Справа № 711/8537/23
Номер провадження 3/711/2806/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Комплєктова Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої в АДРЕСА_1 та мешканки АДРЕСА_2 , не працюючої, ІПН НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
01.09.2023 близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 не виконала передбачені ст. 150 СК України обов'язки щодо виховання дітей, внаслідок чого її малолітні діти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 опинилися в антисанітарних умовах, знаходились за місцем мекання в брудних кімнатах, внаслідок чого діти були вилучені працівниками служби у справах дітей із сім'ї, правопорушення вчинено повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, чим ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталася.
Статтею 268 КУпАП не передбачена обов'язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП, а тому, для забезпечення розгляду справи у межах строку накладення адміністративного стягнення, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові матеріали справи, суддя приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 152 Сімейного кодексу України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно з диспозицією ч. 2 ст. 184 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП виражається у різних видах адміністративно-карних дій (бездіяльності) зі сторони батьків або осіб, які їх замінюють, а саме: невиконання цими особами обов'язків по вихованню та навчанню неповнолітніх дітей; вчинення неповнолітніми адміністративних правопорушень; вчинення неповнолітніми, які не досягли віку, по досягненню якого можлива кримінальна відповідальність, дій передбачених Кримінальним кодексом України.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та засобів, що мають функції відеозапису, тощо.
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як вбачається з матеріалів справи, до протоколу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП, додані: рапорт працівника поліції від 10.11.2023 про те, що інспектор СЮП ВП Черкаського РУП під час засідання міжвідомчої дисциплінарної комісії Служби у справах дітей Черкаської міської ради було складено протокол відносно ОСОБА_1 за невиконання батьківських обов'язків. 01.09.2023 працівниками Служби у справах дітей був здійснений профілактичний рейд з метою перевірки умов проживання дітей ОСОБА_1 . Працівниками ССД було прийнято рішення про вилучення дітей з сім'ї. На даний час ОСОБА_1 змінила місце проживання, розірвала стосунки зі своїм співмешканцем та співпрацює зі службою у справах дітей, щоб повернути дітей додому. Адміністративний протокол був складений за ч. 2 ст. 184 КУпАП, оскільки в лютому поточного року відносно ОСОБА_1 вже був складений протокол за ч. 1 ст. 184 КУпАП; лист Служби у справах дітей Черкаської міської ради від 07.09.2023 № 3319/30-03-03 про те, що 01.09.2023 родину ОСОБА_1 відвідано працівниками служби у справах дітей за місцем її проживання, з метою перевірки анонімної інформації про факти невиконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків. На момент відвідування умови проживання дітей незадовільні; картка про вчинене ОСОБА_1 правопорушення, а також копії свідоцтв про народження дітей та її копії її паспорту.
Інших доказів ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків суду не надано, а описання самого правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом його вчинення особою, а тому для підтвердження порушення за ч. 2 ст. 184 КУпАП працівники поліції мали б надати інші докази (акт обстеження умов проживання, акт проведення оцінки рівня безпеки дітей, документів на підставі яких діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були вилучені з сім'ї, пояснення свідків, пояснення самої ОСОБА_4 чи пояснення дітей, чи фотокартки умов їх проживання), які б надавали можливість відтворити дійсні обставини правопорушення, які мали місце.
Крім того, до матеріалів справи не додана копія постанови суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП. А копії документів, які додані до протоколу, не завірені належним чином.
Враховуючи викладене, в матеріалах справи не знайшлося підтвердження того, що ОСОБА_1 повторно протягом року ухилилася від своїх батьківських обов'язків в контексті ч. 2 ст. 184 КУпАП.
В такій ситуації протокол про адміністративне правопорушення не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Ураховуючи вищевикладене слід зазначити, що зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06 грудня 1998 року (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).
Діяння тільки тоді визнається адміністративним правопорушенням, коли воно містить всі ознаки його складу, відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу взагалі.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вище викладене, приходжу до висновку про відсутність належних доказів того, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 184, 245, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Т. О. Комплєктова