КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа №754/14416/18 Головуючий у суді І інстанції: Грегуль О.В.
провадження №22-ц/824/13890/2023 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Гаращенка Д.Р., Олійника В.І.,
секретар судового засідання: Максимук Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Штангея Сергія Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 28 липня 2023 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист прав споживачів,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, вимоги якого уточнювались у процесі розгляду справи, позивач просив розірвати укладені між ним і відповідачем: договір поставки дверей (вхідних, міжкімнатних) № 11.05 від 11.05.2018 року; договір № 19.05 від 19.05.2018 року; договір № 6.06 від 06.06.2018 року; стягнути з відповідача: 160251 грн. - попередньої оплати та пені.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 18.03.2020 року позов задоволено.
Розірвано укладені між ОСОБА_2 і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договір поставки дверей (вхідних, міжкімнатних) № 11.05 від 11.05.2018 року; договір № 19.05 від 19.05.2018 року; договір № 6.06 від 06.06.2018 року.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 160251 грн- попередньої оплати та пені.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у дохід держави 2443 грн 31 коп. судового збору.
14.07.2023 року надійшла до суду першої інстанції заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Штангея Сергія Юрійовича про скасування заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18.03.2020 року з проханням про поновлення строку на оскарження заочного рішення.
До початку розгляду заяви про скасування заочного рішення з проханням про поновлення строку на оскарження заочного рішення повідомлено, що заявник (відповідач) мобілізований та перебуває на військовій службі.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 28 липня 2023 року зупинено провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зобов'язано ОСОБА_1 повідомити суд про припинення свого перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Не погодившись з вказаним рішенням, адвокат Штангей Сергій Юрійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вважає, що вищевказана ухвала була прийнята із порушенням норм процесуального права, а зупинення провадження призвело до порушення конституційних прав заявника, та дискримінації останнього.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що заявник приймає участь у розгляді справи через свого представника адвоката Штангея С.Ю, який не заперечував щодо розгляду справи без участі заявника, а тому має можливість виловити свою позицію щодо заявлених позовних вимог.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався положенням п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України та обґрунтовував свої висновки тим, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Однак такі висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено, що у жовтні 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про захист прав споживачів.
З урахуванням уточнених позовних вимог просив суд розірвати укладені між ним і відповідачем: договір поставки дверей (вхідних, міжкімнатних) № 11.05 від 11.05.2018 року; договір № 19.05 від 19.05.2018 року; договір № 6.06 від 06.06.2018 року; стягнути з відповідача: 160251 грн. - попередньої оплати та пені.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 18.03.2020 року позов задоволено (а.с. 89-91).
Розірвано укладені між ОСОБА_2 і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договір поставки дверей (вхідних, міжкімнатних) № 11.05 від 11.05.2018 року; договір № 19.05 від 19.05.2018 року; договір № 6.06 від 06.06.2018 року.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 160251 грн- попередньої оплати та пені.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у дохід держави: 2443 грн 31 коп. судового збору.
14.07.2023 року надійшла до суду першої інстанції заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Штангея Сергія Юрійовича про скасування заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18.03.2020 року з проханням про поновлення строку на оскарження заочного рішення (а.с. 100-102).
21 липня 2023 року до суду першої інстанції надійшли додаткові пояснення у справі від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Гончарова Андрія Миколайовича, в яких він зазначав, що на підтвердження обставин поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення надає довідку від 09.05.2022 року № 103 про те, що рядовий ОСОБА_1 перебуває на військовій службі НОМЕР_1 та є мобілізованою особою відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2002 та витяг з наказу по стройовій частині про зарахування до особового складу військової частини ОСОБА_1 від 30.04.2022 № 2 (а.с. 131-137).
Випадки, коли суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, визначені у частині першій статті 251 ЦПК України.
За змістом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
У такому випадку провадження у справі зупиняється до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (пункт 2 частини першої статті 253 ЦПК України).
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан о 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє до тепер.
У постанові Верховного Суду України 7 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи».
У постанові Верховного Суду України від 1 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16 зазначено, що «межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі».
В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року в справі №461/5209/19 вказано, що: «22 серпня 2022 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про зупинення провадження у справі № 461/3554/21 у зв'язку з тим, що він перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, військовослужбовець не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходиться у зоні бойових дій. На підтвердження клопотання про зупинення провадження у справі позивач надав довідки із військової частини НОМЕР_2 від 08 серпня 2022 року №2/762 та № 2/761. Пунктом 2 частини першої ст.251 ЦПК України встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Оскільки, позивачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_4 про зупинення провадження у справі № 461/5209/19 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан».
Аналогічні правові висновки викладені й у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року в справі №753/19628/17.
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Вказана правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі №456/2541/19.
В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року в справі №461/5209/19 зазначено: «Оскільки, позивачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_4 про зупинення провадження у справі №461/5209/19 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан».
Аналогічні за змістом висновки викладені у судових рішеннях Верховного суду в справах від 14 грудня 2022 року №757/52540/16-ц та від 17 січня 2023 року №501/1699/17.
Отже, для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п.2 частини першої ст.251 ЦПК України, в матеріалах цивільної справи мають бути докази не лише перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема приймають участь у виконанні бойових завдань.
У справі, яка переглядається, встановлено, що у суді першої інстанції інтереси відповідача ОСОБА_1 представляє адвокат Штангей Сергій Юрійович (а.с. 103), а також адвокат Гончаров Андрій Миколайович (а.с. 123-124).
На підтвердження проходження відповідачем військової служби надано довідку військової частини НОМЕР_3 № 103 від 09 травня 2022 року, з якої вбачається, що рядовий ОСОБА_1 мобілізований 25 квітня 2022 року згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 (а.с. 134).
В матеріалах справи міститься також витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 30.04.2022 року № 2, з якого вбачається, що солдата ОСОБА_1 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено на посаду радіотелефоніста стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 з посадовим окладом 2640 грн (3 тарифний розряд), шпк «солдат», ВОС 420 (а.с. 135).
Зупиняючи провадження у даній справі до закінчення воєнного стану або закінчення підстав, які стали підставою для такого зупинення, суд першої інстанції не врахував, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, якщо сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, тоді як надані представником відповідача письмові докази не містять інформації про переведення на воєнний стан або залучення до виконання завдань у зоні бойових дій військової частини, в якій ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, тобто довідка військової частини НОМЕР_3 № 103 від 09 травня 2022 року, витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 30.04.2022 року № 2 не підтверджують наявності підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що суд першої інстанції, застосовуючи ч. 1 ст.251 ЦПК України, не вказав у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи на період знаходження сторін на військовій службі, враховуючи те, що інтереси відповідача ОСОБА_1 в суді першої інстанції представляють адвокати Штангей Сергій Юрійович та Гончаров Андрій Миколайович. Також з матеріалів справи вбачається, що процесуальні документі які подавались до суду першої інстанції були підписані безпосередньо представниками відповідача (зокрема заява про скасування заочного рішення по цивільній справі № 754/14416/18, додаткові пояснення по справі). Тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 не позбавлений можливості здійснити реалізацію наданих йому ЦПК України прав, зокрема, шляхом листування, приймати участь у розгляді справи через своїх представників.
Апеляційний суд також приймає до уваги, що необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що призведе до порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснювати швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Смірнова проти України» та «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано зупинив провадження у справі.
Виходячи з наведеного, доводи апеляційної скарги слід визнати обґрунтованими, а оскаржувану ухвалу такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні процесуального питання щодо зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, допущено неповне з'ясування обставин справи, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Питання щодо стягнення судового збору за подачу апеляційної скарги на цій стадії апеляційним судом не вирішується, оскільки розглядається лише процесуальне питання, а не вирішується справа по суті.
Керуючись ст. ст. 374, 379, 381 ЦПК України, Київський апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката Штангея Сергія Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 28 липня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено «28» листопада 2023 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді Д.Р. Гаращенко
В.І. Олійник