Справа №760/20077/23 1-кс/760/10892/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2023 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - адвоката ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 , про відвід слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від розгляду клопотання прокурора про арешт майна в кримінальному провадженні № 12023100090002314 від 09.08.2023р., -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_5 перебуває клопотання прокурора про арешт майна в кримінальному провадженні № 12023100090002314 від 09.08.2023р. (справа № 760/20077/23, провадження № 1-кс/760/8478/23).
07.11.2023р. від представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 до суду надійшов відвід слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_5 , який мотивований тим, що слідча суддя ОСОБА_5 незаконно відмовила представнику третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 адвокату ОСОБА_3 у ознайомленні з клопотанням прокурора про накладення арешту на майно, чим порушила вимогу ч. 2 ст. 317 КПК України та засади кримінального провадження такі, як змагальність, забезпечення права на захист, що є складовою права на справедливий суд.
На думку адвоката ОСОБА_3 , вказані дії слідчого судді ОСОБА_5 вказують про наявність у неї упередженості, як відносно адвоката, так і відносно третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , що може свідчити про її зацікавленість у даній справі саме на користь сторони обвинувачення.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав подану заяву про відвід та просив задовольнити її у повному обсязі.
Прокурор у кримінальному провадженні в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду заяви.
Особа, якій заявлено відвід - слідчий суддя ОСОБА_5 про день час та місце розгляду заяви була повідомлена належним чином.
Відповідно до ст. 81 КПК України, суддя ухвалив проводити розгляд заяви у відсутності особи, якій заявлено відвід - слідчого судді ОСОБА_5 та прокурора у провадженні.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали заяви та надані суду докази, суддя приходить до наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium, Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі "Le Comte, Van Leuven iMeyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland") та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" ("Castillo. Spain"), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).
У справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.
Як встановлено в судовому засіданні, підставою для відводу слідчого судді ОСОБА_5 , є незгода представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 з процесуальними діями слідчого судді ОСОБА_5 під час розгляду клопотання про арешт майна, що відповідно до ст. 75 КПК України не є підставою для відводу. Думка захисника про упередженість слідчого судді носить характер припущень.
За таких обставин, суд вважає, що заява представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 75, 80, 81 КПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від розгляду клопотання прокурора про арешт майна в кримінальному провадженні № 12023100090002314 від 09.08.2023р. (справа № 760/20077/23, провадження № 1-кс/760/8478/23) - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1