Справа № 752/5391/23
Провадження № 2-о/752/495/23
РІШЕННЯ
Іменем України
16 листопада 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого- судді- Машкевич К.В.
за участю секретаря- Гненик К.П.
заявника- ОСОБА_1
представника заявника - Рябець Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, суд
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернулася до суду з заявою і просить встановити факт її проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з вересня 2016 року по 16 червня 2019 року, на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Посилається в заяві на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_3 .
Батько та її мати ОСОБА_4 перебували у шлюбі.
Мати за своє життя народила двох дітей її і брата ОСОБА_5 , але з братом вони мають різних батьків.
Її мати померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис 950.
Батьком брата ОСОБА_5 є ОСОБА_6 . Незважаючи на той факт, що вона має гарні відносини з братом, він не є спадкоємцем її батька після його смерті, так як не є його сином.
ЇЇ брат, мати та її батько були власниками квартири в рівних долях, розташованої за адресою АДРЕСА_2 .
Після смерті матері на належне їй майно відкрилась спадщина. Її спадкоємцями за законом були вона, брат та її батько. Батько відмовився від своєї частки у спадщині на її користь, а вона і її брат успадкували 1/3 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_3 , в частках.
Вона успадкувала 2/3 часток у спадщині, а брат 1/3. Вказане підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 27 квітня 2018 року.
Батько проживав в квартирі разом з матір'ю поки вона була жива. Під час хвороби матері і після її смерті, батько переїхав до неї жити, оскільки вона не хотіла, щоб він жив сам будучи людиною похилого віку.
Крім того, він потребував турботи і догляду, які вона могла і хотіла йому надавати, йому було краще жити в приватному будинку, під постійним наглядом та доглядом.
Зазначає, що була переконана, що фактично прийняла спадщину, так як проживала на момент смерті батька багато років з ним.
В 2020 року почався карантин пов'язаний з розповсюдженням вірусу СОVІD 19 і в кінці жовтня 2021 року вона звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, в якого оформлювала спадщину після смерті матері.
28 жовтня 2021 року на її звернення нотаріус надала лист в якому повідомила, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частину квартири АДРЕСА_3 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 неможливо, так як пропущено встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини.
На даний час спадщина після смерті батька не оформлена вона є єдиною його донькою та спадкоємицею першої черги.
Встановлення факту спільного проживання разом з батьком на момент відкриття спадщини їй потрібно для оформлення права на спадщину за законом.
Виходячи з цього, просить задовольнити заяву.
Заявник та її представник у судовому засіданні заяву підтримали.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився. Про час розгляду справи повідомлений належним чином.
У відзиві на заяву зазначив, що у матеріалах справи відсутня постанова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема видачі свідоцтва про право на спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_3 . Враховуючи відсутність постанови нотаріуса, якою відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину не вбачається хто і яким чином оспорює чи порушує права заявника.
Просив суд на підставі поданих стороною доказів прийняти рішення згідно чинного законодавства та слухати справу у їх відсутність.
Заслухавши пояснення заявника, свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За правилами ст. ст. 94, 315 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 - батько заявника, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 17 червня 2019 року.
Спорідненість заявника з померлим підтверджується наданими нею доказами, а саме свідоцтвом про її народження.
Встановлено, що померлий був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_3 (а.с. 60).
В свою чергу, заявник зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 приватний будинок (а.с.25).
Встановлено також, що заявник разом з батьком з 2016 по 2019 рік проживали в приватному будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказані обставини підтверджуються наданими до суду заявником наступними доказами.
Так, з відповіді на адвокатський запит адвоката Рябець Н.М. Голосіївське УП ГУНП у м. Києві повідомило, що ОСОБА_1 16 червня 2019 року здійснювала виклик працівників поліції за адресою: АДРЕСА_1 , з приводу фіксації смерті її батька ОСОБА_3 , дане повідомлення було зафіксовано до журналу ЄО №38863 від 16 червня 2019 року.
З Акту про фактичне проживання (не проживання) особи від 26 листопада 2021 року за підписом начальника управління ЖКГ Голосіївської РДА в м. Києві Ткачука В. вбачається, що ОСОБА_8 починаючи з 2016 по 2019 рік проживав за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17).
Відповідно до Акту від 30 листопада 2021 року за підписом начальника ЖЕД - 411 вбачається, що ОСОБА_8 в період з вересня 2016 по 2019 рік не проживав за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.18).
З листа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лавренюк С.М. вбачається, що спадкова справа до майна померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , нею не заводилась.
За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Діти спадкодавця є спадкоємцями першої черги за законом (стаття 1261 ЦК України).
Згідно з ч.ч.1,3 ст.1268 ЦК України спадкоємець для вступу у права на спадкування має прийняти спадщину.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Постійне проживання заявника однією сім'єю з батьком з 2016 року підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , яка є сусідкою заявника.
Відповідно до ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
З цього законодавчо сформульованого поняття сім'ї випливає, що ознаками сім'ї є, зокрема, спільне проживання, спільний побут та ведення спільного господарства.
В пункті 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 зазначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство.
Відповідно до ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ч.ч.1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 01 липня 2020 року в справі № 222/1109/17 / провадження № 61-43496св18/, а також у постанові від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 (провадження № 61-44149св18) відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.
Виходячи з цього та викладеного вище суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та її задоволення.
Керуючись ст. 3 СК України, ст.ст.76, 77, 79, 81,94, 223, 293, 315-319 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 / разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з вересня 2016 року по 16 червня 2019 року, на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.В.Машкевич