Дата документу 28.11.2023Справа № 643/8383/21
Провадження № 2/554/46/2023
Справа №643/8383/21
Провадження №2/554/46/2023
2/554/6735/2022
2/6433956/2021
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року м. Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави в складі суду :
судді Блажко І.О.
при секретарі - Гуляєвій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Скуратовича Руслана Франаковича, в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати ,-
ВСТАНОВИВ:
14 травня 2021 року керівник Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Скуратович Р.Ф., в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернулися до Московського районного суду м.Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати. В якому прохали : стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, код класифікації доходів бюджету - 24062200, номер рахунку (IBAN) - UA 958999980314080611000020002, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - УК у м. Харкові) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 259 451,36 грн. Судовий збір стягнути з відповідача за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 280 (а.с.1-12).
14 травня 2021 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Московського районного суду м. Харкова головуючим у справі визначено суддю Кононенко Т.О. (а.с.41).
18 травня 2021 року ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова (Кононенко Т.О.) позовну заяву керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова, в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати залишено без руху (а.с.44).
28 травня 2021 року до Московського районного суду м. Харкова надійшла заява керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Скуратовича Р.Ф. про усунення недоліків (а.с.48, 49).
01 червня 2021 року ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова (Кононенко Т.О.) прийнято позовну заяву Салтівської окружної прокуратури міста Харкова, в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.50).
02 серпня 2021 року ухвалою Московського районного суду м. Харкова (Кононенко Т.О.) перейдено від розгляду справи за позовом Салтівської окружної прокуратури міста Харкова, в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін в розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Призначено судове засідання на 09.10 годин 07 вересня 2021 року (а.с.58).
13 вересня 2021 року до Московського районного суду м. Харкова надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_1 за ордером адвоката Колісниченка А.С., в якому прохав ухвалити у справі законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог (а.с.73-90).
21 жовтня 2021 року до Московського районного суду м. Харкова надійшла відповідь на відзив від керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Скуратовича Р.Ф. В якій зазначив, що окружна прокуратура вважає вказаний відзив таким, що суперечить фактичним обставинам справи. Щодо використання ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:11:002:0085 площею 0,1434 га ( АДРЕСА_1 ).Про необхідність застосування статті 791 ЗК України та положень ЗУ «Про Державний земельний кадастр» при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах №922/3780/17 та №922/536/18, від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18 та від 12.06.2019 у справі №922/902/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою Харківська міськрада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об'єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 29.05.2020 у справі №922/2843/19, від 02.06.2020 у справі №922/2417/19 та у справі №922/2845/19, за результатами розгляду подібних кондикційних правовідносин. Так на обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності у період з 01.01.2020 по 31.03.2021 окружна прокуратура надала наступні належні та допустимі докази, які містяться в матеріалах справи: витяги з реєстру прав власності; акт обстеження земельної ділянки від 02.07.2020 з план - схемою земельної ділянки, Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Про належність та допустимість вказаних доказів на підтвердження площі земельної ділянки комунальної форми власності, якою користується землекористувач за наявності кондикційних правовідносин зазначено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №922/2417/19 при розгляді подібних правовідносин, в якій суд дійшов висновку, що «Наведеним спростовується висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність користування відповідачем усією площею спірної земельної ділянки, оскільки, на відміну від міськради, товариство не надало жодних доказів використання ним меншої площі спірної земельної ділянки, аніж сформованої як об'єкт цивільних прав.». Водночас, у постанові від 02.06.2020 у справі №922/2417/19 Верховний Суд аналізуючи положення ст.ст. 319, 322 ЦК України та ст. 91 ЗК України у пункті 45 дійшов наступного висновку: «Зміст наведених норм законодавства переконливо свідчить про те, що серед кола обов'язків власника земельної ділянки (в цьому випадку - міськради) відсутній як його обов'язок спонукати власника будівлі чи споруди до формування земельної ділянки для їх експлуатації та обслуговування, так і обов'язок із самостійного (за власною ініціативою) формування земельної ділянки без подання землекористувачем відповідної заяви.». На підставі викладеного вище та доказів наявних у матеріалах справи №922/3999/20, окружною прокуратурою належними та допустимими доказами доведено використання ОСОБА_1 , у період з 01.01.2020 по 31.03.2021 частини земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 6310137500:11:002:0085 площею 0,1434 га ( АДРЕСА_1 ). Відповідачем не доведено та не спростовано в порядку Глави 5 ЦПК України факт використання земельної ділянки меншою площею, яка в свою чергу сформована як об'єкт цивільних прав, ніж окружною прокуратурою. Відсутність деліктних зобов'язань у спірних правовідносинах виключає можливість захисту прав позивача як постраждалої сторони шляхом стягнення збитків (в т.ч. упущеної вигоди), адже необхідною умовою стягнення збитків є саме делікт (господарське правопорушення). Зокрема ст.ст. 22, 1166 ЦК України унормовано, що необхідною умовою відповідальності у вигляді стягнення шкоди є саме неправомірні рішення, дії чи бездіяльність. Аналогічно ст.ст. 216, 224, 225 ГК України визначено, що необхідною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення. До спірних правовідносин у справі №643/8383/21 не можуть бути застосовані норми матеріального права, що регулюють відшкодування збитків саме у вигляді упущеної вигоди ст. 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України. Упущена вигода згідно п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України є різновидом збитків. Упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності. Тобто, до упущеної вигоди, як різновиду збитків, в повній мірі застосовуються вимоги названих вище норм права, в т.ч. в частині необхідності наявності умов застосування у вигляді делікту (господарського правопорушення). Спірні правовідносини, які виникли між сторонами кваліфікуються як бездоговірні та безделіктні. За таких обставин, спірні правовідносини охоплюються регулюванням ст.ст. 1212-1214 ЦК України. Як вбачається зі змісту цих норм вони підлягають застосуванню в тому числі у відносинах, які не місять ознак делікту. Водночас у п. 41 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №922/3412/17 зазначено: «Відтак Велика Палата Верховного Суду вважає, що немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.». Аналогічні висновки щодо обгрунтованості позовних вимог міською радою та встановлення наявності саме кондикційних правовідносин та стягнення безпідставно збережених коштів зазначені у постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справах №922/2845/19, №922/2417/19, а також від 29.05.2020 у справі №922/2843/19, які прийняті за результатами розгляду подібних правовідносин. Зважаючи на викладене, прохають суд задовольнити позовні вимоги прокурора у повному обсязі (а.с.110-113).
24 листопада 2021 року ухвалою Московського районного суду м. Харкова (Кононенко Т.О.) зупинено провадження у цивільній справі №643/8383/21 за позовом Салтівської окружної прокуратури м.Харкова, в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати до розгляду Об'єднаною Палатою Верховного Суду цивільної справи №646/4738/19 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду (а.с.121).
Розпорядженням голови Верховного Суду від 08.03.2022 №2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема, справи підсудні Московського районному суду м. Харкова підлягають розгляду Октябрським районним судом м. Полтави.
23 грудня 2022 року в провадження судді Октябрського районного суду м. Полтави Блажко І.О. згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2022 розподілена цивільна справа №643/8383/21 (а.с.127).
08 травня 2023 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшло клопотання/заява від представника позивача Салтівської окружної прокуратури міста Харкова, за довіреністю Діденко О.О. В якій прохала : поновити провадження у справі №643/8383/21 за позовом Салтівської окружної прокуратури м.Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 259 451,36 грн. (а.с.124).
01 червня 2023 року цивільну справу №643/8383/21 направлено для розгляду за підсудністю до Московського районного суду м. Харкова (а.с.123).
05 червня 2023 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Московського районного суду м. Харкова головуючим у справі визначено суддю Поліщук Т.В. (а.с.128).
07 червня 2023 року ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова (Поліщук Т.В.) цивільну справу №643/8383/21 за позовом керівника Салтівської окружної прокуратури м.Харкова, в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати повернуто до Октябрського районного суду м. Полтави, для подальшого розгляду (а.с.133-136).
26 червня 2023 року ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави клопотання/заяву представника позивача Салтівської окружної прокуратури міста Харкова, за довіреністю Діденко О.О. про поновлення провадження - задоволено. Поновлено провадження у цивільній справі №643/8383/21 за позовом керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Скуратовича Р.Ф., в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати. Призначено розгляд справи по суті на 16.00 годин на 10 серпня 2023 року (а.с.158).
В судове засідання Салтівська окружна прокуратура м. Харкова свого представника не направили, будучи належним чином повідомлені, у встановлений ЦПК України спосіб. Надіслали суду заяву, в якій прохали розглянути справу без участі прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова (а.с.221).
В судове засідання Харківська міська рада свого представника не направили, будучи у встановлений ЦПК України спосіб повідомленими (а.с.172, 201, 220 зворот).
Відповідач ОСОБА_1 до Октябрського районного суду м. Полтави 10.08.2023 не з'явилася будучи у встановлений ЦПК України спосіб повідомлена шляхом отримання судової повістки та копії ухвали та 17.10.2023, 28.11.2023 не з'явилася, будучи повідомлена у встановлений ЦПК України спосіб шляхом направлення на останню відому судові адресу судових повісток, копії ухвали та копії позовної заяви з додатками, до суду поштою повернуто конверти з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою. До Московського районного суду м. Харкова надано відзив в якому прохали ухвалити у справі законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог (а.с.73-90, 176-178, 206, 218, 220).
Представник відповідача ОСОБА_1 за ордером адвокат Колісниченко А.С. до Октябрського районного суду м. Полтави 10.08.2023 не з'явився, будучи у встановлений ЦПК України спосіб повідомленим, шляхом отримання судової повістки та копії ухвали. 17.10.2023 не з'явився надіславши суду клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, в якому прохав надати можливість ознайомитися з матеріалами справи, для чого відкласти судове засідання на іншу дату. При цьому доказів поважності неявки у судове засідання не надано. 28.11.2023 не з'явився, будучи повідомленим у встановлений ЦПК України спосіб шляхом направлення на останню відому судові адресу судової повістки, до суду поштою повернуто конверт з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою та шляхом отримання смс-повідомлення (а.с.173, 193, 202, 203, 208, 217, 219).
Суд критично віднісся до клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання від 17.10.2023, оскільки розцінює це як затягування розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом встановлено і, як вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №594 від 10.05.2019 на праві приватної власності належать нежитлові приміщення 1-го поверху №8-20 в будівлі літ. «А-1» загальною площею 108,0 кв.м.; ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №594 від 10.05.2019 на праві спільної часткової власності належать 90/100 частин нежитлових приміщень 1-го поверху - місця спільного користування №IІ, IІI, IV, 22-:-25 в нежитловій будівлі літ. «А-1» загальною площею 74 кв.м., що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №214660630 від 02.07.2020 (а.с.32-36).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки площею 0,1434 га з кадастровим номером 6310137500:11:002:0085 з 16.10.2019 припинене на підставі постанови Вищого Господарського суду України від 03.03.2010 у справі №54/64-09, постанови Харківського апеляційного господарського суду від 27.10.2009 у справі №54/64-09, рішення Господарського суду Харківської області від 23.06.2009 у справі №54/64-09 (а.с.28-31).
На підставі акту приймання земельної ділянки від 11.11.2019 №435/19 земельну ділянку площею 0,1434 га з кадастровим номером 6310137500:11:002:0085 прийнято до земель запасу (інше речове право припинено від 16.10.2019) (а.с.37).
Відповідно до даних Публічної кадастрової карти України та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності або користування на земельну ділянку під вищевказаним об'єктом нерухомого майна за ОСОБА_2 не зареєстровано.
Земельна ділянка, площею 0,1434 га, кадастровий номер: 6310137500:11:002:0085, що розташована на території Московського району м. Харкова за адресою: АДРЕСА_1 , сформована та здійснена державна реєстрація, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0005137472020 від 24.06.2020 (а.с.19).
Земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справах №922/3780/17 та №922/536/18, від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18, від 29.05.2020 у справі №922/2843/19.
Відповідно до листа №1679/5/20-40-24-14-18 від 05.02.2021 заступника начальника ГУ ДПС у Харківській області Л. Катеринської, згідно ІТС «Податковий блок» інформація щодо сплати орендної плати або земельного податку з фізичних осіб ОСОБА_1 за користування земельною ділянкою за адресою : АДРЕСА_1 за період з 16.10.2019 по теперішній час відсутня (а.с.38).
Таким чином, ОСОБА_1 з 16.10.2019 по теперішній час використовують вищевказану земельну ділянку без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав та, відповідно, не сплачують платежів за її використання, згідно із встановленим законодавчими актами розміром.
У зв'язку з цим, Департаментом територіального контролю Харківської міської ради проведено обстеження та складено акт від 02.07.2020, яким встановлено, що ОСОБА_1 використовує для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-1», земельну ділянку площею 0,1434 га, кадастровий номер: 6310137500:11:002:0085 розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15-18).
Право користування земельною ділянкою ОСОБА_1 за вищевказаною адресоюдо цього часу не оформлено.
Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вищезазначеної земельної ділянки без правовстановлюючих документів згідно розмірів часток нерухомого майна, яке належить останнім.
Розрахунок безпідставно збережених коштів за використання ОСОБА_1 земельної ділянки площею 520,32 кв.м., (частина земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:09:004:0031, загальною площею 0,1434 га) у період з 01.01.2020 по 31.03.2021 складає 259 451,36 грн. (а.с.27).
Розрахунок здійснено на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.05.2020 №3845 (а.с.25).
Таким чином, ОСОБА_1 у період з 01.01.2020 по 31.03.2021 не сплачено за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі у сумі 259 451,36 грн., внаслідок чого остання зберегла у себе майно -грошові кошти.
Відповідно до ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Згідно з ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Згідно зі ст.ст. 125, 126 ЗК України та ст. 182 ЦК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 №6, за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.
Відповідно до ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.36, 14.1.125, 288.5 Податкового кодексу України).
Таким чином, ОСОБА_1 володіє лише нежитловою будівлею, яка знаходиться на спірній земельній ділянці, а з моменту виникнення права користування на вказане нерухоме майно у ОСОБА_1 виник обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, яка знаходиться під об'єктом нерухомості.
Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Частиною 3 ст.1212 ЦК України встановлено, що положення глави 83 «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» ЦК України застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 02.10.2013 у справі №6-88ц-13, постанова ВПВС у справі №587/430/16-ц, №629/4628/16-ц від 23.05.2018, №922/3412/17 від 20.11.2018, №917/1739/17 від 04.12.2019).
За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість, для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Під безпідставно збереженим майном мається на увазі грошові кошти в розумінні ст.ст. 179, 190 ЦК України, оскільки відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним.
До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі №922/207/15, постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, постанов Верховного Суду від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справі №922/207/15, від 21.01.2019 у справі №902/794/17).
Таким чином, ОСОБА_1 безпідставно використовує спірну земельну ділянку та зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату у встановленому законодавчими актами розмірі, за відсутності укладеного договору, а Харківська міська рада втрачає належне їй майно (кошти від орендної плати).
Тобто відбувається факт безпідставного збереження саме коштів у розмірі орендної плати ОСОБА_1 за рахунок Харківської міської ради.
Внаслідок використання ОСОБА_1 вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси Харківської міської ради щодо неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю.
Аналогічна правова позиція узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, постановами Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15 та від 12.04.2017 у справі №922/207/15.
Згідно зі ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.
Відповідно до п.3 ст.131-1 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках та порядку, що визначені законом.
Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури визначається законом.
Згідно з вимогами ч.3 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання при використанні спірних земельних ділянок, у тому числі повноти нарахування та сплати обов'язкових платежів за їх використання, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав користувачів.
Спірні правовідносини пов'язані зі сферою формування та виконання місцевого бюджету, до якого мають своєчасно та в повному обсязі надходити кошти від використання земельної ділянки, що безпосередньо стосується прав та економічних інтересів територіальної громади міста Харкова.
Згідно зі ст. 26, ст. 33 Закону та ст. 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад, та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охоронною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Частиною 5 ст. 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
При цьому, враховуючи вимоги ст. 19 Конституції України, територіальна громада м. Харкова як власник спірної земельної ділянки делегує Харківській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.
Відповідач протягом тривалого час ухиляється від виконання покладеного на нього законом обов'язку укласти з органом місцевого самоврядування договору оренди землі, чим порушує права територіальної громади міста Харкова і у спірних правовідносинах інтереси держави та позивача, який представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, повністю збігаються.
Факт протиправного та безоплатного використання земель комунальної власності порушує інтереси територіальної громади в особі Харківської міської ради, як їх власника щодо реалізації передбаченого ч. 1 ст. 319 ЦК України права вільно, у встановленому законом порядку, розпоряджатися ними через уповноважений орган місцевого самоврядування.
Також, безоплатне використання землі ослаблює економічні основи територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради, що потребує прокурорського реагування у межах наданої Конституцією України компетенції.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 259 451,36 грн.
Судові витрати у справі сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду складають 3 891,77 грн. (а.с. 40).
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Також стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 891,77 грн. сплачений позивачем при подачі позову.
Керуючись ст.ст.12, 81,130,131, 141, 229, 247, 263, 350, 354 ЦПК України, суд ,-
ВИРІШИВ:
Позов керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Скуратовича Руслана Франаковича, в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати - задовольнити повністю.
Стягнути з громадянки України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави в особі Харківської міської ради (61003, місто Харків, площа Конституції, 7 код ЄДРПОУ 04059243, код класифікації доходів бюджету - 24062200, номер рахунку (IBAN) - UA 958999980314080611000020002, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - УК у м. Харкові) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 259 451 (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят одна) гривня 36 (тридцять шість) копійок.
Стягнути з громадянки України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 3 891 (три тисячі вісімсот дев'яносто одну) гривню 77 (сімдесят сім) копійок, за реквізитами: прокуратура Харківської області, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.
Позивач - Харківська міська рада, місцезнаходження - 61003, місто Харків, майдан Конституції, будинок №7, код ЄДРПОУ 04059243.
Відповідач - громадянка України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня отримання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Учасники справи можуть отримати інформацію у даній справі на офіційному вебпорталі судової влади України за веб-адресою http://court.gov.ua/sud1622/з зазначенням індивідуального номеру провадження.
Повний тест рішення складено 28 листопада 2023 року.
Суддя І.О.Блажко