Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/2341/22
Провадження № 1-кс/376/257/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" серпня 2023 р. Суддя Сквирського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
розглянувши заяву (вимогу) обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
Встановив:
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 18.05.2023 судді ОСОБА_1 для розгляду розподілена заява ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_6 , головуючої у кримінальному провадженні № 376/2341/22 (провадження № 1-кп/376/175/2023) за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
В обґрунтування заяви про відвід вказано, що ОСОБА_8 є житель міста Сквира, засновник і бенефіціар чинної унітарної держави на українській землі суверенної республіки Україна, суб'єкт довічного природного права та перебуває у статусі людини. Міністерство Юстиції України повідомляє, що під правовим статусом людини розуміються загальні, базові засад, за допомогою яких, Конституції України, законів України визначаються основні права, свободи й обов'язки людини, гарантії їх здійснення, тобто можливість мати, володіти, користуватися і розпоряджатися економічними, політичними, соціальними та культурними цінностями й благами. Статус людини не присвоюється публічною владою, а належить людині від народження і реалізується через суб'єктивні права, які мають природно - правовий характер, а тому є невід'ємними. Таким чином, зазначеного статусу не можна позбавити органами державної влади. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про правонаступництво», який був прийнятий 12 вересня 1991 року, де чітко зазначено, що органи державної влади, органи прокуратури, судів, арбітражних судів, які були утворені на підставі старої Конституції 1978 року діють до того часу, коли не будуть утворені нові органи державної влади, органи прокуратури, судів, арбітражних судів на підставі нової Конституції України 1996 року.
Тому, враховуючи те, що на сайті ю - контрал є інформація стосовно компанії Сквирський районний суд Київської області, яка зареєстрована 20.08.2001 року за юридичною адресою Київська область, Сквирський район, місто Сквира, пров. Громова, 7а. Керівником даної організації є ОСОБА_9 (Юридична особа). На момент останнього оновлення даних стан організації - в стані припинення. Код ЄДРПОУ 02 89 2221 - свідчить про те, що дана компанія є приватна фірма, тобто суб'єкт приватного права, що веде господарську діяльність і зареєстрована в податковій, куди сплачує податки.
Отже, стає зрозумілим, що, ОСОБА_3 - людина суб'єкт публічного права і компанія Сквирський районний суд - суб'єкт приватного права знаходяться в різних юрисдикціях, що унеможливлює від подальших діянь, тобто судових процесів щодо людини - ОСОБА_3 , також відсутній договір в наданні господарських послуг між людиною та приватною компанією Сквирський районний суд.
Також ОСОБА_3 зазначає, що Компанія Сквирський суд не має повноважень, так як відсутня гербова печатка з державним гербом України, з урахуванням малого державного герба України і герба війська Запорізького, тобто з гербом про який описано в ст. 20 Конституції України 1996 року.
Таким чином, компанія Сквирський районний суд не має печатки з державним гербом України, що не відповідає ст. 16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також відповідно до ст. 20 Конституції України де описано, як має виглядати герб, вказано, що державні символи мають бути затверджені законом, а закону такого нема до сьогодні і, що є ознакою повалення Конституційного ладу в Україні (ст. 109 КК України).
Компанія Сквирський районний суд не створена законом.
Відповідно до ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
Конституційний суд у своєму рішенні від 16 червня 2011 року № 65/2011 наголосив, що державні символи України нерозривно пов'язані за своїм змістом з її державним суверенітетом.
В зв'язку з тим, що суддя ОСОБА_6 проводить судове засідання без договору між ОСОБА_3 та Компанією сквирський районний суд із кодом ЄДРПОУ 028 922 21 який вона представляє, а заявник є суб'єктом публічного права в статусі людина тобто різні юрисдикції права.
На клопотання заявника щодо відеодоказу який є в матеріалах справи вищезазначеної, а саме 04.10.2021 року чітко видно, що псевдо потерпілий ОСОБА_10 стоїть цілий, неушкоджений знімає на власний мобільний заявника і всіх присутніх, поруч знаходяться працівники поліції, не справедливо діє суддя ОСОБА_6 .. Дане відео свідчить про невинність заявника. Суддя ОСОБА_6 порушує права заявника, а саме вимоги ст. ст. 3,5,22,62,68 Конституції україни.
Всі дії які будуть вчинятися від судді ОСОБА_6 всупереч Конституції України 1996 року, будуть вважатися незаконними, злочинними антиконституційними та такими, що повалюють чинний конституційний лад Республіки Україна.
Враховуючи перелік вищезазначеної інформації, ОСОБА_3 вимагає відвести суддю Компанії Сквирський районний суд ОСОБА_6 .
В судовому засіданні ОСОБА_8 заяву про відвід судді підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в заяві та просив заяву задовольнити.
Захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомив, що його клієнт вважає суддю ОСОБА_6 упередженою, а також і всіх суддів Сквирського районного суду Київської області, а тому заява про відвід підлягає задоволенню.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 вимоги заяви про відвід не визнала, оскільки заява є необґрунтованою та просила у задоволенні заяви про відвід відмовити.
Суддя ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась.
Дослідивши заяву про відвід, вислухавши пояснення учасників процесу, суд дійшов наступних висновків.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, та з метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження мають право заявити відвід,
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтею 75 КПК України, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу у порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно з частиною 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейські стандарти забезпечення права на справедливий суд встановлюють певні вимоги щодо безсторонності суду з точки зору стороннього спостерігача. З метою забезпечення судом необхідної довіри, важливим є існування процедур для забезпечення безсторонності у національному законодавстві, а саме, правил, що регулюють відсторонення суддів (Micallef v. Malta (Мікалефф проти Мальти) [ВП], §§ 99-100). Такі правила демонструють спробу законодавства усунути всі сумніви стосовно неупередженості судді або суду у справі і створити спробу забезпечити безсторонність шляхом ліквідації причин таких сумнівів. Більш того, для забезпечення безсторонності, законодавство спрямоване на усунення будь-яких проявів упередженості і, таким чином, сприяє довірі суспільства до суду (Meznaric v. Croatia (Межнаріч проти Хорватії), § 27).
Відповідно до Висновку № 1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001 року, суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільним від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Таким чином, у кримінальному процесуальному законі закріплено інститут відводу судді, який, по суті, є єдиним способом вирішення конфлікту інтересів в їхній професійній діяльності, прямо передбаченим законом. При цьому, інститут відводу є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Судом встановлено, що у провадженні Головуючої судді ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження № 376/2341/22 (провадження № 1-кп/376/175/2023) за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
18.05.2023 року обвинувачений ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою (вимогою) про відвід головуючому судді ОСОБА_6 .
Згідно з ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
За цими ж підставами судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 80 КПК України).
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
За змістом вказаної процесуальної норми, у зв'язку з виникненням певних обставин, суддя може бути усунутий від участі у кримінальному провадженні, оскільки через таке відсторонення виключається можливий вплив на судовий розгляд та судове рішення будь-яких об'єктивних чи суб'єктивних чинників.
Наведене свідчить про те, що підставою для відводу не обов'язково має бути беззаперечно доведений факт необ'єктивності чи зацікавленості судді.
Згідно з цією нормою має бути унеможливлена участь судді в розгляді справи за наявності у сторони лише сумніву в його неупередженості.
Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про безсторонність суду.
Враховуючи обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, зокрема п. 4, 5 ч. 1 ст. 75 КПК України у даній справі, з метою усунення будь-яких сумнівів сторони щодо неупередженості судді, розгляду справи саме на засадах довіри до суду, суд вважає за необхідне заяву (вимогу) обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід Головуючого судді ОСОБА_6 задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. ст. 2,9,75,80, 369 - 372 КПК України, пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», суд,
Ухвалив:
Заяву (вимогу) ОСОБА_7 про відвід Головуючого судді ОСОБА_6 - задовольнити.
Справу № 376/2341/22 (провадження № 1-кп/376/175/2023) за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України передати до канцелярії Сквирського районного суду Київської області для виконання вимог ст. 35 КПК України для повторного автоматизованого розподілу для визначення нового складу суду.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення щодо неї може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення у справі.
Ухвала, яка не може бути оскаржена, в силу вимог ч. 5 ст. 532 КПК України, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1