Справа № 450/826/23 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.
Провадження № 22-ц/811/2276/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Ванівського О.М.
суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,
секретаря: Суди В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Найди Ірени Андріївни на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходилася цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні.
05 липня 2023 року у справі ухвалено рішення, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2
13 липня 2023 року від представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_4 до суду надійшло клопотання, у якому вона просила ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 300 доларів США, стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у сумі 300 доларів США.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 липня 2023 року у задоволенні клопотання представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Ухвалу суду оскаржила представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Найда Ірена Андріївна подавши апеляційну скаргу.
Не погоджується з ухвалою суду та вважає, що така винесена з порушення норм процесуального права та без врахування обов'язкових висновків Верховного Суду.
Зазначає, що відсутність доказів фактичного понесення витрат не може бути підставою для відмови у їх стягненні, оскільки процесуальний закон допускає стягнення як вже понесених витрат, так і тих, що лише мають бути понесені.
Просить скасувати ухвалу суду та постановити нове судове рішення, яким задовільнити клопотання про ухвалення додаткового судового рішення.
08 листопада 2023 року від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Мотринця І.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу. Просить ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дана справа перебуває в провадженні суду апеляційної інстанції з серпня 2023 року і у всіх учасників справи було достатньо часу для наведення своїх доводів у поданому до суду позові, запереченні на позов, письмових поясненнях, апеляційній скарзі та відзиві на скаргу тощо.
За вищенаведених обставин колегія суддів вважає можливим здійснити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін - на підставі наявних у справі даних та доказів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Суд першої інстанції відмовив в задоволенні заяви, оскільки у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження оплати послуг надання правової (правничої) допомоги, які повинні бути сплаченими згідно договорів від 30 грудня 2022 року.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.
Встановлено, що рішенням Пустомитівського районного суду м.Львова від 05 липня 2023 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні задоволено.
Представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_4 звернулась до суду з клопотанням про ухвалення додаткового рішення, яким просила стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 300 доларів США, стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у сумі 300 доларів США.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);
3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В позовній заяві представником позивачів було зазначено що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на правову допомогу позивачів становить 600 доларів США.
В строки визначені ст. 141 ЦПК України, сторона позивача скерувала клопотання про вирішення питання щодо стягнення судових витрат та надала договори про надання правової допомоги.
Як вбачається з договорів про надання правової (правничої) допомоги №01-30/12/2022 від 30.12.2022 року та №02-30/12/2022 від 30.12.2022 року, клієнт зобов'язаний здійснити оплату послуг Об'єднанню відповідно до умов п. 3.1. цього договору у розмірі фіксованої суми 300 (триста) доларів США за представництво інтересів. Клієнт здійснює оплату у день підписання цього договору.
Суд першої інстанції вважав, що заявлені витрати на правову допомогу не відповідають критерію реальності, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення оплати позивачами послуг Об'єднанню у день підписання договору 30 грудня 2022 року суду не надано.
Проте, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі N 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі N 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі N 317/1209/19 (провадження N 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі N 648/1102/19 (провадження N 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі N 554/2586/16-ц (провадження N 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі N 753/1203/18 (провадження N 61-44217св18). Тобто вказана судова практика є незмінною.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з постановленням нового судового рішення.
Оскільки в договорі про надання правової допомоги, сторони погодили суму оплати в іноземній валюті, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.
Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Разом з тим частина друга статті 524 та частина друга статті 533 ЦК України допускають, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Враховуючи вищенаведене, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає до стягнення по 10 823,37 грн. що еквівалентно 300 доларів США по офіційному курсу НБУ станом на день винесення постанови Львівським апеляційним судом.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної інстанції та однією із підстав для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Найда Ірени Андріївни - задовольнити.
Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 липня 2023 року - скасувати.
Постановити нове судове рішення, яким заяву представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Найда Ірени Андріївни - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 10 823,37 грн. що еквівалентно 300 доларів США.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 10 823,37 грн. що еквівалентно 300 доларів США.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено 27 листопада 2023 року.
Головуючий: Ванівський О.М.
Судді Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.