КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року м. Київ
справа №754/6947/23
провадження № 33/824/4847/2023
Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 25 вересня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП України,
ВСТАНОВИВ
12.05.2023 року о 01 годині 25 хвилин у м. Києві по вул. Т. Драйзера, 2Г, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Polo д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на боді камери 470307,472346, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 25 вересня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, зі стягненням судового збору на користь держави.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 04 жовтня 2023 року звернувся з апеляційною скаргою через суд першої інстанції, в якій просить суд скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, ТЗ підвіз водій ОСОБА_2 . Згодом ОСОБА_1 , побачив, як до автомобіля під'їхав автомобіль поліцейських, яким він розповів, що не керував ТЗ. Однак його все одно визначили водієм та стали проводити огляд на стан алкогольного сп'яніння, неправомірно визнали слова ОСОБА_1 як відмову від проходження на стан сп'яніння. Протокол про адміністративне правопорушення має недостовірні данні, підпис у протоколі працівники поліції змусили зробити. Зазначає, що різкий запах із ротової порожнини є не запахом алкоголю, а наслідки хвороби нирок.
Вказує, що ознаки сп'яніння нічим не підтверджується, що є порушенням законодавства.
Зазначає, що судом першої інстанції безпідставно відхилено клопотанням про відкладення розгляду справи, справу було розглянуто у відсутності ОСОБА_1 .
В судові засідання призначені на 06 листопада 2023 року та 27 листопада 2023 року ОСОБА_1 не прибув, 26 листопада 2023 року надіслав клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з хворобою.
Право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, однак таке право не є абсолютним.
Відкладення розгляду адміністративної справи за клопотанням таких осіб не має перешкоджати розгляду справи чи затягувати такий розгляд з огляду на визначені ст. 277 КУпАП строки.
Відповідно до довідки з електронної системи охорони здоров'я, наданої до клопотання, період непрацездатності становить з 06.11.2023 року по 10.11.2023 року. Судове ж засідання призначене на 27.11.2023 року. Інших доказів неможливості прибути в судове засідання ОСОБА_1 суду не надано.
Слід зазначити, що до районного суду ОСОБА_1 також подавав аналогічні клопотання, та приєднувв лікарняний термін якого закінчився до клопотання про відкладення.
Вказана поведінка свідчить про те, що ОСОБА_1 , як в районному суді так і в апеляційному вчиняв дії які свідчать про зловживання процесуальними правами, та без поваж6них причин не з'являється до суду з метою затягування розгляду справи.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд відмовляє в задоволенні клопотання та приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до Закону, у своїх діях поліцейський керується Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 року), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затв. Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року).
Відповідно до п.2 Порядку - огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно п. 3 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є:- запах алкоголю з порожнини рота;- порушення координації рухів;- порушення мови;- виражене тремтіння пальців рук;- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;- поведінка, що не відповідає обстановці.
Водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного сп'яніння (п. 1 розділу 9 Інструкції 2).
Згідно п. 3 Порядку та п. 6 Інструкції огляд проводиться двома способами: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; 2) лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
За наявності ознак алкогольного сп'яніння поліцейський проводить огляд за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
За вимогами п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 України, водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
У постанові суду першої інстанції суддя підставно вказав, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення правил дорожнього руху.
Вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме:
- Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 150355 від 12 травня 2023 року;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння;
- постановою про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6976464 від 12 травня 2023 року, відповідно до якого ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП;
- відеозаписом з місця вчинення правопорушення з камери працівника поліції.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Доводи сторони захисту про те, що на відеозаписі не зафіксовано факт керування підзахисним транспортного засобу, суд не приймає з огляду на наступне.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 150355 12.05.2023 року о 01 годині 25 хвилин у м. Києві по вул. Т. Драйзера, 2Г, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Polo д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на боді камери 470307,472346, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до цього ж протоколу, ОСОБА_1 було роз'яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що свідчать особистий підпис останнього.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з постанови про адміністративне правопорушення забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6976464 від 12 травня 2023 року о 01 год 30 хв. на вул. М. Закревського водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений «червоний» сигнал світлофора та не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП.
Тобто першочерговою причиною зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції було порушення правил дорожнього руху.
Відповідно до подій, які вбачаються з відеозапису поліцейських, копію даної постанови ОСОБА_1 отримав та був ознайомлений про права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП. При видачі копії такої постанови працівником поліції ОСОБА_1 також не висловив заперечення стосовно факту керування ним транспортним засобом. Відомості про оскарження такої постанови в матеріалах справи відсутні, до апеляційного суду не подавались.
З огляду на те, що постанова ОСОБА_1 не оскаржена та не скасована, вона є належним доказом керування транспортним засобом.
Крім того як вбачається з відеозапису з бодікамери поліцейського ОСОБА_1 спочатку визнавав те, що він керував транспортним засобом, повідомив, що поспішав додому, через що і порушив правила дорожнього руху. На запитання працівника поліції, що вимусило водія затриматись до настання комендантської години, ОСОБА_1 відповів, що підвозив когось. Тільки після отримання постанови про накладення адміністративного стягнення та висловлення підозри на перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 різко пішов на пішохідну вулицю та став казати, що він пішохід і за кермом не їхав.
Доводи апеляційної скарги про те, що районний суд безпідставно не задовольнив його клопотання про відкладення розгляду справи, суд не приймає, тому, що судом справа була розглянута 23 вересня 2023 року, а з наданого лікарняного вбачається, що хвороба тривала до 15 вересня 2023 року. До роботи необхідно стати 16 вересня 2023 року. Тобто до суду ОСОБА_1 не з'явився без поважних причин.
Стосовно доводів скаржника про те, що працівники поліції неправомірно визначили його слова як відмову від проходження, суд зазначає наступне.
З відеозапису вбачається, що працівники поліції неодноразово запитували ОСОБА_1 чи згоден він пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки чи проїхати до лікарні для проходження такого огляду, на що ОСОБА_1 відповідав «не згоден». На уточнюючі запитання поліцейських, чи він відмовляється проходити такий огляд ОСОБА_1 зазначав, що «я не відмовляюсь, я просто не хочу».
У пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" роз'яснено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід врахувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Фактично своїми діями ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису. У такому випадку дії працівників поліції відповідають вимогам ст. 266 КУпАП.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (п.65).
Судом першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Об'єктивних підстав ставити під сумнів належність, допустимість та достовірність наявних в матеріалах справи доказів апеляційний суд не вбачає.
З огляду на встановлені обставини справи, надані на їх підтвердження докази, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У рішення ЄСПЛ від 25.03.2021 по справі «Сміляніч проти Хорватії», Суд наголошує, що автомобілі можуть стати небезпечними через безвідповідальне чи необережне використання і можуть спричинити суспільну шкоду, тому держава повинна прагнути запобіганню ДТП, забезпечуючи за допомогою адекватних мір стримування та превентивних заходів дотримання відповідних правил, спрямованих на зниження ризиків небезпеки необережної, безвідповідальної поведінки під час дорожнього руху (п.76).
Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанова судді Деснянського районного суду м. Києва від 25 вересня 2023 року у складі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,- залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 25 вересня 2023 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно , є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Желепа