КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа № 761/12690/23 Головуючий у суді І інстанції: Саадулаєв А.І.
провадження №22-ц/824/13974/2023 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Гаращенка Д.Р., Олійника В.І.,
секретар судового засідання: Максимук Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 липня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 27.12.2011 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «Приват Банк», згідно з якої отримав кредит у розмірі 50000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, тарифами, які містяться на банківському сайті www.privatbank.ua складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Щодо встановлення і зміни кредитного ліміту банк керувався пунктом п.п.2.1.1.2.3 договору, на підставі якого, відповідач при укладенні договору про надання банківських послуг дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
Свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг позивач виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів та інших витрат, ОСОБА_1 належним чином не виконав, тому станом на 20.03.2023 року у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 65351,18 грн, яка складається із: 53301,11 грн - заборгованості за кредитом, 12050,07 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, просить стягнути на свою користь з відповідача, а також судові витрати.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 05 липня 2023 року позов залишено без задоволення.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, Ніколаєнко О.М., яка діє в інтересах Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» в повному обсязі. Також просила стягнути з відповідача судові витрати.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що на підтвердження укладення кредитного договору АТ КБ «ПриватБанк» подав копію анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та витяг з Умов та правил надання банківських послуг.
04.11.2013 року відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано картку. В подальшому картка перевипускалася неодноразово, останній перевипуск картки був 26.04.2021 рок. На картку було встановлено кредитний ліміт в розмірі 0,00 грн, який в подальшому було збільшено до 50 000 грн та 26.12.2022 року зменшено до 0,00 грн.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги представник апелянта посилалась на те, що особиливістю укладеного договору є те, що позичальник отримує картку із кредитним лімітом та частково погасивши заборгованість може знову користуватися кредитними коштами в межах кредитного ліміту.
Зазначила, що із виписки по рахунку вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, а також частково погашав кредитну заборгованість, але погашення були здійсненні несвоєчасно та у розмірі меншому, ніж щомісячний платіж.
На думку представник апелянта, підстави вважати укладений кредитний договір № б/н від 27.12.2011 року безпроцентним - відсутні.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані також тим, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не навів контррозрахунку, не заявив клопотання про проведення судової економічної експертизи, не надав жодного доказу на спростування боргу по кредиту, натомість заборгованість за тілом кредиту підтверджується випискою про рух коштів по картці відповідача.
06 вересня 2023 року на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника відповідача, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір та відмовляючи у задоволенні позовної вимоги в частині стягнення з відповідача нарахованої заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 12050,07 грн, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотрималося вимог про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги в частині заборгованості за тілом кредитом, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що процентна ставка за користування кредитом сторонами не визначена, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що на погашення процентів за користування кредитом банк зараховував кошти неправомірно і тому заборгованість по тілу кредиту повинна бути перерахована з урахуванням суми, зарахованої на погашення процентів.
Також суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що на час розгляду справи дійсна сума заборгованості відповідача перед банком не визначена позивачем, не визначено чи взагалі така заборгованість існує, тому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в задоволенні позовних вимог повинно бути відмовлено, так як заборгованість відповідача перед банком є недоведеною.
Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено, що 27.12.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту, який в подальшому було збільшено до 50000,00 грн.
У анкеті-заяві від 27.12.2011 року зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг у Приватбанку і Тарифами банку (а.с. 16 том 1).
При укладенні цього договору сторони керувалися положенням частини першої статті 634 Цивільного кодексу України, відповідно до якого договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку та Тарифи.
Згідно з довідкою про зміни умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на відповідача, кредитний ліміт за кредитною карткою змінювався, складав станом на 04.11.2013 року - 0 грн; 03.05.2019 року - 21000 грн, 12.11.2019 року - 31000 грн, 01.10.2020 року - 15000 грн, 03.10.2020 року - 17000 грн; 07.10.2020 року - 21000 грн; 13.10.2020 року - 25000 грн; 18.10.2020 року - 27000 грн; 31.10.2020 року - 29000 грн; 28.11.2020 року - 35000 грн; 04.12.2020 року - 40000 грн; 18.12.2020 року - 50000 грн; 26.12.2022 року - 0 грн (а.с. 14 том 1).
З розрахунку заборгованості, доданого банком до позовної заяви, вбачається, що станом на 20.03.2023 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 65351,18 грн, яка складається із: 53301,11 грн - заборгованості за тілом кредиту, 12050,07 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Також встановлено, що позивачем до позовної заяви додано виписку за договором № б/н за період з 04.11.2013 року по 23.03.2023 року (а.с. 57-87 том 1), з якої вбачається, що відповідач протягом 10 років, постійно користувався коштами наданими позивачем, оплачував відсотки за їх користування.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився, про що розписався у анкеті-заяві. Таке приєднання відповідачем вчинено у письмовій формі, що ґрунтується на положеннях статті 634 ЦК України.
Крім того, згідно з умовами та правилами надання банківських послуг після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Клієнт дає згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання цього договору є пряма і безумовна згода клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту встановленого банком (п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг).
Відповідно до п.п. 2.1.1.5.5 умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, відсотків за його користування, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити Банк штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.
Встановлено, що розрахунок заборгованості містить розмір відсоткової ставки, суми нарахувань за кожний окремий проміжок часу, у тому числі окремо по відсотках, тілу кредиту, суму нарахувань по кожному з видів зобов'язань.
Відповідачем ОСОБА_1 не було спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості.
Встановлено, що відповідач не оспорював кредитний договір № б/н від 27.12.2011 року.
В суді апеляційної інстанції представник відповідача пояснила, що відповідач 10 років користувався кредитними картами позивача, однак після початку війни у 2022 році у нього погіршився матеріальний стан, і тому вважає, що банк не має права з нього стягувати кошти у зв'язку з недотриманням позивачем вимог закону.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про те, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» не дотримався вимог про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем, оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідач власноручно підписав анкету-заяву від 27.12.2011 року. Із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився, про що розписався у анкеті-заяві. Таке приєднання відповідачем вчинено у письмовій формі, що ґрунтується на положеннях статті 634 ЦК України.
В матеріалах справи наявний власноруч підписаний відповідачем порядок повернення кредиту, в якому також зазначено, що останній ознайомлений з правилами та умовами кредитування.
В матеріалах справи наявні довідки видані позивачем про те, що з 2013 по 2022 роки відповідачу видавались кредитні картки відповідно до договору бн (а.с. 14 том 1).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач отримує послуги від банку - позивача з 2011 року, тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відповідача було достатньо часу для вивчення правил та умов надання банківських послуг, крім того відповідач фактично погоджувався з ними, оскільки неодноразово отримував нові кредитні картки.
Також позичальнику (відповідачеві) роз'яснено, що умови та правила надання банківських послуг розміщено на офіційному сайті банку. Позичальник зобов'язувався виконувати вимоги умов та правил надання банківських послуг, а також враховуючи принцип суперечливої поведінки, не можна стверджувати про порушення споживчих прав відповідача, оскільки останній отримував неодноразово в цьому ж банку інші картки, після закінчення їх дії.
Банком виконано свої зобов'язання, а саме, на підставі Договору надання банківських послуг, відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на відповідача, яка додається до позову, а відповідачеві надано у користування кредитну картку.
Суд апеляційної інстанції також не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заборгованість за тілом кредиту повинна бути перерахована з урахуванням суми, зарахованої на погашення процентів, оскільки особливістю укладеного договору є те, що позичальник отримує картку із кредитним лімітом та частково погасивши заборгованість може знову користуватися кредитними коштами в межах кредитного ліміту, а тому сума внесених коштів за весь період користування кредитними коштами буде значно перевищувати розмір кредитного ліміту.
Також, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними висновки суду першої інстанції та посилання суду на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження №14-131цс19), оскільки анкета боржника підписана у 2011 році, отже боржник мав можливість користуватись банківською карткою та ознайомитись із усіма правилами надання банківських послуг. Крім того, у 2021 році відповідач, як споживач повторно був ознайомлений під підпис з умовами та правилами кредитування.
Апеляційний суд вважає, що відповідач не виконав своїх зобов'язань перед АТ КБ «Приватбанк», що призвело до порушення прав останнього.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку про помилковість висновку суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 27.12.2011 року, яка станом на 20.03.2023 року становить 53 301 грн 11 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 12 050 грн 07 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що майнове право позивача було порушено відповідачем.
При вирішенні даного спору суд першої інстанції мав виходити із положень ст.ст. 536, 1048, 1056-1 ЦК України.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 6710 грн, що складає 2684,00 грн - сплачений судовий збір про подачі позову + 4026,00 грн - сплачений судовий збір при подачі апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що полягало у невірному тлумаченні закону, і підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог відповідно до ст. 376 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.374, 376 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 липня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 27.12.2011 року, яка станом на 20.03.2023 року становить 53 301 грн 11 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 12 050 грн 07 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» понесені судові витраті зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 6710 (шість тисяч сімсот десять) грн.
Реквізити сторін:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ: 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено «29» листопада 2023 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді Д.Р. Гаращенко
В.І. Олійник