Справа №295/13060/23
1-кс/295/6765/23
УХВАЛА
Іменем України
24.11.2023 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі винесене в кримінальному провадженні № 12023060410000441 від 18.07.2023 року клопотання старшої слідчої СВ відділу поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та додані до клопотання матеріали, -
ВСТАНОВИВ:
Слідча звернулася із указаним клопотанням про продовження строку тримання під вартою, в якому послалася на те, що у провадженні СВ відділу поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023060410000441 від 18.07.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 153 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно в період часу з травня по початок червня 2020 року (більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено) у ОСОБА_4 , який є вітчимом неповнолітньої на той час ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживав з нею та достовірно знав, що остання не досягла вісімнадцятирічного віку, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло неповнолітньої падчерки ОСОБА_7 , без добровільної згоди останньої.
Реалізуючи свій злочинний умисел, в період з травня по початок червня 2020 року в денний час доби (більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_4 , перебуваючи в одній з кімнат будинку АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх злочинних дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 , яка з ним спільно проживає та є членом його сім'ї, є неповнолітньою, використовуючи її безпорадний стан у зв'язку з неповноліттям, внаслідок якого вона не могла чинити опір та у повній мірі розуміти характер та значення вчинюваних з нею дій, погрожуючи фізичною розправою, тим самим вчинивши на ОСОБА_7 психологічний тиск, поставив останню спиною до себе та з метою подолання можливого супротиву його протиправним діям завів обидві руки потерпілої за спину, утримуючи їх своєю правою рукою, після чого приспустив з неї спідню білизну. Таким чином, застосувавши насилля до потерпілої, ОСОБА_4 позбавив її можливості рухатися та чинити будь-який спротив чи кликати на допомогу. Користуючись безпорадним станом потерпілої, утримуючи її руки, ОСОБА_4 вчинив дії сексуального характеру, пов'язані з вагінальним проникненням у тіло неповнолітньої ОСОБА_7 з використанням геніталій, без її добровільної згоди.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 в цей час та місці перемістив неповнолітню ОСОБА_7 на ліжко, де ліг зверху на дитину та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані з вагінальним проникненням у тіло потерпілої з використанням геніталій, без її добровільної згоди.
Крім цього, як убачається зі змісту клопотання, 26.04.2023 в обідній час (більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 перебував за місцем проживання, а саме в будинку АДРЕСА_1 , де у нього виник злочинний умисел на вчинення насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 , без добровільної згоди останньої, з якою ОСОБА_4 перебуває у сімейних відносинах.
Реалізуючи свій злочинний умисел, у цей же день, час та місці ОСОБА_4 , будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ч.ч. 2, 3 ст. 152 КК України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх злочинних дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 , яка з ним спільно проживає та є членом його сім'ї, є неповнолітньою, використовуючи її безпорадний стан у зв'язку з неповноліттям, внаслідок якого вона не могла чинити опір та у повній мірі розуміти характер та значення вчинюваних з нею дій, з метою задоволення своєї статевої пристрасті підійшов до ОСОБА_7 та своїми руками взяв останню за груди, після чого долонею ляснув по сідницям та таким чином вчинив насильницькі дії сексуального характеру, не пов'язані із проникненням в тіло неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 , без її добровільної згоди, та з якою ОСОБА_4 перебуває в сімейних відносинах.
Далі приблизно на початку червня 2023 року в денний час доби (більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено) у ОСОБА_4 , який є вітчимом неповнолітньої на той час ОСОБА_7 постійно проживав з нею та достовірно знав, що остання не досягла вісімнадцятирічного віку, виник злочинний умисел, спрямований на повторне вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло неповнолітньої падчерки ОСОБА_7 , без добровільної згоди останньої.
Реалізуючи свій злочинний умисел, приблизно на початку червня 2023 року в денний час доби (більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 , будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ч.ч. 2, 3 ст. 153 КК України, перебуваючи в одній з кімнат будинку АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх злочинних дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 , яка з ним спільно проживає та є членом його сім'ї, є неповнолітньою, використовуючи її безпорадний стан у зв'язку з неповноліттям, внаслідок якого вона не могла чинити опір та у повній мірі розуміти характер та значення вчинюваних з нею дій, погрожуючи фізичною розправою, тим самим вчинивши на ОСОБА_7 психологічний тиск, ОСОБА_4 повторно вчинив дії сексуального характеру, пов'язані з вагінальним проникненням у тіло неповнолітньої ОСОБА_7 з використанням геніталій, без її добровільної згоди.
25.09.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 153 КК України, а саме:
Як слідує зі змісту клопотання, вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 153 КК України, підтверджується зібраними в матеріалах кримінального провадження доказами, а саме:
- протоколом прийняття заяви від неповнолітньої ОСОБА_7 від 18.07.2023;
- протоколом допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 від 18.07.2023;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 18.07.2023;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 18.07.2023;
- протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_1 від 18.07.2023;
- висновком судово-медичної експертизи №1237 від 20.07.2023;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 19.07.2023;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 20.07.2023;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 22.07.2023;
- протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_13 від 22.07.2023;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 26.07.2023;
- протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_15 від 21.08.2023;
- протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_16 від 21.08.2023;
- протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_17 від 21.08.2023;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 04.08.2023;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 03.08.2023;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 08.08.2023;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 19.07.2023;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 22.07.2023;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_23 від 22.07.2023;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_24 від 20.07.2023;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_25 від 22.07.2023;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_26 від 03.08.2023;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_27 від 14.08.2023;
- висновком за результатами допиту спеціаліста-психолога відділення захисту та соціально-психологічної підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства (модель Барнахус) Житомирського обласного центру соціально-психологічної допомоги від 01.08.2023;
- висновком судової психолого-психіатричної експертизи №365-2023 від 22.08.2023;
- довідкою з УОТЗ №798/18/01-2023 від 14.09.2023;
- висновком судової комп'ютерно-технічної експертизи №СЕ-19/106-23/10378-КТ від 14.09.2023;
- висновком судової комп'ютерно-технічної експертизи №СЕ-19/106-23/10376-КТ від 12.09.2023;
- протоколом огляду предметів від 29.08.2023;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_28 від 16.09.2023;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_29 від 19.09.2023;
- протоколом огляду предметів від 15.09.2023;
- протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_30 від 16.09.2023;
- протоколом додаткового допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 від 19.09.2023;
- протоколом додаткового допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_30 від 19.09.2023;
- протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_31 від 19.09.2023;
- повідомленням про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 6 ст. 152, ч. 3 ст. 153 КК України, від 26.09.2023;
- висновком наркологічної експертизи від 10.10.2023;
- висновком судово - психіатричної експертизи від 17.10.2023;
- протоколом додаткового допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_13 від 10.11.2023;
- протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_32 від 10.11.2023;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Оскільки заявлені ризики, а саме переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування, незаконного впливу на потерпілу, свідків у кримінальному провадженні та/або вчинення іншого кримінального правопорушення не зменшились, для завершення досудового розслідування кримінального провадження є необхідність у проведенні ряду слідчих (процесуальних) дій, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, а також враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень та вагомість здобутих слідством доказів вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, слідча за погодженням із прокурором просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023060410000441 від 18.07.2023.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання, просила його задовольнити, зважаючи на те, що заявлені ризики не зменшились. До завершення строку досудового розслідування планується проаналізувати отриману слідством інформацію по трафікам, допитати двох неповнолітніх свідків, виконати вимоги ст. 290 КПК України та скласти обвинувальний акт.
У свою чергу захисник ОСОБА_5 звертав увагу на те, що за останні 10 днів з моменту постановлення ухвали про продовження строку тримання під вартою жодної слідчої дії не здійснено. Вважає, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містить каральний характер. Ризики мають бути реальними, а вони фактично є необґрунтованими. За словами адвоката, його підзахисний з'являвся на всі виклики, жодним чином не перешкоджав кримінальному провадженню, не переховувався від органів досудового розслідування, вплив на свідків не чинив, а потерпіла наразі вилучена із сім'ї і зараз проживає в будинку дитини. Все обвинувачення базується виключно на показах потерпілої, інших доказів вини ОСОБА_4 в матеріалах кримінального провадження немає. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника, просив обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Додав, що прибував на всі слідчі дії, проходив комісії, на свідків не тиснув. Зазначив, що має на утриманні двох дітей 7 та 11 років, є дружина та хворий батько і такий запобіжний захід як домашній арешт дозволить здійснювати догляд за останніми, допомагати по господарству.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши й дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
За змістом статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у інкримінованому вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх обставин підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 24.10.2023 застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.11.2023 без визначення застави.
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 17.11.2023 року продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 25.11.2023, в межах строку досудового розслідування. Встановлено строк дії ухвали до 25.11.2023.
Статтею 199 КПК України врегульований порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При цьому слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України).
Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
У свою чергу обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Крім того, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, котрі за наведеною у статті 12 КК України класифікацією відносяться до тяжкого та особливо тяжкого злочину.
На думку слідчого судді, наведені у клопотанні та озвучені в судовому засіданні обставини свідчать про те, що на даний час не зменшилися та продовжують існувати ризики, які слугували підставою для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зокрема, мова йде про ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду, а також впливу підозрюваного на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, яких ще, за словами прокурора, не вдалось допитати в ході досудового розслідування.
Також слідчий суддя зважає на викладені у клопотанні та повідомлені прокурором під час судового засідання обставини, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою, а також можуть виправдовувати подальше тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою.
З огляду на наведені у клопотанні та встановлені в засіданні обставини, пояснення учасників провадження, у тому числі з огляду на майновий стан та репутацію підозрюваного, вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання у разі визнання ОСОБА_4 винуватим у кримінальних правопорушеннях, ризик повторення протиправної поведінки, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
За змістом п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Із матеріалів клопотання слідує, що 26.09.2023 ОСОБА_4 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 153 КК України.
Постановою керівника Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_33 від 22.11.2023 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023060410000441 від 18.07.2023 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 153 КК України, до трьох місяців, тобто до 25 грудня 2023 року включно.
Із урахуванням викладеного та положень статтей 197, 199, 219 КПК України слідчий суддя дійшов висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 до 25 грудня 2023 року включно. Відтак клопотання підлягає задоволенню .
На підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 199, 219, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 25 грудня 2023 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали до 25 грудня 2023 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою - протягом 5 днів з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя