Справа № 948/172/23
Номер провадження 2/948/24/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.11.2023 Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Кравець С.В.,
за участю: секретаря Порохні І.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Переріслянська сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області, як орган опіки та піклування, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав
відповідно до ч.1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні 29.11.2023 року проголошено вступну та резолютивну частину Рішення
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача
У січні 2023 року позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що шлюб між нею та відповідачем розірваний. Відповідач є батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з моменту її народження і дотепер не цікавиться її життям та не проявляв жодної батьківської турботи, не приймав участі у її вихованні, не надавав жодної фінансової допомоги, дитина фактично не знає свого батька, так як він навіть не намагається встановити з нею контакт. За зверненням позивачки, органом опіки та піклування 18.11.2022 р. було надано висновок, затверджений відповідним рішенням, про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача стосовно малолітньої дитини, з підстав ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та піклуванню про її здоров'я, фізичний та моральний розвиток.
Наразі позивачка перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі, з чоловіком, який фактично здійснює обов'язки батька щодо дитини, а сама дитина сприймає його своїм батьком, оскільки він виконує обов'язки по вихованню та турботі про неї. Донька відвідує садочок. Позивачка вказує на те, що вона та її теперішній чоловік утримують та належно виконують свої батьківські обов'язки.
У зв'язку з наведеним, позивачка просить позбавити відповідача батьківських прав стосовно її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є внутрішньо переміщеною дитиною, а також стягнути з відповідача судові витрати у сумі 25 073,60 грн.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
30.01.2023р. за ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження (а.с.42).
01.11.2023р. винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (а.с.168).
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні позивач позов підтримала з підстав викладених у позовній заяві та просили його задовольнити. Зазначила, що відповідач бачив дитину лише один раз коли забирав їх з полового будинку та привіз до матері позивачки. Після чого, як мати відповідача, так і він сам, батьківство щодо дитини заперечували. Коли дитині виповнилося сім місяців, позивач вийшла заміж за ОСОБА_4 , з яким у них пізніше народилася ще одна донька ОСОБА_5 . Її донька ОСОБА_3 називає нинішнього чоловіка татом, а він її донькою, між ними дуже добрі стосунки, і чоловік хотів би її удочерити. Дитина не знає, що у неї є біологічний батько, вона намагалася з нею поспілкуватися, але вона цього не розуміє і неохоче сприймає таку інформацію вважає, що іншого тата не може бути.
Представник позивача та третя особа в засідання не заявилися, направили листи про розгляд справи без їх участі, представник позивача позов підтримує, третя особа при прийнятті рішення покладається на розсуду суду.
Відповідач причини неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, суд намагався зв'язатися з ним по телефону та розшукати через Міністерство оборони, але телефон не відповідає, а Міноборони повідомило, що відповідач самовільно залишив військову частину (а.с.179, 162).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Молодова Вовчанського району Харківської області народилася ОСОБА_3 , батьками якого записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 18.10.2018 р. (а.с.14).
За заочним рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 06.02.2020 р., яке 10.03.2020 р. набрало законної сили, шлюб між сторонами було розірвано, (а.с.15,16).
Позивачка по справі ОСОБА_7 уклала 13.11.2021 р. шлюб з ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 (а.с.17).
Згідно довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №2609-7000083340 від 31.03.2022 р. та № 2609-7000085556 від 31.03.2022 р. ОСОБА_1 - позивачка по справі та її донька ОСОБА_3 зареєстровані в АДРЕСА_1 та фактично проживають (перебувають) в АДРЕСА_2 (а.с.18,19).
За висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав, затвердженого рішенням виконавчого комітету Переріслянської сільської ради від 18.11.2022 р. №100-12/2022 визнано за доцільне позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з підстав ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню, утриманню та піклування про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, оскільки він не цікавиться її життям, дитина постійно проживала з матір'ю та надалі проживають з вітчимом, який добре ставиться до неї, як до своєї рідної і планує усиновити її (а.с.20,21).
ОСОБА_3 з 19.09.2022 р. відвідує Переріслянський ЗДО «Золота рибка», де характеризується позитивно, адаптивний процес у неї пройшов у легкій формі, охайна, має сформовані культурно-гігієнічні навички, дружелюбна, спокійна, у процесі бесіди можна зрозуміти, що взаємовідносини з батьками будуються на доброзичливій основі, має елементарний запас знань про себе та сім'ю, у сім'ї почувається комфортно та затишно. Зі слів матері біологічний батько не контактує з дитиною, не цікавиться її життям та не бере участі у її вихованні (а.с.24-26).
Як вбачається з копії заяви ОСОБА_8 , адресованій органу опіки та піклування Переріслянської сільської ради від 07.11.2022 р., він повідомив про те, що з 29 березня є внутрішньо переміщеною особою та проживає з дружиною ОСОБА_1 та з двома дітьми, зокрема спільною донькою ОСОБА_9 та донькою його дружини від першого шлюбу ОСОБА_3 . Також повідомив, що наразі знаходиться на військовій службі, отримує кошти і фінансово забезпечує родину. До ОСОБА_3 відноситься як до своєї дитини та має намір її усиновити, дати їй своє прізвище та в подальшому виховувати та піклуватися про неї (а.с.27).
Мотиви суду
Відповідно до ч.1 ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.
Зокрема, вказаною нормою визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Звертаючись до суду із позовною вимогою про позбавлення відповідача батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_10 , позивачка посилалася на те, що відповідач з моменту її народження і дотепер не цікавиться її життям та не проявляв жодної батьківської турботи, не приймав участі у її вихованні, не надавав жодної фінансової допомоги, дитина фактично не знає свого батька, так як він навіть не намагається встановити з нею контакт, що свідчить про не бажання виконувати свої батьківські обов'язки.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер.
Водночас, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.
Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В судові засідання відповідач не з'являвся, ніякого ставлення до вирішення даного питання не висловив.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Отже на виконання вимог ст. 171 СК України судом з'ясовано думку малолітньої ОСОБА_10 , яка зазначила, що проживає в смт ОСОБА_11 спільно з татом ОСОБА_12 , мамою та сестричкою, дуже любить свого тата, і не бажала б змінювати місце проживання. Повідомила, що ОСОБА_13 не знає.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Отже, даючи оцінку доказам у справі, суд, враховуючи те, що з народження малолітньої ОСОБА_10 її вихованням та піклуванням займається мати - позивачка у справі, тоді як відповідач з її народження не проявляв опіки та батьківської турботи, не приймав участі у вихованні та не надавав фінансової допомоги, не цікавиться її життям, не піклується про її здоров'я, не забезпечує духовний і фізичний розвиток, не спілкується з дитиною з народження взагалі, дитина не знає свого рідного батька, тоді як її вихованням займається нинішній чоловік позивачки ОСОБА_12 , якого дитина називає батьком, любить його, і з яким у неї добрі стосунки, що в своїй сукупності свідчить, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками, а тому, враховуючи думку дитини, дійшов висновку, що відповідача слід позбавити батьківських прав відносно його доньки ОСОБА_10 .
Мотив рішення щодо розподілу судових витрат
Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У позовній заяві представник позивача зазначив, що позивач несе витрати, пов'язані з професійною правничою допомогою, розмір яких узгоджений між позивачем та АО «Юридична компанія «Лігал Групп», згідно договору про надання правової допомоги та здійснення представництва Д22-09-05 від 16.09.2022 р. та додатку до нього, яким визначено суму коштів, у розмірі 24 000,00 грн.
На підтвердження цього, адвокатом надані: договір про надання правової допомоги та здійснення представництва №Д22-09-05 від 16.09.2022р. укладеним між ОСОБА_1 та АО «Юридична компанія «Лігал Групп» предметом якого є надання клієнту правової допомоги в рамках будь-яких справ, що стосуються діяльності клієнта; додаток №1 від 16.09.2022 р. до вказаного договору, за яким вказано, що вартість послуг, визначених п.1 та п.2 цього додатку складає 15 000,00 грн, а вартість послуг визначених п.4 цього додатку складає 9000,00 грн, а всього загальна вартість 24 000,00 грн; розписка керуючого партнера АО «Юридична компанія «Лігал Групп» адвоката Жарського Т.В. - про отримання ним від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 24 000, 00 грн у вигляді оплати за послуги згідно договору та додатку до нього, а також у позові наведена таблиця з розрахунком вартості послуг, зокрема: формування та надсилання заяви щодо вирішення питання про доцільність позбавлення батьківських прав - 5 год. - 5 000,00 грн, підготовка та надсилання адвокатського запиту - 2 год. - 2 000,00 грн, формування правової позиції, підготовка та подання позовної заяви та інших процесуальних документів - 8 год. - 8 000,00 грн, представництво інтересів клієнта, незалежно від кількості судових засідань в суді першої інстанції - 9 000,00 грн, а всього 24 000,00 грн. (а.с.7,8,28-32).
Отже, на час розгляду справи в суді понесені витрати на правничу допомогу становлять 24 000,00 грн.
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Так, спірні правовідносини між сторонами у справі виникли щодо невиконання батьківських обов'язків відповідачем щодо їхньої спільної доньки, у зв'язку з чим адвокатом Жарським Т.В. був складений адвокатський запит про надання психологічної характеристики дитини, а в подальшому складено та подано позовну заяву до суду про позбавлення батьківських прав відповідача, лише один раз адвокат брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з власних засобів, яке тривало 10 хв. та було відкладене (а.с.70-71).
Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика щодо цього спору є сталою і передбачуваною, оскільки вимоги базуються на прямій нормі права, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, як і подання великої кількості доказів.
У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі №911/739/15 та від 01 серпня 2019 року у справі № 915/.
Отже, зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначений сторонами до відшкодування гонорар, є завищеним і не являється співмірним, обґрунтованим і пропорційним об'єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 8 000, 00 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки позов задоволено, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1 073,60 грн (а.с.1,35) та витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000, 00 грн, а всього 9 073, 60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
позов ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Переріслянська сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області, як орган опіки та піклування, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав -задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, батьківських прав відносно його доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в с. Молодова, Вовчанський район, Харківська область, Україна, актовий запис №47 від 18.10.2018 р.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 073,60 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000, 00 грн, а всього 9 073, 60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі його оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований в АДРЕСА_3 , інші відомості відсутні.
Третя особа: Переріслянська сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області, як орган опіки та піклування, місцезнаходження: с. Перерісль, вул. Січових Стрільців,21, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04354692.
Повний текст Рішення складено 30.11.2023 року.
Суддя С.В.Кравець