Справа № 539/4403/23
Провадження № 2/539/1001/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.11.2023 м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Овчаренко О.Л.
за участі секретаря Ковтун І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лубни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01.04.2011 на користь ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 300 грн. щомісячно на 1/4 частку всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 2022 року.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що з вересня 2007 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який 03.10.2012 було розірвано. Від даного шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Лубенського міськрайонного суд Полтавської області від 01.04.2011 по справі №2-517 з відповідача стягнуто аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. щомісячно на її користь на утримання дитини до досягнення нею повноліття. Вважає, що для забезпечення потреб дитини доцільним є змінити розмір аліментів шляхом стягнення з відповідача аліментів в частці від доходів.
02.10.2023 судом постановлено ухвалу про прийняття позову до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивач не з'явилась, надала до канцелярії суду заяву, в якій просила справу розглянути без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, до канцелярії суду надав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнав, проти позову не заперечує.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Положеннями ч. 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено відповідний актовий запис №37, її батьками є сторони по справі:ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .
Згідно копії рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03.10.2012 у справі №1618/3700/2012 шлюб між сторонами розірвано.
З копії свідоцтва про шлюб вбачається, щоОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 23.09.2014 уклала шлюб, змінивши прізвище на « ОСОБА_3 ».
З копії рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01.04.2011 у справі №2-517/11 вбачається, що з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуто на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 300 гривень щомісячно, починаючи з 16.03.2011 і до досягнення дитиною повноліття.
18.04.2011 старшим державним виконавцем органу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Білоус В.Г. було відкрито виконавче провадження №25957543 з примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі вищевказаного рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на теперішній час визначений раніше судом розмір аліментів в твердій грошовій сумі не дозволяє позивачу забезпечити матеріально доньку всім необхідним.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України (далі - СК України), розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз вищевказаної норми СК України дозволяє дійти висновку про те, що підставою зменшення або збільшення розміру аліментів є не тільки зміна матеріального або сімейного стану платника чи одержувача аліментів, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них, а й інші випадки, передбачені цим Кодексом.
Крім того, в ч. 3 ст. 181 СК України прямо визначено право одержувача аліментів подати позов про зміну способу стягнення аліментів і таке право не ставиться в залежність від зміни матеріального або сімейного стану платника чи одержувача аліментів, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них. Тобто, в разі подання одержувачем аліментів позову про зміну способу стягнення аліментів, суд повинен оцінити обґрунтованість такого позову на загальних підставах, не обмежуючись встановленням обставин зміни матеріального або сімейного стану платника чи одержувача аліментів, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них. Позов одержувача аліментів про зміну способу стягнення аліментів може бути задоволений і в тому випадку, коли раніше встановлений спосіб стягнення та розмір аліментів явно не здатний забезпечити гармонійний розвиток дитини.
Суд враховує, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) в Україні в порівнянні з квітнем 2011 року, коли визначався розмір аліментів у твердій грошовій сумі, зріс. Тобто споживчі ціни з часу встановлення аліментів у розмірі 300,00 грн. підвищилися. Ті обставини, що з віком потреби дітей зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає дитина, на її утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку, є загальновідомими та не потребують доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частки від всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Такий розмір аліментів, на відміну від аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 300,00 грн., дійсно забезпечить нормальні потреби неповнолітньої дитини для її гармонійного розвитку.
При цьому вимоги позивача в частині стягнення аліментів з 2022 року не підлягають задоволенню, оскільки розмір аліментів підлягає зміні з часу набрання цим рішенням законної сили, про що роз'яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року.
Відповідно до п.п. 3 п. 5 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що позивач була звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів. Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інших положень щодо сплати судового збору відповідачем, в разі задоволення вимог позивача, звільненого від сплати судового збору, чинна редакція ЦПК України не містить. При цьому суд виходить із необхідності обов'язкового покладення на сторону, не на користь якої ухвалено судове рішення та яка не звільнена від сплати судового збору, зобов'язання щодо сплати судового збору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2019 по справі №161/4985/17 зроблено висновок про те, що у разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору.
Приймаючи до уваги вимоги ст. 141, ст. 142 ЦПК України та положення Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 536,80 грн., тобто в розмірі 50 % від звичайної ставки судового збору за подібними вимогами, адже відповідач визнав позов у письмовій заяві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються згідно з рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 квітня 2011 року по справі №2-517/11 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з твердої грошової суми в розмірі 300,00 грн. на 1/4 частину від всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 квітня 2011 року по справі №2-517/11, відкликати після завершення утримання сум аліментів, які підлягають стягненню станом на дату набрання цим рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя О.Л. Овчаренко