єдиний унікальний номер справи 546/1363/23
номер провадження 1-кп/546/144/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Решетилівка кримінальне провадження № 12023170440000901, відомості про яке внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 18 вересня 2023 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Повстин Пирятинського району Полтавської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, не маючого утриманців, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , не депутата, не інваліда, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого ЗУ № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває по даний час.
ОСОБА_4 18 вересня 2023 року близько 15:40 год, перебуваючи поблизу парковки біля магазину «АТБ» по вул. Шевченка, 3В, в м. Решетилівка Полтавського району Полтавської області, помітив припаркований велосипед гірського типу сірого кольору, який вирішив викрасти.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив, діючи з прямим умислом, розуміючи, що вчиняє злочин в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно шляхом вільного доступу, взяв до рук велосипед гірського типу сірого кольору, який належить ОСОБА_6 , викотив його з території велосипедної парковки біля магазину «АТБ», після чого на викраденому велосипеді поїхав в напрямку вул. Полтавській у м. Решетилівка Полтавського району Полтавської області, тим самим розпорядився викраденим на власний розсуд.
Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 4319 від 27.09.2023 вартість викраденого велосипеда на момент вчинення злочину становить 2125,00 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальні збитки на суму 2125,00 гривень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 , суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
30.10.2023 під час досудового розслідування між прокурором Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12023170440000901 від 18.09.2023, з одного боку, та підозрюваним у даному провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку за участі захисника ОСОБА_5 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 153 від 27.07.1993), за письмової згоди потерпілого ОСОБА_6 , на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, було укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з угодою ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину та зобов'язався беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у межах підозри, повідомленої 11.10.2023, під час розгляду даного кримінального провадження у суді.
Сторони дійшли згоди про можливість призначення покарання із урахуванням обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , а саме - щире каяття та його активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, підтвердженням чого є його добровільне звернення до прокурора із заявою про визнання своєї вини та прохання укласти угоду про визнання винуватості. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначено покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років із застосуванням ст. 75 КК України.
Окрім того, в угоді зазначено, що підозрюваний розуміє, що наслідком укладення та затвердження даної угоди для нього є: - відмова від здійснення прав, передбачених абзацом першим та четвертим п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, згідно яких ОСОБА_4 має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має право на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів; - обмеження права на оскарження вироку суду та його оскарження лише з підстав визначених у п. 1 ч. 4 ст. 394 та п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України. Також підозрюваний ОСОБА_4 розуміє наслідки невиконання угоди, визначені ст. 476 КПК України, а також те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Наслідком укладення та затвердження даної угоди для прокурора є обмеження права на оскарження вироку суду. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
У підготовче судове засідання з'явилися прокурор, обвинувачений та захисник.
Потерпілий ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з'явився, надавши до суду власноручно написану заяву, у якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості та призначення узгодженого в угоді покарання. Зазначає, що майнова шкода йому повністю відшкодована, цивільний позов не заявлявся та заявлятись не буде.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні підтримала угоду та просила її затвердити, зазначила, що потерпілий надав письмову згоду на укладення угоди прокурором, в якій висловлена його добровільна позиція. Угоду укладено з дотримання норм КПК України. Просила вирішити питання щодо речових доказів, зазначила, що процесуальні витрати у справі відсутні.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні пояснив, що беззастережно визнає себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в обсязі підозри, повідомленої йому 11.10.2023. Підтверджує всі обставини вчиненої крадіжки в обсязі, визначеному у підозрі та в обвинувальному акті. Пояснив, що 18.09.2023 викрав велосипед з парковки магазину АТБ в м. Решетилівці, який не був пристебнутий, та приїхавши до місця свого проживання залишив велосипед для власного користування, поставивши його на зберігання в господарській будівлі. Зазначив, що викрадений велосипед повернуто потерпілому, перед потерпілим він вибачився, щиро розкаявся, засудив свою протиправну поведінку, запевнив суд, що подібне в майбутньому не повториться. Погоджується на призначення узгодженого покарання згідно умов угоди про визнання винуватості між ним та прокурором від 29 вересня 2022 року. Підтвердив добровільність позиції щодо укладення угоди з його ініціативи та просив її затвердити. Пояснив, що наслідки затвердження та невиконання угоди йому цілком зрозумілі.
Захисник ОСОБА_5 підтримав угоду та просив її затвердити, підтвердивши добровільність позиції щодо її укладення та зазначив, що угода відповідає вимогам КПК України.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані прокурором докази, розглянувши питання про затвердження угоди про визнання винуватості, прийшов до наступних висновків.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до ч. ч. 2, 4, 5 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо, зокрема кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень внаслідок яких шкода завдана правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Письмова згода прокурору на укладенням угоди надана потерпілим ОСОБА_6 у заяві від 30.10.2023.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів.Органом досудового розслідування його дії за ч. 4 ст. 185 КК України кваліфіковано вірно.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 добровільно, беззастережно, без примусу та тиску в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України в обсязі обставин встановлених досудовим розслідуванням та пред'явленого обвинувачення. При цьому сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років із застосуванням ст. 75 КК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані у разі затвердження угоди судом. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України. Обвинувачений та прокурор цілком розуміють обмеження права на оскарження вироку у разі затвердження судом угоди про визнання винуватості.
Суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосуванням насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України згідно з ч. 7 ст. 474 КПК України, суд, враховує, що умови Угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.
Суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів. Дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, розлучений, працює неофіційно, за медичною допомогою до лікарів нарколога та психіатра не звертався, не перебував на стаціонарному лікуванні у психіатричному закладі, щиро розкаявся у скоєному злочині, відшкодував завдану шкоду шляхом повернення викраденого майна, позицію потерпілого, який не має жодних претензій матеріального та морального характеру і на суворому покаранні не наполягає.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують покарання для обвинуваченого, не встановлено.
Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, узгоджена між сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, та розміру покарання, який встановлений Кримінальним Кодексом України.
Згідно з ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання.
Умовами укладеної угоди узгоджено звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 75 КК України, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
Обов'язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначені статтею 76 КК України.
Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд приходить до висновку про необхідність встановлення іспитового строку на один рік, застосувавши положення ст. 75 КК України із покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених пунктами 1, 2 частини 1, пунктом 2 частини 2 статті 76 КК України.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.
Речові доказ у даному кримінальному провадженні визнані постановами слідчого від 18.09.2023, 22.09.2023 та 11.10.2023, приєднані до матеріалів кримінального провадження, частина з яких передана на відповідальне зберігання потерпілому.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 03.10.2023 накладено арешт на велосипед сірого кольору, який 18.09.2023 ОСОБА_4 видав працівника поліції.
Питання щодо речових доказів визначити відповідно до ст. 100 КПК України, вирішивши питання щодо скасування арешту згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України.
Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати у справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 76 КК України, ст. ст. 100, 174, 314, 373-376, 394-395, 468, 469, 472-475, 532, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості, яка була укладена 30 жовтня 2023 року між прокурором Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_4 з іншого боку, за участі захисника ОСОБА_5 , за письмової згоди потерпілого ОСОБА_6 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речовий доказ - велосипед сірого кольору, - повернути власнику ОСОБА_6 . Скасувати арешт з велосипеду сірого кольору, який був накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 03 жовтня 2023 року.
Речові докази - компакт диск DVD-R, на якому міститься відеозапис з камер внутрішнього спостереження на магазині «АТБ», компакт диск DVD-R, на якому міститься відео-файл «00028» проведеного 14.09.2023 слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_4 , - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку лише з підстав, визначених у ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вступна та резолютивна частини вироку проголошені судом на підставі ч. 15 ст. 615 КПК України.
Копію повного тексту вироку негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1