КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
№ справи 752/1058/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/11492/2023 (22-з/824/1420/2023)
Головуючий у суді першої інстанції: Мазур Ю.Ю.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткова)
21 листопада 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Немировської О.В.
суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф.
секретар - Ольшевський П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника ОСОБА_1 - Сербулова Олександра Володимировича про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів,
встановив:
у січні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив зменшити розмір аліментів, визначений Договором про участь у вихованні, розвитку та утриманні дитини, укладеним 31 січня 2020 року між ним та позивачем, з 25% від усіх видів його доходів на 1/8 частину, посилаючись на зміну свого матеріального та сімейного стану.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 19 травня 2023 року у задоволенні позову було відмовлено.
Додатковим рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 11 липня 2023 року стягнуто з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 11 250 грн.
Не погоджуючись з рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Також позивач подав апеляційну скаргу на додаткове рішення, просив його скасувати та відмовити у задоволенні вимог відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу.
У відзиві на апеляційну скаргу на рішення суду представник відповідача просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Також представник відповідача подав відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення, у якій просив залишити його без змін.
При зверненні до суду з відзивом на апеляційну скаргу позивача на рішення суду представник відповідача зазначав, що ОСОБА_1 очікує понести судові витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції 31 жовтня 2023 року представник відповідача Сербулов О.В. заявив про намір протягом п'яти днів з дня прийняття постанови подати докази понесення витрат на правничу допомогу.
Постановою Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 було залишено без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 11 липня 2023 року та додаткове рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 липня 2023 року без змін.
03 листопада 2023 року представником ОСОБА_1 - Сербулов им О.В. була подана заява про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив додаткове рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В статті 133 ЦПК України передбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
В заяві про стягнення витрат на правничу допомогу, представник відповідача - адвокат Сербулов О.В. вказував, що відповідачем ОСОБА_1 було понесено витрати на правничу допомогу в розмірі 7 500 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Сербулов О.В. здійснював представництво відповідача ОСОБА_1 на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги, виданого 09 березня 2023 року на підставі Договору про надання правової допомоги № 0203 від 02 березня 2023 року.
На підтвердження понесення відповідачем витрат на правничу допомогу адвокат Сербулов О.В. надав копію Акту прийому-передачі наданих послуг від 12 вересня 2023 року щодо підготовки та подачі відзивів на апеляційні скарги позивача на загальну суму 5 000 грн., копію Акту прийому-передачі наданих послуг від 31 жовтня 2023 року щодо участі адвоката у судовому засіданні у суд апеляційної інстанції на суму 2 500 грн., а також платіжні інструкції від 12 вересні 2023 року та 01 листопада 2023 року, які підтверджують сплату ОСОБА_1 7 500 грн.
Також заявником було надано до суду опис вкладення та квитанцію поштового оператора на підтвердження направлення позивачу ОСОБА_3 заяви разом з доказами понесених судових витрат.
Крім того, позивач ОСОБА_3 повідомлявся судом апеляційної інстанції про призначене судове засідання для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.
Обґрунтованої заяви про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу від ОСОБА_3 до суду не надходило.
Згідно з ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3 статті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
В ч. 8 статті 141 ЦПК Українивстановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Визначаючи суму відшкодування витрат на правову допомогу, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, застосовує такі критерії. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Враховуючи обсяг наданої правничої допомоги, складність справи, з дотриманням принципів, встановлених у ст. 141 ЦПК України, а також з урахуванням відсутності з боку позивача заперечень щодо розмір заявлених до відшкодування витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст.ст. 133, 141, 270 ЦПК України, суд
постановив:
заяву представника ОСОБА_1 - Сербулова Олександра Володимировича про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
У справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 7 500 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 28 листопада 2023 року.
Головуючий
Судді