Справа № 308/1845/16-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2023 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ? Бенца К.К.,
при секретарі ? Майор Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 поданого в особі представника позивача ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2016 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Кредитні ініціативи» , третя особа на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
У лютому 2016 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Кредитні ініціативи», третя особа на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.12.2008 року у справі №2-4035/08 звернено стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки №16/23-2008р. від 05.02.2008р., а саме на будівлю літери «Б» (адмінбудинок, склади, котельня) загальною площею 562,7 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 шляхом продажу Акціонерним промислово-інвестиційним Банком в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Ужгород» предмету застави від імені боржника будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку ст.38 ЗУ «Про іпотеку», з метою погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором про іпотечний кредит №08/7-08 від 05.02.2008р., в розмірі 67003,09 гривень та погашення заборгованості зі сплати судових витрат у розмірі 700,03 грн.
31.01.2014 року приватний нотаріус Чуловський Володимир Анатолійович вчинив виконавчий напис №429, яким запропонував звернути стягнення на нерухоме майно, будівлю літ. «Б» (адмінбудинок, склади, котельня), загальною площею 562,7 (п'ятсот шістдесят дві цілих сім десятих) кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 . За рахунок коштів отриманих від реалізації будівлі літ. «Б» (адмінбудинок, склади, котельня), загальною площею 562,7 (п'ятсот шістдесят дві цілих сім лесятих) кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , запропонував задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» у сумі заборгованості 552 671,80 (п'ятсот п'ятдесят дві тисячі шістсот сімдесят одна) гривня 80 копійок, а також 3500,00 грн. витрат за вчинення виконавчого напису. При тому зазначається що заборгованість, що виникла в наслідок невиконання/неналежного виконання боржником ОСОБА_1 умов Кредитного договору з 28 листопада 2012 року по 26 жовтня 2013 року становить: заборгованість за кредитом - 300 000,00 грн;- заборгованість за відсотками користування кредитом - 252 671,80 грн.; Строк, за який проводиться стягнення, становить з 28 листопада 2012 року по 26 жовтня 2013 року . Позивач вважає, що приватний нотаріус Чуловський В.А. при вчиненні виконавчого напису не з'ясував наявності судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки , яке набрало законної сили, не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив вимоги ст.ст. 87,88 ЗУ «Про нотаріат» та не дотримано вимоги постанови КМУ №1172 від 29.06.1999 р., якою затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, у зв'язку з чим просить суд задовольнити позов. Позивач вважає, що виконавчий напис №429 від 31.01.2014 року вчинений нотаріусом з численними порушеннями вимог чинного законодавства, а тому вважає, що він не підлягає виконанню. Позивач вважає, що вчинення вказаного виконавчого напису не відповідає вимогам загального та спеціального законодавства, яким регулюється здійснення даної процедури.
За таких обставин, позивач, вважає, що виконавчий напис вчинений з порушенням приписів чинного законодавства, без належного та юридичного підґрунтя, не існує безспірності заборгованості, яка мала існувати для вчинення такого напису нотаріусом, а відтак просить суд ухвалити рішення, яким визнати виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №429 від 31.01.2014 року вчинений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем таким, що не підлягає виконанню.
Позиція сторін справи:
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. На адресу суду від представника позивача адвоката Субота М.І. надійшла заява в якій просить проводити розгляд справи у відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Представник відповідача Товариства зобмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» Дорош І.І. у поданому запереченні на позов вказав, що відповідач вважає позовну заяву безпідставною та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив що даними приписами законодавства встановлено, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, а тому посилання Позивача щодо відсутності безспірності заборгованості є безпідставним.
Також зазначено, що слід врахувати той факт, що перед вчиненням виконавчого напису іпотекодавцю та боржнику було направлено вимогу про усунення порушень, яку такими було отримано 15.11.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення. Після отримання досудової вимоги позивач жодних претензій щодо наявності заборгованості чи її розміру ні приватному нотаріусу, ні відповідачу не пред'явив, що також свідчить про безспірність суми боргу та визнання такої позивачем.
Третя особа приватний нотаріус Київського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Дана справа перебувала у провадженні судді Дергачова Н.В.
22.11.2018 року розпорядженням №1349 в.о.керівника апарату суду матеріали даної цивільної справи направлені на повторний автоматичний перерозподіл у зв'язку з закінченням п'ятирічного строку повноважень судді Дергачової Н.В.
Заяви та клопотання сторін :
08.04.2016 року представник відповідача ТОВ «Кредитні ініціативи» подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
25.05.2016 року представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача.
21.11.2016 року представник відповідача ТОВ «Кредитні ініціативи» подав до суду заперечення.
08.02.2021 року представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та представника.
В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Дергачова Н.В. від 26.02.2016 року прийнято вказаний позов та відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 26.02.2016 року судом забезпечено означений позов шляхом зупинення стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса.
Ухвалою суду від 13.01.2019 року матеріали цивільної справи прийнято до провадження суддею Бенца К.К.
У відповідності до ч. 2 ст.247ЦПКУкраїни у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.
За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстав у своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5. даної статті передбачено,що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а ч.6 що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумнівиу добросовісному здійсненні учасникамисправи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), щообґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1ст.76ЦПК України).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин :
Судом встановлено, що 05 лютого 2008 року між Акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком та ОСОБА_1 (надалі Позичальник) укладено Договір про іпотечний кредит №08/7-08 (Договір про іпотечний кредит). Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» є повним правонаступником Акціонерного комерційного промислово - інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство). У відповідності до п.п. 2.1., 2.2., 2.3 Кредитного договору, Банк надав Позичальнику кредит у сумі 300 000,00 (триста тисяч) гривень. За користування кредитом встановлено процентну ставку в розмірі 15% річних , кінцевий термін повернення кредиту та процентів за ним - не пізніше 04 лютого 2013 року. ( а.с. 13-16)
В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника перед Банком по поверненню суми кредиту між Банком та Позичальником ОСОБА_1 укладено іпотечний договір №16/23-2008, посвідчений 05.02.2008 р. приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Сабов О.І. Предметом іпотеки згідно вказаного договору є будівля під літерою «Б» (адмінбудинок, склади, котельня) загальною площею 562,7 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності майновому поручителю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . ( а.с. 11-12)
Як встановлено судом, рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 22.12.2008 року звернено стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки №16/23-2008р. від 05.02.2008р., а саме на будівлю літери «Б» (адмінбудинок, склади, котельня) загальною площею 562,7 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 шляхом продажу Акціонерним промислово-інвестиційним Банком в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Ужгород» предмету застави від імені боржника будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку ст.38 ЗУ «Про іпотеку», з метою погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором про іпотечний кредит №08/7-08 від 05.02.2008р., в розмірі 67003,09 гривень та погашення заборгованості зі сплати судових витрат у розмірі 700,03 грн. ( а.с. 9-10)
Означене рішення набрало законної сили 05.01.2009 року, що підтверджується відповідною відміткою Архіваріуса Ужгородського міськрайонного суду. ( а.с. 65)
Як встановлено судом, 31.01.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., видано виконавчий напис який зареєстрований в реєстрі за №429, за яким за рахунок коштів, отриманих від реалізації будівлі літ. «Б» (адмінбудинок, склади, котельня) загальною площею 562,7 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» у розмірі заборгованості, що виникла в наслідок неналежного виконання боржником умов Кредитного договору з 28 листопада 2012 року по 26 жовтня 2013 року у розмірі:
-Заборгованості за кредитом 300000 (триста тисяч) гривень 00 копійок;
-Заборгованості за відсотками за користування кредитом - 252671,80 (двісті п'ятдесят дві тисячі шістсот сімдесят одна) гривня 80 копійок;
-Сума плати, що здійснена ТОВ «Кредитні ініціативи» за вичнення виконавчого напису 3500, 00 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок;
Що разом становить суму загальної заборгованості станом на перше листопада 2013 року у сумі 556171,80 (п'ятсот п'ятдесят шість тисяч сто сімдесят одна) гривня 80 копійок.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» (тут і далі - у редакції, чинній на час вчинення нотаріальної дії) та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»).
Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів міститься у главі 14 Закону України «Про нотаріат» та главі 16 розділу ІІ Порядку.
Згідно зі статтею 87 Закону України “Про нотаріат” для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України “Про нотаріат” визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.
Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.
У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172».
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»)
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
У постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 204/4071/14 (провадження № 61-360св18), від 09 лютого 2022 року у справі № 547/210/20 (провадження № 61-16834св21) зазначено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Враховуючи ці обставини та вимоги ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.
Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що “для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України “Про нотаріат” у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».
При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Судом встановлено, що на момент вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. оспорюваного виконавчого напису заборгованість ОСОБА_1 не була безспірною, та між сторонами існували не вирішені по суті спори щодо заборгованості та її розміру.
В оспорюваному виконавчому написі на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» звертається стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки №16/23-2008р. від 05.02.2008р., а саме на будівлю літери «Б» (адмінбудинок, склади, котельня) загальною площею 562,7 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості в розмірі 556171,80 грн., яка виникла на підставі Договору про іпотечний кредит №08/7-08 від 05 лютого 2008 року.
Як зазначалось вище, Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 22.12.2008 року звернено стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки №16/23-2008р. від 05.02.2008р., а саме на будівлю літери «Б» (адмінбудинок, склади, котельня) загальною площею 562,7 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 шляхом продажу Акціонерним промислово-інвестиційним Банком в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Ужгород» предмету застави від імені боржника будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку ст.38 ЗУ «Про іпотеку», з метою погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором про іпотечний кредит №08/7-08 від 05.02.2008р., в розмірі 67003,09 гривень та погашення заборгованості зі сплати судових витрат у розмірі 700,03 грн.
Судом встановлено, що заборгованість по вище згаданому договору про іпотечний кредит виникла ще у 2008 році, що підтверджується рішенням суду.
З вище викладеного зрозуміло, що строк виконання основного зобов'язання було змінено Банком, днем виникнення права вимоги може вважатися дата першого несплаченого чергового платежу за кредитом (за змістом рішення суду у справі №2-4035/08 це 04.06.2008 року), як наслідок строк звернення до Нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, в розумінні приписів Положення ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.п.3.1 п.3 гл.16 Порядку, сплив 04.06.2011 року.
Отже, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено поза межами строку, так як з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, а відтак дії приватного нотаріуса КМНО Чуловського В.А. щодо вчинення виконавчого напису є незаконними.
Також суд зазначає, що процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: - перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; - другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року при розгляді справи № 305/2082/14-ц.
В матеріалах справи відсутні докази отримання Позивачем вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису так як така вимога повернулась ТОВ «Кредитні ініціативи» у зв'язку з відсутністю адресата, а нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено отримання її позивачем, таким чином у Позивача була відсутня можливість подання нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.
Якщо відповідачем не доведено направлення позивачу та отримання ним вимоги про усунення порушень за кредитним договором, це є самостійною підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС КЦС від від 10.01.2023 № 619/4933/20).
Окрім того, нотаріусом не враховано, що станом на час вчинення спірного виконавчого напису, трирічний строк з дня виникнення у Відповідача права вимоги, що вимагається п.3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, сплив.
Згідно з ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
У своїй Постанові по справі № 727/2027/16-ц від 8 лютого 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду надав наступні висновки щодо застосування норм права в аналогічній справі: «…суди дійшли правильного висновку, що з дня виникнення права вимоги на стягнення вказаної заборгованості минуло більше трьох років, що виключає можливість її стягнення за виконавчим написом.
Перебіг позовної давності розпочався з червня 2008 року і не переривався, а виконавчий напис вчинено у 2014 році.
Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом та не пересвідчився в отриманні позивачем вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, що з дня виникнення права вимоги на стягнення вказаної заборгованості минуло не більше трьох років
Таким чином, приймаючи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд, керуючись принципом змагальності сторін, з метою забезпечення завдань цивільного судочинства, приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.
Судом встановлено, що на час розгляду даної справи порушене право кредитора було захищено рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а вчинення виконавчого напису нотаріуса з такою саме вимогою протирічить чинному законодавству України.
Виходячи з вище викладеного, виконавчий напис Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. від 31.01.2014 року, зареєстрований в реєстрі за №429 було вчинено з грубим порушення вимог Закону України «Про нотаріат», порушенням вимог Порядку вчинення нотаріальних дій, в частині, щодо строків можливого звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису нотаріуса та доведеності безспірності грошових вимог, в зв'язку з чим має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007 року в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011 року в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 1 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD ) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін, та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, виходячи із принципів розумності та справедливості, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів , суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому його слід визнати таким, що не підлягає виконанню, а відтак позовні вимоги підлягають до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.
Щодо розподілу судових витрат:
Частинами першою-другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.
З огляду на висновки Суду щодо задоволення позовних вимог, у порядку частин першої та другої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню фактично сплачений судовий збір за подання позовної заяви у сумі 551,20 грн. та сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у сумі 413,40 грн.
Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, я ким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України “Про нотаріат”, ст.ст. 12,13, 258-259, 268, 272-273 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., 31.01.2014 року зареєстрований в реєстрі за № 429.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253) на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у сумі 551,20 грн. та сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у сумі 413,40 грн.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Ужгородський міськрайонний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3ст.354ЦПК України).
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( адреса проживання: АДРЕСА_1 . РНКОПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (юридична адреса: Київська область, м. Бровари, Бульвар незалежності, буд.14).
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, (місцезнаходження: м. Київ, вул. Передова, 15-б).
Дата складання повного тексту судового рішення 29.11.2023 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца