поліції Серветником Д.О. та пред'явлений ним позивачу під час розгляду справи, містить фіксацію вчинення позивачем порушення п. 9.2 (б) ПДР України, а від так напряму стосується предмету доказування. Від так, твердження представника позивача про неналежність такого доказу є абсурдними. Таким чином, т.в.о. начальника ВБДР БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП капітан поліції Серветник Д.О. під час притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та винесення постанови БАД № 027664 від 12.08.2023 р. діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, жодним чином не порушив права позивача, а оскаржувана постанова повністю відповідає вимогам ст. 283 КУпАП є обґрунтованою та законною.
В судове засідання представники позивача - адвокати Коробкова Г.О. та Горстка Я.В. не з'явилися, до початку розгляду справи подали заяву, в якій просили проводити розгляд справи без участі позивача та його представників, підтримали позовні вимоги лише в частині скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, 12.08.2023 т.в.о. начальника ВБДР БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП капітаном поліції Серветником Д.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 027664, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.
Згідно вказаної постанови, 12.08.2023 о 15 год. 20 хв. в м. Бориспіль на перехресті вул. Покровська та вул. Київський Шлях ОСОБА_1 керуючи автомобілем Land Rover, д.н.з. НОМЕР_1 перед поворотом праворуч не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, чим порушив вимоги п. 9.2 (б) ПДР України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 23 ЗУ «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень; припиняє виявлені адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до ЗУ «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно пункту 9.2 «б» ПДР водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Частиною 2 статті 122 КУпАП встановлено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно вимог статті 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791-2798 цього Кодексу.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Частиною 1 статті 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частина 2 статті 77 КАС України).
Згідно частин 1, 2 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Так, на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідач надав суду диск з відеозаписами, зокрема, відеозапис з нагрудної камери працівника поліціїта відеозапис з власного мобільного телефону працівника поліції.
Оглянувши надані відеозаписи судом встановлено, що на відео з нагрудної камери працівника поліції зафіксовано лише процедуру притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Сама ж подія адміністративного правопорушення та зупинка автомобіля Land Rover Range Rover, д.н.з. НОМЕР_2 , зафіксована на мобільний телефон працівника поліції.
Відповідно до частини 3 статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити, зокрема, відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17, від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а, приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
В графі 7 оскаржуваної постанови зазначено «До постанови додаються відео з реєстратора, відео 475279». Посилання на відеофіксацію події мобільним телефоном працівника поліції та наявність такого доказу відсутнє.
Крім того, Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018 містить чіткий перелік пристроїв, за допомогою яких поліції надано право проводити відеофіксацію та не надає право поліцейським здійснювати відеофіксацію власними мобільними пристроями.
Таким чином, наданий відповідачем відеозапис із власного мобільного телефону працівника поліції не може братись до уваги як доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки не відповідає критеріям належності та допустимості. При цьому, відповідач не був позбавлений можливості зафіксувати правопорушення за допомогою нагрудної камери, однак такою можливістю не скористався.
Відтак, у даному випадку відповідачем, в порушення вимог статті 77 КАС України, не виконано обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, не надано належних і допустимих доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, що в свою чергу не дає можливості встановити винність позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, які підтверджують наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, суд приходить до висновку про задоволення позову, скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 122, 251, 252, 254, 256, 258, 280, 285, 287, 288, 289 КУпАП, ст. ст. 9, 14, 73, 74, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнаття дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 027664 від 12.08.2023, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.
Справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) на користь держави 536,80 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: