Справа № 569/7161/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Тимощука О.Я.,
при секретарі - Ковальчук О.Б.,
за участю представника позивача - адвоката Максимчука В.П.,
провівши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне заочний розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Рівненської міської ради про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить:
- виділити ОСОБА_1 в натурі 1/4 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на окремий об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з приміщень житлового будинку: 2-1 - кухні площею 8,2 кв.м., 2-2 - житлової кімнати площею 11,7 кв.м., ІІІ - тамбура площею 5,4 кв.м., загальною площею 25,3 кв.м., житловою площею 11,7 кв.м.; надвірних будівель та споруд: літ. «а4» - ганок, літ. «Г-1» - гараж, літ. «Д» - навіс, літ. «В» - вбиральні, літ. «№ 3» - ворота, літ. «№ 4» - хвіртка, літ. «№ 5» - ворота з хвірткою;
- припинити ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 1/4 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог вказує, що нею на підставі ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 26.06.2017 року по справі № 569/17345/16-ц було зареєстровано право спільної часткової власності на житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 74,7 кв.м., житлова площа - 38,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності: 21898986). Право власності посвідчено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.08.2017 року № 94719530.Іншими співвласниками будинковолодіння є: ОСОБА_2 (Відповідач-1), якому належить 5625/10000 частки та ОСОБА_3 , якому належить 3/16 частки.
Належна їй частка житлового будинку відокремлена стіною, має окремий вхід та відокремлені комунікаційні мережі і використовується як окремий самостійний об'єкт нерухомого майна. За технічними показниками його частина домоволодіння може бути виділена в окремий об'єкт нерухомого майна.
Представник позивача - адвокат Максимчук В.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просить їх задоволити.
Відповідач - 1 - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився повторно, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином, причину неявки суду не повідомив. Відзиву на позовну заяву не подав. Представником - адвокатом Шендерою О.М. через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області 24.11.2023 року подано клопотання, в якому просить розгляд справи проводити у її відсутність та у відсутність відповідача - 1 - ОСОБА_2 .
Представник відповідача - 2 - Рівненської міської ради в судове засідання не з'явився повторно, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином, причину неявки суду не повідомив. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Відзив на позовну заяву не подав.
За таких обставин, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи зі згоди представника позивача.
Заслухавши думку представника позивача - адвоката Максимчука В.П., дослідивши в судовому засіданні надані письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 14 серпня 2017 року за ОСОБА_1 , на підставі ухвали Рівненського міського суду від 26.06.2017 по справі № 569/17345/16-ц, було зареєстровано право спільної часткової власності на житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 74,7 кв.м., житлова площа - 38,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності: 21898986). Право власності посвідчено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.08.2017 року № 94719530.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - ДРРП) від 11.03.2023 року № 325493041, окрім ОСОБА_1 іншими співвласниками житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 є:
- ОСОБА_2 (Відповідач - 1), у спільній частковій власності якого перебуває 5625/10000 об'єкта нерухомого майна на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.10.1997 року № 2-1712;
- ОСОБА_3 , у спільній частковій власності якого перебуває 3/16 об'єкта нерухомого майна на підставі свідоцтва про право на спадщину від 31.05.1989 року № 3-1849, який помер, відомості про перехід права власності на цей об'єкт до спадкоємців у ДРРП - відсутні.
Загалом, згідно вищевказаної інформаційної довідки з ДРРП нерухоме майно, яке знаходиться у спільній частковій власності усіх співвласників за адресою: АДРЕСА_1 складається з: житлового будинку, літ. А-1; сарай, літ. Б-1; гараж, літ. Г-1; навіс, літ. Д; вбиральня, літ. В; септик, септ.; огорожа, № 1; хвіртка, № 2; ворота, № 3; хвіртка, № 4; ворота з хвірткою, № 5; огорожа, № 6.
За останньою оцінкою вартості житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , від 04.05.2023 року, розробленого ТОВ «Ваш експерт», вартість вищевказаного об'єкту нерухомості становить 1 259 796 (один мільйон двісті п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот дев'яносто шість) грн.
Відповідно до ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України право власності є непорушним, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Поняття спільної часткової власності визначено в ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
Частиною 1 ст. 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна це перехід частини, цього майна у власність, учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.
Відповідно до ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Виходячи з аналізу змісту норм ст.ст. 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ частки нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо стороні буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру її частки у праві власності.
Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий виділ можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 року по справі № 286/3653/18, наводить наступну правову позицію: «Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна».
Відповідно до п. 6 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Пунктом 2.6. глави 2 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 № 55, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 6 липня 2007 р. за № 774/14041, передбачено підготовку суб'єктами господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна, Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна.
Відповідно до висновку експерта ФОП ОСОБА_4 (сертифікат серії АЕ № 002414) щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна від 14.04.2023 року № 1316 зазначена наступна технічна характеристика об'єкта: житлового будинку, з надвірними будівлями та спорудами, яка складається з приміщень житлового будинку: 2-1 - кухні площею 8,2 кв.м., 2-2 - житлової кімнати площею 11,7 кв.м., ІІІ - тамбура площею 5,4 кв.м., загальною площею 25,3 кв.м., житловою площею 11,7 кв.м.; надвірних будівель та споруд: літ. «а4» - ганок, літ. «Г-1» - гараж, літ. «Д» - навіс, літ. «В» - вбиральні, літ. «№ 3» - ворота, літ. «№ 4» - хвіртка, літ. «№ 5» - ворота з хвірткою.
Відповідно до вказаного висновку за технічними показниками частини об'єкта є відокремлена, має окремий вхід і може бути відокремлена в натурі.
Фактично всі будівлі і споруди, якими користується Позивач знаходяться на одній стороні подвір'я, отже, дана територія індивідуально визначена і не має спільних проходів з іншими співвласниками, а томучастка Позивача у вищезазначеному житловому будинку із надвірними будівлями може бути виділена в натурі в окреме будинковолодіння.
Частина житлового будинку, будівлі і споруди, що пропонуються для виділу існує окремо від частин інших співвласників. Частина житлового будинку, що належить Позивачу має окремий вхід, незалежні системи опалення, водопостачання, електромережі, є окремі господарські споруди, якими вони користуються та окремі входи з вулиці. Фактично позивач користується відокремленим домогосподарством, що складає від загальної площі будинковолодіння.
Таким чином, виділення в натурі частки із даного об'єкта нерухомого майна не потребує здійснення будівельних та/або ремонтних робіт.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 зроблено висновок, що поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власностідвом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
Зважаючи на те, що у даній справі майно перебуває у спільній частковій власності трьох осіб, наслідком виділу частки Позивача буде припинення спільної часткової власності лише для Позивача, а для інших співвласників майно залишиться у власності на праві спільної часткової власності.
Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовом про захист права приватної власності» зазначено, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про поділ спільного майна або виділ з нього частки.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Документами, доданими до матеріалів справи та дослідженими судом, підтверджується технічна можливість виділу ОСОБА_1 у натурі частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та можливість використання майна як самостійного об'єкта цивільних правовідносин.
Так, відповідно до встановлених вище обставин справи та наведених норм діючого законодавства, ОСОБА_1 вправі окремо користуватися вищеозначеними приміщеннями, які їй належать, тому підлягає виділенню в натурі частка із майна, що є у спільній частковій власності.
Таким чином, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
При цьому суд приймає до уваги як технічну можливість виділу частки в натурі, про що свідчить досліджена судом технічна документація, так і фактичну відсутність заперечень на це з боку інших співвласників та відповідачів по справі.
Керуючись ст.ст. 316, 319, 356, 358, 364 ЦК України, ст.ст. 223, 258, 259, 264, 265, 273, 280, 281, 282, 284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Рівненської міської ради про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності - задоволити.
Виділити ОСОБА_1 в натурі 1/4 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за нею право приватної власності на окремий об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з приміщень житлового будинку: 2-1 - кухні площею 8,2 кв.м., 2-2 - житлової кімнати площею 11,7 кв.м., ІІІ - тамбура площею 5,4 кв.м., загальною площею 25,3 кв.м., житловою площею 11,7 кв.м.; надвірних будівель та споруд: літ. «а4» - ганок, літ. «Г-1» - гараж, літ. «Д» - навіс, літ. «В» - вбиральні, літ. «№ 3» - ворота, літ. «№ 4» - хвіртка, літ. «№ 5» - ворота з хвірткою, з наступним присвоєнням поштової адреси.
Припинити ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 1/4 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Рівненського апеляцiйного суду через Рiвненський мiський суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - 1 - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Рівненським МУ УМВС України в Рівненській області 05.12.1997 року, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - 2 - Рівненська міська рада (м. Рівне, вул. Соборна, 12А, код ЄДРПОУ - 34847334).
Суддя Рівненського
міського суду Тимощук О.Я.