КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
------------------------------------------------------------------------------------------------
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.05.2023,яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років,
ВСТАНОВИЛА:
Вказаним вироком встановлено, щоз грудня 2021 року ОСОБА_6 та ОСОБА_10 спільно наймали житлове приміщення (окрему кімнату) на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . В ніч з 25 на 26 квітня 2022 року ОСОБА_6 та ОСОБА_10 знаходячись у вказаній орендованій ними кімнаті, проводили дозвілля вживаючи спиртні напої. Близько 01 год. 00 хв. 26.04.2022 ОСОБА_6 почав виказувати своє обурення на адресу ОСОБА_11 пов'язане з тим, що останній відмовляється проводити подальше спільне дозвілля та відмовляється від подальшого вживання спиртних напоїв, сприйнявши таку поведінку ОСОБА_11 як образу у свій бік. Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_6 схопив правою рукою зі стола кімнати ніж, повалив на спину ОСОБА_11 , який у цей час сидів навпроти нього на своєму ліжку, і утримуючи останнього лівою рукою за одяг, знаходячись зверху, наніс потерпілому ножем чотири удари в область шиї та грудної клітини, спричинивши тим самим проникаюче ножове поранення грудної клітини в ділянці 2-го міжребірря (рана довжиною 1,5 см) з лівостороннім гемопневмотораксом, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя; сліпе ножове поранення грудної клітини зліва в ділянці 4-го міжребірря зліва (рана довжиною 2 см), яке відноситься до тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше 21 дня; дві лінійні рани в ділянці шиї ліворуч по боковій поверхні (рани довжиною 5 см кожна) з пошкодженням підшкірно-жирової клітковини, які відноситься до тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше 21 дня. Потерпілий ОСОБА_8 чинив опір протиправним діям ОСОБА_6 , відштовхнув останнього від себе, вихопив з його руки ніж та вибіг з ним на вулицю.
Прокурор Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст.15 ч.1ст.115 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 років позбавлення волі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Зокрема зазначає про помилковість висновків суду щодо відсутності в ОСОБА_6 умислу на протиправне заподіяння смерті іншій людині, внаслідок чого дії останнього були безпідставно перекваліфіковані з ч.3 ст.15 ч.1 ст.115 на ч.1 ст.121 КК України. Звертає увагу, що всі чотири поранення спричинені ножем саме в ділянці життєво важливих органів людини, в безпосередній близькості від легень, серця, дихальних шляхів, що свідчить про наявність в діях обвинуваченого умислу на вбивство потерпілого. Вказує, що допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_12 повідомив, що проникаюче ножове поранення грудної клітини в ділянці 2-го міжребірря є тяжким тілесним ушкодженням, небезпечним для життя, і ненадання кваліфікованої медичної допомоги при такому тілесному ушкодженні призводить до смерті людини. Звертає увагу, що ОСОБА_6 не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення умисного вбивства до кінця, з причин, які не залежали від його волі, оскільки потерпілий чинив супротив ОСОБА_6 , відштовхнув останнього від себе, вихопив з його руки ніж та вибіг з ним на вулицю, уникнувши подальших протиправних дій нападника щодо себе.
Обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити, пом'якшити йому покарання, застосувавши ст. 75 КК України, на підставі якої звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги обвинувачений посилається на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості. Вказує, що суд неповною мірою врахував всі обставини кримінального провадження. Звертає увагу, що ножові поранення потерпілому він наніс з метою захисту свого життя і здоров'я.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, частково дослідивши докази, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , суд першої інстанції, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом, в межах пред'явленого обвинувачення безпосередньо дослідив надані докази та перевірив обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину ґрунтуються на досліджених в ході судового розгляду доказах - показаннях обвинуваченого ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_8 , свідка ОСОБА_13 , експерта ОСОБА_12 ; даних автоматизованого робочого місця працівника поліції підрозділу «102»; довідці стаціонарного відділення ББЛІЛ №96 від 26.04.2022; витягу з ЄРДР; протоколах огляду місця події від 26.04.2022 з фототаблицями; протоколі опитування про зовнішній вигляд особи, яка підлягає впізнанню від 26.04.2022; протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.04.2022; протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 13.05.2022; висновку експерта №35д від 16.05.2022; протоколі слідчого експерименту за участі потерпілого від 17.05.2022; висновку експерта №37д від 18.05.2022; висновку експерта №34д від 05.05.2022; протоколі затримання особи від 26.04.2022; протоколі слідчого експерименту за участі ОСОБА_6 ; висновку судово-психіатричного експерта №113 від 06.05.2022; протоколі отримання зразків для експертизи від 04.05.2022; протоколах відібрання біологічних зразків для експертного дослідження від 26.04.2022; висновку експерта № СЕ-19/111-22/13592-БД від 06.01.2023; висновку експерта № СЕ-19/111-22/13598-БД від 05.01.2023; копії карти виїзду бригади ЕМД №886 А.
Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину в суді першої інстанції визнав частково та показав, що він разом з потерпілим тривалий час проживав в одній кімнаті і між ними склались нормальні відносини, конфліктів не було. В ніч з 25 на 26 квітня 2022 року вони разом відпочивали вдома, вживали багато алкогольних напоїв, а потім через незначний привід між ними сталась сварка, яка переросла у бійку. Під час бійки потерпілий наніс йому декілька ударів руками і ногами по голові та тулубу, а він у відповідь відбивався і відштовхував потерпілого від себе, оскільки хотів його заспокоїти. В якийсь момент він схопив на столі ніж та, відмахуючись, вдарив один раз ним потерпілого. Після цього потерпілий вибіг з кімнати у невідомому напрямку, але він за ним не побіг, наміру продовжувати бійку, наносити ушкодження чи вбивати потерпілого у нього не було.
Потерпілий ОСОБА_8 суду показав, що проживав разом з обвинуваченим в одній кімнаті по АДРЕСА_1 протягом трьох місяців. Того вечора вони разом розпивали алкогольні напої, а потім у них зав'язалася сварка, під час якої ОСОБА_6 різко схватився за ніж і приставив йому до горла, після чого зробив один поріз. Потім обвинувачений ударив його в ключицю ножем, у зв'язку із чим він відчув як з рани виходить повітря. Злякавшись за своє життя і здоров'я, розуміючи, що обвинувачений може його вбити, він схопив правою рукою ножа, відштовхнув ногою обвинуваченого і вибіг з приміщення на вулицю, після чого побіг до кімнати власника приміщення, але той не відкрив. Тоді він побіг до сусіда ОСОБА_15 , де викликав медичну допомогу. Через деякий час приїхала машина швидкої допомоги і відвезла його до лікарні. Потерпілий пояснив, що пам'ятає лише два поранення, однак лікарі сказали про виявлені чотири ушкодження, а саме два на шиї та два в області грудної клітини.
Свідок ОСОБА_13 суду показав, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6 проживали в одній кімнаті у нього в будинку. Пам'ятає, що тієї ночі йому стукали в двері, а коли він вийшов на вулицю, то побачив на вулиці кров, однак на подвір'ї нікого вже не було, а тому пішов до сусіда ОСОБА_15 , де побачив потерпілого, який тримав рукою поранення. Через деякий час приїхала швидка допомога та госпіталізувала потерпілого в лікарню. Свідком бійки між обвинуваченим та потерпілим він не був.
В ході огляду місця події 26.04.2022 за адресою: АДРЕСА_1 в домоволодінні було виявлено обвинуваченого, на підлозі та на ліжку сліди речовини бурого кольору, зафіксовано розкидані речі, перехилену шафу, подряпану стіну. Під час огляду вилучено змиви зі слідами речовини бурого кольору з обігрівача та з підлоги у кімнаті.
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.04.2022, потерпілий ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_6 як особу, яка під час сварки заподіяла йому удари ножем.
В ході проведення слідчого експерименту 17.05.2022, потерпілий ОСОБА_8 відтворив обставини нанесення йому обвинуваченим тілесних ушкоджень ножем.
Під час проведення слідчого експерименту 27.04.2022, ОСОБА_6 відтворив обставини вчинення кримінального правопорушення, про які пам'ятав, та показав механізм нанесення одного удару ножем потерпілому.
Під час огляду приміщення Бориспільської БЛІЛ, розташованої по АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено предмет, схожий на ніж (довжина леза 9 см., руків'я 11 см), який поміщено до паперового конверту. В подальшому предмет, схожий на ніж визнано речовим доказом та ухвалою слідчого судді накладено арешт.
Згідно з висновками експертів №35д від 16.05.2022 та №37д від 18.05.2022, у потерпілого ОСОБА_8 виявлено проникаюче ножове поранення грудної клітки в області 2 міжребір'я (рана довжиною 1,5 см) з лівостороннім гемопневмотораксом (600мл), яке належить до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя. Крім того виявлено сліпе ножове поранення грудної клітки зліва в області 4 міжребір'я зліва (рана довжиною 2 см), в ділянці шиї ліворуч по боковій поверхні 2 лінійні рани довжиною 5 см кожна з пошкодженням підшкірно-жирової клітковини, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Дані тілесні ушкодження могли утворитися за обставин, відображених під час слідчих експериментів за участі ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_8 .
Також з висновку експерта №34д від 05.05.2022 вбачається, що у ОСОБА_6 була виявлена рана в області виличної дуги справа розміром 2х1см, параорбітальна гематома зліва, які виникли від дії тупого (тупих) предмету (предметів), можливо в час та за обставин вказаних в постанові і відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Як вбачається з висновку експерта № СЕ-19/111-22/13592-БД від 06.01.2023, на кофті сірого кольору, на кофті чорного кольору, на штанах та на черевику,які вилучені у ОСОБА_6 , виявлено кров людини. Генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію потерпілого ОСОБА_8 .
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/111-22/13598-БД від 05.01.2023, генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на зрізах нігтьових пластин з лівої руки підозрюваного ОСОБА_6 , є змішаними, містять генетичні ознаки зразка букального епітелію потерпілого ОСОБА_8 , та невстановленої особи чоловічої генетичної статі; генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові, виявлених у змивах з ганку, з поверхні обігрівача, з поверхні підлоги збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію потерпілого ОСОБА_8 . На наданому на дослідження предметі схожому на розкладний ніж, а саме на клинку та руків'ї виявлено кров людини та клітини з ядрами; генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові та клітин з ядрами збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію потерпілого ОСОБА_8 .
Наведені докази у своїй сукупності є взаємопов'язаними, узгоджуються між собою, відповідають вимогам належності та допустимості, будь-яких істотних розбіжностей або суперечностей, які б могли вплинути на правильність висновку суду щодо винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів не вбачає.
При цьому суд першої інстанції дав оцінку всім доказам у справі та зазначив, чому взяв до уваги одні докази і відкинув інші.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги прокурора про безпідставність зміни судом кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого зч.3 ст.15 ч.1 ст.115 на ч.1 ст.121 КК України та про доведеність обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні замаху на вбивство ОСОБА_8 , колегія суддів враховує наступне.
З показань потерпілого ОСОБА_8 вбачається, що, захищаючись від нападу ОСОБА_6 , він лише відштовхнув його ногою та вихопив у нього з руки ніж.
Відповідно до висунутого обвинувачення потерпілий ОСОБА_8 чинив опір протиправним діям ОСОБА_6 , відштовхнув останнього від себе, вихопив з його руки ніж та вибіг з ним на вулицю.
Отже, наявність у обвинуваченого тілесних ушкоджень у вигляді рани в області виличної дуги справа і параорбітальна гематома зліва (висновок експерта №34д від 05.05.2022), які не охоплюються вказаним в обвинувальному акті описом фактичних обставин події, дають колегії суддів підстави вважати, що спричиненню потерпілому тяжких тілесних ушкоджень передувала фізична сутичка, в ході якої потерпілий наніс обвинуваченому удар або декілька ударів в область голови.
Наведене свідчить про те, що обвинувачений наніс потерпілому тілесні ушкодження ситуаційно, на ґрунті раптово виниклого конфлікту, який переріс в бійку.
При цьому лише одне із спричинених потерпілому поранень було проникаючим та становило небезпеку для його життя в момент заподіяння, тоді як інші тілесні ушкодження у вигляді сліпого ножового поранення грудної клітки зліва і двох лінійних ран по боковій поверхні в ділянці шиї ліворуч відносились до легких тілесних ушкоджень, які не становили небезпеку для життя та здоров'я потерпілого.
Отже, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що характер застосованого ОСОБА_6 насильства і обстановка вчинення злочину самі по собі не можуть однозначно свідчити про те, що ОСОБА_6 наносив удари з прямим умислом на вбивство потерпілого, передбачав та бажав настання його смерті.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду від 07.02.2003 N 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» замах на злочин може бути вчинено лише з прямим умислом (коли особа усвідомлює суспільне небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання).
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зміни кримінально-правової кваліфікації дій ОСОБА_6 з ч.3 ст.15 ч.1 ст.115 КК України на ч.1 ст. 121 КК України, кваліфікувавши його дії як заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Отже доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого з ч.1 ст.121 на ч.3 ст.15ч.1 ст.115 КК України не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Також колегія суддів визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що ножові поранення потерпілому він наніс з метою захисту свого життя і здоров'я, оскільки виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження були легкими та не становили загрози для його життя і здоров'я, а також були спричинені йому не під час суспільно-небезпечного посягання, а під час бійки, яка виникла на ґрунті раптово виниклих взаємно неприязних стосунків.
Щодо доводів апеляційної скарги обвинуваченого про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, яке є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів. Суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, а також відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
З урахуванням характеру і тяжкості вчиненого злочину, даних про особу обвинуваченого, який неодружений, не має міцних соціальних зв'язків, посередньо характеризується за місцем проживання, відсутності обставин, які пом'якшують покарання, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та обґрунтовано обрав йому покарання у виді позбавлення волі, яке слід відбувати реально.
Разом з тим, з урахуванням конкретних обставин вчинення злочину та нанесення тілесних ушкоджень, відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд першої інстанції правильно призначив обвинуваченому покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст. 121 КК України.
Отже судом першої інстанції при винесенні вироку дотримано вимог ст.ст. 50, 65 КК України, призначено покарання, що відповідає особі обвинуваченого та ступеню тяжкості вчиненого ним правопорушення, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим, так і іншими особами.
Підстав для звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України колегія суддів не вбачає.
Також колегія суддів не вбачає підстав для призначення ОСОБА_6 більш суворого покарання за апеляційною скаргою прокурора.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстави для скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.05.2023 щодо ОСОБА_6 без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
СУДДІ:
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3