Справа № 550/1086/23
Провадження № 3/550/536/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року смт. Чутове
Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Хоменко Д.Є., за участю представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Чалої О.Д., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , раніше протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не притягувався
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №337184 01.09.2023 о 23 год 50 хв водій ОСОБА_1 в смт Скороходове по вул. Миру Полтавської області керував т/з ВАЗ-2108, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння; огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків із застосуванням газоаналізатора «Alcotest6810», результат тесту позитивний - 1,88 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вину ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення заперечувала з підстав, зазначених в її письмових поясненнях по справі. Вказала, що матеріали справи не містять доказів керування т/з ОСОБА_1 у вказаний час. При цьому вказала, що наявний відеозапис не можна вважати безперервним, оскільки наявні три відео фрагменти не пов'язані між собою в часових проміжках, не фіксують подію в чіткій хронології з часом, а тому відповідно є неналежним та недопустимим доказом по справі. Водночас зазначила, що пояснення свідків не можуть бути доказом керування ОСОБА_1 т/з в стані алкогольного сп'яніння, оскільки дані особи були лише свідками проходження останнім огляду на стан сп'яніння, а не зупинення т/з під його керуванням. Також вказала, що є невідомою підстава зупинки т/з працівниками поліції у зазначений час, а також те, що сам факт сидіння особи на водійському сидінні в салоні автомобіля не підтверджує факт керування т/з.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши наявні докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 1.3.Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пункт 1.9.Правил дорожнього руху України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 2.9 А ПДР України водієві забороняється керувати т/з в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 11 листопада 2015 року № 1431/27858, передбачено, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Статтею 266 КУпАП визначено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків.
Для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу використовуються спеціальні технічні засоби, які мають зокрема, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про повірку.
Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння працівник поліції інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу зобов'язаний надати свідоцтво про державну реєстрації та свідоцтво про його повірку.
Суддя також зазначає, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Однією та єдиною підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння у медичному закладі є лише відмова останнього від огляду працівником поліції із використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами.
Відповідно до п. 22 вищезазначеної Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними.
При цьому суддя вказує, що об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також в передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Тобто, факт керування транспортним засобом є безумовною та обов'язковою складовою частиною зазначеного правопорушення.
Однак матеріали справи не містять належних, достовірних доказів того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом за вищевказаних обставин і був зупинений працівниками поліції під час такого руху.
Наявний в матеріалах справи відеозапис, який би міг підтвердити факт керування ОСОБА_1 зазначеним, таких даних не містить.
При цьому суддя також вказує, що наявні в матеріалах справи три відеофрагменти не пов'язані між собою в часових проміжках, не фіксують подію в чіткій хронології з часом у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП та вищезазначеної Інструкції.
Інші докази, які підтверджували б скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в матеріалах даної справи відсутні.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин (правопорушення) був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред'явленим обвинуваченням.
Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений законодавством, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення."
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Також у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки його вина не підтверджується належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, що виключає можливість притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає обов'язковому закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 130, 245, 247, 251, 252, 268, 279, 280, 283, 284, 287, 289, 294 КУпАП, суддя
постановив:
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д.Є. Хоменко