Справа № 702/856/23
Провадження № 4-с/702/4/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Нейло І.М.
за участю секретаря Прилуцької О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Рудзей Ю.В., який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність державного виконавця Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
ВСТАНОВИВ:
23.10.2023 року, до Монастирищенського районного суду Черкаської області надійшла зазначена скарга, згідно якої заявник просить: визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області ЦМУ МЮ Бирко І.О., щодо не зняття арешту з зарплатного рахунку ОСОБА_1 за виконавчим провадженням №69656373; скасувати постанову про арешт коштів боржника від 18.08.2022 року в частині накладення арешту на зарплатний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , який відкритий у AT КБ «ПРИВАТБАНК».
Скарга обґрунтована тим, що на виконанні Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області ЦМУ МЮ перебуває виконавче провадження № АСВП 69656373 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі Монастиршценської міської ради 575 484 грн. шкоди, щодо виконання виконавчого листа Монастирищенського районного суду №702/319/22 від 05.08.2022 року. Постановою Монастирищенського ВДВС в Уманському районі Черкаської області 18.08.2022 року, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий на його ім'я у AT КБ «ПРИВАТБАНК». Між тим, 13.06.2023 року Монастирищенським ВДВС в Уманському районі Черкаської області було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника. Втім, відповідно до інформаційної довідки виданої AT КБ «ПРИВАТБАНК» від 29.06.2023 на рахунок № НОМЕР_1 здійснюється зарахування зарплатних виплат, на ім'я ОСОБА_1 06.10.2023, на адресу Монастирищенського ВДВС в Уманському районі Черкаської обл. було направлено заяву про зняття арешту з зарплатного рахунку. Монастирищенським ВДВС у знятті арешту було відмовлено. Представник вважає дії державного виконавця незаконними, посилаючись на ст. 59 та ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження" та вважає зазначену бездіяльність державного виконавця протиправною, а відтак такою, що порушує його права.
На адресу суду 27.10.2023 надійшло заперечення в.о. начальника ВДВС в Уманському р-ні Черкаської обл., згідно якого на примусовому виконанні Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області ЦМУ МЮ перебуває відкрите виконавче провадження № 69656373 за виконавчим листом №702/319/22 Монастирищенського районного суду від 05.08.2022 року про стягнення з ОСОБА_1 шкоди на користь Монастирищенської міської ради в розмірі 575 484 грн. Законом України від 11.04.2023 за №3048-ІХ, який набув чинності 06.05.2023 року, змінено пункт 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», згідно якого, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, тобто, на суму 13400 грн., а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Боржником було надано копію довідки з AT КБ «ПриватБанк» про те, що на рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_1 отримує зарплатні виплати, а також на вказану картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка інша виплата (переказ). В.о. начальника Монастирищенського ВДВС в Уманському р-ні Черкаської області вважає, що вказаний картковий рахунок не є рахунком зі спеціальним режимом використання, оскільки на нього можуть зараховуватись і інші виплати, окрім, заробітної плати. Також вважає, що відсутні підстави для скасування арешту грошових коштів на банківському рахунку ОСОБА_1 до повної сплати ним боргу, оскільки у заявника є визначена законом можливість користуватись грошовими коштами, розміщеними на банківському рахунку, в розмірі 13400 грн. на місяць.
Представник заявника адвокат Рудзей Ю.В. в судове засідання не з'явився надав суду заяву, в якій просив розглянути скаргу без його участі.
Державний виконавець Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області ЦМУ МЮ Бирко І.О. в судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином.
Представник Монастирищенської міської ради в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши доводи скарги, перевіривши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
17.08.2022 року державний виконавець Монастирищенського ВДВС в Уманському районі Черкаської області ухвалила постанову про відкриття виконавчого провадження № 66968410 виданого на підставі судового рішення по кримінальній справі про стягнення відшкодування збитків.
На примусовому виконанні Монастирищенського ВДВС в Уманському районі Черкаської області перебуває виконавчий лист, виданий Монастирищенським районним судом Черкаської області у справі №702/319/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави, в особі Монастирищенської міської ради, шкоди на суму 575 484 грн.
Постановою старшого державного виконавця Монастирищенського ВДВС в Уманському районі Черкаської області від 18.08.2022 року, було накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику.
Постановою від 13.06.2023 державний виконавець звернула стягнення на дохід боржника ОСОБА_1 , який ним отримується з військової частини № НОМЕР_2 , у розмірі 20 % доходів щомісяця до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка складає 520717, 90 грн.
Як вбачається з довідки військової частини НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_1 призваний по мобілізації в військову частину НОМЕР_2 з 27.05.2022 р.
Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 29.06.2023 рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ім'я ОСОБА_1 , на який здійснюється зарахування зарплатних виплат.
Як вбачається з листа Монастирищенського ВДВС, від 09.10.2023, заявнику було відмовлено у скасуванні арешту рахунку № НОМЕР_1 відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» з підстав того, що згідно довідки AT КБ «ПриватБанк» від 29.06.2023 року, вказано, що на картковий рахунок № НОМЕР_1 можуть бути зараховані будь-які інші виплати (перекази), окрім зарплатннх виплат, тому державний виконавець вважає, що вказаний картковий рахунок не є рахунком зі спеціальним режимом використання.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону України "Про виконавче провадження").
На підставі статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
У статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника, або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника, або на окремі речі.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно зі статтею 68 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
Надаючи оцінку доводам в.о. начальника ВДВС в Уманському р-ні Черкаської обл. про необхідність застосування приписів пункту 10-2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", в редакції Закону від 11.04.2003 року, який набув чинності 06.05.2023 р. а також того, що картковий рахунок ОСОБА_1 , відкритий в AT КБ «ПриватБанк», не є рахунком зі спеціальним режимом використання, оскільки на нього можуть зараховуватись інші виплати, крім заробітної плати, суд враховує таке.
26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, яким розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" доповнено пунктом 10-2, у якому зокрема зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
Така редакція Закону України "Про виконавче провадження" була чинна на час винесення державним виконавцем постанови про арешт коштів боржника, а саме станом на 18.08.2022 року.
Отже, на час вчинення оскаржуваної виконавчої дії не підлягали арешту зокрема кошти заробітної плати та інші доходи боржника, звернення стягнення на які було заборонено законом.
За обставин справи, державний виконавець вчинив оскаржувану дію щодо накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 ,. які перебували на його банківському рахунку відкритому в AT КБ «ПриватБанк» та надійшли з військової частини НОМЕР_2 як заробітна плата.
Суд звертає увагу на те, що в.о. начальника ВДВС в Уманському р-ні Черкаської обл. заперечуючи проти скарги посилається на припис п.10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», який не діяв на час накладення державним виконавцем арешту на кошти боржника.
Втім, пункт 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", в редакції Закону України від 11 квітня 2023 року № 3048-ІХ, на який посилається державний виконавець у запереченні, набрав чинності лише 06.05.2023 року. Натомість державний виконавець, здійснив арешт грошових коштів ОСОБА_1 на його банківському рахунку, 18.08.2022 року, тому дії державного виконавця не відповідали чинному на час їх вчинення законодавству. (Постанова ВС від 26.09.2023, справа № 462/1268/17).
Встановлення відрахувань у певному відсотковому визначенні від заробітної плати боржника покликане гарантувати людині право на своєчасне, у передбачені законом строки, одержання винагороди за працю, що становить одне з основних трудових прав людини, тому й законодавець обмежив розмір будь-яких утримань із заробітної плати, і таке обмеження є законодавчо встановленою забороною на накладення арешту на заробітну плату, що виплачена боржнику після таких утримань, або частину заробітної плати, що перевищує граничну межу таких відрахувань.
Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя.
Таким чином, не може бути накладений арешт на кошти, що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 59 Закону №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»). (ВП ВС від 19.05.2020 у справі № 905/361/19) .
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 у справі № 756/8815/20 викладено висновки про те, що, передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону №1404-VIII зобов'язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Отже, оскільки на вказаний рахунок в АТ КБ «ПриватБанк», відкритий на ім'я боржника, зараховується заробітна плата, що підтверджується довідкою виданої АТ КБ «ПриватБанк» від 29.06.2023; боржник звертався до державного виконавця із заявою про зняття арешту з коштів на цьому рахунку, на який зараховується заробітна плата, то не зняття арешту з цього рахунку порушує право заявника на своєчасне одержання винагороди за працю, яка захищається законом (стаття 43 Конституції України).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимога представника заявника про скасування постанови державного виконавця, в частині скасування накладення арешту на грошові кошти, що надходять на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , який відкрито в Акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк», як заробітна плата, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Однак, суд не вбачає підстав для задоволення вимог заявника в частині визнання незаконною бездіяльність державного виконавця Монастирищенського ВДВС Бирко І.О., щодо не зняття арешту з зарплатного рахунку ОСОБА_1 за виконавчим провадженням № 69656373, оскільки, згідно спірної постанови виконавець наклав арешт не на зарплатний рахунок, а на грошові кошти на відкритих рахунках.
Керуючись ст.ст. 353, 354, 447, 450, 451 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, задовольнити частково.
Постанову старшого державного виконавця Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Подолянюк Н.В. від 18.08.2022 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № 6965373 від 20.02.2023 скасувати, в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , який відкрито в Акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк», як заробітна плата.
У задоволенні іншої частини скарги відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Повний текст судового рішення складено 23.11.2023.
Суддя І.М. Нейло