КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року
справа № 761/43146/21
провадження № 22-ц/824/10306/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.
при секретарі: Дьоміній К.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2023 року, постановлене під головуванням судді Осаулова А.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення безпідставно списаних коштів, пені і відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2021 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів, стягнення безпідставно списаних коштів, пені і відшкодування моральної шкоди, в якому просила стягнути з відповідача 331646,41 грн, з яких 136882,03 грн - безпідставно набуті кошти, 1231,94 грн - інфляційні втрати, 528,78 грн - 3 % річних, 193003,66 грн - пеня та 50000,00 моральної шкоди.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що 10.10.2021 р. о 18:44 год. позивач отримала повідомлення на мобільний телефон про блокування банківської картки, відкритої в АТ КБ «Приватбанк», внаслідок спроби списання коштів трьома особами.
Між тим, жодних операцій щодо списання коштів 10.10.2021 р. позивач не вчиняла, про що повідомила відповідача на телефон 3700.
В подальшому позивач дізналась, що 10.10.2021 р. відповідачем були проведенні несанкціоновані операції по картці НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на загальну суму 108527,12 грн та по картці НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) на загальну суму 28354,91 грн.
Позивач зазначає, що відповідач в односторонньому порядку та без згоди позивача збільшив кредитний ліміт до 80000,00 грн та до 120000,00 грн, що стало наслідок зняття коштів 10.10.2021 р.
За заявою позивача Голосіївським УП ГУНП в м. Києві відкрито кримінальне провадження №12021100010002461 від 11.10.2021 р.
Позивач зазначає, що операції з переказу коштів не були погодженні позивачем, СМС повідомлення з 3D Secure на телефон позивача не надходило, а тому вона не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, оскільки електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача.
Оскільки відповідач не забезпечив збереження грошових коштів позивача, які перебували на поточних рахунках, позивач просить стягнути з відповідача 136882,03 грн - безпідставно набутих коштів, 1231,94 грн - інфляційних втрат, 528,78 грн - 3 % річних, 193003,66 грн - пені.
Крім цього, вказаними діями позивачу заподіяно моральну шкоду, відповідач заблокував доступ до карток позивача, ігнорував звернення останньої. Моральну шкоду оцінює в 50000,00 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2023 року позов залишено без задоволення.
В поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, постановити нове про задоволення позову.
Вимоги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що операції з переказу спірних коштів були здійснені у мережі інтернет з підтвердженням платежу та те, що списання коштів відбулось за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу і його користувача, то АТ КБ «Приватбанк» не повинно нести відповідальність за дані операції. Такий висновок суду не підтверджується матеріалами справи та банком не надано доказів ідентифікації електронного платіжного засобу.
Зазначає, що операції, які відбулись 10.10.2021 року, були проведені без відома позивача, та дана обставина визнається відповідачем, враховуючи що банком заблоковано платіжні картки після звернення позивача. Вказує, що загальна сума проведених відповідачем несанкціонованих позивачем операцій становить 136 882, 03 грн. Зазначена сума на рахунку позивача станом на 10.10.2021 була відсутня, та відповідачем в односторонньому порядку було збільшено кредитний ліміт спочатку до 80 000,00 грн, а в подальшому до 120 000,00 грн.
Апелянт зазначає, що смс повідомлення з 3-D Secure на підтвердження 7 проведений операцій чи повідомлень про збільшення кредитного ліміту на номер не надходило.
Крім того, апелянт вважає, що відповідач, окрім безпідставно списаних з рахунку позивача коштів, зобов'язаний сплатити пеню, суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.
Також позивач вказує на завдану моральну шкоду, яку оцінює у 50 000 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ КБ «Приватбанк» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вважає рішення суду законним та обґрунтованим.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем своїх позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що встановлено, що позивач є користувачем платіжних карток, відкритих в АТ КБ «Приватбанк», а саме: НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) та НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ).
Як вбачається з виписки по рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період з 09.10.2021 р. - 11.10.2021 р. станом на початок періоду баланс картки був 0,00 грн, кредитний ліміт - 120000,00 грн, 10.10.2021 р. о 17:46 год здійснено переказ коштів в розмірі 24116,56 грн, 10.10.2021 р. о 17:48 год здійснено переказ коштів в розмірі 24116,56 грн, 10.10.2021 р. о 17:51 год здійснено переказ коштів в розмірі 1577,68 грн, 10.10.2021 р. о 17:55 год здійснено переказ коштів в розмірі 28309,84 грн, 10.10.2021 р. о 17:57 год здійснено переказ коштів в розмірі 30406,48 грн. Залишок на кінець періоду (-108527,12) грн.
Згідно відповіді АТ КБ «Приватбанк» від 31.10.2021 р. за рахунком № НОМЕР_1 були здійсненні переказ коштів 10.10.2021 р., звернення від позивача зафіксовані на 3700: 10.10.2021 р. о 19:08:14 год, до відділення:11.10.2021 р. о 12:25 год. Кредитний ліміт збільшено за заявою 10.10.2021 р. о 17:53 год та 10.10.2021 р. о 17:55 год., зміни до паролю до аканту Приват 24 не було. Підстави для повернення коштів відсутні.
Як вбачається з виписки по рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) за період з 09.10.2021 р. - 11.10.2021 р. станом на початок періоду баланс картки був 28491,01 грн, 10.10.2021 р. о 17:42 год здійснено переказ коштів в розмірі 25331,03 грн, 10.10.2021 р. о 17:49 год здійснено переказ коштів в розмірі 3023,88 грн. Залишок на кінець періоду (135,09) грн.
Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Згідно з пунктами 5, 6 розділу VI Положення Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів (№3705) користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися.
Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).
Пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 визначено, що емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Під час розгляду справи, судом першої інстанції було встановлено та не спростовано позивачем що операції з переказу спірних коштів були здійснені у мережі Інтернет з підтвердженням платежу 3D Secure, та що списання коштів з карткового рахунку позивача відбулося за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу і його користувача. Доказів того, що використання грошових коштів з рахунку було здійснене не позивачем, або без її сприяння матеріали справи не містять. Докази втрати позивачем кредитної картки, свого телефону з фінансовим номером чи ПІН-коду також відсутні.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження неправомірних дій відповідача АТ КБ «ПриватБанк», внаслідок яких з було списано грошові кошти з карток позивача.
Посилання позивача щодо відкриття кримінального провадження №12021100010002461 від 11.10.2021 р. Голосіївським УП ГУНП в м. Києві є припущенням та не підтверджене жодними доказами.
У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі № 686/17744/21. Вказано, що встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначені того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
Враховуючи, що звернення позивача до банку було зафіксовано 10.10.2021 р. о 19:08:14 на 3700, а до відділення 11.10.2021 р. о 12:25 год. тобто після здійснення спірних транзакцій та зміни фінансового номеру, суд першої інстанції вірно виходив із того, що відповідальність за проведення цих спірних транзакцій у справі несе позивач.
Посилання в апеляційній скарзі про те, що підтверджень на проведення операцій на номер позивача не надходило, колегія суддів прийняти до уваги не може, оскільки вказані обставини не спростовані. З клопотанням про витребування інформації щодо отримання СМС повідомлень на фінансовий номер сторони не звертались та самостійно не надали ні до суду першої інстанції, ні апеляційної інстанції.
Доводи апелянта про те, що згоди на збільшення кредитного ліміту вона не надавала не може бути доказом на підтвердження використання кредитних коштів іншою особою, а тому до уваги судом не приймаються.
Позовні вимоги про стягнення пені, 3 % річних, інфляційних, є похідними від вимоги про стягнення безпідставно набутих коштів, яка задоволенню не підлягають.
Оскільки судом не встановлено порушень прав позивача підстави для стягнення моральної шкоди також відсутні.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на свою користь грошових коштів, пені і відшкодування моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді