Справа № 951/867/23
Провадження №1-кп/951/73/2023
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року
Козівський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт Козова Тернопільської області кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований у встановленому законом порядку й проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України
УСТАНОВИВ:
Верховною радою України 24 лютого 2022 року прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» №2102-IX, яким затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, останній раз строк дії воєнного стану продовжено Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"» від 27 липня 2023 року №3275-ІХ, відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Так, 24 вересня 2023 року, о 14 годині 10 хвилин, ОСОБА_4 , який проходив вулицею Грушевського, що в с. Плотича Козівської ТГ Тернопільського району Тернопільської області , зайшов у господарство своєї сусідки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_2 , де надалі о 14 годині 14 хвилин, шукаючи останню, зайшов у житловий будинок, та увійшов у коридор, де на дивані побачив сумочку потерпілої, у ході чого у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , 24 вересня 2023 року, у період часу із 14 години 14 хвилин по 14 годину 23 хвилини (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) перебуваючи у коридорі житлового будинку ОСОБА_6 , що в АДРЕСА_2 , усвідомлюючи і розуміючи протиправний характер та значення своїх дій, діючи із корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно, в умовах воєнного стану, скориставшись тим що його не помітила ОСОБА_6 , з сумочки останньої вийняв гаманець, відчинивши який викрав із нього 4000 гривень, банкнотами різного номіналу, які помістив у кишеню штанів.
Отож, своїми діями, що виразились у таємному викрадені чужого майна (крадіжці) вчиненій в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім цього, 24 вересня 2023 року у період часу із 14 години 14 хвилин по 14 годину 23 хвилини, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи у коридорі житлового будинку ОСОБА_6 , що в АДРЕСА_2 , де у гаманці останньої помітив банківські картки № НОМЕР_1 АТ КБ «ПриватБанк», № НОМЕР_2 АТ КБ «ПриватБанк», № НОМЕР_3 АТ «Ощадбанк», № НОМЕР_4 АТ «Сенс Банк» з безконтактною технологією проведення платежів, які там зберігались потерпілою, та які є різновидом офіційних документів, містять обов'язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему, емітента (банк) та держателя цього спеціального засобу, у ході чого у ОСОБА_4 , виник кримінально протиправний умисел направлений на викрадення офіційних документів з корисливих мотивів.
Реалізовуючи свій кримінально протиправний умисел, у вищевказаний час та місці, ОСОБА_4 , передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи протиправно, з прямим умислом, викрав банківські картки для обслуговування банківських рахунків № НОМЕР_1 АТ КБ «ПриватБанк», № НОМЕР_2 АТ КБ «ПриватБанк», № НОМЕР_3 АТ «Ощадбанк», № НОМЕР_4 АТ «Сенс Банк», належні ОСОБА_6 , які заховав у кишеню своїх штанів, та із якими надалі покинув господарство ОСОБА_6 , отримавши реальну можливість розпоряджатись ним на власний розсуд.
Такими своїми діями, що виразились у викраденні офіційного документа, вчиненого з корисливих мотивів, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України.
На підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, між сторонами кримінального провадження за згодою потерпілої та в присутності захисника укладено угоду про визнання винуватості у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень .
За змістом угоди обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України. Обвинувачений погодився понести покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, а саме: за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 357 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. Згідно з ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк тривалість якого буде визначено судом. Покласти на ОСОБА_4 обов'язки згідно з ст. 76 КК України, які будить визначенні судом.
Прокурор під час підготовчого судового засідання просила затвердити угоду про визнання винуватості від 29 листопада 2023 року й призначити узгоджене сторонами покарання і пояснила, що розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, долучивши письмову промову.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим повністю, відмовився від здійснення прав, передбачених абз. 1 і 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, просив затвердити угоду про визнання винуватості, пояснив, що розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України й дав згоду на застосування узгодженого виду покарання у разі затвердження угоди.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні просила суд затвердити угоду про визнання винуватості від 29 листопада 2023 року.
У підготовче судове засідання потерпіла ОСОБА_6 не з'явилася, через канцелярію суду подала заяву про проведення підготовчого судового засідання у її відсутності, а щодо затвердження угоди не заперечила.
На підставі повного визнання вини обвинуваченим, матеріалів досудового розслідування, об'єктивність та повнота яких учасниками судового розгляду не оспорюється, суд вважає доведеним факт вчинення кримінальних правопорушень й винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочинних дій.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Частиною 4 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Згідно з ч. 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Як вбачається із матеріалів справи 29.11.2023 між прокурором Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_4 у відповідності до ст. ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості в присутності захисника.
Згідно з умовами угоди обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України й зобов'язався беззастережно визнати вину в обсязі підозри у судовому провадженні. Сторони угоди узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , а саме: за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 357 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. Згідно з ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк тривалістю, який буде визначено судом.
Також, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, що на підставі ст. 12 КК України є тяжким злочином та кримінальним проступком відповідно. Свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень визнав беззастережно.
Обтяжуючих вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обставин, судом не встановлено.
Пом'якшуючими вину обвинуваченого ОСОБА_4 обставинами, передбачені ст. 66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю злочинам та добровільне відшкодування завданого збитку.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди, в порядку передбаченому статтями 468-475 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Суд також переконаний в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При укладенні угоди прокурором враховано обставини, передбачені ст. 470 КПК України.
Тож, вивчивши обвинувальний акт й угоду про визнання винуватості, переконавшись в тому, що укладення угоди є добровільним, а взяті на себе зобов'язання обвинуваченим можуть бути реально виконані, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України і ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України та іншим положенням закону України про кримінальну відповідальність, встановивши, що підстави для відмови у затвердженні угоди відсутні, роз'яснивши прокурору та обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, заслухавши думку учасників кримінального провадження, які підтримали угоду, роз'яснивши обвинуваченому наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, суд затверджує угоду про визнання винуватості, укладену сторонами кримінального провадження 29.11.2023 й ухвалює обвинувальний вирок.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, обраний відносно обвинуваченого ухвалою слідчого судді Бережанського районного суду Тернопільської області від 20.10.2023, залишити до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлений.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 124, 314, 368, 370, 371, 374, 468, 469, 475 КПК України суд
УХВАЛИВ:
затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29 листопада 2023 року між прокурором Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12023211050000303 від 25 вересня 2023 року.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі і встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді особистого зобов'язання до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.
Речові докази:
- банківські картки № НОМЕР_1 АТ КБ «ПриватБанк», № НОМЕР_2 АТ КБ «ПриватБанк», № НОМЕР_3 АТ «Ощадбанк», № НОМЕР_4 АТ «Сенс Банк» - залишити у розпорядженні ОСОБА_6 ;
-оптичний диск CD-R HP - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави процесуальні витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/120-23/10534-Д в розмірі 1912, 00 грн.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1