29 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 916/101/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Принцевська Н. М., Діброва Г. І., Колоколов С.І.
від 09.10.2023
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІМОДАЛ КАРГО ТЕРМІНАЛ"
про зобов'язання повернути майно,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІМОДАЛ КАРГО ТЕРМІНАЛ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ"
про стягнення 87 044,98 грн,
У січні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом, в якому просило зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІМОДАЛ КАРГО ТЕРМІНАЛ" повернути наступні контейнери: POCU4031465 22U1; CCLU9103995 22U1; GWLU569106622R1; CSFU9645950 4EG1; GWLU187799945R1.
В обґрунтування позову Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" послалось на відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІМОДАЛ КАРГО ТЕРМІНАЛ", як зберігача за договором про надання послуг № 04/10-2020 від 01.04.2020, повернути контейнери.
В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІМОДАЛ КАРГО ТЕРМІНАЛ" звернулося до Господарського суду Одеської області із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" про стягнення 87 044,98 грн.
Зустрічний позов обґрунтований неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором про надання послуг № 04/10-2020 від 01.04.2020.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 у справі № 916/101/23 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" відмовлено. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІМОДАЛ КАРГО ТЕРМІНАЛ" про стягнення 87 044,98 грн задоволено: присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІМОДАЛ КАРГО ТЕРМІНАЛ" 87 044,98 грн заборгованості та 2 684,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Постановою від 09.10.2023 Південно-західний апеляційний господарський суд частково скасував рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 у справі № 916/101/23. Задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІМОДАЛ КАРГО ТЕРМІНАЛ" про зобов'язання повернути майно. Зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІМОДАЛ КАРГО ТЕРМІНАЛ" передати Товариству з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" контейнери за номерами: POCU4031465 22U1; CCLU9103995 22U1; GWLU569106622R1; CSFU9645950 4EG1; GWLU187799945R1. В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 у справі № 916/101/23 залишив без змін.
27 жовтня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 у справі № 916/101/23 (в касаційній скарзі помилково зазначена дата постанови - 19.10.2023).
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ", Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.
В свою чергу, з огляду на те, що суд, як державний орган, відповідно до вимог статті 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями статті 308 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.
Аналіз положень статті 308 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.
Втім подана касаційна скарга зазначеним вимогам не відповідає.
Всупереч вказаному, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" просить змінити постанову суду апеляційної інстанції "в частині залишення без змін стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІМОДАЛ КАРГО ТЕРМІНАЛ" 87 044,98 грн заборгованості та 2 684,00 грн витрат зі сплати судового збору; відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІМОДАЛ КАРГО ТЕРМІНАЛ" у задоволенні зустрічного позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІМОДАЛ КАРГО ТЕРМІНАЛ" 87 044,98 грн заборгованості". Тобто фактично Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" заявлено вимоги про скасування постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 у відповідній частині, якою залишено без змін рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 у справі № 916/101/23.
При постановленні судового рішення суд касаційної інстанції застосовує і повноваження, передбачені статтею 308 Господарського процесуального кодексу України, і вирішує питання про розподіл судових витрат виходячи саме з прохальної частини касаційної скарги, у зв'язку з чим застосування повноважень суду безпосередньо залежить від того, які з них просить заявник касаційної скарги застосувати за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення в касаційному порядку.
Крім того, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
З касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" вбачається, що підставою касаційного оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 у справі № 916/101/23 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявності виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник зауважує, що постанова суду апеляційної інстанції суперечить правовій позиції об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.06.2020 у справі № 920/528/19 та ґрунтується на припущеннях, містить неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, тощо. При цьому скаржник не вказує яку саме норму (норми) права застосував Південно-західний апеляційний господарський суд, стосовно якої/яких у подібних правовідносинах об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладено правовий висновок у вказаній постанові, та який не був врахований судом апеляційної інстанції.
Суд звертає увагу на те, що якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен чітко та конкретно вказати норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, та яку не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
Також, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки у даній справі і первісний і зустрічний позови подані у 2023 році, для вирахування розміру сплати судового збору застосовується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2 684,00 грн, оскільки статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року встановлений у розмірі 2 684,00 грн.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з частиною 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" оскаржує постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 у справі № 916/101/23 лише в частині задоволення зустрічного позову про стягнення 87 044,98 грн заборгованості, то судовий збір за подання касаційної скарги у такому випадку вираховується з оспорюваної суми та підлягає оплаті у розмірі 5 368,00 грн, а саме 2 684,00 грн * 200%, де 2 684,00 грн - мінімально граничний розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні зустрічного позову майнового характеру, 200% - ставка судового збору за подання касаційної скарги.
Водночас згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" подана через систему "Електронний суд", то застосовується коефіцієнт 0,8 відповідно до вказаної норми права, отже судовий збір за подання касаційної скарги у даному випадку підлягає сплаті у сумі 4 294,40 грн.
Однак до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу
З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, шляхом:
- уточнення вимог касаційної скарги;
- викладення належного обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства;
- надання до Суду документу про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 у справі № 916/101/23 в установленому законом порядку та розмірі, а саме в сумі 4 294,40 грн.
Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 у справі № 916/101/23 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ", що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко