Справа № 229/8164/23
Провадження № 2-н/229/682/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 р. м. Дружківка, Донецької області
Дружківський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Феняка О.Р., розглянувши матеріали заяви Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,
ВСТАНОВИВ:
Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» звернулося до Дружківського міського суду Донецької області із заявою до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.
Перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що справа не підсудна Дружківському міському суду Донецької області з таких підстав.
Відповідно до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної її частини.
Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Як роз'яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Така ж правова позиція, викладена й у постанові Касаційного цивільного суд у складі Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17.
Як вбачається із заяви про видачу судового наказу, заявник просить стягнути заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг, які виникли за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Олександрівського районного суду Донецької області.
Предметом позову у цій справі є зобов'язання, які випливають за надання житлово-комунальних послуг. Такі послуги надаються за місцем перебування нерухомого майна.
З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про необхідність передати дану заяву про видачу судового наказу за підсудністю до Олександрівського районного суду Донецької області.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За наведених обставин, враховуючи, що предмет заяви про видачу судового наказу стосується стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з утримання нерухомого майна, яке розташоване у смт. Олександрівка Краматорського району Донецької області, суд дійшов висновку, що вказана справа підлягає розгляду за правилами виключної підсудності, тобто за місцем знаходження нерухомого майна та вважає за необхідне на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передати дану справу на розгляд до Олександрівського районного суду Донецької області, як до суду територіальна юрисдикція (підсудність) якого поширюється на адресу місця знаходження зазначеного нерухомого майна.
Керуючись ст.ст. 27, 162, 165 ЦПК України, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Цивільну справу за заявою Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, передати для розгляду за підсудністю до Олександрівського районного суду Донецької області (вул. Шкільна, 1, смт. Олександрівка, Краматорський район, Донецька обл., 84000).
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Олександр ФЕНЯК