Справа № 752/12909/23
Провадження № 2/752/5687/23
РІШЕННЯ
Іменем України
29 листопада 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Машкевич К.В.
при секретарі Гненик К.П.
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова- правова група Лекс» правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Епро Скул», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шарков Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №507 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. від 13 січня 2022 року.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що через за стосунок «ДІЯ» йому стало відомо про відкриття виконавчого провадження №68629646 з примусового виконання виконавчого напису №507, вчиненого 13 січня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О.
Постановою приватного виконавця Шаркова О.О. від 09 червня 2023 року в межах виконавчого провадження №68629646 накладено арешт на його грошові коштим, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.
Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від Товариства та від позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його можливого погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед банком, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними.
Зазначив, що розрахунок боргу, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобов'язання позивача по кредиту, процентах річних та пені, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника.
Крім того, розрахунок розміру невиконаних зобов'язань за кредитним договором зроблено відповідачем одноособово без урахування думки та позиції позивача.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30 червня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30 червня 2023 року задоволено заяву про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 17 липня 2023 року до участі у справі було залучено правонаступника відповідача ТОВ «Епро Скул».
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідач ТОВ «Епро Скул» відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Треті особи пояснення щодо позову в порядку, передбаченому ст.181 ЦПК України, не подали.
Від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шаркова О.О. на виконання ухвали від 30 червня 2023 року надійшли матеріали виконавчого провадження №68629646.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 13 січня 2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. було вчинено виконавчий напис №507 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова-правова група Лекс» заборгованість, що виникла по кредитному договору 200077326 від 31 липня 2014 року, укладеному між ПАТ «Банк Михайлівський», правонаступником всіх прав та обов'язків є ТОВ «Фінансово-правова група Лекс» за період з 31 липня 2014 року по 16 листопада 2021 в сумі 62748,21 грн. та 850 грн. за вчинення виконавчого напису.
06 червня 2023 року між ТОВ «Фінансово-правова група «Лекс» та ТОВ «Укрглобал-плюс» укладено договір відступлення прав вимоги № 06062023-1, відповідно до умов якого право вимоги за договором 200077326 від 31 липня 2014 року перейшло до ТзОВ «Укрглобал-плюс».
ТОВ «Укрглобал-плюс» виконав свої зобов'язання за договором про відступлення права вимоги щодо перерахування грошових коштів, що підтверджується платіжним доручення № 33 від 21 червня 2023 року.
05 липня 2023 року згідно рішення єдиного учасника ТОВ «Укрглобал-плюс» №05.07.2023 змінено найменування ТОВ «Укрглобал-плюс».
Звертаючись до суду позивач посилався на те, що виконавчий напис нотаріуса було вчинено на підставі неповного переліку документів, встановленого ст. 88 Закону України «Про нотаріат», які б підтверджували безспірність заборгованості боржника перед стягувачем, а також порушено процедуру видачі виконавчого напису, оскільки нотаріус не пересвідчився в тому, чи позичальник був належним чином повідомлений про наявність у нього заборгованості за кредитним договором.
У статті 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.
Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання.
Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Встановлені судом обставини у цій справі свідчать, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 13 січня 2022 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання».
В матеріалах справи відсутні докази того, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому вказані обставини є підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 172/1652/18 від 21.10.2020 року.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
З наданої суду позовної заяви вбачається, що нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
За таких обставин, між сторонами існував та існує невирішений спір щодо наявної заборгованості. Зазначене спростовує безспірність заборгованості боржника (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постановах від 4 березня 2015 року в справі № 6-27цс15, від 11 березня 2015 року в справі № 6-141цс14).
З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.
З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь держави підлягає 1073,60 гривень судового збору за подання позову до суду та 536, 80 грн. за подання заяви про забезпечення позову.
Що стосується витрат на правничу допомогу то слід зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою та не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
Позивачем на підтвердження надання їй правничої допомоги на суму 10000,00 грн, долучено копію договору про надання правової допомоги №311/06 від 23 червня 2023 року , додаткову угоду від 23 червня 2023 рок, акт наданих послуг від 23 червня 2023 року платіжну інструкцію від 23 червня 2023 року на суму 10000,00 грн. ордер на представництво інтересів ОСОБА_1 .
Відповідно до акту наданих послуг від 23 червня 2023 року виконавцем надані замовнику юридичні послуги, а саме:
-підготовка та подання до суду позовної заяви про визнання виконавчого напису №507, вчиненого 13 січня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. таким, що не підлягає виконанню;
- підготовка та подання до суду заяви про забезпечення позову щодо зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №507, вчиненого 13 січня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О.
Вартість наданих послуг складає 10000,00 грн.
Відповідно до п.п.6, 9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно зі ст.19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Статтею 30 Закону передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові від 28 грудня 2020 року в справі №640/18402/19 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 201/14495/16 від 30 вересня 2020 року, в окремих випадках суд може самостійно зменшувати розмір відшкодуваня витрат на правову допомогу.
Враховуючи викладене вище, предмет спору сторін, що вказана категорія справ не є складною та існує чисельна усталена судова практика, в тому числі Верховного Суду щодо визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, що відповідно не потребує значного часу для професійного адвоката для складання позовної заяви, враховуючи її зміст, обґрунтування, викладені обставини, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, зважаючи на співмірність витрат на правову допомогу та складність даної справи, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 6000,00 грн.
За таких обставин, вимога про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 гривень з відповідача на користь позивача підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 15, 16, 18 ЦК України, статтями 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» № 296/5 від 22 лютого 2012 року, статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 13 січня 2022 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 507.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПРО СКУЛ», код ЄДРПОУ 41901709, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 42, оф. 4 на користь держави судовий збір у розмірі 1610,40 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПРО СКУЛ», код ЄДРПОУ 41901709, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 42, оф. 4 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕПРО СКУЛ», код ЄДРПОУ 41901709, м. Київ, вул. Волинська, 42, оф. 4;
Третя особа 1: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 .
Третя особа 2: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шарков Олександр Олександрович, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 40-У, прим. 502, каб. 1;
Суддя: