Справа №200/9767/17
Провадження №2/932/2909/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року м.Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого-судді: Цитульського В.І.,
за участю секретаря судового засідання: Дубовик К.В.,
відповідача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки, -
ВСТАНОВИВ:
13.06.2017 позивач звернувся до суду із позовом у якому, з рахуванням заяви від 04.11.2020 просить:
- виділити ОСОБА_2 із домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 , що є у спільній частковій власності, у приватну власність наступні будівлі, що розташовані на приватизованій земельній ділянці площею 200 м2 за кадастровим №1210100000:02:300:0009, яка знаходиться у власності ОСОБА_2 : житловий будинок літ. В-2, вартістю 219 296 грн.; балкон літ. в, вартістю 13 516 грн.; ганок літ. в-1, вартістю 535 грн.; цоколь № 12, вартістю 631 грн.; ганок літ. г, вартістю 1201 грн.; сарай-літню кухню літ. Г, вартістю 26556 грн., а також споруди: частину воріт № 1 у спільне користування, вартістю 1483 грн.; частину огорожі № 4 довжиною 12,45 м, вартістю 3000 грн.; 1/2 частину огорожі № 4 довжиною 18.03 м., Морістю 2172,5 грн. частину огорожі № 13 довжиною 5,63 м., вартістю 3697 грн.; у спільне користування 2 частину вимощень 1, вартістю 3697 грн., а всього на суму 279 506,27;
- визначити ОСОБА_1 грошову компенсацію за відступ від ідеальної частки в сумі 26 617 грн;
- здійснити розподіл земельної ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 448 м2 згідно кадастрових номерів: 1210100000:02:300:0009 площею 200 м2, що належить ОСОБА_2 та 1210100000:02:300:0008, площею 186 м2, що належить ОСОБА_1 (із урахуванням земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:02:300:0013 площею 62 м2, що виділяється у спільне користування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ).
Ухвалою суду від 14.06.2017 відкрито позовне провадження.
14.11.2017 ОСОБА_1 звернулася до суду із зустріним позовом у якому просить поділити земельні ділянки із кадастровими номерами 1210100000:02:300:0009, 1210100000:02:300:0008 та 1210100000:02:300:0013 та визнати за нею право власності на споруди під номерами 1, 8, АДРЕСА_2 та мостіння площею 28,8 кв.м.
Ухвалою суду від 16.11.2017 зустріну позовну заяву прийнято до сильного розгляду із первісним позовом.
Ухвалою суду від 22.03.2018 призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 21.01.2020 провадження у справі поновлено.
Ухвалю суду віл 24.11.2020 справу прийнято до розгляду головуючи суддею Цитульским В.І.
Ухвалою суду від 14.06.2023 замінено відповідача ОСОБА_4 на її правонаступника ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 19.09.2023 закрито підготовче провадження у справі.
Узагальнені доводи учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що йому належить право власності на 45/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 . Інші 29/100 частин належать ОСОБА_1 , а 26/100 - ОСОБА_4 . Домоволодіння складається із трьох будинків та господарських споруд, з яких він займає будинок під літ. «В-2».
Земельна ділянка під будинками розділена на частини на приватизована сторонами у справі, зокрема позивачу належить земельна ділянка площею 0,0200 га, на якій знаходяться будинок під літ. «В-2» та сарай-літня кухня під літ. «Г».
Також у спільному користуванні позивач та відповідач ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка площею 0,0065 га.
Подання позову спрямовано на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно заперечень ОСОБА_1 не погоджується із передачею права власності позивачу на сарай під лід «Г».
Доводи зустрічної позовної заяви зводяться до того, що земельні ділянки із кадастровими номерами 1210100000:02:300:0009 та 1210100000:02:300:0008 неогороджені, а порядок користування земельною ділянкою із кадастровим номером 1210100000:02:300:0013 не визначено. Тому між нею та позивачем виникають конфлікти при користуванні землею. З метою припинення конфліктів слід поділити земельні ділянки по іншому.
Інших заяв по суті справи учасники не подавали.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
В судовому засіданні відповідач заперечила проти задоволення позову у зв'язку із тим, що вона хоче користуватися частиною сараю під літ. «Г», а гроші за компенсацію від відступлення від розміру її частки їй не потрібні.
Вказала про неактуальність зустрічного позову, проте заяв про залишення його без розгляду чи відмови від нього не подала.
Інший відповідач в судове засідання не з'явився.
Обставини, встановлені судом.
ОСОБА_2 є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Рішенням Виконавчого комітету Бабшкінської районної ради народних депутатів від 18.06.1993 №581 за ОСОБА_2 узаконено житловий будинок під літ. «В-2» та сарай під літ. «Г», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказаним рішенням утверджено акт ідеальних частин між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 : ОСОБА_2 - 45/100 частин; за ОСОБА_5 - 29/100 частин; за ОСОБА_4 - 26/100 частин.
На 45/100 частини вказаного домоволодіння ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності від 14.07.1993.
На підставі договору від 25.11.2004 29/100 частин вказаного домоволодіння набула ОСОБА_1 .
Інша частина домоволодіння належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 а єдиним її спадкоємцем є ОСОБА_3 .
Згідно технічного паспорту на вказане домоволодіння воно складається із трьох будинків: «А-1», «Б-1» та «В-2», а також із господарських будівель, зокрема сараю - літньої кухні «Г».
ОСОБА_2 належить право власності на земельну ділянку площею 0,0200 га, кадастровий номер 1210100000:02:300:0009. На цій земельній ділянці розміщені будинок під літ. «В-2» та сарай-літня кухня під літ. «Г».
Земельна ділянка ділянку площею 0,186 га, кадастровий номер 1210100000:02:300:0008 перебуває у користуванні ОСОБА_1 . На цій земельній ділянці розміщений будинок під літ. «Б-2», який перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 .
Земельна ділянка ділянку площею 0,0062 га, кадастровий номер 1210100000:02:300:0013 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи запропоновано один варіант виділу ОСОБА_2 частки у праві спільної часткової власності у садибі АДРЕСА_1 , а саме передати йому у власність будинок під літ. «В-2» та сарай-літня кухня під літ. «Г». Вказані будівлі знаходяться на належній ОСОБА_2 земельній ділянці. При цьому за відступлення від ідеальної частки ОСОБА_1 в її користь ОСОБА_2 має сплатити 26 617 грн.
Експертом вказано на неможливість поділу спільної земельної ділянки площею 0,062 га., а також про новий поділ земельних ділянок із кадастровими номерами 1210100000:02:300:0009, 1210100000:02:300:0008 та 1210100000:02:300:0013.
Також у висновку експерта вказано, що частина домоволодіння перебуває у фактичному володінні ОСОБА_4 та є фактично відокремлена.
ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
За проведення судової експертизи позивачем сполучено 13 728 грн. та за необхідну для експертизи геодезичну зйомку ще 1 600 грн.
За подання зустрічного позову ОСОБА_1 сплатила 640 грн. судового збору.
Законодавство та висновки Верховного Суду, що застосовані судом.
У відповідності до приписів статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.6 ст.82 УПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.2).
У відповідності до ч.1 ст.355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб'єктів на один об'єкт.
Відповідно до ст.358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
За приписами ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (ч.1). У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (ч.3).
За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.10.2023 у справі №161/23210/21).
Питання щодо поділу майна, що є у спільній частковій власності, врегульовано статтею 367 ЦК України, відповідно до якої майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
При цьому необхідно враховувати, що після поділу майна, що є у спільній частковій власності (в порядку статтею 367 ЦК України), так і після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України (у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам) право спільної часткової власності припиняється, кожному із співвласників має бути визначена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України. Таким чином, суд повинен зазначити в рішенні, яка частка із спірного майна надається позивачу, тим самим визначивши конкретний окремий об'єкт нерухомого майна, який залишається у власності відповідача.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31.08.2023 у справі № 571/160/19.
У постанові Верховного Суду України від 03.04.2013 в справі №6-12цс13 зроблено висновок, що "у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється зі спільної власності, у разі поділу спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників (стаття 367 ЦК України). Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку зі самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин, поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників".
Висновки суду.
Позивачу ОСОБА_2 належить право власності на частку у будинку та господарських будівлях за адерсою: АДРЕСА_1 .
Висновком експертизи підтверджено можливість виділу йому в натрі його частки.
При цьому експертом визначено розмір компенсації, яку має отримати один із інших співвласників, а саме співвласник 29/100 частин ОСОБА_1 .
Згідно визначеного експертом варіанту поділу, виділені позивачу будинок та господарська будівля перебуває на належній йому на праві власності земельній ділянці. Відтак такий поділ відповідає принципу єдності земельної ділянки та розміщених на ній будівель.
Також такий варіант, за виключенням сараю-літньої кухні, відповідає встановленому між співвласниками порядку користування будівлями.
Відтак позов ОСОБА_2 в частині виділення йому в натурі житлового будинку під літ. «В-2» (з урахуванням усіх складових, про які вказано у прохальній частині позову) та сараю-літньої кухні під літ. «Г» підлягає до задоволення.
За вказаних обставин із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 слід стягнути 26 617 грн.
Щодо пропонованого ОСОБА_2 варіанту розподілу земельних ділянок, то такі земельні ділянки вже є окремими об'єктами цивільних прав та перебувають у особистій приватній власності сторін (йдеться про земельні ділянки із кадастровими номерами 1210100000:02:300:0009 та 1210100000:02:300:0008).
Щодо земельної ділянки із кадастровим номером 1210100000:02:300:0013 то така хоч і належить на праві спільної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , проте експертом встановлено неможливість її поділу в натурі.
Заперечення ОСОБА_1 щодо сараю до уваги не беруться з наступних підстав.
Експертом встановлю єдиний можливий варіант виділу ОСОБА_2 його частки в натурі, такий виділ співпадає із власністю на земельні ділянки, а за позбавлення власності на частину сараю ОСОБА_1 отримає грошові кошти. При цьому останньою не спростовано визначену експертом вартість частки.
Зустрічний позов ОСОБА_1 не може бути задоволеним, що встановлено висновком експерта.
Враховуючи як вирішено спір, із ОСОБА_1 в корись ОСОБА_2 слід стягнути сплачені останнім 13 728 грн. за проведення експертизи та 1 600 грн за проведення геодезичної зйомки.
Оскільки ОСОБА_2 звільнено від сплати судового збору, підстав для розподілу такого відсутні.
Витрати ОСОБА_1 відшкодуванню не підлягають.
На підставі наведеного та керуючись статтями 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_2 задовільнити частково.
Виділити у власність ОСОБА_2 житловий будинок під літ. «В-2», сарай-літня кухня під літ. «Г».
Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 26 617 грн. як грошова компенсація за відступ від ідеальної частки у праві спільної власності.
В решті вимог позову ОСОБА_2 - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 в корись ОСОБА_2 сплачені останнім 13 728 грн. за проведення експертизи та 1 600 грн за проведення геодезичної зйомки.
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.12.2023.
Суддя: В.І. Цитульський