Справа №752/20563/23
Провадження № 2/752/7198/23
РІШЕННЯ
Іменем України
03.11.2023 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
з участю секретаря - Ящук Д.О.,
розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідач звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву № б/н від 28.03.2022. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Відповідно до виявленого бажання, відповідачу, після підписання паспорта споживчого кредиту, було відкрито кредитний рахунок та видано картку із встановленим кредитним лімітом до 40 000,00 грн.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, відповідач в свою чергу зобов'язався здійснювати погашення кредиту та процентів, внесенням коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов'язкового платежу, однак своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями не надав, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою по рахунку, внаслідок чого станом на 23.08.2023 утворилась заборгованість у загальному розмірі 49 753,42 грн, яку Банк просить стягнути з відповідача на свою користь, що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 39 999,80 грн, заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 9 753,62 грн, та понесені судові витрати по справі.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.10.2023 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження за правилами ст.ст.274-279 ЦПК України без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони повідомлялись належним чином про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, із заявами про розгляд справи за участю сторін або розгляд справи в порядку загального позовного провадження не звертались.
На момент розгляду справи відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву. Заперечень щодо заявлених позивачем вимог від відповідача до суду не надійшло. Клопотання по суті спору та з процесуальних питань відповідачем не подавалися.
Враховуючи вищенаведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами.
Відповідно до статей 2, 4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).
Із матеріалів справи вбачається, що при укладанні договору №б/н від 28.03.2022 сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лиш шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Судом встановлено, що 28.03.2022 відповідач підписав заяву №б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, яка містить істотні умови договору, а також довідку про умови кредитування з використанням кредитки, яка містить детальний опис нарахування процентів і комісій та фінансові умови надання кредиту.
Згідно інформації, викладеної у вказаній заяві, відповідач висловив свою згоду на те, що така заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг та тарифами, правилами використання, довідкою про умови кредитування з використанням кредитки, зокрема проценту ставку, а також основними умовами обслуговування і кредитування, що складають між ним та банком договір про надання банківських послуг.
На підтвердження факту укладення кредитного договору, банком надано копію заяви від 28.03.2022, яка містить істотні умови договору, розрахунок заборгованості, виписку за договором б/н, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, довідку про видані картки, витяг з Тарифів, заявку на актуалізацію даних по преміальній картці, заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, підписану споживачем, витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, паспорт споживчого кредиту та копію паспорта відповідача, виписку за договором №б/н за період з 29.03.2022 по 29.08.2023.
Згідно з наданим банком розрахунком, станом на 23.08.2023 у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у загальному розмірі 39 999,80 грн, яка складається із наступного: 183 475,02 грн - заборгованість за кредитом; 9 753,62 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Доказів, які б спростували розрахунки надані позивачем щодо розміру заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано.
На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань та заборгованості у добровільному порядку не погашає.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 1 та 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
За змістом статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку та, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання виникають із підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець, у даному випадку АТ КБ «ПриватБанк» погодило з позичальником істотні умови договору щодо кредитування з використанням кредитки «Універсальна», що містять детальні відомості про процентну ставку за користування кредитними коштами, що підписана відповідачем.
Відповідно до статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до. ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 610 цього Кодексу визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
При порушенні зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, що позичальником було підписано споживчий паспорт із детальними відомостями про процентну ставку, яка зазначена та визначено тип банківської картки, яку отримав відповідач.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абзац перший частини першої статті 207 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).
З наданої стороною позивача довідки убачається за можливе достовірно встановити, який саме тариф передбачений для карти відповідача та, відповідно, на яких умовах укладався кредитний договір та яка процентна ставка застосовувалася Банком.
За таких обставин, з урахуванням наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, наявність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, що встановлена до укладеного із позичальником кредитного договору, що достовірно підтверджують вказані у позові обставини.
Також позивачем долучено до матеріалів справи виписку за договором № б/н за період з 29.03.2022 по 29.08.2023.
Окрім того, у матеріалах справи міститься довідка про видані картки, що підтверджує факт отримання відповідачем карток за вищевказаним договором.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 3, 4 ст.12 ЦПК України).
Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно статей 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд, зважаючи на наявність у справі виписки по картковому рахунку, а також довідки про видачу карток за договором, що у сукупності підтверджує факт користування позичальником кредитною карткою, зазначеною у Довідці про умови кредитування з використанням кредитки, а також факт використання кредитних коштів, приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь банку суми фактичної заборгованості, а саме 49 753,42 грн, що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 39 999,80 грн, заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 9 753,62 грн, оскільки така сума є підтвердженою належними та допустимими доказами у справі.
Будь-яких належних та допустимих доказів в заперечення вказаних обставин, зокрема, щодо відсутності заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано.
Ураховуючи зазначене, суд вважає доведеними вимоги позивача про стягнення заборгованості по тілу кредиту та відсоткам за користування кредитом з огляду на наявність у матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів та погодження сторонами розміру процентів, передбачених за користування кредитом, а тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню та відповідно з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №б/н від 28.03.2022 у загальному розмірі 49 753,42 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати пропорційно до задоволених вимог. З відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову до суду у розмірі 2 684,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76,77, 78, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, б. 1Д) заборгованість за кредитним договором від 28.03.2022 у розмірі 49 753 грн 42 коп, що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 39 999,80 грн, заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 9 753,62 грн, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя