КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
№ справи 753/13515/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/13883/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Коренюк А.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Немировської О.В.
суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця,заінтересована особа: Головний державний виконавець відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Київ) Стеценко Наталія Василівна,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 07 серпня 2023 року,
встановив:
у серпні 2023 року скаржник звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця під час вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження з виконання рішення суду Дарницького районного суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 07 серпня 2023 року скаргу було повернуто скаржнику.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, представник скаржника подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Частиною 2 ст. 367 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (заявникові) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Вирішуючи питання про повернення скарги на дії державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що її було подано особою, щодо якої відсутні докази на підтвердження повноважень діяти в інтересах ОСОБА_1 . Однак, з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може з таких підстав.
У своїй апеляційній скарзі представник скаржника посилається на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що дана справа у якій подається скарга на дії державного виконавця є малозначною і скарга була подана уповноваженим представником за довіреністю, копія якої була надана разом зі скаргою.
Положеннями ст. 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
За змістом ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Як роз'яснено в п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, передбачені положеннями Закону України «Про виконавче провадження», зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 185 ЦПК України.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 175 ЦПК України. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Зокрема, позовна заява повинна містити найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування сторін та інших учасників справи. Позовна заява має містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 2 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, а якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України визначено, що заява повертається у випадках, коли її подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справипро стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Пунктом 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України встановлено, що ціна позову у позовах про стягнення аліментів визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.
В даному випадку матеріали справи свідчать про те, що скаргу на дії державного виконавця було подано в порядку здійснення судового контролю за виконанням судового рішення у справі про стягнення аліментів, ціна позову у якій не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та яка є малозначною.
Отже, представником у суді у цій справі може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Вказані обставини судом першої інстанції при вирішенні питання про повернення скарги не з'ясовувались.
Як вбачається з матеріалів справи, скарга на дії державного виконавця була подана в інтересах ОСОБА_1 представником за довіреністю ОСОБА_2 за допомогою підсистеми «Електронний суд» в електронному вигляді.
При цьому суд першої інстанції за наявності сумнівів щодо змісту наданої довіреності на представництво інтересів скаржника у зв'язку з непридатним до читання виглядом її копії не був позбавлений можливості залишити скаргу без руху в порядку ст. 185 ЦПК України.
Разом із апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 було надано копію довіреності, виданої ОСОБА_1 09 червня 2022 року, якою скаржник уповноважив ОСОБА_2 представляти його інтереси у суді. Строк дії довіреності встановлено до 09 липня 2025 року.
Статтею 379 ЦПК України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції було зроблено помилковий висновок про те, що скарга була подана особою, яка не має права її подавати, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 07 серпня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді