465/8210/23
3/465/3885/23
ПОСТАНОВА
Іменем України
28.11.2023 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Мартинишин М.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.164 КУпАП -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 06.10.2023 року близько 11:05 год. у м.Львові на вул. Стрийська, 109, керуючи автомобілем марки «RENAULT» д.н.з. НОМЕР_1 надавав послуги з перевезення пасажирів на таксі без наявної ліцензії, чим порушив вимоги ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 164 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 у суді свою вину у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.164 КУпАП визнав та надав пояснення аналогічні до поданих письмових пояснень. Просить суворо його не карати.
Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 , дослідивши представлені адміністративні матеріали вважаю, що в діях ОСОБА_1 , наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, дії останнього правильно кваліфіковано за даною статтею.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Адміністративна відповідальність особи за ч.1ст.164 КУпАПнастає уразі провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до п.24 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягають перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Частиною 6 ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено перелік документів для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, зокрема, для автомобільного перевізника це ліцензія та інші документи, передбачені законодавством України.
Абз.4 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено відповідальність автомобільного перевізника у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензії.
Тобто, законодавець встановив, що наявність ліцензії у власника (користувача) транспортного засобу, облаштованого як таксі, є обов'язковою, а її відсутність вважається порушенням провадження господарської діяльності незалежно від того, чи надавалась безпосередньо на момент перевірки послуга з перевезень пасажирів (перебували чи ні пасажири в салоні автомобіля).
Зміст вказаної норми свідчить і про те, що адміністративна відповідальність настає й за одноразове надання послуг з перевезення пасажирів без відповідної ліцензії на зайняття таким видом діяльності
Вищенаведене свідчить про те, що ОСОБА_1 є суб'єктом передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП адміністративного правопорушення.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що, надаючи послуги з перевезення пасажирів, ОСОБА_1 не мав ліцензії, отримання якої є обов'язковим для особи, яка займається перевезеннями пасажирів.
Крім цього, обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Отже, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.
Відтак, вина правопорушника ОСОБА_1 доведена зібраними по справі матеріалами. Стягнення слід визначити з врахуванням особи винного, в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення у виді штрафу.
Разом з тим, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 536,80 гривень.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 268, 283, 284 КУпАП -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення - штраф у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 536,80 гривень.
На постанову про адміністративне правопорушення може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через районний суд.
Суддя Мартинишин М.О.