Справа № 525/948/23
Провадження №3/525/479/2023 П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.11.2023 селище Велика Багачка
Суддя Великобагачанського районного суду Полтавської області Прасол Я.В., секретар судових засідань Хоменко М.М., з участю захисника адвоката Зінченка М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в режимі відеоконференції адміністративний матеріал, який надійшов з УПП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого водієм у ФОП « ОСОБА_2 », до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався,
за ст. 124, ч. 1 ст. 139 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
УСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №505272 від 08.09.2023, 08.09.2023 о 01 год. 00 хв. на а/д М03 Київ-Харків-Довжанський 267 км - 250 м водій ОСОБА_1 , керуючи т/з «DAF XF 95.430» днз НОМЕР_2 в складі з напівпричепом «JANMIE» днз НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_3 , не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, та скоїв наїзд на металеву огорожу "відбійник". Внаслідок ДТП т/з отримав механічні пошкодження. Водій ОСОБА_1 порушив п. 12.1 ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №505273 від 08.09.2023, 08.09.2023 о 01 год. 00 хв. на а/д М03 Київ-Харків-Довжанський 267 км - 250 м водій ОСОБА_1 , керуючи т/з «DAF XF 95.430» днз НОМЕР_2 в складі з напівпричепом «JANMIE» днз НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_3 , скоїв наїзд на металеве огородження "відбійник" та пошкодив його довжиною 46 м, шириною 33 см. Внаслідок чого відбійник отримав механічні пошкодження. Водій ОСОБА_1 порушив п. 1.5 ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 139 КУпАП.
Справа призначалася до судового розгляду на 28.09.2023 та в подальшому розгляд справи відкладено на 19.10.2023, 09.11.2023, 15.11.2023, 29.11.2023, з поважних причин.
Постановою суду від 19.10.2023 справи №525/948/23 за ст. 124 КУпАП, №525/949/23 за ч. 1 ст. 139 КУпАП відносно ОСОБА_1 в порядку ст. 36 КУпАП об'єднані в одне провадження для їх спільного розгляду, присвоєно об'єднаній справі єдиний номер №525/948/23; відмовлено у задоволенні клопотання захисника адвоката Зінченка М.В. про передачу справи для розгляду за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання жодного разу не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертався.
Суд приходить до переконання про можливість розгляду справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, згідно положень ст. 268 КУпАП.
У судовому засіданні захисник адвокат Зінченко М.В. просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, які йому інкримінуються. Зокрема, зазначає, що ДТП за участю транспортного засобу під керуванням останнього мала місце, проте причиною її став прокол автомобільної покришки переднього лівого колеса автомобіля, внаслідок чого автомобіль відкинуло ліворуч по напрямку руху в бік металевої огорожі. Застосування контраварійного маневру та екстреного гальмування не виключило перевертання транспортного засобу, автомобіль проходив перевірку технічного стану, жодних пошкоджень виявлено не було. Щодо притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 139 КУпАП, захисник посилається на те, що останньому інкримінується порушення ПДР, що виключає притягнення до відповідальності за вищевказаною статтею. Підтримав раніше подані письмові пояснення у справі ( а.с. 60-64).
Завданнями КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №505272 від 08.09.2023, де зазначені обставини вчиненої дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 1), схемою місця ДТП, яка сталася на автодорозі Київ-Харків-Довжанський 267 км -250 м, яка підписана учасником ДТП без будь-яких зауважень чи застережень (а.с. 2), письмовими поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 (а.с. 3).
Згідно зі ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до ЗУ "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 1.10. Правил дорожнього руху визначено, що водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.?
Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Заслухавши пояснення захисника адвоката Зінченка М.В., вивчивши та проаналізувавши у сукупності всі докази зібрані по справі, суд вважає, доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Посилання сторони захисту на те, що причиною ДТП стало те, що лопнуло колесо, не спростовує обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки ПДР зобов'язують водія під час руху ураховувати дорожню обстановку, особливості вантажу, що перевозиться, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Зазначених вимог особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не дотримався.
Щодо інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень п. 1.5 ПДР України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
З огляду на встановлені обставини, виходячи із суті адміністративного правопорушення викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження майна, у тому числі металевого відбійника, що є ознакою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Так відповідно до ст. 124 КУпАП, відповідальність несуть особи за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Диспозиція ч. 1 ст. 139 КУпАП визначає відповідальність за пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів, трамвайних колій, технічних засобів регулювання дорожнього руху, самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для дорожнього руху, в тому числі забруднення дорожнього покриття, або невжиття необхідних заходів щодо їх усунення та попередження інших учасників руху про небезпеку, що виникла, або невжиття посадовими особами, відповідальними за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, утримання автомобільних доріг та вулиць, громадянами - суб'єктами господарської діяльності заходів щодо заборони руху підвідомчих технологічних транспортних засобів, сільськогосподарської техніки і машин на гусеничному ходу автомобільними дорогами і вулицями, покриття яких може бути пошкоджене.
Тобто кваліфікація дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 139 КУпАП не пов'язує пошкодження дорожніх споруд саме з порушенням суб'єктом адміністративного правопорушення правил дорожнього руху, оскільки такі дії кваліфікуються за ст. 124 КУпАП.
Даних, які б свідчили про вчинення дій ОСОБА_1 не пов'язаних з порушенням Правил дорожнього руху України, що виразилися у пошкодженні автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів, трамвайних колій, технічних засобів регулювання дорожнього руху, самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху, у матеріалах справи не міститься.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положення ст. 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч. 2 ст. 61 Конституції України).
Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
За загальними правилами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обираючи вид стягнення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, судом обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не встановлено.
Враховуючи сукупність викладеного, з урахуванням обставин справи та особи винного, який раніше до адміністративної відповідальності не притягався, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за можливе застосувати відносно ОСОБА_1 вид стягнення у виді штрафу передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Провадження по справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 139 КУпАП слід закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП.
Суд при оцінці наявних у справі доказів враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011) про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
При цьому суд враховує, позицію Європейського суду з прав людини, щодо того, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення ЄСПЛ «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Враховуючи цю норму законодавства та виходячи з положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у даній справі про адміністративне правопорушення належить стягнути з ОСОБА_1 .
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.61 Конституції України, ст. ст. 9, 23, 33, 124, 139 ч. 1, 251, 252, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП,
УХВАЛИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень на користь держави.
Провадження по справі у частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 139 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Великобагачанський районний суд.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Я.В. Прасол