КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
№ справи 753/18984/15-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/13980/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Лужецька О.Р.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Немировської О.В.
суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф.
секретар - Ольшевський П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу заявою Акціонерного товариства «Універсал банк» про заміну боржника у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 29 червня 2023 року,
встановив:
у травні 2023 року заявник звернувся до суду із заявою про заміну боржника, у якій просив замінити ОСОБА_3 на її правонаступника ОСОБА_4 , в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_5 , посилаючись на те, що боржник ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а її дочка ОСОБА_4 є її спадкоємицею, яка прийняла спадщину.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 29 червня 2023 року заяву було задоволено, замінено боржника ОСОБА_3 на її правонаступника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_5 .
Не погоджуючись з ухвалою, представник боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Універсал Банк» просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника позивача - Коваленко К.В. , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 21 вересня 2016 року первісний позов було задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 83 642, 35 швейцарських франків, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 83 642, 35 швейцарських франків. У задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року рішення Дарницького районного суду м.Києва від 21 вересня 2016 року в частині вирішення вимог первісного позову, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Постановою Верховного Суду від 17 листопада 2021 року постанову Київського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року було скасовано, рішення Дарницького районного суду м.Києва від 21 вересня 2016 року залишено в силі.
У травні 2023 року позивач АТ «Універсал Банк» звернувся до суду із заявою про замін боржника. Зазначав, що 26 січня 2022 року від ОСОБА_1 йому стало відомо про те, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв'язку з викладеним, просив замінити боржника у зобов'язанні ОСОБА_3 на її правонаступника - ОСОБА_4 , в інтересах якої діє її законним представник ОСОБА_5 .
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 29 червня 2023 року заяву було задоволено, замінено боржника ОСОБА_3 на її правонаступника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_5 .
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , а тому має бути залучена до участі у справі в якості правонаступника боржника, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим у справі обставинам.
У своїй апеляційній скарзі боржник ОСОБА_1 посилається на те, що судом першої інстанції не було з'ясовано наявність у ОСОБА_3 інших спадкоємців та не враховано, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження переходу до ОСОБА_4 права власності на предмет іпотеки. Однак, такі доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування ухвали.
Положеннями ст. 18 ЦПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п'ята статті 442 ЦПК України).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частиною 1 ст. 1281 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть від 01 грудня 2021 року (а.с. 44, том 4).
З відповіді приватного нотаріуса КМНО Зубченка Р.О. від 03 лютого 2023 року вбачається, що 27 травня 2022 року за заявою законного представника спадкоємця першої черги було заведено спадкову справу після смерті
ОСОБА_3 , інших заяв про прийняття спадщини не надходило.
Також при зверненні до суду із заявою про заміну боржника правонаступником заявником було надано копію заяви ОСОБА_5 в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про прийняття ОСОБА_4 спадщини після смерті її матері - ОСОБА_3 .
При зверненні до суду з апеляційною скаргою представником
ОСОБА_1 не було надано до суду доказів на підтвердження того, що спадщину після смерті ОСОБА_3 було прийнято іншими особами. Також не надано доказів і про те, що ОСОБА_5 в інтересах малолітньої ОСОБА_4 відмовився від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Самі по собі доводи апеляційної скарги про те, що судом не з'ясовано коло спадкоємців, без надання доказів на підтвердження наявності інших спадкоємців після смерті боржника, окрім ОСОБА_4 , не свідчать про наявність підстав для скасування ухвали суду.
Крім того, при зверненні до суду з апеляційною скаргою скаржник не вказував яким чином заміна боржника ОСОБА_3 її правонаступником призводить до порушення прав ОСОБА_1 , що стало підставою для звернення його з апеляційною скаргою.
Матеріали справи свідчать про те, що судом першої інстанції було повідомлено ОСОБА_5 , як законного представника ОСОБА_4 , про розгляд заяви про заміну боржника шляхом направлення судової повістки на адресу, вказану у заяві про прийняття спадщини, а саме: АДРЕСА_1 , військова частина НОМЕР_1 . Вказана адреса була зазначена в якості зареєстрованого місця проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Судова повістка була отримана уповноваженою особою 22 червня 2023 року (а.с. 64, том 4).
До суду апеляційної інстанції представником ОСОБА_5 - адвокатом Харьковою М.Д. було подано заяву про розгляд справи за її відсутності. При цьому у поданій заяві адресою реєстрації місця проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також було вказано: АДРЕСА_1 , військова частина НОМЕР_1 .
Вказані обставини свідчать про те, що судом першої інстанції було дотримано норми процесуального права щодо повідомлення заінтересованих осіб про розгляд питання про замін боржника.
ОСОБА_5 , як законний представник малолітньої ОСОБА_4 , будучи обізнаним про розгляд питання про заміну боржника у судах першої та апеляційної інстанції, доказів на спростування прийняття спадщини ОСОБА_4 до суду не надавав.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що судом не врахована обов'язкова участь органу опіки та піклування при розгляді питання про заміну боржника є безпідставним, оскільки дане питання не є спором щодо управління батьками майном дитини, як про це вказує скаржник. Крім того, не знайшли свого підтвердження і доводи апеляційної скарги про те, що судом вирішувалось питання щодо права користування неповнолітньою дитиною нерухомим майном, оскільки будь-які питання щодо нерухомого майна судом при постановленні оскаржуваної ухвали не вирішувались.
У ч. 4 статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» покладено на суд обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов'язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України» (заява № 63566/00, § 23).
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 375 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Враховуючи викладене, судом першої інстанції було правильно застосовано норми процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому ухвалу суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 29 червня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 28 листопада 2023 року.
Головуючий
Судді