Справа № 279/4515/23
Провадження № 2/279/1292/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №279/4515/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання у зв'язку з продовженням навчання,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду позовом до відповідача про стягнення аліментів на період навчання, зазначивши, що відповідач по справі ОСОБА_2 є його батьком. В даний час позивач досяг повноліття та є студентом 2-го курсу денної форми навчання "Житомирського автомобільно-дорожнього фахового коледжу Національного транспортного університету". Термін закінчення навчання закінчується 30.06.2024 року. У зв'язку з навчанням він потребує матеріальної допомоги, коштів які надає йому мати не достатньо. Відповідач може надавати матеріальну допомогу на його утримання, оскільки перебуває в лавах ЗСУ, має постійний стабільний дохід. Просить стягувати з відповідача на його користь аліменти на його утримання в розмірі 15000,00 грн. щомісячно на період навчання в до закінчення навчання, але не більше ніж до досягненням нею 23 річного віку.
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач належним чином повідомлявся про судовий розгляд справи, відзив на позов та інших заяв не подав, про день розгляду справи повідомлявся належним чином за місцем проживання та шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади. З поштового повідомлення вбачаєтьсч, що 01.11.2023 року відмовився від отримання повідомлення.
Відзив на позовну заяву не подав.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач являється сином відповідача, та є студентом 2-го курсу денної форми навчання "Житомирського автомобільно-дорожнього фахового коледжу Національного транспортного університету". Термін закінчення навчання закінчується 30.06.2024 року.
Відповідно до ст.198 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно ч.1 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч.3 ст.199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно ч.1ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, в ч.1 якої вказано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
При визначенні розміру аліментів враховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди та інші доходи, що передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. №146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб".
Статтею ст.141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до п.20 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров'я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров'я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.
Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу.
Аналогічна позиція висловлена у рішенні Верховного суду України від 24 грудня 2014 року № 6-186цс14.
Разом з цим необхідно пам'ятати, що за змістом ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і(або) у частці від доходу платника аліментів, з урахуванням обставин, передбачених ст.182 цього Кодексу, а саме: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Необхідність встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може виникнути за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу, або отримання частини доходу в натурі. Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим і в інших випадках, якщо суд прийде до висновку, що визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) платника є неможливим, ускладненим або суттєво порушує інтереси однієї із сторін. При встановленні розміру аліментів у твердій грошовій сумі виплата аліментів на дитину проводиться щомісячно,що встановлено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"(п.17).
Враховуючи те, що відповідач є працездатною особою та має фізичну можливість надавати допомогу на утримання повнолітнього сина під час навчання, суд вважає, що аліменти можуть бути стягнуті в твердій грошовій сумі.
У своїй постанові від 29 січня 2018 року по справі № 622/373/16-ц Верховний Суд роз'яснив, що на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (ст.185СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.199, 200, 201цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Позивачем доведено, що він є сином відповідача, який набув повноліття та не досяг віку 23 років, він продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, в зв'язку з навчанням.
Таким чином суд приходить до переконання, що оскільки утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання є обов'язком батьків, а відповідач добровільно не надає матеріальну допомогу, хоча може її надавати, однак позивачем не надано доказів про доходи відповідача на підтвердження заявлених позовних вимог, позов про стягнення аліментів на час навчання підлягає частковому задоволенню.
Визначаючи розмір аліментів судом враховується також те, що повнолітній навчається на денній формі навчання, прецевлаштуватися він не має змоги у зв'язку з навчанням, проживає та навчається у м.Житомирі, несе витрати на проїзд до місця навчання, матеріальне становище позивача, а також інші обставини, що мають істотне значення для вирішення спору.
З врахуванням наданих сторонами доказів, відповідач не скористався правом подачі відзиву, суд приходить до переконання, що з відповідача необхідно стягувати аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання в твердій грошовій сумі в розмірі 3000,00 грн., щомісячно, починаючи з дня подачі даної позовної заяви і до закінчення ним навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку за умов продовження навчання, що на думку суду є достатнім для забезпечення рівня життя повнолітнього сина, виходячи з засад розумності та справедливості, а відтак позов підлягає частковому задоволенню.
Стаття 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
У відповідності до ст.430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
У відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі - 1073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 430, 263-265 ЦПК України, ст.199-200 СК України,
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Щомісячно стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого в АДРЕСА_3 , місце реєстрації: Житомирська область, Коростенський район, с.Лісівщина, РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на його утримання в розмірі 3000,00 грн. на період навчання у "Житомирському автомобільно-дорожньому фаховому коледжі Національного транспортного університету", починаючи з 17.07.2023 року по 30.06.2024 року.
Допустити негайне виконання рішення в межах місячного платежу.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривень 60 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , місце реєстрації: Житомирська область, Коростенський район, с.Лісівщина РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Недашківська Л.А.
копія згідно з оригіналом