Справа № 569/23266/23
УХВАЛА
30 листопада 2023 року Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді Ковальова І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітніх дітей,-
ВСТАНОВИВ:
В Рівненський міський суд 29 листопада 2023 року надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітніх дітей у якій заявник просить суд встановити фак., що діти його дружини (заінтересованої особи) ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувають на його, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 утриманні.
У своїй заяві заявник, зокрема зазначає, що заінтересована особа по справі ОСОБА_5 від першого шлюбу має двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дітей помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , і після його смерті проводиться виплата на утримання даних дітей по втраті годувальника. Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 народила сина ОСОБА_7 . 08 лютого 2023 року між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 було зареєстровано шлюб. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 14 вересня 2023 року його заяву про усиновлення малолітнього сина дружини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 було задоволено та оголошено його усиновлювачем малолітнього. Всі троє дітей перебувають на його утриманні з лютого 2022 року, а визначення того факту, що діти його дружини перебувають на його утриманні, може в подальшому бути підставою для звільнення його з військової служби, оскільки на даний час він проходить військову службу у В/Ч НОМЕР_1 .
Дослідивши заяву та долучені до заяви письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Як зазначає Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19), суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Аналізуючи дані положення, Верховний Суд зазначив, що юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, а також вказав, що у разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертається увага судів на наступне: в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим конкретною статтею про зміст заяви.
Відповідно до ч.1 ст.318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що встановлення факту, що діти його дружини перебувають на його утриманні, може в подальшому бути підставою для звільнення його з військової служби, оскільки на даний час він проходить військову службу у В/Ч НОМЕР_1 .
Відповідно до ч.4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, зокрема те, що вимоги заявника про встановлення факту, що діти дружини заявника - син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ним не усиновлені, як малолітній син заінтересованої особи ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебувають на його утриманні, може в подальшому бути підставою для звільнення його з військової служби, оскільки на даний час він проходить військову службу у В/Ч НОМЕР_1 , не є вимогами, які підлягають розгляду в порядку окремого провадження в розумінні положень ст.ст.293, 315 ЦПК України, а тому у відкритті провадження по справі слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,4,19,260,293,315,353,354 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд,-
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітніх дітей на підставі ч.4 ст.315 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Рівненської області.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Рівненського
міського суду І.М.Ковальов